- •Базові категорії міжнародного туризму та його особливості.
- •Міжнародне співробітництво в галузі туризму.
- •3. Міжнародні туристичні організації
- •4. Соціально-економічні передумови розвитку міжнародного туризму як галузі світової економіки.
- •5. Вплив туризму на світову та національну економіку.
- •6. Тенденціі розвитку міжнародного туризму.
- •7. Функції, структура, інструменти, механізми державного регулювання міжнародного туризму.
- •8. Правове забезпечення міжнародного туризму.
- •9. Проблеми податкового регулювання у міжнародному туристичному бізнесі.
- •10. Історія становлення статистики міжнародного туризму.
- •11. Класифікація і основні одиниці статистики міжнародного туризму.
- •12. Вивчення статистики туристичних потоків.
- •13. Вивчення статистики туристичних доходів і витрат.
- •14. Форми і методи статистичного обліку міжнародного туризму.
- •15. Механізм здійснення концентрації туристичного ринку.
- •16. Суть і причини концентрації виробництва в туризмі.
- •17. Форми концентрації виробництва в туризмі (інтеграція, диверсифікація, конгломерація).
- •18. Суть і причини утворення тнк в галузі туризмі.
- •19. Види тнк в готельній індустрії.
- •20. Готельні ланцюги-франчайзинг.
- •21. Контракт на управління.
- •22. Моделі організації тнк.
- •23. Готельні консорціуми.
- •24. Вплив туристських тнк на національну економіку країн.
- •25. Вплив тнк на економіку приймаючих країн.
- •26. Вплив тнк на економіку країн базування.
- •27. Особливості і форми глобалізації у світовому туризмі.
- •28. Міжнародний туризм як галузь регіонального розвитку.
- •29. Туризм як фактор розвитку депресивних і сільських районів.
- •30. Туризм як фактор розвитку районів нового освоєння.
- •31. Туризм як фактор розвитку морських і річкових басейнів.
- •32. Туризм як фактор удосконалення галузевої структури господарства.
- •33. Агротуризм.
- •34. Зміст агротуризму і зарубіжний досвід розвитку.
- •35. Формування ринку агротуризму.
- •36. Міжнародний туризм як чинник боротьби з бідністю.
- •37. Вплив міжнародного туризму на систему охоронни здоровя.
- •38. Міжнародний туризм та охорона культурно-історичної спадщини.
- •39. Види формальностей у міжнародному туризмі.
- •40. Поліцейські формальності.
- •41. Паспортні формальності.
- •42. Візові формальності.
- •43. Митні формальності та валютний контроль.
- •44. Медико-санітарні формальності
- •45. Формальності безпеки
- •46. Страхування в міжнародному туризмі
- •47. Медичне страхування
- •48. Майнове страхування
- •49. Страхування цивільної відповідальності
- •50. Географічні фактори розвитку міжнародного туризму
- •51. Туризм із метою відпочинку і розваг
- •52. Європа
- •53. Америка
- •54. Азійсько-Тихоокеанський регіон
- •55. Спортивний міжнародний туризм.
- •56. Світові центри лікувально-оздоровчого туризму
- •57. Особливості та структура індустрії міжнародного туризму
- •58. Інформаційні ресурси потрібні як туристам, так і організаторам туризму.
- •59. Сутність та види інформаційних технологій у туризмі.
- •60. Глобальні дистриб’юторські системи і Інтернеті.
- •61. Інтернет-технології в туристичному менеджменті.
- •62. Структура та властивості туристичних сайтів
- •63. Основні закордонні туристичні сайти онлайн-бронювання.
24. Вплив туристських тнк на національну економіку країн.
Здійснюючи аналіз взаємовідношень ТНК і національної економіки, необхідно акцентувати увагу на наступних основних моментах:
1) діяльність ТНК розцінюється урядами приймаючих країн з двох позицій: від неї можуть бути і вигоди, і втрати; особливо це стосується політичних втрат з точки зору загрози національному суверенітету;
2) враховуючи, що могутність ТНК на сучасному етапі досягла рівня, що можна співставити з могутністю багатьох держав, регулювання діяльності ТНК для національних урядів є не тільки проблематичним, а часто навіть небезпечним;
3) у випадку країн з недостатньо розвинутою чи перехідною економікою узгодження інтересів держави з інтересами ТНК, основане на виробленні взаємовигідної економічної політики, має набагато більше переваг, ніж політика відкритого протистояння;
4) ТНК, здійснюючи широке залучення іноземного капіталу, забезпечують зменшення безробіття у приймаючій країні; крім цього, рух прямих іноземних інвестицій сприяє переміщенню великих виробничих ресурсів, що позитивно впливає на зростання світового виробництва;
5) вкрай обережним повинно бути відношення національного уряду до намагань придбання ТНК підприємств приймаючої країни; як свідчить досвід розвинутих країн, підвищення рівня ефективності діяльності підприємств у таких випадках залишається лише в якості бажаного, на ділі іноземний інвестор використовує підприємство перш за все ефективно з точки зору лише власних інтересів;
25. Вплив тнк на економіку приймаючих країн.
Вплив іноземних інвестицій на економіку приймаючої країни є також неоднозначним. Він виявляється в тому, що, з одного боку, приймаючі країни відчувають колосальний позитивний економічний вплив ТНК. Приймаюча країна в цілому виграє від надходження інвестицій: працівники і постачальники, обслуговуючи нові підприємства, нарівні з місцевою владою, яка отримує податкові надходження, виграють більше, ніж втрачають конкуруючі місцеві інвестори.
У найбільш узагальненому вигляді позитивний вплив ТНК на економіку приймаючих країн можна подати так: широке залучення іноземного капіталу за допомогою ТНК сприяє зменшенню безробіття у приймаючій країні.
З організацією виробництва в країні тих виробів, які раніше ввозилися, відпадає необхідність в їх імпорті. Компанії, що випускають конкурентоспроможну на світовому ринку продукцію й орієнтовані переважно на експорт, значною мірою сприяють зміцненню зовнішньоторговельних позицій країни.
Приплив іноземних капіталовкладень сприяє розвитку внутрішньорегіональної торгівлі, оскільки значну частину своїх потреб у комплектуючих виробах і обладнанні філії іноземних компаній задовольняють за рахунок імпорту з країни-інвестора.
26. Вплив тнк на економіку країн базування.
Діяльність ТНК по-різному оцінюється в країнах їх базування. Однак усі вони визнають факт широких можливостей ТНК і неухильного розширення їх діяльності за національними кордонами, а також істотну роль ТНК у вкладеннях капіталу в національну економіку. Найбільш проблемними в діяльності ТНК для країн базування є взаємовідносини ТНК і національних урядів та реалізація корпоративних інтересів ТНК.
Отже, проблема взаємовідносин ТНК з національними урядами. Щодо неї виділяють три основних підходи: ліберальний (ортодоксальний), марксистський (радикальний), націоналістичний (неомарксистський). Кожний із них по-своєму інтерпретує взаємовідносини ТНК та їх національних урядів. За останні тридцять років XX ст. ці відносини істотно змінилися - від конфліктів до співпраці. Якщо раніше уряди намагалися обмежити діяльність ТНК, то тепер ТНК розглядаються ними як засіб зміцнення національних позицій, створення національних переваг.
