1. Загальні положення

Метою вентиляції є зменшення в повітрі робочої зони концентрації шкідливих домішок та забезпечення подачі потрібної для життєдіяльності людини кількості свіжого повітря.

Основною характеристикою вентиляції є її інтенсивність Q( м³/год). Вона визначається в залежності від призначення та типу вентиляційної системи. Тип вентиляційної системи залежить від характеру виділень шкідливих речовин в приміщенні:

- при не зосередженому - застосовують загальнообмінну вентиляцію; - при зосередженому виділенні застосовують витяжну вентиляцію разом із загальнообмінною вентиляцією (як правило припливною).

Інтенсивність загальнообмінної вентиляції розраховують за умовами розбавлення повітря робочої зони до гранично допустимої концентрації шкідливих домішок зовнішнім повітрям.

При виділенні шкідливої речовини “і” з інтенсивністю G_і(мг/год) необхідна кількість повітря визначиться :

, м³/год 3.1

де, х_гдк– гранично допустима концентрація речовини в робочій

зоні ,мг/м³;

х_з – концентрація речовини в зовнішньому повітрі, якщо немає даних, то х_з = 0,3· х_гдк ,мг/м³.

Інтенсивність вентиляції може бути визначена також за кратністю повітрообміну:

3.2

де V – об’єм приміщення , м³.

Для звичайних класів, актових залів, кабінетів креслення, історії та всіх інших приміщень можна вважати К=І. Для кабінетів хімії, фізики, біології, обслуговуючої праці, навчальних майстерень К=3. Для аварійної вентиляції кратність вентиляції повинна бути неменші 8.

Інтенсивність місцевої всмоктувальної вентиляції визначають за швидкістю повітря в прорізі витяжного пристрою, необхідною для ефективного відводу шкідливих речовин

Q_м= 3600·k₃·W_o·S_o , м3/год 3.3

k₃ – коефіцієнт запасу, залежить від токсичності виділень, виду агрегату (див. таблицю.Д11);

S_o – площа живого перерізу витяжного вікна ,м²;

W_o – швидкість повітря у витяжному вікні (табл..Д11), м/с.

3.2. Хід роботи

3.2.1.Дослідження роботи вентиляційної установки

1.Накреслити схему вентиляційної системи яка досліджується. Виміряти розміри повітроводів та витяжних вікон а × в, а₁× в₁(м) .

2.Ввимкнути установку. Зробити виміри витрат повітря в системі та швидкості повітря в витяжних вікнах за допомогою кататермометрів або анемометрів. Результати вимірів занести в журнал спостережень. Виміри зробити при повністю відкритих засувках, при зачиненої однієї зі засувок та при повністю зачинених засувках.

Мал. 3.1 Схема установки для дослідження системи місцевої вентиляції:

1- витяжний зонт; 2- витяжна шафа;3 –вентилятор;4 – діафрагма;

5 –дифманометри; 6-засувка.

Журнал спостережень

Таблиця 2.1.

№/№ п/п	Загальні витрати повітря		Втрати напору в системі ∆h2 мм.вод.ст.	Час охолодження кататермометра		Швидкість повітря та інтенсивність у всмоктувальному вікні
	∆h мм.вод.ст	Q м3/год		τ1	τ2	W1, м/с	Q1, м3/год	W2, м/с	Q2, м3/год
1
2
3

3.Обробка результатів вимірів.

Загальні витрати повітря

, м³/ год 3.4

де,k– коефіцієнт витрат ( зі паспорта стенда);

∆h – перепад тиску на диафрагме, мм.вод.ст..

Швидкість повітря визначається за допомогою градуювальних таблиць кататермометрів або анемометрів.

Інтенсивності вентиляції для окремих витяжних пристроїв:

Q₁=3600W₁∙(а ∙ в) та Q₂=3600W₂∙(а₁ ∙ в₁), м³/год 3.5

Загальні витрати повітря при повністю зачинених засувках характеризують герметичність вентиляційної системи.

За отриманими результатами зробити висновки про ефективність вентиляції. Вважати, що на робочих місцях використовують речовини ІІІ класу небезпеки.