7.3. Особливості банківських операцій на валютному ринку

Валютний ринок представляє собою сукупність операцій в іноземній валюті, які здійснюються учасниками валютного ринку за відповід­ним ринковим курсом або за ринковою процентною ставкою. Банки є активними учасниками валютного ринку і здійснюють близько 70% загального обсягу валютних операцій.

Відповідно до Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», до валютних операцій відносяться:

операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;

операції, пов’язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов’язань, предметом яких є валютні цінності;

операції, пов’язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

До валютних цінностей відносяться:

валюта України;

іноземна валюта;

платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України або іноземній валюті чи банківських металах.

Для здійснення операцій в іноземній валюті банки мають отримати банківську ліцензію та письмовий дозвіл Національного банку (генеральну ліцензію). Будь-який банк, який офіційно зареєстрований на території України і має ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, називається уповноваженим банком. Уповноважений банк в рамках своїх повноважень здійснює валютний контроль за операціями своїх клієнтів.

За наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати такі операції:

неторговельні операції з валютними цінностями;

ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;

ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті;

ведення кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у грошовій одиниці України;

відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

відкриття кореспондентських рахунків у банках-нерезидентах в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України та на міжнародних ринках;

операції з банківськими металами на валютному ринку України;

операції з банківськими металами та інші операції з валютними цінностями на міжнародних ринках.

Найбільшу частину операцій банків на валютному ринку займають конверсійні валютні операції – угоди між учасниками валютного ринку щодо обміну грошових сум, номінованих у валюті однієї країни на валюту іншої країни за узгодженим курсом на визначену дату.

Банки можуть здійснювати конверсійні валютні операції на валютному ринку від свого імені у власних інтересах та за дорученням і за рахунок клієнтів – як резидентів, так і нерезидентів.

Залежно від терміну виконання конверсійні операції поділяються на:

поточні операції spot (операції за готівку);

строкові операції (операції на строк).

Поточні конверсійні операції (операції spot) представляють собою операції, за якими поставка валюти здійснюється не пізніше 2-го робочого дня з дня укладання угоди.

Поточні конверсійні операції здійснюються за обмінним поточним курсом, який визначається шляхом котирування. На практиці застосовують два види котирування:

пряме котирування – визначення кількості національної валюти за одиницю іноземної валюти;

непряме котирування – визначення кількості іноземної валюти за одиницю національної валюти.

Співвідношення між двома іноземними валютами, яке визначається на основі курсу цих валют відносно якоїсь третьої валюти, називається крос-курсом.

Крос-курс розраховується таким чином:

на певну дату офіційний курс гривні становить:

1 долар США – 8,05 грн.;

1 євро – 10,31 грн.

Крос-курс долара США до євро становитиме:

Крос-курс євро до долара США становитиме:

Отже, якщо клієнт бажає обміняти N доларів США на євро, то з урахуванням крос-курсу він має отримати N х 0,78 євро.

Строкові валютні операції – це операції, поставка валюти за якими здійснюється через визначений в угоді термін. Строкові конверсійні операції використовуються банками з метою хеджування валютних ризиків або отримання спекулятивного прибутку у вигляді різниці між курсом покупки та курсом продажу. Види строкових конверсійних операцій наведено на рис. 7.3.1.

Рис. 7.3.1. Види строкових валютних операцій

Форвардні контракти в іноземній валюті – це угоди, які засвідчують зобов’язання банку придбати (продати) кошти в іноземній валюті у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією валютного курсу під час укладення форвардного контракту.

Валютні операції своп – це угоди, що поєднують операції купів­лі (продажу) коштів в іноземній валюті на умовах spot з одночасним продажем (ку­півлею) цієї валюти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому. Тобто валютні операції свот представлють собою комбінацію двох протилежних конвер­сійних угод на однакові суми (операції spot і операції форвард), але з різними датами валютування. Розрізняють такі види операцій своп:

своп-репорт – це операція з продажу валюти на умовах «spot» з одночасною її купівлею на умовах форвард;

своп-депорт – це операція з купівлі валюти на умовах «spot» з одночасним її продажем на умовах форвард;

Також до операцій своп належать операції з купівлі та продажу валюти, яка здійснюється на основі двох форвардних контрактів (один на купівлю, інший на продаж валюти), які укладаються на певний строк – операції форвард-форвард або форвардні свопи.

При укладанні угоди своп дата виконання ближчої у часі операції називається датою валютування, а дата виконання віддаленої у часі зворотної операції – датою завершення свопу.

Ф’ючерсні контракти в іноземній валюті – це угоди, які засвідчують зобов’язання банку придбати (продати) кошти в іноземній валюті у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією валютного курсу на момент виконання зобов’язань сторонами контракту. Ф’ючерсні контракти аналогічні форвардним, але відбуваються за стандартизованими умовами: здійснюються тільки на біржах, під їх контролем, а форма і умови контрактів чітко уніфіковані (біржа чітко визначає валюту ф’ючерсу, обсяг операції, строк оплати, курс). Розрахунки щодо купівлі-продажу ф’ючерсних контрактів здійснюються через розрахункову палату біржі, яка гарантує своєчасність і повноту платежів. До остаточної оплати ф’ючерс може перепродаватися на біржі. Як правило, ф’ючерсні контракти укладаються на короткостроковий період.

Валютний опціон – це угода, яка засвідчує право придбати (продати) кошти в іноземній валюті на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією валютного курсу на час укладення або на момент виконання опціону за рішенням сторін контракту. Перший продавець опціону (емітент) несе безумовне та безвідкличне зобов’язання щодо продажу коштів на умовах укладеного опціонного контракту. Будь-який покупець опціону має право відмовитися у будь-який момент від придбання коштів. Претензії стосовно неналежного виконання або невиконання зобов’язань опціонного контракту можуть пред’являтися виключно емітенту опціону. Опціон, що дає право його власнику на купівлю іноземної валюти, називається кол-опціоном, а на продаж пут-опціоном.

Залежно від термінів виконання розрізняють «американські» опціони, які можуть бути виконані в будь-який момент протягом всього опціонного періоду, та «європейські» опціони, котрі можуть бути виконані тільки на дату завершення опціонного періоду.