9. Регуляція сечоутворення.

Регуляція процесу сечоутворення: в усіх відділах нефрона є спеціальні рецептори, які контролюють вміст води, NaCL та різних речовин у крові.

- при підвищенні NaCL у крові (солона їжа) нирки утворюють більше первинної сечі з сіллю. Сіль затримує воду у канальцях нефрону, утворюється більше вторинної сечі, бо з нею має вийти зайва сіль;

- при зневодненні організму: в крові підвищується концентрація солі, рецептори судин надсилають у гіпоталамус імпульси. З нього до гіпофіза та наднирникових залоз надходить сигнал про збільшення утвореного гормону. (вазопресин – антидіуретичний...). Гормон збільшує реабсорбцію води в канальцях нефрона, сечі менше і вона більш концентрована.

- Надлишок води в організмі: гіпофіз виділяє менше гормону, реабсорбція зменшується і зайва вода виходить з сечею. Отже, процес сечоутворення регулюється нервовою системою і гуморальними чинниками.

10. Схарактеризувати інші функції нирок.

Нирки — це судинний орган — складаються з мільйонів мікроскопічних капілярних ниркових клубочків та канальців. За 1 хвилину через нирки проходить 1200мл крові, яка фільтрується в клубочках, після чого в канальцях вибірково всмоктується назад вода та інші речовини. Нефрон — це структурна і функціональна одиниця нирки.

Основна його функція виведення продуктів життєдіяльності шляхом фільтрації крові. Також нирки беруть участь в регуляції водно-сольового балансу, регулюваня кислотно-лужної рівноваги і кислотності крові, підтриманя необхідного осмотичного тиску нканиної рідини і крові, ендокрина функція, метаболічна функія, приймає участь в обміні вугливодів та ліпідів. Нирки очищають плазму крові від продуктів обміну речовин. Крім того, через нирки виводяться речовини, необхідні для життєдіяльності організму, — вода, іони натрію, кальцію, фосфати — у тому випадку, коли їх концентрація в крові перевищує норма льну. Таким чином, функція нирок полягає у вибірковому видаленні різних речовин з метою підтримки відносної сталості хімічного складу плазми крові й позаклітинної рідини. також нирка виділяє ряд гормонів:ренін, еристопоетин -це гормон що активізує кровотворення у червоному кістковому мозку. У ниркаж синтезуються бактерицидні речовини подібні до антибіотиків.

11. Схарактеризувати значення шкіри у процесах виділення і терморегуляції.

Шкі́ра— зовнішній покрив тваринного організму, який захищає тіло від широкого спектру зовнішніх впливів, бере участь в диханні, терморегуляції, обмінних і багато інших процесах. Шкіра складається з епідерміса, дерми і підшкірно-жирової клітковини (гіподерми). Всі ферменти клітин, які беруть участь в обміні речовин та енергій, можуть нормально працювати тільки за незначного коливання температури - 36˚С - 37˚С. Підтримання сталості температури тіла забезпечує процес теплорегуляції, що триває впродовж усього життя людини. Він зумовлює: утворення тепла в організмі - теплоутворення і віддавання тепла організмом - тепловіддачу. Регуляція теплоутворення відбувається за рахунок нервово-гуморальних механізмів і хімічним шляхом - підсилення або послаблення обміну речовин та енергії. Впливають на цей процес температура довкілля та стан фізичної активності. Шкіра виконує екстретерну функцію за рахунок наявності потових і сальних залоз. Потові залози виділяють піт, в склад якого входить вода, солі, сечовина, сечова кислота, креатимін. Виділення поту пов'язане з терморегуляцією. Тепловіддача значною мірою залежить від випаровування поту потовими залозами. У людини їх близько 2,5 мільйона. Крім терморегуляції, потовиділення спричиняє сталості осмотичного тиску. При випаровуванні поту тіло охолоджується. За добу людина виділяє близько 900 мг поту. Терморегуляційна функція шкіри у дітей недостатня. Шкіра у них є також органом дихання, але вона поглинає кисню у 800 раз менше, ніж легені.