
- •Розділ 1. Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування
- •1.1 Система управління охороною праці в галузі
- •1.2 Загальні вимоги до побудови суопг
- •1.3 Функції та структура суопг
- •1.4. Інформаційний чинник організації управління безпекою праці
- •1.5. Організація робіт з охорони праці
- •1.6. Планування заходів з охорони праці
- •1.7. Система навчання нормам і правилам охорони праці
- •1.8. Система управління трудовою і технологічною дисциплінами
- •1.9. Система забезпечення безпечних умов праці
- •1.10. Організація паспортизації і атестації робочих місць згідно умов охорони праці
- •1.11. Роль соціально-психологічних чинників у суопг
- •Розділ 2. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі
- •2.1. Стан умов праці в галузі
- •2.1.1. Чинники, що формують умови праці
- •2.1.2. Завдання аналізу умов праці
- •2.1.3. Аналіз умов праці за показниками чинників виробничого середовища
- •2.1.4. Деякі професійні захворювання характерні для працівників галузі
- •2.1.5. Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату
- •Класи умов праці за показниками wвст-індексу для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року (°с)
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень у холодну пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для відкритих територій в холодну пору року (зима) та в холодних приміщеннях
- •2.1.6. Гігієнічне нормування умов праці за показниками виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
- •Класи умов праці залежно від рівня шуму, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях
- •2.1.7. Гігієнічне нормування умов праці за вібраційними чинниками
- •Деякі технічні характеристики основних типів шліфувальних машин
- •Допустимі величини коливальної швидкості ручних машин, що діють на руки працюючих
- •Допустима загальна вібрація на сидінні або робочому майданчику
- •Допустимі рівні локальної вібрації на органах керування
- •Класи умов праці залежно від рівня вібрації
- •2.1.8 Професійні захворювання, спричинені мікрокліматичним чинником виробничого середовища
- •2.1.9 Оцінка шкідливої дії шуму, ультразвуку і інфразвуку на організм людини
- •2.1.10 Професійні захворювання, спричинені вібраційним чинником
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •2.2.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •2.2.2 Поліпшення стану виробничого середовища за мікрокліматичними показниками
- •2.2.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •Значення коефіцієнта звукопоглинання
- •2.2.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •Допустимі величини параметрів вібрації робочих місць (з сн 245-71)
- •Допустимі величини вібрації на сидінні або робочі площадки (і) і на органах управління (п) (сн 1102-73)
- •2.2.5 Заходи щодо організації режиму праці робітників вібронебезпечних професій
- •Допустима сумарна тривалість дії вібрації (за зміну) ручних машин і робочих місць, що не відповідають діючим санітарним нормам
- •Розділ 3. Проблеми профілактики виробничого травматизму в галузі
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі
- •3.1.1. Аналіз умов праці у галузі за травмонебезпечними чинниками
- •3.1.2. Умови безпечної експлуатації галузевих об'єктів
- •3.1.3. Аналіз виробничого травматизму за причинами і травмуючими чинниками
- •3.1.4. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму в галузі
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •3.2.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •3.2.2. Організація виконання земляних робіт відповідно до вимог безпеки
- •Найменша допустима відстань по горизонталі від підошви укосу виїмки до найближчої до неї опори машин
- •3.2.2. Техногенні аварії і катастрофи на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки.
