19. Види тнк в готельній індустрії.

Найпоширенішою формою організації готельних мереж є франчайзинг. Франчайзинг - це система, заснована на контрактному партнерстві між компанією-виробником, що надає франшизу, та незалежними бізнесменами, які, купуючи ліцензію на право володіти та керувати частиною майна, набувають право продавати послуги гостинності даної торгової марки. Компанія, що надає франшизу (франчайзер) надає право компанії-партнеру (франчайзі) використовувати свої логотипи (фірмові знаки), напрацьовані технології обслуговування та маркетингові процедури, системи резервування та пільг, отримуючи за це ліцензійні, орендні платежі та певну частину прибутку. Франчайзингові системи охоплюють зараз практично всі види бізнесової діяльності та особливо поширені в сфері послуг, в індустрії туризму.

Іншими видами та формами організації є угоди про партнерство, оренду та управління за контрактом. Зазначені системи є основними формами концентрації виробництва, залучення та централізації капіталу в індустрію туризму. За рівнем спеціалізації та інтегрованості в туризм готельні мережі поділяються на виключно спеціалізовані групи або системи, що склалися в результаті «горизонтальної» інтеграції, та системи, асоційовані з іншими підприємствами, що функціонують в різних секторах індустрії туризму і є результатом «вертикальної» інтеграції, коли компанії підкоряють собі різні стадії виробничого процесу з обслуговування туристів. Серед транснаціональних компаній в сфері готельного бізнесу більшість складають спеціалізовані системи, майже п'ята частина припадає на асоційовані з авіакомпаніями, решта - на асоційовані з потужними туроператорами, фінансовими та комерційними структурами.

Однією з провідних ТНК в сфері готельного та туристичного бізнесу світу є Ассог, якій притаманна широка диверсифікація бізнесу. Спеціалізуючись в сфері гостинності, Ассог займає провідні позиції на ринку готельних, ресторанних, туристичних, гральних та інших послуг.

20. Готельні ланцюги-франчайзинг.

Готельний ланцюг — об'єднання декількох готельних підприємств, яке колективно провадить бізнес і перебуває під безпосереднім контролем одного керівництва. Як правило, об'єднання має власні будинки й землю або орендує їх. При розподілі прибутку керівництво ланцюга враховує переваги кожного й відповідальність за операційні втрати. Підприємства, які входять в один ланцюг, мають однакові стандарти обслуговування, що гарантує однакову якість послуг одного бренда. Усі підприємства одного ланцюга виступають під єдиною торговельною маркою. Це допомагає споживачам відразу розпізнавати готелі, знати, яке обслуговування вони можуть там отримати. Крім того, учасники об'єднання можуть провадити єдину рекламну політику й ще до відкриття нового готелю, який входитиме в ланцюг, здійснювати бронювання. Зараз спостерігається стійкий розвиток і розширення американських готельних ланцюгів, які подовжуються як за рахунок будівництва нових готелів, так і за рахунок купівлі прав на управління вже існуючими.

У світі найпоширенішими є два різновиди готельних ланцюгів:

1) групи, які інтегрують однорідні готелі;

2) готельні консорціуми, які поєднують незалежні готелі.

Франшиза, або франчайзинг, розглядається як метод підприємницької діяльності, який дає змогу підприємцеві (групі підприємців), який володіє готелем, об'єднатися з власниками вже чинного великого ланцюга. У методичних матеріалах "Закордонний досвід малих готелів" наводиться визначення франшизи, дане Міжнародною асоціацією франшизних організацій: франшиза — це "триваючі в часі взаємини, на підставі яких франшизодавець надає захищене в законному порядку право провадити певну підприємницьку діяльність, а також допомогу в організації цієї діяльності, навчанні, реалізації й управлінні за винагороду від франши-зоотримувача".