
- •Тема 1: «Акціонерні товариства»
- •1. Поняття і типи акціонерних товариств.
- •2. Заснування акціонерного товариства.
- •3. Капітал акціонерного товариства.
- •4. Значні правочини та правочини, щодо вчинення яких є заінтересованість.
- •5. Права та обов’язки акціонерів.
- •6. Правовий режим акцій і дивідендів.
- •7. Викуп акцій товариством.
- •9. Виділ та припинення акціонерного товариства.
- •Тема 2: «Майнова основа суб’єктів господарювання»
- •10. Поняття, склад та вартісна оцінка майна суб’єктів господарювання.
- •11. Джерела формування майна суб’єктів господарювання.
- •12. Приватизація та роздержавлення як джерела формування майна суб’єктів господарювання.
- •13. Правовий режим майна суб’єктів господарювання: поняття та види.
- •14. Відносини власності у сфері господарювання.
- •15. Право довірчої власності у сфері господарювання.
- •16. Право господарського відання та оперативного управління майном.
- •17. Права структурних підрозділів суб’єктів господарювання на майно.
- •18. Використання природних ресурсів у сфері господарювання.
- •19. Використання у господарській діяльності прав інтелектуальної власності.
- •20. Корпоративні відносини у сфері господарювання.
- •Тема 3: «Правове регулювання системи якості»
- •1. Форми правового забезпечення якості.
- •2. Гарантійні зобов’язання суб’єктів господарювання.
- •3. Стандартизація: поняття, види, суб’єкти та об’єкти.
- •4. Нормативні документи із стандартизації.
- •5. Підтвердження відповідності якості: поняття, види.
- •6. Сертифікація.
- •7. Оцінка відповідності якості: поняття, види та органи з оцінки відповідності.
- •Тема 4: «Правове регулювання ринку цінних паперів»
- •29. Поняття та елементи ринку цінних паперів.
- •30. Форми випуску цінних паперів та порядок їх реєстрації.
- •31. Правовий статус емітентів та інвесторів на ринку цінних паперів.
- •32. Професійна діяльність на ринку цінних паперів.
- •33. Державне регулювання ринку цінних паперів.
- •Тема 5: «Господарський договір»
- •34. Поняття, ознаки та основні функції господарського договору.
- •35. Порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів.
- •36. Свобода договору у підприємництві.
- •37. Виконання господарських зобов`язань.
- •38. Способи забезпечення господарських зобов`язань.
- •39. Класифікація (система) договорів у підприємництві (загальна характеристика).
14. Відносини власності у сфері господарювання.
Найбільш поширеним правовим режимом майна суб’єктів господарювання є право власності. На цьому правовому режимі діють такі суб’єкти господарювання як: фізичні особи- підприємці, господарські товариства, виробничі кооперативи та інші корпоративні підприємства.
Відповідно до ст. 134 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених господарським законодавством.
15. Право довірчої власності у сфері господарювання.
Чинний Господарський кодекс України не дає поняття права довірчої власності. Згадка про цей правовий режим майна суб’єктів господарювання міститься у Цивільному кодексі України (ст.ст. 316, 1029) та в інших актах господарського законодавства, наприклад, в законі України „Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю” від 19 червня 2003 року.
Цей правовий режим у своїй господарській діяльності використовують довірчі товариства, компанії з управління активами інститутів спільного інвестування та недержавних пенсійних фондів, управителі фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, інші фінансові установи.
Використання довірчої власності у господарській діяльності суб’єктів господарювання не означає, що вона є єдиним правовим режимом їх майна. Навпаки, зміст відповідних актів господарського законодавства України сформульований так, що цей правовий режим завжди використовується поряд із правом власності. Це означає, що суб’єкти господарювання – власники належного їм майна, у випадках встановлених законом, при здійсненні господарській діяльності використовують ще один правовий режим майна – право довірчої власності.
Під правом довірчої власності слід розуміти речове право суб’єкта підприємництва – юридичної чи фізичної особи, який володіє, користується і розпоряджається переданим йому в управління майном з метою його примноження або збереження, реалізуючи в процесі управління повноваження власника.
Суб’єктами правовідношення, яке виникає із довірчої власності, є довірчий власник (особа, якій передано майно в управління) та установник управління (власник майна, переданого в управління).
Аналіз положень законодавства України про довірчу власність дає підстави виділити такі її особливості:
1) вона є одним із різновидів речових прав на чуже майно;
2) вона є одним із правових режимів майна, який може використовуватися суб’єктами господарювання у процесі здійснення господарської діяльності;
3) її суб’єктами можуть бути лише фізичні та юридичні особи, які мають статус підприємців;
4) вона включає у себе усі три правомочності власника: право володіння, користування та розпоряджання майном;
5) здійснюючи її, суб’єкти підприємництва діють від власного імені в інтересах установників управління;
6) управління майном здійснюється у межах цільового призначення, визначеного установником управління;
7) управління майном здійснюється особисто довірчим власником, який не може передавати повноваження з управління іншим особам.