- •Базові категорії міжнародного туризму та його особливості.
- •Міжнародне співробітництво в галузі туризму.
- •3. Міжнародні туристичні організації
- •4. Соціально-економічні передумови розвитку міжнародного туризму як галузі світової економіки.
- •5. Вплив туризму на світову та національну економіку.
- •6. Тенденціі розвитку міжнародного туризму.
- •7. Функції, структура, інструменти, механізми державного регулювання міжнародного туризму.
- •8. Правове забезпечення міжнародного туризму.
- •9. Проблеми податкового регулювання у міжнародному туристичному бізнесі.
- •10. Історія становлення статистики міжнародного туризму.
- •11. Класифікація і основні одиниці статистики міжнародного туризму.
- •12. Вивчення статистики туристичних потоків.
- •13. Вивчення статистики туристичних доходів і витрат.
- •14. Форми і методи статистичного обліку міжнародного туризму.
- •15. Механізм здійснення концентрації туристичного ринку.
- •16. Суть і причини концентрації виробництва в туризмі.
- •17. Форми концентрації виробництва в туризмі (інтеграція, диверсифікація, конгломерація).
- •18. Суть і причини утворення тнк в галузі туризмі.
- •19. Види тнк в готельній індустрії.
- •20. Готельні ланцюги-франчайзинг.
- •21. Контракт на управління.
- •22. Моделі організації тнк.
- •23. Готельні консорціуми.
- •24. Вплив туристських тнк на національну економіку країн.
- •25. Вплив тнк на економіку приймаючих країн.
- •26. Вплив тнк на економіку країн базування.
- •27. Особливості і форми глобалізації у світовому туризмі.
- •28. Міжнародний туризм як галузь регіонального розвитку.
- •29. Туризм як фактор розвитку депресивних і сільських районів.
- •30. Туризм як фактор розвитку районів нового освоєння.
- •31. Туризм як фактор розвитку морських і річкових басейнів.
- •32. Туризм як фактор удосконалення галузевої структури господарства.
- •33. Агротуризм.
- •34. Зміст агротуризму і зарубіжний досвід розвитку.
- •35. Формування ринку агротуризму.
- •36. Міжнародний туризм як чинник боротьби з бідністю.
- •37. Вплив міжнародного туризму на систему охоронни здоровя.
- •38. Міжнародний туризм та охорона культурно-історичної спадщини.
- •39. Види формальностей у міжнародному туризмі.
- •40. Поліцейські формальності.
- •41. Паспортні формальності.
- •42. Візові формальності.
- •43. Митні формальності та валютний контроль.
- •44. Медико-санітарні формальності
- •45. Формальності безпеки
- •46. Страхування в міжнародному туризмі
- •47. Медичне страхування
- •48. Майнове страхування
- •49. Страхування цивільної відповідальності
- •50. Географічні фактори розвитку міжнародного туризму
- •51. Туризм із метою відпочинку і розваг
- •52. Європа
- •53. Америка
- •54. Азійсько-Тихоокеанський регіон
- •55. Спортивний міжнародний туризм.
- •56. Світові центри лікувально-оздоровчого туризму
- •57. Особливості та структура індустрії міжнародного туризму
- •58. Інформаційні ресурси потрібні як туристам, так і організаторам туризму.
- •59. Сутність та види інформаційних технологій у туризмі.
- •60. Глобальні дистриб’юторські системи і Інтернеті.
- •61. Інтернет-технології в туристичному менеджменті.
- •62. Структура та властивості туристичних сайтів
- •63. Основні закордонні туристичні сайти онлайн-бронювання.
57. Особливості та структура індустрії міжнародного туризму
Індустрія туризму — це система виробничих, транспортних, торговельних, сервісних підприємств і засобів розміщення, призначена для задоволення попиту на туристські товари та послуги.
Для індустрії міжнародного туризму особливо важливими е питання узгодження діяльності підприємств, туроператорів і турагентств різних країн, вироблення міжнародних стандартів стосовно засобів розміщення, харчування, які використовуються у світі для обслуговування туристів.
Туризм доцільно розглядати як індустрію, що виробляє продукцію, а також забезпечує її реалізацію. Індустрія туризму складається з відокремлених, на перший погляд, видів діяльності (транспортне обслуговування, готельні послуги, діяльність туроператорів і турагентів та ін.), які насправді є взаємозалежними і функціонують завдяки співпраці багатьох підприємств — як дрібних, так і дуже великих. Крім того, у цій діяльності бере участь велика кількість людей, що безпосередньо забезпечують функціонування ринку: фахівці з маркетингу і реклами й, звичайно, роздрібні продавці — турагенти. Туризм обслуговують також безліч інших компаній, у тому числі організації з обміну валюти, кредитування та ін. Отже, організація цього бізнесу вимагає великого мистецтва, практичного досвіду та ретельної координації.
Туристична індустрія — це сукупність засобів розміщення, транспортних засобів, об'єктів громадського харчування, розважального, пізнавального, ділового, оздоровчого, спортивного й іншого призначення, туроператорів і турагентств, екскурсійних бюро, послуг гідів-перекладачів.
Туристичний попит зіштовхується зі специфічною пропозицією цілої низки продуктів і послуг, які виробляє індустрія, що розвивається швидше за будь-яку іншу.
Деякі туристичні продукти є основними при задоволенні потреб туриста, інші — додатковими чи другорядними, тому межі індустрії туризму визначити дуже важко. Наприклад, транспортні підприємства і ресторани при готелях задовольняють потреби не тільки туристів, ними можуть скористатися й інші люди. Тому сферу туризму можна розглядати у вузькому і широкому значеннях. У першому значенні вона охоплює підприємства, що виробляють продукти і послуги тільки для туристів, у другому — підприємства, що виробляють продукти і послуги не тільки для туристів, а й для всіх громадян, які бажають придбати певний продукт (послугу), тобто орієнтуються на весь ринок.
Підприємства, які виробляють продукти і послуги для туристів, можна поділити на три групи;
1. Первинні — призначені безпосередньо для обслуговування туристів (санаторії, пансіонати, турбази тощо). В умовах замкненого туристичного і курортного центру майже всі підприємства, розташовані на його території, належать до цієї групи.
2. Вторинні — призначені для обслуговування переважно туристів, хоча їхніми послугами можуть скористатися і місцеві жителі (підприємства громадського харчування, установи культури та ін.).
3. Третинні — як правило, призначені для обслуговування місцевих жителів, але їхніми послугами також можуть скористатися і задовольняти свої потреби й туристи (громадський транспорт, пошта тощо).
Інформаційні туристичні ресурси — сукупність форм і видів інформації про конкретну територію чи об'єкти, про історію території, про культуру, природу і населення, отримана туристами безпосередньо під час подорожі, у процесі підготовки до неї чи після подорожі. Автори "Енциклопедії туризму" до інформаційних туристичних ресурсів відносять інформацію про розташовані на туристичному маршруті матеріальні об'єкти, які володіють історичною, художньою, науковою чи пізнавальною цінністю; відомості про топоніміку міст, сіл, селищ, природних урочищ, пов'язані з ними легенди і міфи, а також присвячені їм літературні твори, наукові праці, путівники, карти, художні альбоми, фотографії, аудіо- чи відеопродукти, і про тих, хто володіє необхідною інформацією та вміє передати цю інформацію в цікавій для туристів формі.
