
- •Розділ 1. Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування
- •1.1 Система управління охороною праці в галузі
- •1.2 Загальні вимоги до побудови суопг
- •1.3 Функції та структура суопг
- •1.4. Інформаційний чинник організації управління безпекою праці
- •1.5. Організація робіт з охорони праці
- •1.6. Планування заходів з охорони праці
- •1.7. Система навчання нормам і правилам охорони праці
- •1.8. Система управління трудовою і технологічною дисциплінами
- •1.9. Система забезпечення безпечних умов праці
- •1.10. Організація паспортизації і атестації робочих місць згідно умов охорони праці
- •1.11. Роль соціально-психологічних чинників у суопг
- •Розділ 2. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі
- •2.1. Стан умов праці в галузі
- •2.1.1. Чинники, що формують умови праці
- •2.1.2. Завдання аналізу умов праці
- •2.1.3. Аналіз умов праці за показниками чинників виробничого середовища
- •2.1.4. Деякі професійні захворювання характерні для працівників галузі
- •2.1.5. Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату
- •Класи умов праці за показниками wвст-індексу для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року (°с)
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень у холодну пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для відкритих територій в холодну пору року (зима) та в холодних приміщеннях
- •2.1.6. Гігієнічне нормування умов праці за показниками виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
- •Класи умов праці залежно від рівня шуму, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях
- •2.1.7. Гігієнічне нормування умов праці за вібраційними чинниками
- •Деякі технічні характеристики основних типів шліфувальних машин
- •Допустимі величини коливальної швидкості ручних машин, що діють на руки працюючих
- •Допустима загальна вібрація на сидінні або робочому майданчику
- •Допустимі рівні локальної вібрації на органах керування
- •Класи умов праці залежно від рівня вібрації
- •2.1.8 Професійні захворювання, спричинені мікрокліматичним чинником виробничого середовища
- •2.1.9 Оцінка шкідливої дії шуму, ультразвуку і інфразвуку на організм людини
- •2.1.10 Професійні захворювання, спричинені вібраційним чинником
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •2.2.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •2.2.2 Поліпшення стану виробничого середовища за мікрокліматичними показниками
- •2.2.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •Значення коефіцієнта звукопоглинання
- •2.2.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •Допустимі величини параметрів вібрації робочих місць (з сн 245-71)
- •Допустимі величини вібрації на сидінні або робочі площадки (і) і на органах управління (п) (сн 1102-73)
- •2.2.5 Заходи щодо організації режиму праці робітників вібронебезпечних професій
- •Допустима сумарна тривалість дії вібрації (за зміну) ручних машин і робочих місць, що не відповідають діючим санітарним нормам
- •Розділ 3. Проблеми профілактики виробничого травматизму в галузі
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі
- •3.1.1. Аналіз умов праці у галузі за травмонебезпечними чинниками
- •3.1.2. Умови безпечної експлуатації галузевих об'єктів
- •3.1.3. Аналіз виробничого травматизму за причинами і травмуючими чинниками
- •3.1.4. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму в галузі
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •3.2.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •3.2.2. Організація виконання земляних робіт відповідно до вимог безпеки
- •Найменша допустима відстань по горизонталі від підошви укосу виїмки до найближчої до неї опори машин
- •3.2.2. Техногенні аварії і катастрофи на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки.
