1. Методика підготовки та проведення занять з навчання одиночного солдата – десантника

Підготовка до заняття містить у собі: визначення (уточнення) вихідних даних, розробку плану проведення заняття, особисту підготовку командира взводу, підготовку сержантів і солдат, підготовку місця (району) заняття та засобів матеріального забезпечення.

Вихідними даними для підготовки заняття є: тема, навчальні й виховні цілі, навчальні питання, тривалість, місце (район) проведення, витрата імітаційних засобів.

Тема, навчальні питання й тривалість заняття визначаються програмою бойової підготовки й конкретизуються розкладом занять роти.

Мета заняття, місце (район) його проведення й витрата імітаційних засобів визначаються командиром взводу, виходячи зі змісту заняття (навчальних питань, що виносяться), а витрата імітаційних засобів, крім того, установленими нормами витрати.

Крім навчальних цілей заняття командир повинен визначити й виховні цілі кожного заняття. Так, наприклад, на занятті, де виносяться питання знищення противника в траншеях вогнем на ходу в упор, гранатами й у рукопашному бої, командир повинен поставити однієї із цілей - виховувати в тих, яких навчають, сміливість, рішучість, високий наступальний порив.

На заняттях по оборонній темі виховною метою може бути - виховувати у тих, кого навчають, завзятість, стійкість, здатність переносити тяготи бойової обстановки.

Для більше якісного відпрацьовування питань, що виносяться, доцільно на одне заняття виносити не більше 2-3 навчальних питань при тривалості його 2-3 години.

Важливим питанням при визначенні (уточненні) вихідних даних є вибір місця (району) проведення заняття і його рекогносцировка. Найбільшу повчальність заняття можна досягти при проведенні його на тактичному навчальному полі, обладнання якого більшою мірою наближає обстановку до бойової дійсності.

При відсутності в частині прилеглого тактичного навчального поля необхідно вибрати таку ділянку місцевості, що забезпечив би якісне відпрацьовування навчальних питань.

Рекогносцировку місця (району) заняття командир взводу проводить разом з командирами відділень, де визначає маршрут висування, питання, які необхідно відробити в ході проходження до місця заняття, місця відпрацьовування навчальних питань, як їх обладнати (яку створити мішеневу обстановку), порядок і способи позначення дій противника.

Після визначення (уточнення) вихідних даних командир взводу складає план проведення заняття, у якому повинні знайти відображення: найменування теми заняття, його вид і час проведення (вдень, вночі); навчально-виховні цілі; час (тривалість) і місце проведення заняття; керівництва та посібники; матеріальне забезпечення; навчальні питання й час на їхнє відпрацьовування; зміст і методика роботи командира взводу й командирів відділень; очікувані дії тих, яких навчають, і схема дій.

План повинен бути складений командиром взводу (відділення) не пізніше чим за 2-3 дні до початку заняття й затверджений командиром роти (взводу).

Готуючись до заняття, керівник заняття повинен вивчити вимоги керівних документів по темі заняття, положення статутів, наставлінь і збірника нормативів, підібрати повчальні приклади з досвіду локальних війн і тактичних навчань.

Основною формою підготовки сержантів є інструкторсько-методичні заняття та інструктажі.

Інструкторсько-методичне заняття планується в розкладі занять роти, проводиться командиром роти перед відпрацьовуванням теми сержантами зі своїми підлеглими.

За 1—2 дні до початку заняття командир взводу із сержантами проводить інструктаж, на якому дає конкретні вказівки з підготовки до заняття й методики відпрацьовування кожного навчального питання у відповідності зі своїм планом проведення заняття.

Якщо по даній темі не проводилося інструкторсько-методичне заняття й сержанти не брали участь у рекогносцировці, то інструктаж з ними проводиться на місцевості.

На основі вказівок командира взводу сержанти розробляють свої плани проведення заняття й затверджують у командира взводу.

План проведення заняття командира відділення за своєю формою відрізняється від плану, розробленого командиром взводу, тим, що в ньому не знайдуть свого відображення дії командира взводу. У той же час дії командира відділення й тих, яких навчають, повинні бути викладені більш повно.

Після затвердження своїх планів командири відділень вивчають теоретичні положення, що ставляться до теми майбутнього заняття.

Підготовка солдатів до заняття полягає в тім, що з ними вивчаються статті статутів, наставлінь і керівництв, доводять міри безпеки. Більшу допомогу в підготовці до майбутніх занять може зробити демонстрація військово-навчального фільму або перегляд діапозитивів.

Проведення заняття. На заняття в поле особовий склад виходить зі штатною зброєю й спорядженням.

Командир взводу перед початком заняття приймає доповіді командирів відділень про наявність особового складу й готовності солдатів до занять, після чого перевіряє зовнішній вигляд особового складу, його екіпірування, наявність засобів матеріального забезпечення заняття. Потім він перед строєм взводу або попередньо, викликавши командирів відділень, ставить завдання на висування в район заняття й визначає час на висування.

