5. Оплата відпусток та інших виплат, що обчислюються за середнім заробітком

Згідно статті 4 Закону України “Про відпустки” від 15.11.96 р. № 504/96-ВР передбачено наступні види відпусток:

1) щорічні відпустки:

• основна відпустка (ст. 6),

• додаткова відпустка за роботу в шкідливих і важких умовах праці (ст. 7),

• додаткова відпустка за особливий характер праці (ст. 8),

• інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;

2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (ст. 1З, 14 і 15);

3) творча відпустка (ст. 16);

4) соціальні відпустки:

• у зв'язку з вагітністю та пологами (ст. 17),

• для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ст. 18),

• додаткова працівникам, які мають дітей (ст. 19);

• інші види;

5) відпустки без збереження заробітної плати (ст. 25, 26).

Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.

Тривалість щорічних основних відпусток за відпрацьований рік, який обчислюється з дня укладення трудового договору:

• не менше 24 календарні дні– надається працівникам;

• до 28 календарних днів – промислово-виробничому персоналу вугільної, металургійної, електроенергетичної промисловості;

• до 56 календарних днів – педагогічним, науково-педагогічним, працівникам освіти і науковим працівникам:

• 30 календарних днів – інвалідам І і ІІ груп;

• 26 календарних днів – інвалідам ІІІ групи;

• 31 календарний день – особам віком до 18 років.

Щорічна додаткова відпустка надається за шкідливі умови праці, а також за особливий характер роботи тривалістю до 35 календарних днів.

Загальна тривалість щорічної основної і додаткової відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для робітників, зайнятих на підземних гірничих роботах – 69 календарних днів.

Святкові і неробочі дні при встановленні термінів надання щорічної та додаткової відпусток працівникам, не враховуються у календарні дні.

Право працівника на щорічну основну і додаткову відпустку повної тривалості наступає:

• в перший рік роботи після 6 місяців безперервної роботи на даному підприємстві. У випадку надання робітнику відпустки раніше шестимісячного строку її тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу;

• за другий та наступні роки – в будь-який час відповідного робочого року.

Щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються:

1) жінкам - перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;

2) інвалідам;

3) особам віком до вісімнадцяти років;

4) чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами;

5) особам, звільненим після проходження строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду на постійне місце проживання;

6) сумісникам - одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;

7) працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;

8) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;

9) працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;

10) батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу;

11) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, за їхнім бажанням надається щорічна відпустка або її частина (не менш як 12 календарних днів) для супроводження дитини до місця розташування навчального закладу та у зворотному напрямі. За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини.

Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний вести облік відпусток, що надаються працівникам.

Згідно статті 24 у випадку звільнення робітника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей.

За бажанням робітника частина щорічної відпустки заміняється грошовою компенсацію. При цьому тривалість відпустки не повинна бути менше 24 календарних днів.

Особам віком до 18 років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.

Соціальні відпустки надаються різної тривалості та оплачуються за рахунок фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами.На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю:

1) до пологів - 70 календарних днів;

2) після пологів - 56 календарних днів (70 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів.

Особам, які усиновили новонароджених дітей безпосередньо з пологового будинку, надається відпустка з дня усиновлення тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів - при усиновленні двох і більше дітей). У разі усиновлення дитини (дітей) обома батьками вказана відпустка надається одному з батьків на їх розсуд.

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Підприємство за рахунок власних коштів може надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.

Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину. За бажанням жінки або зазначених осіб у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за ними зберігається право на одержання допомоги в період відпустки для догляду за дитиною.

Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей надається і оплачується щорічно тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗПП), а саме:

1. жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину;

2. одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);

3. особі, яка взяла дитину під опіку.

За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 14 календарних днів.

Відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін. За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

За період відпустки за працівником зберігається середня заробітна плата, яка розраховується відповідно до “Порядку розрахунку середньої заробітної плати” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 (Порядок 100), згідно до якого середня заробітна плата в установлених випадках її збереження розраховується за одним із 2-ох періодів:

1. за останні 12 календарних міяців;

2. за останні 2 календарні місяці.

Розрахунки середньої заробітної плати, виходячи із виплат за останні 12 календарних місяців роботи, які передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористану відпустку проводяться для оплати періодів:

• щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням,

• творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей,

• для виплати компенсації за невикористану відпустку.

Працівнику, який відпрацював на підприємстві менше року, середня заробітна плата розраховується виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка.