- •3.2.4. Основні шляхи зниження травматизму на будівельно-монтажних роботах
- •Частота випадків падіння різних типів конструкцій
- •3.2.5. Антиаварійні заходи при експлуатації піднімально-транспортного обладнання
- •Розподілення аварій і травматизму
- •3.2.6. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •3.2.7. Організація видачі нарядів — допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •3.2.8. Порядок оформлення оперативної документації щодо техніки безпеки
- •3.2.9. Рішення питань безпеки в технічній документації
- •3.2.10. Техногенні аварії та катастрофи
- •3.2.11. План ліквідації аварії при будівництві наземної або підземної споруди
- •3.2.12. Методика технічного розслідування випадків падіння залізобетонних
- •І. Загальні положення
- •II. Технічне розслідування
- •1. Опис аварії та її наслідків
- •2. Опис зовнішнього стану конструкції після падіння
- •3. Технічний аналіз стану петель і строп
- •4. Складання схем зацеплення і падіння конструкцій
- •III. Висновок про причини аварії
- •1. Аналіз умов виконання робіт і технічного стану гнучких вантажозахватних пристроїв
- •2. Заключення і висновки комісії
- •3.2.13. Підвищення безпеки робіт при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.14. Обов'язки органів виконавчої влади при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.15. Методи навчання з питань охорони праці
- •Розділ 4 пожежна безпека галузевих об’єктів
- •4.1. Актуальність питань пожежної безпеки
- •4.2. Чинники пожежної небезпеки
- •4.3. Пожежонебезпечні властивості та особливості галузевих об'єктів
- •4.4. Причини пожеж на галузевих об'єктах
- •Дані термічного аналізу конструктивних матеріалів кабелів
- •Мінімальна енергія запалюваная паро- і газоповітряних сумішей при різних температурах, мДж
- •4.5. Причини пожеж від проявів механічної та хімічної енергії
- •4.6 . Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •4.7. Класифікація галузевих об'єктів за їх вибуховою і пожежною небезпекою
- •Категорії приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з онтп24-86.
- •4.8. Методи розрахунку категорій вибухопожежної небезпеки приміщень
- •Коефіцієнт участі пального у вибуху
- •Визначання коефіцієнта
- •Розрахунок надмірного тиску вибуху для горючого пилу
- •4.9. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
- •Класифікація приміщень і зовнішніх установок згідно з пуе
- •4.10. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •4.11. Заходи та засоби систем забезпечення пожежної безпеки
- •4.12. Попередження пожеж при використанні електроструму на галузевих об'єктах
- •Допустима відстань між світильниками та горючими матеріалами
- •4.13. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •Радіус зони проведення вогневих робіт
- •4.14. Система організаційно-режимних заходів пожежної безпеки у галузі
- •4.15. Організація служби пожежної безпеки у галузі
- •4.16. Навчання з питань пожежної безпеки
- •4.17. Пожежно-технічні комісії
- •4.18. Добровільні пожежні дружини
- •4.19. Державний пожежний нагляд
- •4.20. Дії працівників галузевих об'єктів на випадок пожежі
- •Список літератури
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу 42
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі 55
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі 61
4.17. Пожежно-технічні комісії
На галузевих об'єктах з кількістю 50 і більше працівників згідно Типового положення про пожежно-технічну комісію (МВС від 27.09.94 №521) створюються пожежно-технічні комісії (ПТК) незалежно від форм власності та видів господарської діяльності.
Цим Положенням визначено основні завдання, напрямки та порядок роботи пожежно-технічних комісій.
Керівник підприємства наказом встановлює персональний склад ПТК. Керівництво діяльністю ПТК покладається на головного інженера. До складу комісії входять головні спеціалісти (енергетик, технолог, механік), інженер з питань охорони праці, керівник служб водопостачання, вентиляції, будівництва та інші спеціалісти, які напрямками своєї діяльності мають забезпечувати протипожежного захисту підприємства, а також керівники штатних, або добровільних протипожежних формувань та фахівці з пожежної безпеки.
На великих підприємствах крім загальнооб'єктової створюються і цехові ПТК у складі 3-5 осіб.
Для забезпечення ефективного рівня протипожежного захисту у складних технологічних процесах, для розробки нових пожежно-профілактичних заходів залучаються інженерно-тєхнічні працівники вузької спеціалізації, з яких створюються спеціалізовані групи для допомоги загальнооб'єктовій пожежно-технічній комісії.
