- •Базові категорії міжнародного туризму та його особливості.
- •Міжнародне співробітництво в галузі туризму.
- •3. Міжнародні туристичні організації
- •4. Соціально-економічні передумови розвитку міжнародного туризму як галузі світової економіки.
- •5. Вплив туризму на світову та національну економіку.
- •6. Тенденціі розвитку міжнародного туризму.
- •7. Функції, структура, інструменти, механізми державного регулювання міжнародного туризму.
- •8. Правове забезпечення міжнародного туризму.
- •9. Проблеми податкового регулювання у міжнародному туристичному бізнесі.
- •10. Історія становлення статистики міжнародного туризму.
- •11. Класифікація і основні одиниці статистики міжнародного туризму.
- •12. Вивчення статистики туристичних потоків.
- •13. Вивчення статистики туристичних доходів і витрат.
- •14. Форми і методи статистичного обліку міжнародного туризму.
- •15. Механізм здійснення концентрації туристичного ринку.
- •16. Суть і причини концентрації виробництва в туризмі.
- •17. Форми концентрації виробництва в туризмі (інтеграція, диверсифікація, конгломерація).
- •18. Суть і причини утворення тнк в галузі туризмі.
- •19. Види тнк в готельній індустрії.
- •20. Готельні ланцюги-франчайзинг.
- •21. Контракт на управління.
- •22. Моделі організації тнк.
- •23. Готельні консорціуми.
- •24. Вплив туристських тнк на національну економіку країн.
- •25. Вплив тнк на економіку приймаючих країн.
- •26. Вплив тнк на економіку країн базування.
- •27. Особливості і форми глобалізації у світовому туризмі.
- •28. Міжнародний туризм як галузь регіонального розвитку.
- •29. Туризм як фактор розвитку депресивних і сільських районів.
- •30. Туризм як фактор розвитку районів нового освоєння.
- •31. Туризм як фактор розвитку морських і річкових басейнів.
- •32. Туризм як фактор удосконалення галузевої структури господарства.
- •33. Агротуризм.
- •34. Зміст агротуризму і зарубіжний досвід розвитку.
- •35. Формування ринку агротуризму.
- •36. Міжнародний туризм як чинник боротьби з бідністю.
- •37. Вплив міжнародного туризму на систему охоронни здоровя.
- •38. Міжнародний туризм та охорона культурно-історичної спадщини.
- •39. Види формальностей у міжнародному туризмі.
- •40. Поліцейські формальності.
- •41. Паспортні формальності.
- •42. Візові формальності.
- •43. Митні формальності та валютний контроль.
- •44. Медико-санітарні формальності
- •45. Формальності безпеки
- •46. Страхування в міжнародному туризмі
- •47. Медичне страхування
- •48. Майнове страхування
- •49. Страхування цивільної відповідальності
- •50. Географічні фактори розвитку міжнародного туризму
- •51. Туризм із метою відпочинку і розваг
- •52. Європа
- •53. Америка
- •54. Азійсько-Тихоокеанський регіон
- •55. Спортивний міжнародний туризм.
- •56. Світові центри лікувально-оздоровчого туризму
- •57. Особливості та структура індустрії міжнародного туризму
- •58. Інформаційні ресурси потрібні як туристам, так і організаторам туризму.
- •59. Сутність та види інформаційних технологій у туризмі.
- •60. Глобальні дистриб’юторські системи і Інтернеті.
- •61. Інтернет-технології в туристичному менеджменті.
- •62. Структура та властивості туристичних сайтів
- •63. Основні закордонні туристичні сайти онлайн-бронювання.
27. Особливості і форми глобалізації у світовому туризмі.
Глобалізація дозволяє фірмам здійснювати економію на масштабі виробництва за рахунок стандартизації товарів і послуг, використовувати переваги світового маркетингу. Глобальний ринок - це міжнаціональний ринок, попит на якому можна задовольнити пропозицією одного базового товару, підтримуючи цей попит інструментами продажів і маркетингу. Основна ідея глобалізації полягає у визначенні загальних характеристик ринків і цільових груп споживачів, не залежних від особливостей окремих країн. Для процесу глобалізації бізнесу характерні наступні риси:
- зникнення національних і регіональних переваг, поступове вирівнювання потреб і запитів споживачів;
- економія на масштабі виробництва за рахунок стандартизації вироблюваної продукції або послуг;
- використання переваг світового маркетингу. Інтернаціоналізація ринків привела до того, що майже в кожній країні працюють одні і ті ж компанії-конкуренти.
Глобалізація бізнесу в рамках туристської організації сприяє формуванню сильних конкурентних позицій в порівнянні з організаціями-конкурентами. Конкурентні переваги організації залежать від можливості використання багатьох чинників: доступ до дешевих ресурсів; національне стимулювання інвестицій; подолання торгових бар'єрів; доступ до стратегічно важливих ринків збуту і інших.
Глобальні туристські об'єднання утворюються шляхом злиття, придбань і поглинань туристських організацій. У багатьох європейських країнах відбувається глобальне ділення ринку шляхом придбання компаній. Для індустрії туризму, як і для інших галузей, характерний вихід процесу концентрації підприємств за межі національних меж шляхом створення транснаціональних корпорацій.
28. Міжнародний туризм як галузь регіонального розвитку.
Розвиток регіональної системи міжнародного туризму України протягом тривалого часу не був у повній мірі предметом спеціальних наукових досліджень. Зокрема, не знайшли достатнього висвітлення у вітчизняній економічній літературі науково-теоретичні розробки, присвячені передумовам формування, особливостям розвитку, ролі цього процесу у розширенні та інтенсифікації міжнародних економічних відносин нашої країни. Поштовхом для дослідження даної проблеми стало здійснення широкомасштабних реформ регіональних туристичних систем у країнах, де відбуваються ринкові перетворення, пошуки механізмів впровадження принципів і стандартів надання міжнародних туристичних послуг, новітніх господарських та інституціональних інструментів розвитку територій. Існує потреба наукового обґрунтування підвищення ефективності інституційних та правових засад формування регіональних систем міжнародного туризму в Україні, які відіїрають провідну роль у мобілізації людських та інвестиційних ресурсів для розвитку сфери послуг у сучасних умовах господарювання.
29. Туризм як фактор розвитку депресивних і сільських районів.
Розвиток сільського туризму сприяє активізації місцевої економіки, створює можливості для збільшення малого бізнесу, створює додаткові культурні пам’ятки на основі демонстрації туристам особливостей повсякденного життя селян, розвитку ремесел.
Порівняльно висока трудомісткість туризму, залучення великої кількості малокваліфікованої робочої сили створює додаткові робочі місця з достатньо високою оплатою праці, особливо в районах обслуговування іноземних туристів. Місцеві жителі отримують можливість продавати знання про свою країну. Приміром, інститут місцевих гідів отримав розвиток практично в усіх місцях, цікавих для іноземців. Уряди багатьох країн підтримують своїх громадян, узаконивши інститут „гідів”. У багатьох країнах, приміром, у національні парки потрапити можна лише з провідником із місцевого населення.
Сільський туризм пом’якшує статеву нерівність. Адже в туризмі серед працюючих переважають жінки.
Сільський туризм створює конкурентне середовище для бідних регіонів, в яких відсутня інша можливість вийти на міжнародний ринок, використовуючи свої природні ресурси і культурне різноманіття. Цей вид діяльності заставляє шукати все нові території і нові види застосування для рекреаційних ресурсів (що зумовлює зародження нових видів туризму). Мультиплікативний ефект має найбільше значення саме для бідних верст населення тощо.
