2. Визначення екологічних аспектів діяльності підприємства

Ключовим поняттям системи менеджменту навколишнього середовища, яке дозволяє проаналізувати діяльність організації і її взаємодію з навколишнім середовищем є екологічний аспект. У відповідності зі стандартом ДСТУ ISO 14001 екологічний аспект - це елемент діяльності організації, її продукції або послуг, що взаємодіє або може взаємодіяти з навколишнім середовищем (примітка: суттєвим екологічним аспектом є аспект, що впливає або може істотно впливати на навколишнє середовище).

Організації необхідно розробити й підтримувати в робочому стані методику визначення екологічних аспектів своєї діяльності, продукції або послуг, які вона може контролювати й регулювати з метою встановлення тих аспектів, які мають або можуть мати значний вплив на навколишнє середовище. Організації необхідно забезпечити, щоб аспекти, які мають значний вплив, були враховані при визначенні її екологічних цілей. Організація повинна постійно аналізувати цю інформацію.

В пункті 4.3.1 стандарту ДСТУ ISO 14001 встановлюються вимоги до впровадження процесу визначення суттєвих екологічних аспектів, яким віддається пріоритет у СМНС. Цей процес враховує матеріальні витрати та період часу на проведення аналізу й одержання достовірних даних. Інформація, яка зібрана для контролю, регулювання або інших цілей, може використовуватися в цьому процесі. Організація враховує ступінь свого реального контролю за розглянутими екологічними аспектами; визначає, що являють собою її екологічні аспекти, з огляду на входи й виходи, пов'язані з її діяльністю, продукцією й/або послугами.

Для впровадження СМНС організація, повинна спочатку встановити своє реальне положення щодо впливу на навколишнє середовище за допомогою відповідної перевірки й аналізу. Ціль аналізу полягає в тому, щоб розглянути всі екологічні аспекти організації й визначити основи для створення СМНС. Організаціям з функціонуючою СМНС непотрібно проводити такий аналіз.

Аналіз повинен охоплювати чотири головні сфери:

• вимоги законодавчих і нормативних актів;

• визначення суттєвих екологічних аспектів;

• вивчення всіх існуючих методів і методик по управлінню навколишнім середовищем;

• оцінювання за принципом зворотного зв'язку результатів розслідування аварійних ситуацій, що виникали.

У всіх випадках варто ретельно розглянути нормальні режими роботи організації й режими з відхиленням від норми, а також потенційно можливі аварійні ситуації.

Підхід до проведення перевірки включає застосування переліку контрольних питань, опитування, безпосередній контроль і виміри, результати минулих аудиторських і інших перевірок. Вибір конкретних заходів залежать від характеру розглянутої діяльності.

У процесі визначення суттєвих екологічних аспектів, які пов'язані з діяльністю підрозділів організації, можуть розглядатися:

• викиди в повітря;

• скиди у воду;

• управління відходами;

• забруднення ґрунту;

• використання сировини, матеріалів і природних ресурсів;

• інші місцеві проблеми навколишнього середовища й біоценозів.

При визначенні суттєвих екологічних аспектів необхідно враховувати нормальний режим роботи, режими запуску й зупинки, а також можливі значні впливи, які пов'язані із цілком передбаченими й непередбаченими ситуаціями. Цей процес передбачає визначення суттєвих екологічних аспектів, які пов'язані з діяльністю організації, продукцією або послугами, і не передбачає їхнього детального оцінювання по стадіям життєвого циклу. Організація не зобов'язана оцінювати кожний вхідний виріб, компонент, сировину або матеріал. Вона може обрати види діяльності, продукції або послуг для визначення тих аспектів, які, імовірно, мають значний вплив.

Ступінь контролю за екологічними аспектами продукції залежить від особливостей кон'юнктури ринку, на якому діє організація. Підрядник або постачальник може мати порівняно малий ступінь контролю, у той час, як організація, що виробляє продукцію, може істотно змінювати екологічні аспекти, наприклад, змінюючи окремі вхідні матеріали. Якщо організація може мати обмежений контроль за використанням і розміщенням своєї продукції, то вона повинна передбачати й запропонувати, механізми належного управління й контролю. Стандарт не передбачає зміни або розширення правових зобов'язань організації.

