
- •Розділ 1. Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування
- •1.1 Система управління охороною праці в галузі
- •1.2 Загальні вимоги до побудови суопг
- •1.3 Функції та структура суопг
- •1.4. Інформаційний чинник організації управління безпекою праці
- •1.5. Організація робіт з охорони праці
- •1.6. Планування заходів з охорони праці
- •1.7. Система навчання нормам і правилам охорони праці
- •1.8. Система управління трудовою і технологічною дисциплінами
- •1.9. Система забезпечення безпечних умов праці
- •1.10. Організація паспортизації і атестації робочих місць згідно умов охорони праці
- •1.11. Роль соціально-психологічних чинників у суопг
- •Розділ 2. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі
- •2.1. Стан умов праці в галузі
- •2.1.1. Чинники, що формують умови праці
- •2.1.2. Завдання аналізу умов праці
- •2.1.3. Аналіз умов праці за показниками чинників виробничого середовища
- •2.1.4. Деякі професійні захворювання характерні для працівників галузі
- •2.1.5. Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату
- •Класи умов праці за показниками wвст-індексу для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року (°с)
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень у холодну пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для відкритих територій в холодну пору року (зима) та в холодних приміщеннях
- •2.1.6. Гігієнічне нормування умов праці за показниками виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
- •Класи умов праці залежно від рівня шуму, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях
- •2.1.7. Гігієнічне нормування умов праці за вібраційними чинниками
- •Деякі технічні характеристики основних типів шліфувальних машин
- •Допустимі величини коливальної швидкості ручних машин, що діють на руки працюючих
- •Допустима загальна вібрація на сидінні або робочому майданчику
- •Допустимі рівні локальної вібрації на органах керування
- •Класи умов праці залежно від рівня вібрації
- •2.1.8 Професійні захворювання, спричинені мікрокліматичним чинником виробничого середовища
- •2.1.9 Оцінка шкідливої дії шуму, ультразвуку і інфразвуку на організм людини
- •2.1.10 Професійні захворювання, спричинені вібраційним чинником
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •2.2.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •2.2.2 Поліпшення стану виробничого середовища за мікрокліматичними показниками
- •2.2.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •Значення коефіцієнта звукопоглинання
- •2.2.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •Допустимі величини параметрів вібрації робочих місць (з сн 245-71)
- •Допустимі величини вібрації на сидінні або робочі площадки (і) і на органах управління (п) (сн 1102-73)
- •2.2.5 Заходи щодо організації режиму праці робітників вібронебезпечних професій
- •Допустима сумарна тривалість дії вібрації (за зміну) ручних машин і робочих місць, що не відповідають діючим санітарним нормам
- •Розділ 3. Проблеми профілактики виробничого травматизму в галузі
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі
- •3.1.1. Аналіз умов праці у галузі за травмонебезпечними чинниками
- •3.1.2. Умови безпечної експлуатації галузевих об'єктів
- •3.1.3. Аналіз виробничого травматизму за причинами і травмуючими чинниками
- •3.1.4. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму в галузі
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •3.2.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •3.2.2. Організація виконання земляних робіт відповідно до вимог безпеки
- •Найменша допустима відстань по горизонталі від підошви укосу виїмки до найближчої до неї опори машин
- •3.2.2. Техногенні аварії і катастрофи на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки.