Час, на протязі якого згідно з діючим законодавством або за іншими поважними причинами працівник не працював і за ним не зберігався заробіток чи зберігався частково виключаються з розрахункового періоду.

Виплати, що включаються у розрахунок середньої заробітної плати

При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються:

1. основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-погодинниками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші);

2. виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату.

Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді;

3. винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у розмірі нарахованої суми, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні 12 місяців, крім перелічених вище виплат, також враховуються:

4. виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної і додаткової відпусток, виконання державних і громадських обов'язків, службового відрядження тощо).

5. допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються:

1. виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);

2. одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);

3. компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);

4. премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності);

5. грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;

6. пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;

7. літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;

8. вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;

9. дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;

10. виплати, пов'язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;

11. вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;

12. заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);

13. суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

14. доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;

15. компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні 2 місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються:

16. виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо);

17. допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

В інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

У випадку звільнення робітника (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому надається відпустка з наступним звільненням. Датою звільнення в такому випадку є останній день відпустки.

При звільненні робітника до закінчення робочого року, за який він отримав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості проводиться відрахування із заробітної плати за дні відпустки, які надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року, крім робітників які звільняються з роботи у зв’язку з:

• призовом на військову службу,

• переводом робітника на інше підприємство чи переводом на вибірну посаду,

• виходом на пенсію, направлення на навчання,

• поновлення на роботу робітника, який раніше виконував цю роботу,

• неявкою на роботу більше 4 місяців підряд в зв’язку з тимчасовою непрацездатністю,

• виявлення невідповідності працівника посаді, яку він займає,

• відмовою від переводу на роботу в іншу місцевість,

• зміною в організації виробництва і праці.

Нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток в зв’язку з навчанням , творчою відпусткою, додаткової відпустки робітникам, які мають дітей, чи компенсації за невикористану відпустку, тривалість яких розраховується в календарних днях проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців чи за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за виключенням святкових і неробочих днів). Розрахований середньоденний заробіток множиться на кількість днів відлустки.

Тобто, розрахунок суми відпускних здійснюється за формулою:

Св = Зп / Дк· Дкв,

де Св – сума відпускних;

Зп – виплати за останні 12 календарних місяців або менший фактично відпрацьований час;

Дкв – кількість календарних днів відпустки;

Дк – кількість календарних днів року або меншого фактично відпрацьованого часу без святкових і неробочих днів.

Облік та інвентаризація резерву на оплату відпусток

Згідно ст. 13 П(С)БО 11 "Зобов'язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 р. № 20, забезпечення створюються для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат, у тому числі на виплату відпусток працівникам. Суми створених забезпечень визнаються витратами. Отже, підприємства повинні створювати резерв для забезпечення виплат відпусток.

Формування резерву для забезпечення виплат відпусток необхідне для рівнономірного формування собівартості продукції (робіт, послуг). Щомісяця розрахована сума резерву включається в бухгалтерському обліку до складу витрат звітного періоду.

Резерв на оплату чергових відпусток розраховується за формулою:

Р_м = Ф_опфм • (В_пр / Ф_оппр) + С_стрм,

де Р_м – місячна сума резерву;

Ф_опфм – сума фактично нарахованого в звітному місяці фонду оплати праці;

Впр – планова річна сума на оплату відпусток;

Фоппр – планова річна сума фонду оплати праці;

С_стрм – сума збору до пенсійного фонду (ПФ) та внесків до фондів обов'язкового соціального страхування (ФТВП, ФБ, ФНВ).

Щоб визначити суму С_стр, необхідно помножити перший показник (Фопфм· Впр / Фоппр) на відповідні ставки внесків. При безпосередньому нарахуванні відпускних працівникам за рахунок резерву така сума не включається до ви­трат звітного періоду в бухгалтерському обліку, а нараховується за рахунок коштів сформованого резерву.

Згідно з вимогами п. 18 П(С)БО 11 "Зобов'язання", залишок суми створеного резерву для забезпечення виплат відпусток слід" переглядати на кожну дату балансу (тобто щокварталу, на кінець останнього дня кварталу) і в разі потреби коригувати (збільшувати або зменшувати).

Вимогу про перегляд залишку резерву на оплату відпусток відображено у п. 11.10 Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів і розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69. Після такого перерахунку сума резерву в обліку може збільшуватися (допроведенням суми збільшення тією самою кореспонденцією рахунків, що і для створення резерву) або зменшуватися (сторнуванням суми зменшення).