Будь-яка зміна в навколишньому середовищі, позитивна або негативна, повністю або частково є результатом діяльності організації, її продукції або послуг (екологічних аспектів організації) розглядається як вплив на навколишнє середовище. Співвідношення «екологічні аспекти» і «вплив на навколишнє середовище» можна розглядати як співвідношення «причини й умови» і «наслідок», тобто контроль причин і умов впливу - екологічних аспектів - дозволить контролювати й вплив організації на навколишнє середовище.

Відповідно до вимог стандарту, організація повинна забезпечити ідентифікацію екологічних аспектів. Екологічні аспекти можуть включати викиди в атмосферу і водойми; виробництво відходів та їх утилізацію; використання вихідної сировини, води, енергії; шумові забруднення, пил і інші види забруднення. Для визначення істотних екологічних аспектів діяльності підприємства необхідно: 

- визначити всі елементи діяльності підприємства, які спричиняють вплив на навколишнє середовище; 

- визначити ті аспекти, які можуть мати суттєві наслідки для навколишнього середовища.

Екологічні аспекти та вплив повинні бути визначені при проведенні попереднього екологічного аналізу. Організація повинна встановити ті екологічні аспекти своєї діяльності, у відношенні яких вона може здійснювати контроль і на які вона може впливати. Єдиного підходу до ідентифікації екологічних аспектів не існує. Визначення екологічних аспектів допускає велику можливість інтерпретації відносно ступеня подробиці виділення «елементів» діяльності, продукції й послуг, однак вона повинна бути достатньою для встановлення однозначного зв'язку елементів процесу й впливу на навколишнє середовище. Екологічні аспекти повинні бути виявлені відносно всієї діяльності організації, її продукції й послуг.

Існують два види екологічних аспектів: прямі і непрямі. До прямих екологічних аспектів відносяться ті аспекти, над якими організація має контроль. До непрямих екологічних аспектів відносяться ті аспекти діяльності підприємства, її продуктів або послуг, над якими організація не має повного контролю. У табл.. 2.1 представлені деякі прямі і непрямі екологічні аспекти.

Найчастіше організацій більшою мірою звертають увагу на роботу з прямими екологічними аспектами, оскільки законодавство вимагає дотримання норм, пов'язаних з прямими аспектами, наприклад норм за викидами в атмосферу, забруднення надр або утилізації відходів тощо. Однак, часто найбільш важливими екологічними аспектами є саме непрямі аспекти. Це особливо характерно для організацій, які працюють у сфері послуг, хоч подібні приклади можна знайти і в промисловості. Наприклад, більшість компаній з виробництва комп'ютерної техніки не є реальними виробниками - вони лише збирають техніку з електронних компонентів, вироблених в усьому світі. Саме для таких компаній, суттєві екологічні аспекти в більшій мірі пов'язані з мережею постачальників.

Таблиця 2.1.

Приклади прямих і непрямих екологічних аспектів

Прямі аспекти	Непрямі аспекти
Викиди в атмосферу та скиди у водойми Виробництво відходів, їх вторинна переробка і утилізація  Використання надр і забруднення ґрунту Використання природних ресурсів, сировини та енергії Вплив на біорізноманіття Використання транспорту Ризик виникнення надзвичайних ситуацій екологічного характеру	Аспекти, пов'язані з продукцією (дизайн, упаковка, транспортування, первинне і вторинне використання, утилізація) Капітальні інвестиції, кредити, послуги страхування Вибір і використання послуг сторонніх організацій Адміністративні та планові рішення  Асортимент продукції, що випускається Екологічна діяльність постачальників і підрядників

Для виявлення екологічних аспектів використаються наступні джерела інформації:

• Екологічна документація, включаючи дозвільну документацію й природоохоронні розділи проектної документації, статистичну звітність по природокористуванню й охороні навколишнього середовища, результати контролю змісту шкідливих речовин у викидах, скиданнях, результати екологічних аудитів, дані про екологічні платежі й штрафи, плани природоохоронних заходів.

• Дані про параметри й обсяги споживаних ресурсів.

• Результати обстеження організації природоохоронними органами, скарги населення й працівників підприємства з питань екології, думки зацікавлених сторін.

• Документи, що описують виробничі операції.

• Договори з постачальниками й підрядниками.

• Перспективні плани включаючи виробничі плани, бізнес-плани й ін.