Одержавши завдання, командири відділень висувають відділення в визначений район і відповідно до затвердженого плану відпрацьовують із тими, яких навчають, раніше вже вивчені тактичні прийоми, пов'язані з управлінням на марші, діями за сигналами оповіщення й при раптовому нападі противника.

Командир взводу контролює дії тих, яких навчають, і після прибуття в район заняття проводить короткий розбір із вказівкою недоліків і шляхів їхнього усунення. Потім він повідомляє тему, цілі заняття й вказує місця відпрацьовування першого навчального питання кожному з відділень.

Після прибуття до місця заняття командир відділення будує відділення в одну шеренгу, оголошує навчальні питання, створює тактичну обстановку й приступає до їхнього відпрацьовування.

З метою максимального використання навчального часу, що відводиться на відпрацьовування, не слід починати її з перевірки знань тими, яких навчають, теоретичних положень, які вже вивчалися в години самопідготовки, що передують даному заняттю.

Відпрацьовування навчального питання командир відділення починає з короткого пояснення змісту навчального питання (протягом не більше 1-2 хв), а потім зразково показує прийоми або дії в цілому. При цьому з метою кращого засвоєння показуваних дій відділення може повторювати їх за командиром.

Закінчивши показ у цілому, командир вертається з відділенням у вихідне положення й оголошує порядок відпрацьовування навчального питання. Навчання починається з виконання окремих прийомів по елементах. Приступаючи до відпрацьовування першого прийому або дії, командир відділення може ще раз показати порядок його виконання в цілому, а потім, якщо в цьому є необхідність, те й по поділах, супроводжуючи поясненням, після чого приступає до тренування. Тренування повинне починатися в повільному темпі, а іноді й по поділах, а потім після засвоєння тими, яких навчають, порядку й техніки виконання темп поступово збільшується й доводить до нормативних вимог.

Відділення відпрацьовує прийом в одношереножному розімкнутому строю. Командир відділення по черзі навчає кожного солдата, усуваючи виявлені недоліки, при необхідності показуючи правильне виконання прийому. Якщо помилка повторюється в деяких солдатів, то він зупиняє відділення, обертаючи на неї увага й домагаючись усунення, а потім продовжує відпрацьовування, переходячи від одного військовослужбовця до іншого, при цьому всі інші солдати відділення виконують даний прийом. Таким чином, навчання йде за принципом «навчаю одного - роблять всі». Тренування залежно від прийому, що відпрацьовується, може здійснюватися так званим човниковим методом, тобто на обмеженій ділянці місцевості туди й назад.

Закінчивши навчання по першому елементі навчального питання, командир відділення приступає до відпрацьовування другого елемента в такій же послідовності, як і першого.

Після відпрацьовування навчального питання по елементах командир відділення приступає до тренування в цілому по всьому навчальному питанню, домагаючись його злитого виконання в темпі, обумовленому нормативом.

На цьому етапі обов'язково повинен бути присутнім дух змагальності, прагнення якнайкраще виконати відпрацьовуються прийоми, що, і у встановлений час. Наприкінці відпрацьовування навчального питання командир відділення повинен підвести його короткий підсумок, де відзначити дії кращих, указати на недоліки й порядок їхнього усунення.

У такій же послідовності командир відділення відпрацьовує й наступні навчальні питання.

По закінченні заняття командир відділення проводить загальний розбір, на якому оцінює дії кожного солдата, підводить підсумки виконання взятих зобов'язань, дає вказівки по усуненню виявлених недоліків.

Роль командира взводу на заняттях повинна бути активної. Він здійснює контроль за дотриманням методичної послідовності у відпрацьовуванні окремих прийомів, дій і навчального питання в цілому, за правильним використанням обладнання тактичного навчального поля, за дотриманням мер безпеки й витримуванням установленого часу на відпрацьовування. У перерві, а іноді й у ході заняття командир може зібрати сержантів, звернути їхню увагу на виявлені недоліки й дати вказівки по їхньому усуненню.

У процесі заняття командир взводу по черзі перебуває в кожному з відділень, виявляє найбільш слабких солдатів, збирає їх разом і відпрацьовує з ними прийоми, що важко засвоюються. Навчання техніці виконання окремих прийомів і дій він може здійснювати й з усім відділенням.

Наприкінці заняття командир взводу повинен провести розбір. При розборі він повинен нагадати тему, цілі заняття, визначити ступінь їхнього досягнення, відзначити досягнення й недоліки в діях тих, яких навчають, визначити краще відділення й військовослужбовців, які відмітилися, дати завдання по усуненню недоліків.

Повернення в район розташування здійснюється в тактичній обстановці з відпрацьовуванням питань заняття або здійсненням марш-кидка.