Інвентаризація витрат майбутніх періодів і резервів майбутніх витрат і платежів полягає в перевірці обґрунтованості залишку вказаних сум на дату інвентаризації, відповідності затвердженому розпорядчим документом керівника підприємства переліку створюваних резервів. При цьому залишок резерву на оплату відпусток станом на кінець звітного року визначається за розрахунком: кількість днів невикористаних працівниками підприємства щорічних відпусток помножити на середньоденну оплату праці працівників та включити відрахування на державне соціальне страхування з цих сум.

Кількість днів невикористаної відпустки всіма працівниками підприємства, на яку створюється резерв, не може бути обчислена більш як за два роки із зменшенням на кількість авансованої відпустки в тих випадках, коли чергова відпустка частково надана в рахунок майбутнього (невідпрацьованого) періоду.

Таблиця

Відображення в обліку резерву на оплату відпусток

Зміст господарської операції	Бухгалтерський облік
	Д-т	К-т
Нарахована заробітна плата	23, 91, 92, 93, 94	661
Нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ)	23, 91, 92, 93, 94	651
Нараховано резерв для забезпечення виплат відпусток, включаючи внески та збори	23, 91, 92, 93, 94	471
Нараховано суму відпускних за рахунок резерву	471	661
Нараховано за рахунок резерву суми збору до Пенсійного фонду на суму відпускних	471	651
Нараховано за рахунок резерву внески на загальнообов'язкове соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності	471	652
Нараховано за рахунок резерву внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття	471	653
Нараховано за рахунок резерву внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві	471	656

Інші виплати, що обчислюються за середнім заробітком,

визначеним відповідно до Порядку 100

За іншими виплатами розрахунки здійснюються виходячи із виплат за останні 2 календарні місяці роботи. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Обчислення середньомісячної заробітної плати, виходячи із виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата, здійснюється у таких випадках збереження середньої заробітної плати:

• переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров’я;

• переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу;

• надання жінкам додаткових перерв для годування дитини;

• виплати вихідної допомоги;

• службових відряджень;

• вимушеного прогулу;

• направлення працівників на обстеження до медичних закладів;

• звільнення працівників-донорів від роботи;

• залучення працівників до виконання військових обов’язків;

• тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижчеоплачувану роботу;

• інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

За переліченими випадками збереження середньої заробітної плати вона також може обчислюватися виходячи з:

1. виплат за попередні два місяці роботи – якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював;

2. установлених працівнику в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу – якщо і протягом двох попередніх місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня і не мав заробітку, не з його вини (п. 4 Порядку 100).

3. з виплат за 12 календарних місяців – працівникам плаваючого складу суден флоту рибної промисловості і працівникам, зайнятим на підприємствах із сезонним характером виробництва, з урахуванням значного коливання протягом року заробітної плати.

Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Для працівників з відрядною оплатою праці у разі відсутності оперативних даних для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду він може замінюватись іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду.

Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати (Зп / Др(Гр,Дк)) за формулою:

В = Зп / Др(Гр,Дк)· Дро(Гро,Дко),

де: Зп – заробітна плати за фактично відпрацьовані протягом 2-х місяців робочі (календарні) дні;

Др(Гр,Дк) – число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, – число календарних днів за цей період;

Дро(Гро,Дко) – число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком

Якщо законодавством визначена як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги середня місячна заробітна плата, то вона обчислюється шляхом множення розрахованої середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Тобто, для розрахунку варто використовувати форули:

Зпс = Зп / Др· Дс;

Дс = (ДрІ + ДрІІ) / 2

де: Зпс – середня місячна заробітна плата;

Дс – середньомісячне число робочих днів;

ДрІ, ДрІІ – число робочих днів у першому та другому з двох останніх календарних місяців.

У випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів відповідно до актів законодавства (рішень зафіксованих у колективних договорах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. Коригування провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей підприємств. Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, визначається середньоденний (годинний) заробіток.

У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, то за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).

У разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) працівникові у зв’язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо таке коригування середньої заробітної плати не провадиться.

Працівникам бюджетних установ і організацій, яким відповідно до законів України щомісячно перераховуються посадові оклади (ставки) до рівня не нижчого середньої (подвійної) заробітної плати в промисловості (народному господарстві), розрахунки виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати, можуть провадитися, якщо не передбачено у колективному договорі, виходячи з посадового окладу (ставки) того місяця, в якому відбулася подія, пов’язана з відповідними виплатами, з урахуванням постійних доплат і надбавок.