- •3.2.4. Основні шляхи зниження травматизму на будівельно-монтажних роботах
- •Частота випадків падіння різних типів конструкцій
- •3.2.5. Антиаварійні заходи при експлуатації піднімально-транспортного обладнання
- •Розподілення аварій і травматизму
- •3.2.6. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •3.2.7. Організація видачі нарядів — допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •3.2.8. Порядок оформлення оперативної документації щодо техніки безпеки
- •3.2.9. Рішення питань безпеки в технічній документації
- •3.2.10. Техногенні аварії та катастрофи
- •3.2.11. План ліквідації аварії при будівництві наземної або підземної споруди
- •3.2.12. Методика технічного розслідування випадків падіння залізобетонних
- •І. Загальні положення
- •II. Технічне розслідування
- •1. Опис аварії та її наслідків
- •2. Опис зовнішнього стану конструкції після падіння
- •3. Технічний аналіз стану петель і строп
- •4. Складання схем зацеплення і падіння конструкцій
- •III. Висновок про причини аварії
- •1. Аналіз умов виконання робіт і технічного стану гнучких вантажозахватних пристроїв
- •2. Заключення і висновки комісії
- •3.2.13. Підвищення безпеки робіт при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.14. Обов'язки органів виконавчої влади при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.15. Методи навчання з питань охорони праці
- •Розділ 4 пожежна безпека галузевих об’єктів
- •4.1. Актуальність питань пожежної безпеки
- •4.2. Чинники пожежної небезпеки
- •4.3. Пожежонебезпечні властивості та особливості галузевих об'єктів
- •4.4. Причини пожеж на галузевих об'єктах
- •Дані термічного аналізу конструктивних матеріалів кабелів
- •Мінімальна енергія запалюваная паро- і газоповітряних сумішей при різних температурах, мДж
- •4.5. Причини пожеж від проявів механічної та хімічної енергії
- •4.6 . Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •4.7. Класифікація галузевих об'єктів за їх вибуховою і пожежною небезпекою
- •Категорії приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з онтп24-86.
- •4.8. Методи розрахунку категорій вибухопожежної небезпеки приміщень
- •Коефіцієнт участі пального у вибуху
- •Визначання коефіцієнта
- •Розрахунок надмірного тиску вибуху для горючого пилу
- •4.9. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
- •Класифікація приміщень і зовнішніх установок згідно з пуе
- •4.10. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •4.11. Заходи та засоби систем забезпечення пожежної безпеки
- •4.12. Попередження пожеж при використанні електроструму на галузевих об'єктах
- •Допустима відстань між світильниками та горючими матеріалами
- •4.13. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •Радіус зони проведення вогневих робіт
- •4.14. Система організаційно-режимних заходів пожежної безпеки у галузі
- •4.15. Організація служби пожежної безпеки у галузі
- •4.16. Навчання з питань пожежної безпеки
- •4.17. Пожежно-технічні комісії
- •4.18. Добровільні пожежні дружини
- •4.19. Державний пожежний нагляд
- •4.20. Дії працівників галузевих об'єктів на випадок пожежі
- •Список літератури
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу 42
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі 55
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі 61
4.19. Державний пожежний нагляд
Питання забезпечення пожежної безпеки об'єктів народного господарства має державний характер. За останні роки було здійснено прийняття ряду законодавчих і підзаконних актів щодо створення державної системи забезпечення пожежної безпеки. Відповідно до діючого законодавства контроль за дотриманням норм і правил пожежної безпеки у містах, населених пунктах і на всіх об'єктах народного господарства незалежно від форм власності здійснюють органи Державного пожежного нагляду (ДПН) Міністерства надзвичайних ситуацій.
Державний пожежний нагляд та керівництво пожежною охороною здійснюється головним управлінням пожежної охорони (ГУПО), а також обласними, міськими управліннями і відділами пожежної охорони.
Органи держпожнагляду не залежать у своїй діяльності від будь-яких господарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань, органів виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування.
На об'єктах приватної власності органи держпожнагляду контролюють лише умови безпеки людей у разі пожежі, а також вирішення питань пожежної безпеки, які стосуються прав та інтересів інших юридичних осіб та громадян.
Основним змістом діяльності органів держпожнагляду є розробка і затвердження загальнодержавних правил пожежної безпеки, обов'язкових для всіх підприємств, установ, організацій та громадян; погодження державних і галузевих стандартів, норм, правил, технічних умов та інших нормативних документів щодо забезпечення пожежної безпеки, а також проектних рішень на які не встановлено норми і правила.