- •3.2.4. Основні шляхи зниження травматизму на будівельно-монтажних роботах
- •Частота випадків падіння різних типів конструкцій
- •3.2.5. Антиаварійні заходи при експлуатації піднімально-транспортного обладнання
- •Розподілення аварій і травматизму
- •3.2.6. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •3.2.7. Організація видачі нарядів — допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •3.2.8. Порядок оформлення оперативної документації щодо техніки безпеки
- •3.2.9. Рішення питань безпеки в технічній документації
- •3.2.10. Техногенні аварії та катастрофи
- •3.2.11. План ліквідації аварії при будівництві наземної або підземної споруди
- •3.2.12. Методика технічного розслідування випадків падіння залізобетонних
- •І. Загальні положення
- •II. Технічне розслідування
- •1. Опис аварії та її наслідків
- •2. Опис зовнішнього стану конструкції після падіння
- •3. Технічний аналіз стану петель і строп
- •4. Складання схем зацеплення і падіння конструкцій
- •III. Висновок про причини аварії
- •1. Аналіз умов виконання робіт і технічного стану гнучких вантажозахватних пристроїв
- •2. Заключення і висновки комісії
- •3.2.13. Підвищення безпеки робіт при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.14. Обов'язки органів виконавчої влади при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.15. Методи навчання з питань охорони праці
- •Розділ 4 пожежна безпека галузевих об’єктів
- •4.1. Актуальність питань пожежної безпеки
- •4.2. Чинники пожежної небезпеки
- •4.3. Пожежонебезпечні властивості та особливості галузевих об'єктів
- •4.4. Причини пожеж на галузевих об'єктах
- •Дані термічного аналізу конструктивних матеріалів кабелів
- •Мінімальна енергія запалюваная паро- і газоповітряних сумішей при різних температурах, мДж
- •4.5. Причини пожеж від проявів механічної та хімічної енергії
- •4.6 . Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •4.7. Класифікація галузевих об'єктів за їх вибуховою і пожежною небезпекою
- •Категорії приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з онтп24-86.
- •4.8. Методи розрахунку категорій вибухопожежної небезпеки приміщень
- •Коефіцієнт участі пального у вибуху
- •Визначання коефіцієнта
- •Розрахунок надмірного тиску вибуху для горючого пилу
- •4.9. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
- •Класифікація приміщень і зовнішніх установок згідно з пуе
- •4.10. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •4.11. Заходи та засоби систем забезпечення пожежної безпеки
- •4.12. Попередження пожеж при використанні електроструму на галузевих об'єктах
- •Допустима відстань між світильниками та горючими матеріалами
- •4.13. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •Радіус зони проведення вогневих робіт
- •4.14. Система організаційно-режимних заходів пожежної безпеки у галузі
- •4.15. Організація служби пожежної безпеки у галузі
- •4.16. Навчання з питань пожежної безпеки
- •4.17. Пожежно-технічні комісії
- •4.18. Добровільні пожежні дружини
- •4.19. Державний пожежний нагляд
- •4.20. Дії працівників галузевих об'єктів на випадок пожежі
- •Список літератури
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу 42
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі 55
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі 61
4.14. Система організаційно-режимних заходів пожежної безпеки у галузі
Для запобігання пожежі в умовах галузі розробляються організаційно-технічні, режимні, пожежно-евакуаційні, тактико-профілактичні, будівельно-конструктивні та інші заходи, які повністю виключають можливість виникнення осередків загоряння.
Система організаційних заходів включає правильний відбір технологічного устаткування; недопущення захаращення приміщень і будівельних майданчиків; навчання працюючих правилам пожежної безпеки; спеціальне розміщення матеріалів на складах та техніки в гаражах і ремонтних майстернях.
До системи технічних заходів належать такі, що стосуються правильного добору та монтажу електрообладнання, влаштування систем блискавкозахисту галузевих об'єктів, заземлення електрообладнання, влаштування іскрогасників і т. ін.
Заходи режимного характеру – це заборона паління, розпалювання багаття, правильне зберігання промаслених ганчірок, постійний контроль за виконанням вогневих робіт, контроль за зберіганням матеріалів, що здатні до самозаймання і т. ін.
Тактико-профілактичні заходи передбачають швидку дію пожежних команд, забезпечення галузевих об'єктів первинними засобами вогнегасіння, а також підтримання у справному стані протипожежних систем водопостачання і т. ін.
Заходів будівельно-конструктивного характеру вживають в процесі проектування і будівництва споруд, створення протипожежних конструкцій будівель, а також при конструюванні машин і технологічного обладнання.
Правовою основою діяльності системи організаційно-режимних заходів в умовах галузі щодо пожежної безпеки є Конституція, закон "Про пожежну безпеку", постанови Верховної Ради, укази, розпорядження Президента, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів, рішення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, прийняті в межах їх компетенції.
В загальній системі забезпечення пожежної безпеки особливе місце займає Міністерство надзвичайних ситуацій, яке через Головне управління державної пожежної охорони забезпечує здійснення державного пожежного нагляду та пожежної охорони населених пунктів та об'єктів.
Багатосторонність і складність організаційних і технічних питань забезпечення пожежної безпеки вимагає відповідної координації і постійного контролю. Для цього в апаратах міністерств, інших центральних органах виконавчої влади створюються служби пожежної безпеки.
