Висновок

Забруднення навколишнього середовища, особливо ґрунтового покриву, металами, яке обумовлене антропоген­ним чинником, супроводжується в багатьох випадках за­брудненням сільськогосподарської продукції і відповідно продуктів харчування. Із 105 хімічних елементів 83 нале­жать до металів, серед яких розрізняють чорні і кольорові.

Важкі метали (залізо, мідь, молібден, кобальт, марганець тощо) належать до так званих мікроелементів - хімічних елементів, що присутні в живих істотах у низьких концентраціях (тисячні частки відсотка і нижче). Ці елементи, як вітаміни, потрібні людському організму для його нормального функціонування. Нестача мікроелементів в організмі, зокрема і важких металів, спричинює різні захворювання. У процесі еволюційного розвитку живі організми виробили спеціальні механізми для накопичування важких металів, оскільки в навколишньому середовищі їх було мало. Коли ж люди почали інтенсивно забруднювати довкілля, властивість «накопичувати» спричинила надмірне нагромадження важких металів в організмі людині. Ця ж «накопичувальна» властивість організму людини перешкоджає виведенню надлишку важких металів з нього.

Роблячи висновки потрібно сказати, що в нормі важкі метали знаходяться в ґрунтах, воді, повітрі у невеликих кількостях. Але людина своєю діяльністю сприяє потраплянню великих кількостей солей цих металів і цим самим забруднює навколишнє середовище. Це спричиняє накопичення важких металах на кожному рівні ланцюгів живлень все більших кількостей цих металів в живих організмах тому, що вони не виводяться або важко виводяться з організмів.

Важкі метали потрапляють в навколишнє середовище при роботі заводів гірничодобувної промисловості, видобутку нафти, оскільки вони містяться і в нафті, з автомобільними викидами переробленого пального, з сміття, яке накопичується на звалищах і т.д.