Розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць

Соціальні та демографічні групи населення

Розмір прожиткового мінімуму, грн.

	” Закон України „Про Державний бюджет України на 2011 рік	Закон України „Про Державний бюджет України на 2012 рік

з 01.01

3 01.04

З 01.10

з 01.12

з 01.01

з 01.04

3 01.07

з 01.10

з 01.12

3 01.04

з 01.07

з 01.10

З 01.01

з 01.11

з 01.01

3 01.04

з 01.07

з 01.10

З 01.12

Загальний показник	894	911	934	953	1017	1037	1044	1060	1095
Діти віком до 6 років	816	832	853	870	893	911	917	930	961
Діти віком від 6 до 18 років	977	997	1022	1042	1112	1134	1144	1161	1197
Працездатні особи	941	960	985	1004	1073	1094	1102	1118	1134
Особи, які втратили працездатність	750	764	784	800	822	838	844	856	884

Згідно ст. 97 КЗпП форми і системи оплати праці встановлюються підприємствами самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, Генеральною і галузевими (регіональними) угодами.

Колективний договір, є внутрішнім нормативним документом, укладається на підприємстві між власником та представницьким органом колективу з метою врегулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, узгодження інтересів працівників і, власників. Колективний договір установлює форми і систем оплати праці, що застосовуються на підприємстві, норми праці, розцінки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, умови надання і розміри надбавок, доплат, премій, винагород і інших заохочувальних і компенсаційних виплат і т.д. Норми колективного договору, що дозволяють оплату праці нижчу від норм, визначених Генеральною або галузевою угодами, але не нижче державних норм, можуть застосовуватися лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів на термін не більш як шість місяців.

Організація заробітної плати визначається трьома елементами, що наведені на схемі.

Тарифна система включає: тарифні сітки; тарифні ставки; схеми посадових окладів; тарифно-кваліфікаційні характеристики робіт і професій працівників (довідники). Вона використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації за розрядами тарифної сітки. Тарифний розряд характеризує рівень кваліфікації робітника. Більш складна робота вимагає вищої кваліфікації працівника, якому присвоюється вищий розряд. Розмір оплати праці зростає в міру підвищення розряду. Формування тарифної системи оплати праці, (схема) провадиться на основі:

• тарифної ставки робітника першого розряду, що встановлюється на рівні, який перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної зарплати,

• та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів) за розрядами тарифної сітки (посадами, групами посад, схем посадових окладів).

Тарифна ставка – це норма оплати праці працівника відповідної спеціальності і кваліфікації за одиницю часу (як правило, денній або погодинна у твердій сумі).

Тарифна сітка – це шкала, що визначає співвідношення тарифних ставок у залежності від кваліфікації (розряду) працівника і складності виконуваних робіт.

Тарифний коефіцієнт показує, у скільки разів оплата праці робітника даного розряду вище оплати праці робітника першого розряду (табл..).

Посадовий оклад — це норма оплати праці керівників, фахівців і службовців за місяць. (

Схема посадових окладів — це перелік посад і відповідних їм посадових окладів, що визначаються не у фіксованому розмірі, а у вигляді верхньої і нижньої границі посадового окладу по кожній посаді.

Тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники) містять докладні характеристики основних видів робіт з указівкою вимог, пропонованих до кваліфікації виконавця.

Тарифна система має 4 основні види уніфікованих тарифних сіток, які диференціюються за галузями економіки і тарифні коефіцієнти від розряду до розряду прогресивно зростають (приклад у табл..).

1. -восьмирозрядна тарифна сітка з діапазоном 1 - 2,4 –– для оплати праці робітників основного виробництва підприємств чорної металургії;

2. восьмирозрядна тарифна сітка з діапазоном 1 - 2,01 –– для оплати праці робітників, зайнятих на відповідальних роботах на підприємствах машинобудування, електротехнічної, електронної, радіотехнічної промисловості;

3. семирозрядна тарифна сітка з діапазоном 1 - 2,01 –– для плати праці робітників, зайнятих обслуговуванням і ремонтом основного устаткування теплових та електричних систем атомних, теплових і гідроелектростанцій;

4. шестирозрядна сітка з діапазоном 1 - 1,8 –– для оплати праці робітників, зайнятих на всіх інших видах виробництв і робіт.

Розряди робітників	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII
Тарифні коефіцієнти	1,00	1,10	1,22	1,36	1,56	1,82	2,07х	2,39

.

Під час розрахунку норми тривалості робочого часу безпосередньо на підприємстві слід керуватися нижчезазначеними положеннями.

Як передбачено ч.1 ст. 50 КЗпП України, нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 год. на тиждень. Підприємства і організації, укладаючи колективний договір, можуть установлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено ч. 1 цієї статті. Встановлюючи меншу норму тривалості робочого часу, слід мати на увазі, що оплата праці в цьому випадку має провадитись за повною тарифною ставкою, повним окладом.

Згідно з ч.1 ст. 51 Кодексу скорочена тривалість робочого часу встановлюється:

• для працівників віком від 16 до 18 років— 36 год. на тиждень;

• для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) — 24 год. на тиждень. Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку;

—для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, — не більш як 36 год. на тиждень. Перелік виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 163.

Крім того, законодавством установлено скорочену тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів тощо).

Скорочену тривалість робочого часу можна встановлювати за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до 14-ти років або дитину-інваліда.

Згідно зі ст. 69 Господарського кодексу України підприємство самостійно встановлює для своїх працівників скорочений робочий день та інші пільги.

При розрахунку балансу робочого часу, слід мати на увазі, що згідно зі ст. 53 КЗпП України напередодні святкових і неробочих днів (ст. 73) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у ст. 51 цього Кодексу, скорочується на одну годину як за п'ятиденного, так і за шестиденного робочого тижня, а напередодні вихідних днів тривалість роботи за шестиденного робочого тижня не може перевищувати 5 годин.

Відповідно до статті 73 КЗпП та листа Міністерства соціальної політики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2012 рік» від 23 серпня 2011 р. N 8515/о/14-11/13 робота не проводиться в такі святкові і неробочі дні:

- 1 січня - Новий рік,

- 7 січня - Різдво Христове,

- 8 березня - Міжнародний жіночий день,

- 15 квітня - Пасха (Великдень),

- 1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих,

- 9 травня - День Перемоги,

- 3 червня - Трійця,

- 28 червня - День Конституції України,

- 24 серпня - День незалежності України.

Згідно з ч. 3 ст. 67 КЗпП, якщо святковий або неробочий день (ст.73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.