Органи держпожнагляду здійснюють контроль за додержанням вимог актів законодавства з питань пожежної безпеки керівниками центральних і місцевих органів виконавчої влади, посадовими особами галузевих об'єктів, підприємств, установ та організацій, а також громадянами, Згідно чинного законодавства, вказані органи нагляду встановлюють порядок опрацювання і затвердження положень, інструкцій та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки, що діють на підприємствах галузевих об'єктів, розробляють типові документи з цих питань.
Органи ДПН здійснюють контроль за виконанням пожежно-профілактичних заходів і забезпеченням пожежної безпеки будівельними організаціями, що здійснюють будівництво та реконструкцію галузевих об'єктів. ДПН бере участь у робочих і державних комісіях по прийому в експлуатацію закінчених будівельних галузевих об'єктів.
Посадові особи органів депржпожнагляду є державними інспекторами з пожежного нагляду.
З метою виконання своїх службових обов'язків державні інспектори пожежного нагляду здійснюють контроль за виконанням протипожежних вимог, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час проектування, будівництва, реконструкції, розширення чи технічного переоснащення, капітального ремонту на підприємствах в умовах галузі. У разі виявлення порушень вони мають право забороняти застосування проектів чи зупиняти проведення будівельно-монтажних робіт та вносити пропозиції про припинення фінансування цих робіт.
Державні інспектори пожежного нагляду мають право:
у присутності власника галузевого об'єкту чи його представника проводити у будь-який час пожежно-технічні обстеження і перевірки будівель і споруд на галузевих об'єктах, отримувати від керівників необхідні пояснення, матеріали та інформацію;
давати керівникам та іншим посадовим особам галузевих підприємств, установ та організацій обов'язкові для виконання роз порядження (приписи) про усунення порушень і недоліків з питань пожежної безпеки;
у разі порушення правил пожежної безпеки; що загрожує виникненню пожежі, або перешкоджає її гасінню та евакуації людей, припиняти чи забороняти роботу окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатацію будівель, споруд, окремих приміщень, опалювальних приладів, дільниць електричної мережі, або проведення пожежонебезпечних робіт;
притягати до адміністративної відповідальності посадових осіб та інших працівників галузевих об'єктів, винних у порушенні встановлених вимог пожежної безпеки, невиконанні приписів, постанов органів держпожнагляду, використанні пожежної техніки та засобів пожежогасіння не за призначенням.
Використання пожежної техніки та засобів пожежогасіння не за призначенням, а також порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки тягне за собою накладання штрафу на працівників від трьох до семи, а на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів заробітної плати.
Невиконання приписів та постанов посадових осіб органів державного пожежного нагляду карається штрафом у вище зазначеному розмірі.
Розміри і порядок накладання штрафів визначаються чинним законодавством. Кошти, одержані від застосування цих штрафних санкцій, спрямовуються у державний бюджет і використовуються для розвитку пожежної охорони і пропаганди протипожежних заходів.
Рішення про накладання штрафу може бути оскаржене у судовому порядку в місячний термін.
Порушники правил пожежної безпеки, якщо порушення мали тяжкі наслідки, притягаються до кримінальної відповідальності. Згідно Кримінального Кодексу, такі порушення караються виправними роботами строком до двох років, а якщо мали місце і людські жертви – позбавленням волі до восьми років.
Відповідальність за прийняття протипожежних заходів на галузевих об'єктах покладається персонально на їх керівників без права передовіряти цю відповідальність підлеглим. Вони здійснюють загальне керівництво роботою в галузі пожежної безпеки підприємства.
Керівники галузевих підприємств призначають наказом відповідальних осіб (на кожній об'єктовій дільниці), які повинні встановити необхідний протипожежний режим, організувати навчання та забезпечити необхідними інструкціями всі робочі місця.