1.1.2.Вимірювання швидкості руху повітря

Для вимірювання швидкості руху повітря застосовуються кататермометри та анемометри: крильчасті, чашкові й індукційні.

Мал..1.1.Анемометри:чашковий(а),індукційний (б), крильчастий(в).

1 – крильчатка; 2 – лічильний механізм.

Крильчастий анемометр АСО-3 застосовується для вимірювання швидкості руху повітря від 0,2 до 5 м/с, при більших швидкостях (від 1 до 20 м/с) – чашковий МС-13, при ще більших швидкостях – індукційні анемометри.

Анемометр АСО-3(мал..1.2) складається з крильчатки, лічильного механізму, дифузора й ручки. Крильчатка сполучається з лічильним механізмом за допомогою трубчастої вісі, яка обертається під дією вітру (повітря), передається через лічильний механізм на стрілку приладу.

Перед заміром аретиром вмикають лічильний механізм і записують початковий відлік по всіх трьох шкалах. Потім, не вмикаючи лічильного механізму, встановлюють прилад у потік так, щоб площина крильчатки була перпендикулярна напряму руху повітря, й витримують 10-15 с, після чого вмикають лічильний механізм й секундомір. По закінченні заміру лічильний механізм й секундомір вимикають одночасно й записують кінцевий відлік по трьох шкалах. Різниця відліків, поділена на час у секундах, дає число поділок за секунду, пропорційне швидкості руху повітря. Швидкість руху повітря визначається за знайденим числом поділок за секунду при допомозі графіку (паспорту), яким оснащений анемометр.

Швидкість повітря може бути визначена за допомогою кататермометра (мал1.3). Принцип дії приладу оснований на залежності швидкості охолодження тіл від швидкості повітря.

Для вимірювання необхідно нагріти кататермометр до 40-45⁰С, встановити його в точку виміру і виміряти час його охолодження від 40⁰ С до 33⁰ С.

Швидкість повітря обчислюється по залежності:

, м/с 1.2

де, k_тар – тарірувальний коефіцієнт – дається в паспорті кататермометра (1,55 х 10 ^–5);

Т₁, Т₂, Т_п – абсолютні температури, відповідно кататермометра на початку та в кінці охолодження і температура повітря, К;

∆ – час охолодження, с.

1.2. Хід роботи

1.Ознайомтесь з будовою психрометрів та інших приладів контролю параметрів.

2.Виміряйти параметри мікроклімату в трьох точках аудиторії (біля вікна, дверей, посеред аудиторії). Одержані результати занести в журнал спостережень (табл.1.1).

Журнал спостережень

Таблиця 1.1

№ п/п	Температура, С		Абс. вологість (Рп) Па	Відносна вологість, %		Баром. тиск, В, Па	Час охолод-ження ката-термо-метра	Швид-кість руху повітря, м/с
	мокрого термо-метра	сухого термо-метра		по розра-хунку	по табли-ці
1
2
3
Ср.
опт.			—			—	—
доп.			—			—	—

3.Визначить абсолютну вологість:

Р_п = Р_пн – А (t_c – t_м ) В 1.3

де, Р_пн – тиск насичених парів води при t_м (табл. 5),Па;

А – психометричний коефіцієнт, А = 66,6 х 10 ^–5 ;

t_c , t_м – відповідно температури сухого і мокрого термометрів

аспіраційного психрометра, ⁰С;

В – барометричний тиск, Па.

4.Розрахунок відносной вологісті:

1.4

де, Р_пн – парціальний тиск водяної пари в насиченому вологому повітрі при тій же температурі (t_c),Па.

5.Визначити відносну вологість повітря за психрометричною таблицею (табл.4). Розходження розрахунків з таблицею не повинно перевищувати 5%.

6.Обчислити швидкість повітря в точках заміру (1.2) або за допомогою тарірувальной таблиці.

7.Знайти середні значення параметрів мікроклімату в аудиторії. Результати занести до таблиці.

10.Оцінити значення параметрів мікроклімату, порівнюючи їх з нормативними (табл.Д.1,Д2). Зробити висновки, дати рекомендації.