У процесі ідентифікації екологічних аспектів повинні враховуватися:

• процеси виробництва, сировина, матеріали й енергія (вхідні параметри виробництва);

• продукція, послуги (вихідні параметри виробництва), характерні як для існуючих, так і для попередніх видів діяльності;

• прямі і непрямі екологічні аспекти діяльності організації, продуктів і послуг;

• минулий, дійсний і планований (як негативний, так і позитивний) вплив діяльності організації на навколишнє середовище;

• нормальне, штатне функціонування підприємства, і умови пуску й демонтажу (закриття) виробництва, розумно передбачувані позаштатні й аварійні ситуації;

• екологічні аспекти, що мають позитивний вплив на навколишнє середовище;

• вплив на стан здоров'я населення, що живе поруч із підприємством, а також споживачів продукції або послуг.

• Для ідентифікації екологічних аспектів застосовують декілька підходів або їх спільне використання. Доцільним є наступний підхід:

• Аналіз діяльності, продукції, послуг і виявлення екологічних аспектів (як елементів діяльності, які взаємодіють з навколишнім середовищем).

• Оцінка стану навколишнього середовища в зоні дії організації, а також факторів впливу (виділення речовин і енергії в навколишнє середовище) і виявлення екологічних аспектів, що визначають ці фактори.

• Аналіз матеріального балансу / енергетичного потоку, виявлення можливих втрат і пов'язаних з ними екологічних аспектів.

• Вивчення позицій зацікавлених сторін і виявлення екологічних аспектів, що викликають їхній інтерес.

• Аналіз законодавчих і нормативних вимог до діяльності організації, продукції, послуг, до яких ставляться спеціальні вимоги, потім — виявлення екологічних аспектів, що пов'язані із цими вимогами.

• Для ідентифікації непрямих екологічних аспектів також можуть бути використані підходи оцінки життєвого циклу.

Після визначення всіх екологічних аспектів, необхідно визначити суттєві екологічні аспекти. Оскільки управляти всіма аспектами одночасно доволі складно, крім того, це потребує значних фінансових витрат і більшої кількості часу, то для оптимізації управління і контролю за екологічною діяльністю проводиться аналіз суттєвих екологічних аспектів.

Критерії, розроблені організацією, для оцінки суттєвих екологічних аспектів повинні бути повними, відтвореними, повинні перебувати у вільному доступі і мати можливості для незалежної перевірки. При визначенні критеріїв оцінки суттєвих екологічних аспектів можуть використатися наступні характеристики:

- Екологічні характеристики

- масштаб впливу;

- потужність впливу;

- частота впливу;

- тривалість впливу.

- Господарські, соціальні, правові й інші пов'язані характеристики:

- наявність і дотримання вимог нормативних актів;

- вплив на інші процеси;

- відношення зацікавлених сторін;

- Контроль екологічного аспекту з боку організації

- внутрішні регламенти й інструкції;

- можливість впливу на потужність, масштаб і частоту виникнення;

- витрати, необхідні для контролю аспекту.

Не існує стандартного методу для проведення оцінки суттєвості екологічних аспектів. Кожне підприємство використовує свою власну методику. Основним правилом при цьому є те, що оцінка суттєвості повинна проводитися послідовно для кожного окремого аспекту.

Для визначення суттєвих екологічних аспектів звичайно рекомендується розраховувати суму балів, привласнених кожному з аспектів на основі оцінки. Іноді також рекомендується використати множник, пропорційний бальній оцінці можливостей по контролі даного аспекту. Суттєвими визнаються аспекти, яким відповідають найбільші значення обчислень, або аспекти, що попадають у певний діапазон. У випадках, коли оцінюються раніше маловивчені, інституціональні екологічні аспекти або даних для оцінки недостатньо рекомендується застосовувати методи якісної оцінки.

Методика оцінки суттєвості екологічних аспектів.

Вплив на навколишнє середовище

Масштаб впливу (В) чи величина впливу на навколишнє середовище зазвичай оцінюється за трьохбальною шкалою:

1 бал – малі об’єми викидів / скидів в навколишнє середовище;

2 бали – середні об’єми;

3 бали – значні / великі об’єми.

Вірогідність (В_р) виникнення проблеми чи частота впливу. Частота впливу зазвичай використовується для оцінки нормальних умов роботи, а вірогідність, виникнення проблеми – для потенційно небезпечних ситуацій.

Частота впливу також оцінюється за трьохбальною шкалою:

1 бал – низька частота (вплив виникає рідко);

2 бали – середня частота (вплив виникає інколи, декілька раз в рік);

3 бали – висока частота (вплив регулярний чи неперервний).

