45. Відмінності між форв і ф’юч контрактами. Переваги і недоліки кожного з них

Форф контр – це інструмент зг з яким одна стор угоди зобов’яз-ся куп, аудит інша продати визнач активи за вказ-ю ціною та у встановл час.

Ф’юч контракт – це той же форв контракт, торгівля яким здійсн-ся на біржах і його умови визнач чином стандартизовані. Біржа, на якій уклад-ся ф’юч контракти бере на себе роль посер-ка між пок-цем і прод-цем, і так чином виявл-ся, що кожен із них уклад окрем контракт із біржею.

Відм-сті: Критерії Форв контр: Умови контракту: Індивідуальні, Комісійні: Індивідуальні, Гарантії по виконанню контракту: Індивідуальні, Торгів опер-ія: Не біржова, Ліквідність: Вис, Ризик: Переймають сторони, що домовл-ся, Оплата: При поставці. Критерії Ф’юч контр: Умови контракту:Стандартиз,Комісійні:Стандартиз,Гарантії по виконанню контракту:Стандартиз,Торгів опер-ія:Біржова,Ліквідність:Низька,Ризик:Перейм. Бірж кліринг палата,Оплата: Пр чи зб визнач-ся щоденно на осн бірж торгів. Стандартиз ф’юч контр-в означ, що ф’юч угоди можуть бути більш дешевими, ніж форв к-ти, що заключаються між клієнтом і банком індивідуально, через що вони як прав дорожчі.Ф’ючерси мають і ряд недол-в порівн з форвардами. Так, якщо стандартна форма ф’юч контракту не рівна сумі, яку необх прохеджув, то різниця пов бути чи незакритою, чи прохеджованою необоротні активи форв ринку. Кр т, якщо бажаний період хеджув не співпад з періодом оберт ф’ючерсу, то ф’ючерсний оператор несе базисний ризик, так як форв курси для двох дат можуть мінятись по-різному.

46. Х-ка опціонного контракту. Переваги опціонів перед ф’ючерсами і форвардами

Опціон – це б-я контракт, за яким одна зі сторін отрим право купити або продати будь-що за завчасно визнач-ю ціною. Опціони поділяють на опціони покупця чи call-опціони, які дають право на купівлю визнач-го т-ру і опціони продавця (put-опціони), які дають право продати визнач-й т-р.

На відм від форв і ф’юч контр-в опціони дають можл обмеж ризик, зберігаючи при цьому шанси на отрим прибутку. Форвардними контрактами називаються інструменти згідно з якими одна сторона угоди зобовязана купити, а ін. продати визначені активи за вказаною ціною та у встановлений у контракті час. Фючерсний контракт- це по суті той же форвардний контракт, торгівля яким здійснюється на деяких біржах і його умови визначеним чином стандартизовані.Стандартизація означає, що умови фючерсних контрактів тобто к-ть і якість поставлених товарів однакові для всіх контрактів.Біржа на якій укладаються фючерсні контракти бере на себе роль посередника між покупцем і продавцем і таким чином виявляється, що кожен з них укладає окремий контракт з біржою.

47. Основні способи фінансування фірми, що здійснює зовнішньо­економічну діяльність.

