- •Розділ 1. Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування
- •1.1 Система управління охороною праці в галузі
- •1.2 Загальні вимоги до побудови суопг
- •1.3 Функції та структура суопг
- •1.4. Інформаційний чинник організації управління безпекою праці
- •1.5. Організація робіт з охорони праці
- •1.6. Планування заходів з охорони праці
- •1.7. Система навчання нормам і правилам охорони праці
- •1.8. Система управління трудовою і технологічною дисциплінами
- •1.9. Система забезпечення безпечних умов праці
- •1.10. Організація паспортизації і атестації робочих місць згідно умов охорони праці
- •1.11. Роль соціально-психологічних чинників у суопг
- •Розділ 2. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі
- •2.1. Стан умов праці в галузі
- •2.1.1. Чинники, що формують умови праці
- •2.1.2. Завдання аналізу умов праці
- •2.1.3. Аналіз умов праці за показниками чинників виробничого середовища
- •2.1.4. Деякі професійні захворювання характерні для працівників галузі
- •2.1.5. Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату
- •Класи умов праці за показниками wвст-індексу для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року (°с)
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень у холодну пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для відкритих територій в холодну пору року (зима) та в холодних приміщеннях
- •2.1.6. Гігієнічне нормування умов праці за показниками виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
- •Класи умов праці залежно від рівня шуму, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях
- •2.1.7. Гігієнічне нормування умов праці за вібраційними чинниками
- •Деякі технічні характеристики основних типів шліфувальних машин
- •Допустимі величини коливальної швидкості ручних машин, що діють на руки працюючих
- •Допустима загальна вібрація на сидінні або робочому майданчику
- •Допустимі рівні локальної вібрації на органах керування
- •Класи умов праці залежно від рівня вібрації
- •2.1.8 Професійні захворювання, спричинені мікрокліматичним чинником виробничого середовища
- •2.1.9 Оцінка шкідливої дії шуму, ультразвуку і інфразвуку на організм людини
- •2.1.10 Професійні захворювання, спричинені вібраційним чинником
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •2.2.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •2.2.2 Поліпшення стану виробничого середовища за мікрокліматичними показниками
- •2.2.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •Значення коефіцієнта звукопоглинання
- •2.2.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •Допустимі величини параметрів вібрації робочих місць (з сн 245-71)
- •Допустимі величини вібрації на сидінні або робочі площадки (і) і на органах управління (п) (сн 1102-73)
- •2.2.5 Заходи щодо організації режиму праці робітників вібронебезпечних професій
- •Допустима сумарна тривалість дії вібрації (за зміну) ручних машин і робочих місць, що не відповідають діючим санітарним нормам
- •Розділ 3. Проблеми профілактики виробничого травматизму в галузі
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі
- •3.1.1. Аналіз умов праці у галузі за травмонебезпечними чинниками
- •3.1.2. Умови безпечної експлуатації галузевих об'єктів
- •3.1.3. Аналіз виробничого травматизму за причинами і травмуючими чинниками
- •3.1.4. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму в галузі
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •3.2.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •3.2.2. Організація виконання земляних робіт відповідно до вимог безпеки
- •Найменша допустима відстань по горизонталі від підошви укосу виїмки до найближчої до неї опори машин
- •3.2.2. Техногенні аварії і катастрофи на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки.
- •3.2.4. Основні шляхи зниження травматизму на будівельно-монтажних роботах
- •Частота випадків падіння різних типів конструкцій
- •3.2.5. Антиаварійні заходи при експлуатації піднімально-транспортного обладнання
- •Розподілення аварій і травматизму
- •3.2.6. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •3.2.7. Організація видачі нарядів — допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •3.2.8. Порядок оформлення оперативної документації щодо техніки безпеки
- •3.2.9. Рішення питань безпеки в технічній документації
- •3.2.10. Техногенні аварії та катастрофи
- •3.2.11. План ліквідації аварії при будівництві наземної або підземної споруди
- •3.2.12. Методика технічного розслідування випадків падіння залізобетонних
- •І. Загальні положення
- •II. Технічне розслідування
- •1. Опис аварії та її наслідків
- •2. Опис зовнішнього стану конструкції після падіння
- •3. Технічний аналіз стану петель і строп
- •4. Складання схем зацеплення і падіння конструкцій
- •III. Висновок про причини аварії
- •1. Аналіз умов виконання робіт і технічного стану гнучких вантажозахватних пристроїв
- •2. Заключення і висновки комісії
- •3.2.13. Підвищення безпеки робіт при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.14. Обов'язки органів виконавчої влади при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.15. Методи навчання з питань охорони праці
- •Розділ 4 пожежна безпека галузевих об’єктів
- •4.1. Актуальність питань пожежної безпеки
- •4.2. Чинники пожежної небезпеки
- •4.3. Пожежонебезпечні властивості та особливості галузевих об'єктів
- •4.4. Причини пожеж на галузевих об'єктах
- •Дані термічного аналізу конструктивних матеріалів кабелів
- •Мінімальна енергія запалюваная паро- і газоповітряних сумішей при різних температурах, мДж
- •4.5. Причини пожеж від проявів механічної та хімічної енергії
- •4.6 . Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •4.7. Класифікація галузевих об'єктів за їх вибуховою і пожежною небезпекою
- •Категорії приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з онтп24-86.
