4.6. Контрольні запитання

1. Основні методи по захисту людини від ураження електричним струмом.

2.Яка періодичність вимірювання опору ізоляції?

3. Яким приладом і як саме вимірюють опір ізоляції?

4.Які величини граничного опору ізоляції для апаратів з номінальною напругою до 1000 В?

5.Поясніть схему заземлення та принцип його дії.

6.Як розрахувати напругу дотику і струм, що проходить через людину у випадку пробою ізоляції?

7.Вимоги до обладнання заземлення в навчальних кабінетах та майстернях.

8. У чому полягає сутність захисного занулення?

9.Яким чином спрацьовує захисне відключення?

10. Опишіть методику розрахунку заземлення,

11. Поясніть порядок вимірювання опору заземлення та контролю справності заземлюючого контуру.

Лабораторна робота № 5

Вимоги охорони праці до обладнання шкільної майстерні

Мета: закріплення знань з вимог охорони праці до облаштування шкільних майстерень, формування практичних навичок з планування навчальних майстерень.

Обладнання: креслярські приладдя.

5.1. Загальні положення

Згідно до ”Положення про навчальні майстерні загальноосвітніх шкіл”(1994р) [], в кожній школі створюються майстерні технічної праці: по обробки деревини, металу або комбінована; та майстерні обслуговуючої праці: майстерня по роботі з харчовими продуктами, обробки тканин. У школах, які мають менше 20 класів-комплектів, створюється комбінована майстерня, яка призначена для виконання всіх видів робіт учнями (обробка деревини, металів вручну та на верстатах або обробка тканини ї робота з харчовими продуктами, електромеханічних робіт ).

В майстернях здійснюється трудове навчання учнів 5 - 9 класів, професіональне навчання старшокласників за профілями: “Деревообробка”, “Металообробка”, “Обробка тканин”; виконання слюсарних робіт учнями старших класів, які навчаються за профілем “Автосправа”, “Механізація с/г робіт”; позакласна робота з трудового навчання; організація суспільно корисної праці.

В майстернях повинно бути раціонально встановлено та розміщено все необхідне для організації навчального процесу: робочі місця вчителя та учнів, навчально-наочні посібники, ТЗН, об’єкти праці, плакати з охорони праці, таблиці, довідники тощо. Перелік обладнання, інструментів, пристроїв визначається за ”Типовим переліком учбово – наочних посібників та обладнання для загальноосвітніх шкіл”(1996р)[].

Досвід показує, що в оптимальному варіанті майстерня повинна складатися з трьох взаємозв’язаних приміщень: навчальної майстерні, інструментальної кімнати, заготівельної кімнати. Звичайно у школах не має можливості організувати заготівельну кімнату і її обладнують в окремому приміщенні або роблять заготівку матеріалів в навчальних майстернях в час вільний від занять. Якщо не передбачена і інструментальна кімната, її відокремлюють від майстерні перегородкою. В інструментальної розміщують стелажі та шухляди для збереження інструмента ,пристроїв, заготовок та виробів учнів, а також при можливості заготівельне та інше обладнання.

Розміщення робочих місць учнів залежить від виду та площі приміщення навчальної майстерні, наповнення класів. Площа навчальної майстерні, в залежності від проекту шкільної будівлі, може становити 66…96м², а площа заготівельної та інструментальної кімнат – 10-16м² кожна. На одного учня повинно припадати в майстерні по обробці металу 3,5…4 м², по обробці деревини – 4…5м², комбінованої – 4…5м², майстерні по обробці тканин та роботи з харчовими продуктами – 2…2,8м².

У навчальній майстерні розміщуються робочі місця учнів та вчителя. Робочі місця учнів обладнують верстаками з табуретками змінної висоти, крім цього майстерні обладнують токарними верстатами, фрезерувальним верстатом, токарним верстатом по дереву, свердлильним верстатом, монтажними столами. У приміщенні майстерні, бажано в заготівельному відділенні, розміщують обладнання для підготовки інструмента та заготовок до занять: заточувальні верстати, фугувально-пильний верстат та інше обладнання, на якому повинен працювати тільки вчитель.

Під час обладнання майстерні спочатку необхідно вирішити питання розміщення верстатів. Доцільно розміщувати верстати в один ряд уздовж вікон. Таке розміщення верстатів дозволяє працювати на них при природному освітленні. Верстати розміщують на відстані 0,4-0,5м від стіни. Відстань між верстатами становить 0,9м. Ближче всього до вчителя установлюють заточувальний верстат (на ньому забороняється працювати учням).