Між такими спеціалізованими групами здійснюється розподіл функціональних обов'язків.
Перша група розробляє та здійснює спеціальні заходи, спрямовані на зменшення пожежної небезпеки технологічних процесів і виробничого устаткування; слідкує за справністю контрольно-вимірювальних приладів, організовує іншу роботу з питань пожежної безпеки. До складу цієї групи включаються керівники виробництв, працівники технологічного відділу, технологи та начальники цехів.
Головний енергетик очолює другу групу, яка здійснює розробку та виконання заходів щодо забезпечення належного стану пожежної безпеки в електроустаткуванні, а також здійснює контроль за технічним станом систем зв'язку, водопостачання, автоматичних систем пожежогасіння та пожежної сигналізації. До складу цієї групи входять фахівці відповідних служб.
Виконання протипожежних вимог чинних будівельних норм і правил під час нового будівництва, реконструкції виробничих та допоміжних споруд чи приміщень контролює третя група. До неї входять працівники відділу капітального будівництва, начальники ремонтно-будівельного відділу та інші. Керує роботою цієї групи начальник відділу капітального будівництва.
На об'єктах де розгалужена мережа витяжної вентиляції, що значно впливає на рівень протипожежного стану об'єкта, може створюватися окрема група для розробки та здійснення протипожежних заходів. Очолює цю групу головний механік.
Члени загальнооб'єктової пожежно-технічної комісії закріплюються за структурними підрозділами підприємства для забезпечення повсякденного контролю за їх протипожежним станом, що дає можливість охопити практично всі питання з протипожежної профілактики на галузевих об'єктах.
Пожежно-технічні комісії у своїй діяльності підтримують зв'язок з пожежною охороною і здійснюють контроль за виконанням приписів держпожнагляду, які вона не має права скасовувати, заміняти або змінювати терміни їх виконання.
Члени пожежно-технічної комісії повинні проводити відповідну роботу та пропагувати заходи серед працівників підприємства щодо дотримання протипожежного режиму та виконання правил та вимог пожежної безпеки. Ця робота проводиться у вигляді лекцій та бесід на протипожежні теми, аналізу протипожежного стану підприємства та його окремих структурних підрозділів. Питання про поліпшення протипожежного стану на окремих дільницях обговорюються на виробничих нарадах і зборах після детального обстеження протипожежного стану на підприємстві в цілому.
Після наради в наказі керівника підприємства визначається шлях і способи усунення виявлених порушень вимог пожежної безпеки, звертається увага структурних підрозділів і технічних служб на характерні порушення протипожежного режиму. Визначається порядок контролю за виконанням протипожежних заходів.
Керівник підприємства може притягати до відповідальності посадових осіб, які не виконують вимоги членів пожежно-технічної комісії.
Пожежно-технічні комісії проводять заходи, спрямовані на підготовку об'єкта до зимового та літнього сезонів року, а також щодо посилення протипожежного режиму у вихідні та святкові дні і відповідність наявної кількості засобів пожежогасіння розрахунковим вимогам.
Пожежно-технічні комісії контролюють питання розвитку і реконструкції зовнішнього і внутрішнього протипожежного водопостачання, систем виробничої вентиляції, а також будівництва, реконструкції і ремонту об'єктових шляхів, проїздів, під'їздів до джерел протипожежного водопостачання та створення необхідних протипожежних розривів.
Члени пожежно-технічної комісії здійснюють заходи, спрямовані на створення відповідної навчальної бази та удосконалення методів навчання працівників правилам пожежної безпеки, проведення навчальних тренувань з відпрацюванням планів евакуації та ліквідації умовної пожежі.
Пожежно-технічні комісії постійно проводять роботу, спрямовану на зниження рівня пожежної небезпеки в технологічних процесах виробництв, на профілактику пожеж, поліпшення рівня знань і підготовки працівників підприємства на випадок пожежі, чим значно покращують протипожежний стан галузевих об'єктів.