Робота з документами.

Із листа голови ВУЦВК Г. І. Петровського до голови ВЦВК М. І. Калініна про голод в Україні та неможливість у зв'язку з цим подання

продовольчої допомоги Поволжжю (24 травня 1922 р.)

По данным, имеющимся на 1 мая, в пяти губерниях Украины: Донецкой, Запорожской, Екатеринославской, Николаевской и Одесской — насчитывается 3 709 556 голодающих, что составляет около 35 % всего населения указанных губерний. Процент голодающих по данным губерниям колеблется, опускаясь до 22 % по Донецкой губ. и поднимаясь выше 75 % по Запорожской. Около 40 % всего голодающего населения составляют дети. Количество нуждающихся достигает по всей Украине 6600 тыс. человек. Размер помощи, получаемой населением голодающих губерний Украины через государственные органы, не превышает 7,5 % удовлетворении всего голодающего населения, колеблясь между 4,2 % в Николаевской губ. и 15,4 % по Донецкой губ. Помощь, оказываемая иностранными и прочими частными организациями, достигнет в будущем 8 % удовлетворения всего голодающего населения в том случае, если будет полностью реализован намеченный план организации общественного питания за счет иностранных комиссий помощи.

В настоящий же момент количество питаемых в порядке помощи голодающим на Украине не превышает 1 0 % общего числа голодающих. Несмотря на тяжелое положение Украины, имеется ненормальность, подлежащая немедленному устранению.

Еще 6 декабря минувшего года были признаны голодающими следующие местности Украины:

а) Запорожская губ. полностью.

б) Донецкой губ. — уезды Криворожский, Мариупольский, Таганрогский.

в) Екатеринославской губ. — уезды Екатеринославский, Криворожский полностью, Верхне-Днепровский наполовину.

г) Николаевской губ. — уезды Николаевский, Херсонский и Днепровский.

д) в Одесской губ. — уезд Тираспольский полностью, Одесский наполовину.

С тех пор размер голода увеличился более чем вдвое, к 1 мая фактически голодающими являются следующие местности:

а) Донецкая губ. — полностью.

б) Запорожская губ. — полностью.

в) Екатеринославская губ. — полностью.

г) Николаевская губ. — уезды Николаевский, Херсонский, Днепровский.

д) Одесская губ. — уезды Одесский, Тираспольский и Вознесенский.

Подається мовою оригіналу.

Голод 1921—1923 рр. В Україні

Причини голоду
Політика «воєнного комунізму ». Незацікавленість селян у збільшенні посівних площ. Падіння товарності сільського господарства	Руйнування сільського господарства в роки Першої світової війни, революції, громадянської війни	Посуха і неврожай 1921, 1922 рр.	Підвищення норм хлібозаготівлі

Політика влади

Приховування факту голоду. Ізоляція військами районів, охоплених голодом. Вилучення хлібних запасів для відправлення в Росію, де був голод у Поволжжі. Укладення угоди уряду УСРР з АРА (Американська адміністрація допомоги), яка разом з іншими міжнародними організаціями надавала допомогу жертвам голоду (10 січня 1922 р.). Надання селянам посівного матеріалу, техніки.

Територія, охоплена голодом	Сучасні Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Одеська, Миколаївська, південь Харківської області
Масштаби	Голодувало 4 —7 млн осіб. Голод супроводжувався епідеміями холери, тифу, віспи

Причини переходу до непу. Основні заходи непу. Особливості непу в Україні.

На початку 1921 р. особливо гостро стала відчутною згуб­ність подальшого дотримання політики "воєнного комунізму": країна була охоплена селянськими повстаннями, робітничими виступами, активізувались антирадянські політичні сили, від­новилася можливість зовнішнього втручання, була цілковито розвалена економіка, не вистачало практично всіх товарів та продовольства. Все це загрожувало більшовикам втратою влади в країні. Відповідно постала негайна потреба зміни внутрішньо­політичного курсу. Зробивши належні висновки, лідер росій­ських більшовиків В. Ленін вирішив змінити внутрішню полі­тику радянської влади.

Загальна криза в країні змусила більшовиків з 1921 р. перейти від політики "воєнного комунізму" до нової економічної політики (непу).