Вірогідність виникнення проблеми також оцінюється за трьохбальною шкалою:

1 бал – низька вірогідність (виникнення проблеми малоймовірно);

2 бали – середня вірогідність (виникнення проблеми можливо);

3 бали – висока вірогідність (існує реальна загроза виникнення проблеми в любий час).

Небезпека (Н). Визначає наскільки небезпечний розглянутий потенційний вплив на навколишнє середовище. Деякі аспекти можуть мати небезпечні наслідки для навколишнього середовища. Вплив органічних розчинників може не тільки порушувати баланс екосистеми, але й піддавати небезпеці здоров’я працюючих і потенційно може знизити якість питної води. Як і інші показники, небезпека оцінюється за трьохбальною шкалою:

1 бал – низька небезпека;

2 бали – середня небезпека;

3 бали – висока небезпека.

Вимоги зацікавлених сторін (ЗС)

Аспекти, що включають інтереси зацікавлених сторін, також розглядаються як суттєві. Наприклад, аспект, який впливає на здоров’я співробітників підприємства чи ставить під загрозу умови безпеки праці, повинен мати першочергове значення. Тут також можна використати трьохбальну систему оцінки:

1 бал – питання не стосується інтересів зацікавлених сторін;

2 бали – питання буде стосуватися інтересів сторін в найближчому майбутньому;

3 бали – питання безпосередньо стосуються інтересів сторін в теперішній час.

Вимоги законодавства та інших органів управління (З)

В даній методології аспект, який регулюється на законодавчій основі, розглядається як суттєвий, оскільки ДСТУ ISO 14001 вимагає дотримання законодавства, і необхідно забезпечити постійний контроль, вимірювання і моніторинг даного аспекту. Тут використовується 20 бальна система:

0 балів – аспект не регулюється законодавством;

10 балів – аспект регулюється законодавством і підприємство задовольняє його вимогам;

20 балів – аспект регулюється законодавством, однак підприємство не задовольняє його вимогам.

Розрахунок суттєвих екологічних аспектів здійснюється за формулою (2.1):

(2.1)

Приклад розрахунку наведено в табл. 2.2.

Ідентифікація й оцінка суттєвих екологічних аспектів здійснюється на основі експертних оцінок, отже:

• виявлення й аналіз суттєвих екологічних аспектів прямо залежить від рівня знань й розуміння експертами екологічних проблем, які пов'язані з різними видами діяльності, продукції й послуг підприємства;

• не існує й не може існувати «абсолютної» оцінки суттєвих екологічних аспектів в діяльності підприємства;

Таблиця 2.2

Приклад оцінки суттєвих екологічних аспектів

Аспект	Вид діяльності / продукту / послуги	Величина впливу	Небезпека впливу	Частота чи вірогідність		Вимоги заінтересованих сторін	Вимоги законодавства	Кінцеве значення суттєвості аспекту
Споживання води (питна вода)	Охолодження установки і процесі в підрозділі Х	Неве-ликий вплив (малі об’єми)	Невеликий вплив		Немає ризику	Немає	Немає
Разом:		1	1		1	1	0	1
Небезпечні відходи	Лабораторія	Неве- ликий вплив (малі об’єми)	Середня		Інколи	Немає	Аспект регулюється Норми виконуються
Разом:		1	2		1	1	10	22

суттєві екологічні аспекти й перелік аспектів можуть змінюватися не тільки зі зміною діяльності організації, але й зі зміною знань про навколишнє середовище і його стан

Необхідно враховувати, що оцінка суттєвих екологічних аспектів може бути достатньо суб’єктивною, наприклад, при встановлення рівня безпеки чи ризику. Тому, при її проведенні, необхідно базуватися на знаннях і досвіді, які накопичені співробітниками підприємства і інформації, що зібрана під час первинного екологічного аналізу.

Після розробки методики для оцінки суттєвих екологічних аспектів, необхідно розробити і документально оформити процедури проведення такої оцінки, встановити відповідального за визначення і складання реєстру суттєвих екологічних аспектів, їх аналіз і регулярне поновлення інформації. Найчастіше, реєстр відновлюється щорічно чи у випадку значних змін в виробництві, продукції та послуг. Приклад Процедури 4.3.1 Ідентифікація і оцінка екологічних аспектів наведено в Розділі 6.