4.15. Організація служби пожежної безпеки у галузі
Згідно з Законом "Про пожежну безпеку" та Типовим положенням про службу пожежної безпеки (від 12.IV.1995) в апаратах міністерств, органах центральної виконавчої влади та інших виробничих об'єднаннях незалежно від форм власності та видів діяльності створюється служба пожежної безпеки (СПБ).
Служба пожежної безпеки має на меті координацію і вдосконалення роботи, пов'язаної з забезпеченням пожежної безпеки та контроль за проведенням і виконанням протипожежних заходів.
Враховуючи специфіку галузевих об'єктів, розробляються відповідні положення про СПБ. Положення затверджує керівник галузевого об'єкту після погодження з відповідним органом державної пожежної охорони.
До основних обов'язків служби пожежної безпеки на галузевих об'єктах входить:
організація розробки комплексних заходів щодо поліпшення пожежної безпеки та контроль за їх виконанням;
здійснення методичного керівництва і контролю за діяльністю структурних підрозділів об'єкту щодо пожежної безпеки;
облік пожеж та їх наслідків на об'єкті;
підготовка загальних наказів, розпоряджень з питань пожежної безпеки;
організація проведення нарад щодо вдосконалення роботи по забезпеченню пожежної безпеки, діяльності пожежно-технічних комісій, добровільних пожежних дружин;
надання допомоги структурним підрозділам в організації спеціального навчання (пожежно-технічного мінімуму) та перевірки інань з питань пожежної безпеки;
участь у пожежно-технічній експертизі проектної документації щодо об'єктів, які будуються, реконструюються, технічно переоснащуються, або розширяються.
СПБ контролює діяльність відомчої та добровільної пожежної охорони, сприяє їх зміцненню, організовує навчання керівного складу; бере участь у службовому розслідуванні причин і обставин виникнення пожеж та веде облік пожеж і їх наслідків, готує звітні матеріали та відповідні інформації, а також пропозиції щодо запобігання пожежам.
Служба пожежної безпеки здійснює пропаганду протипожежних заходів та роз'яснювальну роботу щодо питань пожежної безпеки, готує та вносить у колективні договори пропозиції, спрямовані на підвищення рівня протипожежного захисту підприємств і контролює використання коштів на цю мету.
З метою успішного виконання всіх перелічених завдань фахівці СПБ мають право:
перевіряти стан пожежної безпеки на підпорядкованих об'єктах та у разі потреби видавати їх керівникам обов'язкові для виконання приписи;
одержувати від посадових осіб підпорядкованих структурних підрозділів необхідні відомості, документи і пояснення з питань пожежної безпеки;
перевіряти боєздатність підрозділів відомчої та добровільної пожежної охорони, що створені на підпорядкованих об'єктах;
вимагати від посадових осіб усунення від роботи працівників, які не пройшли спеціального навчання, інструктажів та перевірок знань з питань пожежної безпеки і не мають допуску до виконання пожежонебезпечних робіт або порушують вимоги правил пожежної безпеки;
вносити пропозиції щодо притягнення до відповідальності посадових осіб і працівників за грубе порушення та невиконання законодавчих та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки;
припиняти чи забороняти експлуатацію окремих приміщень, дільниць, обладнання, агрегатів у разі порушення правил пожежної безпеки і створення безпосередньої загрози виникнення пожежі, або перешкоджання її гасінню та евакуації людей.
Порядок припинення на підвідомчих об'єктах експлуатації окремих приміщень, дільниць, обладнання, агрегатів у разі порушення правил пожежної безпеки, що створює загрозу виникнення пожежі, або перешкоджає її гасінню та евакуації людей, а також порядок виконання приписів СПБ встановлюються відомчими нормативними актами.
Працівники СПБ несуть персональну відповідальність за ухвалені ними рішення щодо вимог чинного законодавства з питань пожежної безпеки, за невиконання своїх функціональних обов'язків та недостовірність і несвоєчасність підготовки статистичних звітів з питань пожежної безпеки та щодо самих пожеж.
Структура та чисельний склад СПБ визначається специфікою галузі, кількістю працюючих на підвідомчих об'єктах, конкретними напрямками робіт.