Допустима відстань між світильниками та горючими матеріалами

Номінальна потужність лампи, Вт	Мінімальна допустима відстань, м
100	0,5
300	0,8
500	1,0

Важливим чинником забезпечення пожежної безпеки світиль­ників є правильне ввімкнення їх до електричної мережі. Під час проектування електричного освітлення необхідно, щоб установки відповідали середовищу приміщень та зовнішнього (надвірного) устаткування. У вибухопожежонебезпечних зонах застосовують світильники тільки відповідного типу та ступеня захищеності. При експлуатації таких світильників постійно стежать за станом засобів захисту, що попереджають та локалізують вибух. У з'єднаннях звер­тають увагу на те, щоб на них були відсутні подряпини, відколи, які збільшують ширину щілини або зменшують мінімально допустиму довжину з'єднання. За наявності пошкоджень або дефектів на різьбі такі світильники мають бути негайно замінені.

У вибухозахищених світильниках перевіряється стан гумових ущільнювальних прокладок, що забезпечують герметичність з'єд­нання корпусу з захисним ковпаком. Цілісність світлопропускного елемента повинна перевірятися в усіх вибухозахищених світильни­ках. Якщо скло має дефекти, замінюють весь світильник. Тип та потужність джерела світла повинні відповідати інструкції заводу-виробника. Забороняється замінювати лампи у ввімкнених світиль­никах.

Безпечність електросвітильників забезпечується відповідним доглядом і вчасним проведенням планово-профілактичних ремонтів. Система планово-профілактичних ремонтів, якщо вона здійснюєть­ся у належному обсязі робіт з дотриманням термінів, здатна ефек­тивно запобігати виникненню небезпечних ситуацій та унеможлив­лювати випадкові поломки електрообладнання

4.13. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт

На галузевих об'єктах у виробництві, а також під час будів­ництва, реконструкції, монтажу та ремонту споруд і обладнання часто виконуються так звані вогневі роботи.

Вогневими роботами вважаються виробничі операції, пов'я­зані з використанням відкритого вогню, іскроутворенням та нагріван­ням деталей, устаткування, будівельних і технологічних конструкцій до температур, що здатні викликати займання горючих речовин, матеріалів, парів легкозаймистих рідин.

До вогневих робіт належать: газозварювання, електрозварюван­ня, різання металів із застосуванням рідкого палива, паяльні роботи, варка бітуму, смоли та інші способи використання відкритого вогню.

Процеси зварювання та різання металів є найбільш небезпеч­ними щодо можливості виникнення пожежі. Вони супроводжують­ся інтенсивним утворенням великої кількості бризок розплавленого металу, виділенням значної теплової енергії, а також газів і пари, які можуть утворити з повітрям горючі суміші та стати причиною по­жежі та вибуху, Розлітаючись навкруги місця проведення робіт, іскри здатні підпалити будь-які горючі матеріали.

При проведенні вогневих робіт на різних висотах від рівня підло­ги розжарені іскри можуть розлітатися, зберігаючи свої запалю­вальні властивості, на 10-15м. Тому місце проведення вогневих робіт залежно від висоти їх виконання має бути очищеним від го­рючих речовин і матеріалів у радіусі, наведеному в табл. 30.

Таблиця 30.