Міністерство освіти і науки України
На тему: методи визначення цін зовнішньоекономічних контрактів
Студента (ки) денного відділення
(прізвище, ім’я, по батькові)
група
спеціальність
Викладач
КИЇВ - 2012 рік
План
Чинники, що впливають на внутрішні ціни.
Методи встановлення ціни.
Методи техніко-економічних розрахунків.
1.Чинники, що впливають на внутрішні ціни.
При визначенні цін зовнішньоекономічних угод потрібно враховувати численні чинники, що впливають на внутрішні ціни. Окремі з них мають специфічний вплив.
Підвищення продуктивності праці. Взагалі ця умова дає змогу збільшити обсяги виробництва продукції й зменшити відносно постійні витрати на одиницю виробу. У цьому разі відповідно зменшується й ціна виробу. Підвищенню продуктивності праці сприяє передусім розвиток науково-технічного прогресу, поява нових технологій, обладнання. При цьому змінюється безпосередньо продукт і в нього з'являються нові споживчі цінності. Це, у свою чергу, сприяє появі нового попиту споживачів, нових ринків товарів, його сегментів.
Життєвий цикл товару, тобто ціна відтворення виробництва. Загальна тенденція полягає в тому, що на початкових стадіях життєвого циклу, коли попит набагато перевищує пропозицію, і у фазі підйому ціни найбільші. За появи кризових тенденцій і під час кризи ціни спочатку стабілізуються, а потім починають знижуватися.
Але ціни змінюються нерівномірно, залежно від виробу, його зовнішнього вигляду, споживчих властивостей. Так, швидшими темпами змінюються ціни в разі зміни цін на сировину, на товари тривалого користування, менш швидкими — на напівфабрикати, ще повільніше — на продукцію машинобудування. Причому може виникнути ситуація, коли індекс цін на сировину зменшується, а індекс цін на продукцію, для виробництва якої використовується ця сировина, збільшується.
Важливий вплив на ціну має ступінь монополізації ринку, коли на ринку діють транснаціональні монопольні компанії. Коли на ринку з'являється одна з них, то вона, як продавець, з метою отримання найбільшого прибутку встановлює найбільшу ціну і, навпаки, як споживач, таке підприємство змушує виробників сировини встановлювати найменшу ціну.
Ступінь впливу монополій на ринкові ціни визначається ступенем монополізації ринку, тобто ступенем контролю фірми над ринком сировини, матеріалів або збутом своєї продукції. Що вища монополізація ринку, то вищі ціна й ступінь її коливання. На монополізованому ринку ціни можуть різко коливатися залежно від кон'юнктури ринку.
Такі самі тенденції характерні й для олігопольного ринку, коли кілька компаній контролюють ринок і мають змогу встановлювати свої ціни.
Причому навіть якщо собівартість виробів знижується, ціна на виріб залишається незмінною. В окремих випадках ці компанії утворюють картелі, вдаються до так званої фіктивної конкуренції з метою стримування цін.
Однак в окремих країнах фірми-монополісти контролюються державою, їхній вплив вона намагається обмежувати.
По-перше, у кожній державі діє антимонопольне та антитрастове законодавство, що стримує безконтрольне підвищення цін на окремі товари, причому контроль і регулювання здійснюються різними методами — від встановлення максимального (мінімального) рівня цін до встановлення підвищених ставок податків.
По-друге, монопольне становище фірми на ринку окремої країни послаблюється конкуренцією з боку монополістів з інших країн, які так само прагнуть зміцнити свої позиції на цьому ринку або розширити власну частку на ньому. Іншими словами, навіть на найбільш монополізованому ринку окремої держави обов'язково є зовнішній конкурент, який може діяти довго. Особливо конкурентна боротьба загострюється тоді, коли на ринку з'являються нові підприємства, що утворилися на вільні кошти інвесторів з інших галузей, які мають на меті або тимчасово зберегти кошти, або вкласти їх у прибутковіші підприємства.
По-третє, на рівень цін значною мірою впливає міжгалузева конкуренція, тобто навіть якщо кожна галузь має підприємства-монополісти, боротьба між ними загострюється, коли вони виробляють товари однакового призначення. Так, взаємозамінними товарами є вугілля та нафта, різні види металів (сталь та алюміній) тощо. У цьому разі підприємства-монополісти не можуть безконтрольно підвищувати ціни, оскільки є ризик взагалі втратити "свого" споживача.
По-четверте, особливості існують і на ринку сировини. Якщо фірма є монополістом, вона повинна враховувати ціни на сировину-замінник. Наприклад, у ціні на натуральний каучук слід урахувати ціну синтетичного каучуку або інших пластмасових замінників. Дефіцитність окремих видів сировини та їх висока ціна в основному й стали каталізатором і причиною появи їх штучних замінників. Завдяки розвитку науково-технічного прогресу штучні замінники здебільшого стали якіснішими, ніж натуральні, а за ціною нижчими, тому й тут починається справжня конкуренція, що істотно впливає на ціну на натуральну сировину.
Ціни зовнішньоекономічних контрактів встановлюються залежно від державної політики. Крім дії антимонопольного законодавства, надання дотацій, регулювання рівня цін та окремих їх частин велике значення має митна політика держави.
Митне законодавство будь-якої держави має бути спрямоване:
- на зміцнення цілісності економічного простору держави й забезпечення єдності митної політики, митного законодавства та митниць;
- на надання пріоритету міжнародним угодам, тобто міжнародному праву над законодавством держави, у сфері міждержавних відносин.
Основні цілі митної політики держави:
- забезпечити найефективніше використання інструментів митного контролю в галузі регулювання товарообміну;
- досягти раціональної товарної структури імпорту та експорту;
- підтримувати найраціональніше співвідношення між імпортом, експортом, валютними доходами та витратами держави;
- створити умови для прогресивних змін у структурі виробництва та споживання товарів;
- захистити економіку держави від несприятливої конкуренції з-закордону;
- забезпечити умови для ефективної інтеграції держави у світову економіку.
Крім того, держава може вживати різних заходів з метою захисту власного виробника, збільшення митних тарифів або взагалі заборонити ввезення товарів до країни.
На рівень цін і політику ціноутворення впливає також політика держави у сфері валютного регулювання. Перехід держави від постійного курсу до плаваючих дає змогу встановлювати курси валют щоденно залежно від попиту та пропозиції. Тому зміна курсу значною мірою впливає на ціни, особливо на товари, що імпортуються до країни. Підвищенням або зниженням курсу прямими засобами (курс жорстко фіксується державою) та непрямими (через торги на валютному ринку) можна ефективно впливати на імпортно-експортну політику, підтримувати власного виробника.
Особливості реалізації товарів. В основному це стосується сезонних коливань. Так, окремі товари мають яскраво виражений період найбільшого та найменшого коливання цін (наприклад, найвища ціна на зернові до збирання нового врожаю, найменша — після його збирання). Це саме стосується й товарів, що мають сезонний попит (реалізація одягу та взуття сезонами, товарів для літнього відпочинку, ялинкових іграшок).
В окремих випадках на короткострокові зміни ціни впливають кліматичні умови. Наприклад, узимку підвищується попит на газ, нафту, паливо, а тому ціни на них підвищуються; влітку вони будуть нижчі або взагалі можуть встановлюватися пільгові ціни.