ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
«БОЯРСЬКИЙ КОЛЕДЖ ЕКОЛОГІЇ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ»
Звіт
про проходження навчальної практики з маркетингу
Виконав студент
Дикий Віктор Олександрович
Групи М-41 спеціальності 5.03060101
«Організація виробництва»
Перевірив викладач:
Рябенко Володимир Володимирович
Боярка 2011
Зміст
Вступ……………………………………………………………………………….3
I Розділ «Аналіз ринкових можливостей»………………………………………4
Виробництво та споживання зернових і зернобобових культур………..4
Цінова ситуація на ринку зернових і зернобобових культур…………...8
Канали реалізації зернових і зернобобових культур………………...…11
Зовнішньоекономічна діяльність………………………………………...12
II Розділ «Комплекс маркетингу сільськогосподарського підприємства «Державне господарство Київської дослідної станції промислового овочівництва ННЦ Інституту механізації та електрифікації сільського господарства»………………………………………………………………….…16
2.1. Товарна політика………………………………………………………...….16
2.2. Цінова політика…………………………………………………………..…19
2.3. Збутова і комунікаційна політика……………………………………….…21
III Розділ «Управління маркетинговою діяльністю на підприємстві ««Державне господарство Київської дослідної станції промислового овочівництва ННЦ Інституту механізації та електрифікації сільського господарства»…………………………….…………………………………...….24
Висновки ………………………………………………………………………...29
Список використаної літератури………………………………………………..30
Додатки…………………………………………………………………………...31
Вступ
Зернова галузь завжди посідала провідне місце у структурі агропромислового виробництва України завдяки сприятливим природно-кліматичним умовам, родючості ґрунтів і набутому історичному досвіду хліборобів, що в кінцевому рахунку забезпечували ефективне виробництво зерна. Однак процеси реформування АПК зумовили протягом досліджуваного періоду появу ознак кризового стану в галузі.
Так, протягом 1993-2003 рр. виявилася чітка тенденція до спаду обсягів виробництва зернових культур ( з 51 млн. т. до 24,5 млн. т. ) під впливом різних чинників як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру, зокрема, через високий рівень зносу матеріально-технічної бази ( 70-95% ), нестачу фінансових ресурсів у зерно виробників, відсутність досвіду роботи керівників у нових економічних умовах, порушення господарських зв’язків, переважання бартерних умов, недостатній рівень інфраструктури ринку тощо. Однак, з 2003 р. в Україні намітилися позитивні зрушення у зерновиробництві та нарощення експортного потенціалу. Винятком став несприятливий з точки зору погодних умов 2008р., який підкреслив необхідність перегляду та гармонізації дій уряду щодо регулювання зернової галузі як на внутрішньому так і на зовнішньому ринку.
Зернові культури – це сировина для виробництва численних важливих продовольчих товарів: борошна, крупи, концентратів, хліба, макаронних виробів, крохмалю, спирту тощо. Собівартість виробництва зерна набагато нижча, ніж інших сільськогосподарських продуктів, і це робить зерно-продукти доступними за ціною для всіх прошарків населення.
Актуальність дослідження ринку зерна визначається надзвичайно високим значенням зернових і зернобобових у забезпеченні населення якісними продуктами харчування.
I Розділ «Аналіз ринкових можливостей»
Виробництво та споживання зернових і зернобобових культур.
На сучасному етапі розвитку сільського господарства важливим завданням є забезпечення належних обсягів виробництва зерна, що має вирішальне значення для всього аграрного сектора економіки. Зернове господарство – основа аграрного виробництва, а рівень його розвитку є одним з найважливіших показників стану економіки України.
Проблема виробництва достатньої кількості зерна для повного забезпечення потреб кожного регіону і держави в цілому набуває дедалі більшої актуальності. Перш за все, необхідно відмітити, що, починаючи з 1992 року в Україні було отримано різний за обсягом урожай зернових.
Загальну ж тенденція виробництва зерна розглянемо на основі даних таблиці 1.1.1 «Динаміка виробництва зернових і зернобобових культур»
Таблиця 1.1.1
«Динаміка виробництва зернових і зернобобових культур»
Культури |
Вироблено тис. тонн |
Відносне відхиленя % |
||||||
1990 р. |
1995 р. |
2000 р. |
2005 р. |
2008 р. |
2009 р. |
2010 р. |
|
|
Зернові та зернобобові культури |
51009,0 |
33929,8 |
24459,0 |
38015,5 |
53290,1 |
46028,3 |
39270,9 |
77,0 |
Озимі зернові у т.ч. |
33560,9 |
26809,7 |
17615,4 |
27712,7 |
38712,3 |
32823,6 |
25166,6 |
75,0 |
Пшениця |
30348,0 |
15968,6 |
9775,2 |
17683,4 |
25050,0 |
20037,0 |
16216,8 |
53,4 |
Жито |
1259,5 |
1207,9 |
968,3 |
1054,2 |
1050,8 |
953,5 |
464,9 |
36,9 |
Ячмінь |
1953,4 |
9633,2 |
6871,9 |
8975,1 |
12611,5 |
11833,1 |
8484,9 |
434,4 |
Ярі зернові і зернобобові |
20481,8 |
17134,7 |
13620,0 |
18862,5 |
24774,6 |
21898,0 |
19784,2 |
96,6 |
Пшениця |
25,7 |
304,7 |
421,8 |
1015,8 |
835,4 |
849,4 |
634,5 |
2468,9 |
Ячмінь |
7215,5 |
8646,4 |
6264,8 |
7967,4 |
9948,5 |
8213,6 |
5265,9 |
73,0 |
Овес |
1303,0 |
1116,4 |
881,4 |
790,7 |
944,4 |
730,7 |
458,5 |
35,2 |
Кукурудза на зерно |
4736,8 |
3391,8 |
3848,1 |
7166,6 |
11446,8 |
10486,3 |
11953,0 |
252,3 |
Просо |
338,0 |
267,5 |
426,1 |
140,6 |
220,7 |
139,3 |
117,1 |
34,6 |
Продовження таблиці 1.1.1.
