1. Базові категорії міжнародного туризму та його особливості.

2. Міжнародне співробітництва в галузі туризму.

3. Міжнародні туристичні організації.

4. Соціально-економічні передумови розвитку міжнародного туризму як галузі світової економіки.

5. Вплив туризму на світові та національні економіки.

6. Тенденції розвитку міжнародного туризму.

7. Функції, структура, інструменти, механізми державного регулювання міжнародного туризму.

8. Правове забезпечення міжнародного туризму.

9. Проблеми податкового регулювання у міжнародному туристичному бізнесі.

10. Історія становлення статистики міжнародного туризму.

11. Класифікація і основні одиниці статистики міжнародного туризму.

12. Вивчення статистики туристичних потоків.

13. Вивчення статистики туристичних доходів і витрат.

14. Форми і методи статистичного обліку міжнародного туризму.

15. Механізми здійснення концентрації туристичного ринку.

16. Суть і причини концентрації виробництва в туризмі

17. Форми концентрації виробництва в туризмі (інтеграція, диверсифікація, конгломерація).

18. Суть і причини утворення ТНК в галузі туризмі.

19. Види ТНК в готельній індустрії

20. Готельні ланцюги-франчайзинг

21. Контракт на управління.

22. Моделі організації ТНК

23. Готельні консорціуми

24. Вплив туристських ТНК на національному економіку країн

25. Вплив ТНК на економіку приймаючих країн.

26. Вплив ТНК на економіку країн базування.

27. Особливості і форми глобалізації у світовому туризмі.

28. Міжнародний туризм як галузь регіонального розвитку.

29. Туризм як фактор розвитку депресивних і сільських районів.

30. Туризм як фактор розвитку районів нового освоєння.

31. Туризм як фактор розвитку морських і річкових басейнів.

32. Туризм як фактор удосконалення галузевої структури господарства.

33. Агротуризм.

34. Зміст агротуризму і зарубіжний досвід розвитку.

35. Формування ринку агротуризму.

36. Міжнародний туризм як чинник боротьби з бідністю.

37. Вплив міжнародного туризму на систему охорони здоров'я.

38. Міжнародний туризм та охорона культурно-історичної спадщини.

39. Види формальності у міжнародному туризмі

40. Поліцейські формальності

41. Паспортні формальності

42. Візові формальності

43. Митні формальності та валютний контроль

44. Медико-санітарні формальності

45. Формальності безпеки

46. Страхування в міжнародному туризмі

47. Медичне страхування

48. Майнове страхування

49. Страхування цивільної відповідальності

50. Географічні фактори розвитку міжнародного туризму

51. Туризм з метою відпочинку і розваг

52. Європа

53. Америка

54. Азійсько-тихоокеанський район.

55. Спортивний міжнародний туризм.

56. Світові центри лікувально-оздоровчого туризму

57. Особливості і структура індустрії міжнародного туризму.

58. Інформаційні туристичні ресурси.

59. Сутність та види інформаційних технологій у туризмі.

60. Глобальні дистриб’юторські системи і Інтернеті.

61. Інтернет технології в туристичному менеджменті.

62. Структура та властивості туристичних сайтів.

63. Основні закордонні туристичні сайти онлайн-бронювання.

1. Базові категорії міжнародного туризму та його особливості.

При вивченні сутності туризму, а міжнародного зокрема, була виявлена відсутність єдиного підходу до визначення даного терміну. У зв'язку з різноманіттям тлумачень терміну “туризм”, найбільш доцільно під туризмом розуміти соціально-економічне явище, тісно взаємозалежне з елементами туристичного комплексу. Дослідження підходів до класифікацій видів міжнародного туризму дозволило стверджувати, що в Україні існують різні його класифікації й до теперішнього часу відсутній єдиний підхід. У зв'язку з цим слід дотримуватись рекомендацій Всесвітньої туристичної організації (ВТО) і виділяти дві категорії міжнародного туризму:

1) в'їздний туризм, тобто подорожі по якійсь країні осіб, що не є її жителями;

2) виїзний туризм, тобто подорожі жителів якоїсь країни в іншу країну.

2. Міжнародне співробітництво в галузі туризму.

Міжнародні договори України в галузі туризму. Участь України в міжнародних туристичних організаціях

Правову основу міжнародного співробітництва в галузі туризму становлять міжнародні договори України, укладені відповідно до Закону України "Про міжнародні договори України".

Держава сприяє розширенню та зміцненню міжнародного співробітництва в галузі туризму на принципах і нормах, розроблених Всесвітньою туристською організацією (ВТО).

Органом державної влади, що забезпечує представництво і реалізацію інтересів України в галузі туризму у відносинах з іншими країнами та з міжнародними туристичними організаціями, є центральний орган виконавчої влади в галузі туризму, який у встановленому порядку бере участь в укладенні міжнародних договорів з питань туризму.

Україна бере участь у діяльності міжнародних туристичних організацій відповідно до міжнародно-правових зобов'язань України та статутних документів таких організацій.

Представництва України в галузі туризму за межами України

З метою розширення міжнародного співробітництва, утвердження України на світовому туристичному ринку та ефективного використання її туристичних ресурсів окремі повноваження з представництва інтересів України в галузі туризму за межами України покладаються на її торгові представництва.

За поданням центрального органу виконавчої влади в галузі туризму Кабінет Міністрів України може відкривати за межами України туристичні представництва. Порядок створення, діяльності і ліквідації туристичних представництв визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України.

Особливості здійснення діяльності в Україні іноземними суб'єктами туристичної діяльності

Юридичні особи, створені за законодавством інших держав, іноземці та особи без громадянства здійснюють туристичну діяльність на території України відповідно до міжнародних договорів України в порядку, визначеному законом.

Іноземні юридичні та фізичні особи можуть здійснювати туроператорську та турагентську діяльність шляхом утворення підприємств за законодавством України та отримання в установленому порядку ліцензій на здійснення відповідної діяльності.

Туристичний супровід, що здійснюється на території України, може надаватися фахівцями туристичного супроводу, громадянами України та особами, які постійно проживають на території України, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Посередницька діяльність на території України з укладення договорів на туристичне обслуговування з іноземними суб'єктами туристичної діяльності не допускається. Така діяльність може здійснюватися лише через туроператорів, створених за законодавством України.

Угоди, укладені з порушенням вимог цієї статті, є недійсними.