- •4.8. Методи розрахунку категорій вибухопожежної небезпеки приміщень
- •Коефіцієнт участі пального у вибуху
- •Визначання коефіцієнта
- •Розрахунок надмірного тиску вибуху для горючого пилу
- •4.9. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
- •Класифікація приміщень і зовнішніх установок згідно з пуе
- •4.10. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •4.11. Заходи та засоби систем забезпечення пожежної безпеки
- •4.12. Попередження пожеж при використанні електроструму на галузевих об'єктах
- •Допустима відстань між світильниками та горючими матеріалами
- •4.13. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •Радіус зони проведення вогневих робіт
- •4.14. Система організаційно-режимних заходів пожежної безпеки у галузі
- •4.15. Організація служби пожежної безпеки у галузі
- •4.16. Навчання з питань пожежної безпеки
- •4.17. Пожежно-технічні комісії
- •4.18. Добровільні пожежні дружини
- •4.19. Державний пожежний нагляд
- •4.20. Дії працівників галузевих об'єктів на випадок пожежі
- •Список літератури
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу 42
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі 55
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі 61
4.11. Заходи та засоби систем забезпечення пожежної безпеки
На галузевих об'єктах є підприємства, які за своєю специфікою не вимагають особливої пожежної безпеки але, з іншого боку, є виробництва з високим ступенем пожежної небезпеки, які вимагають дотримання підвищеного режиму.
Проектування, будівництво і експлуатація таких будівель вимагає відповідних систем забезпечення пожежної безпеки.
Пожежна безпека — це стан об'єкту, при якому виключається можливість пожежі, а у випадку її виникнення виключається дія на людей небезпечних чинників пожежі і забезпечується захист матеріальних цінностей.
Пожежна безпека забезпечується шляхом створення системи заходів пожежної профілактики і системи активного пожежного захисту.
Пожежна профілактика - це комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання можливого виникнення пожежі чи зменшення її негативних наслідків.
Система активного пожежного захисту – це комплекс організаційно-технічних заходів та засобів по боротьбі з пожежами і запобігання негативної дії небезпечних чинників пожежі на організм людини і матеріальні цінності.
Потрібний рівень пожежної безпеки повинен бути не менше 0,999999 відвернення впливу небезпечних чинників на кожну людину на рік, а допустимий рівень пожежної небезпеки для людей має бути не більше ніж 10-6 впливу небезпечних чинників пожежі.
Системи пожежної безпеки мають виключати можливість виникнення пожежі, забезпечувати безпеку людей і матеріальних цінностей у разі пожежі.
Галузеві об'єкти, на яких пожежі можуть призвести до ураження людей, що знаходяться на них та на навколишній території, небезпечними та шкідливими виробничими чинниками, а також небезпечними чинниками пожежі, повинні мати системи пожежного захисту, що забезпечують мінімальну можливу імовірність виникнення пожежі.
Пожежі виникають тому, що джерело теплової енергії вступає у контакт з речовиною, що займається. Тому основним й цьому напрямку є ізоляція джерел запалювання від можливого зіткнення з ними горючих речовин.
Запобігання пожежам здійснюється попередженням утворення горючого середовища та попередженням утворення Із середовищі джерел запалювання.
Ліквідувати горюче середовище неможливо бо воно є наявним в абсолютній більшості виробничих і побутових умов. Найбільш радикальним способом запобігання пожежам є заміна горючих речовин і матеріалів на негорючі та важкогорючі, а також виявлення та видалення як явних, так і потенційних джерел запалювання та недопущення їх контакту з горючим середовищем.
Для запобігання пожежі у галузевих об'єктах розробляються ( истеми протипожежного захисту, до яких входить:
забезпечення необхідної вогнестійкості будівель та споруд;
забезпечення своєчасної евакуації людей та відповідність нормативам шляхів евакуації;
створення умов для ефективного гасіння пожежі та обмеження її негативних наслідків.
Обмеження поширення пожежі здійснюється шляхом улаштування: протипожежних розривів між будівлями і спорудами; протипожежних перешкод; аварійного відключення комунікацій; обмежувачів розливу і розтікання рідин; гранично допустимих за технічними нормами площ протипожежних відсіків, секцій, а також кількості поверхів будівель та споруд; локалізації пожеж відповідними вогнегасними речовинами.
Для відвернення пожеж розробляють організаційно-технічні, режимні, пожежно-евакуаційні, тактико-профілактичні, будівельно-конструктивні та інші заходи режимів експлуатації машин і обладнання, за яких повністю виключається можливість виникнення іскор та полум'я чи контакт нагрітих деталей обладнання з горючим середовищем.
Згідно із Законом "Про пожежну безпеку" комплекс організаційно-технічних заходів повинен включати: організацію пожежної охорони; паспортизацію технологічних процесів, будівель та споруд об'єктів щодо забезпечення пожежної безпеки; організацію навчання працюючих правилам пожежної безпеки; розробку інструкцій про дотримання протипожежного режиму та порядок дій людей у разі пожежі; встановлення порядку зберігання пожежонебезпечних речовин; облік та аналіз даних про пожежі і збитки від них та аналіз витрат на забезпечення пожежної безпеки.