Фугувально-пильний верстат встановлюють у заготівельній кімнаті, а за її відсутності у приміщенні майстерні. У цьому випадку верстат експлуатується вчителем тільки, коли відсутні учні. Під час заняття верстат обов’язково повинен бути зачинений футляром, що замикається. Фугувально-пильний верстат слід розміщувати так, щоб з його торців залишалась відстань до 2м, а по бокам - 1м.

Верстаки учнів розміщують від верстатів на відстані не менше 0,9м. Відстань між верстаками в ряді 0,8м, між рядами 1м. Слюсарні верстаки бувають одномісні та багатомісні. В останньому випадку робочі місця розміщують поряд один до одного, відстань між тисками повинна бути не менше 1м (вимоги до розміщення обладнання та верстаків наведені в додатках Д1-Д5).

Мал.5.1.Варіант планування майстерні по обробки металу:

1 – слюсарний верстак; 2 – токарне гвинторізний верстат; 3 – настільний горизонтально фрезерувальний верстат; 4 – свердлильні верстати; 5 – верстак вчителя; 6,10 – робочі столи вчителя; 7 – заточувальний верстат; 8 – верстаки загального користування; 9 – класна дошка; 11 – шухляди для заготівок, інструментів; 12 – подіум.

Мал.5.2.Варіант плану майстерні по обробки деревини:

1 – столярний верстак; 2 – токарні верстати; 3 – свердлильний верстат; 4 – подіум; 5 – верстат вчителя; 6,11 – робочі столи вчителя; 7 – заточувальний верстат; 8 – фуговально пильний верстат; 9 – верстак загального користування; 10 – класна дошка; 12 – шухляди для заготовок та інструменту.

Мал.5.3.Планування майстерні по обробки тканин:

1 – парти;2 – гладильна дошка;3,10 –робочі столи вчителя;4 - демонстраційний стіл;5 – краеобметувальна машина; 6 – класна дошка;7 – дзеркало;8 –стіл для крою;9 – манекен;11 –шухляди для заготовок, обладнання та інструменту;12 – умивальник.

Мал.5.4.Планування майстерні для робот из харчовими продуктами:

1 – парти;2,14 –робочі столи вчителя;3 – класна дошка; 4 – демонстраційний стіл; 5 – електроплити; 6 – стіл для первинної обробки продуктів; 7 – холодильник;8 – обіденні столи; 9 –мийка для посуду;10 – бак для харчових відходів; 11 – урна; 12 – умивальник.

Для розміщення пристроїв, складальних робіт та інших потреб у майстерні бажано передбачати місця колективного користування, виходячи з розрахунку 10…15% від загальної кількості робочих місць учнів.

В майстернях будь якого призначення обов’язково обладується робоче місце вчителя, яке розміщується на подіумі заввишки 200…300мм. Рекомендований розмір робочого місця вчителя 3,8×2,0 м².Місце обладнується столом вчителя та демонстраційним столом або верстаком у відповідності до напрямку майстерні, пультом керування технічними засобами, кнопкою аварійного вимикання електромережі верстатів та електропостачання робочих місць учнів, дошкою та іншими засобами необхідними для проведення занять. Відстань між класною дошкою та столами – 1000мм.

В майстернях обслуговуючої праці розміщується парти з пластиковим покриттям у відповідності до вимог обладнання навчальних кабінетів 5…9 класів(парти групи «Г» - 80%, групи «Д» – 20%).Проходи між рядами парт повіни бути не менш 0,6м , між партами в ряду – 0,5м, від першого ряду парт до демонстраційного столу - 0,8м, а до класної дошки – 2,5м . На партах під час практичних робіт розміщають ручні швейні машини . При використані ножних машин вони встановлюється окремим рядом вздовж вікон так щоб при в розкритому стані між ними та іншими меблями дотримавался необхідний прохід. В майстерні обладнується місця волого тепловий обробки, примерочная , встановлюється розкрійний стіл, окремий бак для збору відходів. В окремих випадках в якості розкрійного столу використовують демонстраційний стіл викладача. Краеобметочна машина встановлюється на робочому місце вчителя або в інструментальної.

В майстерні по роботі з харчовими продуктами крім звичайних навчальних парт передбачається розміщення обіденного столу, столів для первинної обробки продуктів, окремої мийки для посуду, баків для харчових відходів, електроплити обладнуються місцевою витяжкою. Для збереження продуктів та виробів передбачається установка холодильника. Практика показує, що в більшості випадках для проведення занять з приготування їжі в майстерні по обробки тканин відокремлюється певна зона, розмір який не повинен бути меншим за 15% від загальної площі майстерні.