Гречка |
420,1 |
340,5 |
480,6 |
274,7 |
240,6 |
188,6 |
133,7 |
31,8 |
Рис |
117,6 |
80,1 |
89,7 |
93,0 |
100,8 |
142,9 |
148,0 |
125,9 |
Зернобобові з них |
3265,9 |
1569,9 |
652,0 |
757,5 |
550,3 |
622,2 |
592,3 |
18,1 |
Горох |
3028,7 |
1375,8 |
499,4 |
616,0 |
454,9 |
493,6 |
452,4 |
14,9 |
Квасоля |
30,5 |
41,6 |
56,1 |
40,2 |
32,2 |
31,4 |
28,8 |
94,4 |
Для наочності покажемо динаміку виробництва зернових і зернобобових у вигляді графіка.
Схема 1. «Динаміка виробництва зернових і зернобобових»
Провівши аналітичні розрахунки можна зробити наступний висновок. Починаючи з 1990 року в Україні було отримано різний за обсягом урожай зернових. Можна відмітити також загальний спад у виробництві зернових починаючи з 1990 року і по 2000 рік включно. В період з 2000 року по 2007 рік кількість виробленої продукції стабілізується, а вже в період з 2007 по 2010 рік можна відмітити ріст виробництва зернових і зернобобових.
Загальну тенденція споживання зерна розглянемо на основі даних таблиці 1.1.2 «Споживання зернових і зернобобових культур»
Таблиця 1.1.2
«Споживання зернових і зернобобових культур»
Культури |
Реалізація, тис. тонн |
Відносне відхиленя, % |
||||||
1995 р. |
2000 р. |
2005 р. |
2007 р. |
2008 р. |
2009 р. |
2010 р. |
||
Пшениця |
7415,5 |
5364,2 |
10045,2 |
7455,5 |
13193,9 |
15675,4 |
10397,9 |
140,2 |
Жито |
425,9 |
437,3 |
479,1 |
222,3 |
376,9 |
580,1 |
389,4 |
91,4 |
Ячмінь |
2468,4 |
2909,9 |
3857,2 |
2575,7 |
5504,5 |
6085,8 |
4870,0 |
197,3 |
Овес |
120,7 |
290,6 |
277,3 |
174,6 |
170,2 |
279,0 |
260,1 |
215,5 |
Кукурудза |
433,4 |
1046,4 |
4029,6 |
3049,2 |
4963,8 |
8178,7 |
7069,1 |
1631,1 |
Просо |
66,7 |
174,1 |
118,0 |
48,5 |
67,4 |
117,3 |
114,9 |
172,3 |
Гречка |
64,1 |
156,6 |
134,8 |
106,0 |
118,6 |
150,0 |
104,6 |
163,2 |
Рис |
32,0 |
49,1 |
54,3 |
75,4 |
53,9 |
71,3 |
82,2 |
256,9 |
Зернобобові |
177,7 |
155,0 |
331,9 |
167,5 |
183,5 |
372,7 |
279,9 |
157,5 |
Для
більшої наочності на основі даних
таблиці побудуємо 2 схеми структури
споживання зернових і зернобобових
культур.
Схема 2. «Структура споживання зернових і зернобобових культур за 1995 рік»
Схема 3. «Структура споживання зернових і зернобобових культур за 2010 рік»
Провівши аналітичні розрахунки можна зробити наступний висновок. Можна відмітити зростання споживання зернових і зернобобових починаючи з 1995 року, при цьому слід згадати і про загальне зниження кількості виробленої продукції у період з 1990 по 2000 рік. Значних змін, як бачимо зі
схеми 2. та схеми 3. Зазнала структура споживання зернових і зернобобових. Можна відмітити зменшення питомої ваги у структурі споживання пшениці, а також значний ріст питомої ваги кукурудзи – з 4% в 1995 році до 30% у 2010 році.
Також слід проаналізувати споживання зернових та зернобобових за рік у розрахунку на 1 особу в кілограмах. Дані розрахунків відобразимо в таблиці 1.1.3.
Таблиця 1.1.3.
«Споживання зернових і зернобобових населенням України»
Продукція |
Роки |
Відносне відхилення, % |
||||||
2000 |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
||
Хлібні продукти (крупи, бобові, борошно, хліб та макаронні вироби у перерахунку на борошно) |
124,9 |
123,5 |
119,5 |
115,9 |
115,4 |
111,7 |
111,3 |
89,1 |
Для більшої наочності на основі даних таблиці побудуємо графік.
Схема 4. «Динаміка споживання хлібних продуктів в розрахунку на 1 особу»
Провівши аналітичні розрахунки можна зробити наступні висновки. Так кількість хлібних продуктів, що споживаються однією особою за рік у 2010 році порівняно з 2000 роком знизилась на 10,9 % і складає 111,3 кг. Такі зміни пояснюються, насамперед , змінами у структурі споживання.