17. Поняття корпор.Стратегії.

Корпорат. стратегія описує шляхи досягнення бажаних позицій в кожній з галузей і покращення діяльності підрозділів. Корпорат. стратегія-це загальний план управління фірмою, який описує дії по досягненню планових позицій в різних галузях і підходи до управління окремими видами діяльності. В корпорат. стратегії повинні бути відображені такі найважливіші напрямки.1.Освоєння і закріплення позицій в нових галузях. Головне в корпорат. стратегії – визначити кількість і види діяльності, тобто визначити в яких галузях компанія буде працювати і як.2.Підвищення продуктивності всіх підрозділів.По мірі укріплення загал. положення компанії в обраних галузях корпорат. стратегія концентрується на посилені довгострок. конкур. позицій і підвищення прибутковості всіх підрозділів.3.Встановлення інвестиційних пріоритетів і перерозподіл ресурсів на користь самим перспективним підрозділам..В різних підрозділів різна інвест. привабливість, тому сировину базу слід перерозподілити на користь підрозділів з потенційно високою привабливістю.Корпор.менеджмент несе головну відповідальність за формування основ корпорант. стратегії і аналіз інформації і рекомендацій, що надходять від менеджерів нижчого та сер. рівня. Керівники ключових підрозділів також можуть приймати участь в розробці загальної стратегії компанії, особливо в тому , що стосується їх підрозділів.найважливіші стратегічні рішення як правило розглядаються і приймаються радою директорів.

19.Причини,що приводять до інтернаціоналізації діяльності. Інтернаціоналізація бізнесу і менеджменту – поєднання зусиль національних і міжнародних компаній різних країн у здійсненні різноманітних ділових операцій.Багатонаціональні компанії, корпорації (multinational company – MNC) – це такі організації що роблять бізнес в двох або більше країнах, тобто здійснюють значні ділові операції і мають інтереси на ринках іноземних країн.• Метод поступового переходу від однієї фази інтернаціоналізації до наступної (Phased intemationalization) – компанія пропонує продукти в іншій країні (країні – господаря) після ретельного дослідження ринку.б) Вихід на міжнародні ринки з новими продуктами, що відповідають потребам клієнтів в країні-господаря.в) Використання різних форм інтернаціоналізації бізнесу.Шляхи і обмеження інтернаціоналізації бізнесу і менеджменту• Розвиток міжнародних економічних відносин і розширення сфери міжнародного менеджменту• Використання досвіду управління провідними міжнародними корпораціями • Розширення міжнародної підготовки кадрів менеджерів• Спільні дослідження проблем міжнародного бізнесу і менеджменту.Два основних типи виробництва у багатонаціональних корпораціях:• Багатонаціональне виробництво – компанія має окрему стратегію щодо кожної країни і конкурує з місцевими підприємствами.• Глобальне виробництво – міжнародні компанії конкурують між собою по всьому світі.

20. Відмінності багатонац. Конкуренції від глобальної.

Про багатонац. конкуренцію мова йде в тому випадку, коли конкуренція на одному національному ринку не залежить від конкуренції на інших нац ринках. При багатонац. конкуренції у фірми не існує міжнародного чи глобального ринку, а тільки сукупність ізольованих внутрішніх ринків окремих країн. Багатонац. конкуренція характерна для таких галузей як пивна промисловість, страхування життя, в-о швейних виробів, виплавка металу і багатьох видів роздрібної торгівлі.

Глобальна конкуренція відбувається тоді, коли конкурентні умови на ринках різних країн пов’язані достатньо тісно,щоб розглядатися в якості одного міжнар ринку. В цьому випадку конкуренти ведуть жорстку боротьбу на ринках різних країн. При глобальній конкуренції фірми зміцнюють свої позиції, проводячи операції у всьому світі.При багатонац. конкуренції фірми суперники боряться за лідерство на ринках різних країн. В глобальних галузях конкуруюча фірма бореться за лідерство на світовому ринку.