Фінансування фірми, в залежності від цілей, поділяється на короткострокове і довгострокове. Ціль короткості. фінансування полягає у поповненні оборотного капіталу, виконанні поточних зобов’язань. Задачами менеджера у сфері короткострокового капіталу є управління готівкою, управління матеріально-технічними запасами.Ціль середньо- і довгострокового фінансування полягає у отриманні грошових коштів для фінансування довгострокових інвестиційних і інших проектів фірми, формування доходного довгострокового портфеля цінних паперів, що приводять до росту оціночної вартості компанії в майбутньому, і росту акціонерного капіталу.Джерела короткострокового фінансування поділяються на 2 основні групи:-внутрішні джерела фінансування;-зовнішні джерела фінансування.Різновидами внутрішнього фінансування є самофінансування і внутрішньофірмові кредити. У загальному випадку внутрішніми джерелами фінансування є нерозподілений прибуток і амортизація, перерозподілені всередині фірми за допомогою внутрішньофірмових м/н позик. Зовнішніми джерелами фінансування є банківське фінансування (національне, іноземне і євровалютне) і отримання коштів за допомогою ринка цінних паперів.Внутрішньофірмове короткострокове фінансування представляє собою взаємонадання валютних позик різними підрозділами компанії, а також надання інвалютних кредитів батьківською фірмою своїм дочірнім компаніям і навпаки. Такі позики надаються у вигляді:-прямого м/н фірмового кредиту;-компенсаційного внутрішньофірмового кредиту;-паралельного внутрішньофірмового кредиту.Види банківського фінансування:Кредитна лінія – договір між банком і його клієнтами, що включає в себе обіцянку банка надати клієнту певну суму грошей до деякого ліміту на протязі певного терміну.Револьверний кредит – поновлюванні на протязі довго періоду часу кредитні лінії, юридично формалізованими контрактами.Строкова позика – прямий, незабезпечений кредит на строк не більше 90 днів, як правило оформляється у вигляді простого векселя, підписаного позичальником.Овердрафт – це допущення дебетового залишку на рахунку клієнта. Довгострокове фінансування здійснюється в двох видах:-від інвесторів (через купівлю акцій і облігацій);-від кредиторів ( у формі банківського кредиту або купівлі довгострокових цінних паперів – облігацій)У свою чергу, м/н фінансування поділяється на іноземне і євровалютне в залежності від типу взаємовідносин резидент-нерезидент і тієї валюти, яка надається.За джерелами довгострокове фінансування компанії поділяються на внутрішнє і зовнішнє.Внутрішніми джерелами є накоплені нетто-грошові потоки. Зовнішніми виступають банківське фінансування у вигляді банківського кредиту і у формі купівлі банками довгострокових цінних паперів компанії, що не поступають у відкритий продаж, а розміщаються приватним шляхом серед крупних інвесторів, і залучення коштів за рахунок емісії акцій і облігацій. 48. Традиційні джерела короткострокового фінансування фірми, їх порівняльні переваги й недоліки.

Джерела короткострокового фінансування м/н фірми поділяються на 2 основні групи: -внутрішні джерела фінансування;-зовнішні джерела фінансування.Різновидами внутрішнього фінансування є самофінансування і внутрішньофірмові кредити. У загальному випадку внутрішніми джерелами фінансування фірми є нерозподілений прибуток і амортизація, перерозподілені всередині фірми за допомогою внутрішньофірмових м/н позик. Зовнішніми джерелами фінансування фірми або її підрозділів є банківське фінансування (національне, іноземне і євровалютне) і отримання коштів за допомогою ринка цінних паперів.Внутрішньофірмове короткострокове фінансування представляє собою взаємонадання валютних позик різними підрозділами компанії, а також надання інвалютних кредитів батьківською фірмою своїм дочірнім компаніям і навпаки. Такі позики надаються у вигляді:-прямого м/н фірмового кредиту; -компенсаційного внутрішньофірмового кредиту;-паралельного внутрішньофірмового кредиту.Види банківського фінансування:-кредитна лінія;-револьверний кредит;-строкова позичка;-овердрафт.Кредитна лінія – договір між банком і його клієнтами, що включає в себе обіцянку банка надати клієнту певну суму грошей до деякого ліміту на протязі певного терміну.Револьверний кредит – поновлюванні на протязі довго періоду часу кредитні лінії, юридично формалізованими контрактами.Строкова позика – прямий, незабезпечений кредит на строк не більше 90 днів, як правило оформляється у вигляді простого векселя, підписаного позичальником.Овердрафт – це допущення дебетового залишку на рахунку_клієнта.