4.10. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості

Потенційна пожежна небезпека будівель і споруд залежить як від питомого навантаження та властивостей матеріалів, що знахо­дяться усередині, так і від горючості та здатності чинити опір дії пожежі будівельних конструкцій, яка характеризується їх вогнестій­кістю.

Під час пожежі на будівельні конструкції крім статичного і динамічного навантажень діють також високі температури. В ре­зультаті цього вони можуть деформуватися, прогріватися до висо­ких температур чи руйнуватися. Умови розвитку пожежі у спору­дах визначаються вогнестійкістю конструкцій.

Вогнестійкість конструкцій – здатність конструкції зберігати несучі та огороджуючі функції в умовах пожежі.

Ступінь вогнестійкості – це нормована характеристика вог­нестійкості будинків і споруд, що визначається межею вогнестій­кості основних будівельних конструкцій

Ступінь вогнестійкості будівель і споруд залежить від меж вог­нестійкості будівельних конструкцій та меж поширення вогню по них.

Межа вогнестійкості конструкції – це показник який визна­чається часом, після якого настає для даної конструкції один з нор­мованих граничних станів з вогнестійкості.

До граничного стану належить:

1. втрата несучої здатності, що визначається заваленням кон­струкції або виникненням її граничних деформацій;

2. втрата цілісності – це вид граничного стану конструкції за вогнестійкістю, що характеризується утворенням у конструкціях наскрізних тріщин або наскрізних отворів, через які проникають продукти горіння або полум'я;

3. втрата теплоізоляційної здатності – це вид граничного ста­ну конструкції за вогнестійкістю, що характеризується підвищен­ням температури на поверхні, що обігрівається, до встановлених граничних значень. Вона визначається підвищенням температури на поверхні конструкції, що не обігрівається в середньому більше ніж на 140 градусів, або в будь-якій точці цієї поверхні — більше ніж на 180°С у порівнянні з температурою конструкції до теплового впливу. Для колон, балок, ферм, стовпців межа вогнестійкості визначається тільки втратою несучої здатності конструкцій. Для зовнішніх несучих стін та покриттів — втратою несучої здатності та цілісності. Для ненесучих внутрішніх стін та перегородок - втратою цілісності та теплоізолювальної здатності. До несучих внутрішніх стін та протипожежних перешкод – всіма трьома граничними станами.

Відповідно до чинних СНиП за вогнестійкістю усі будівлі та споруди поділяються на вісім ступенів.

Розрізняють фактичний і потрібний ступені вогнестійкості.

• Фактичний — це дійсний ступінь вогнестійкості будівлі, яка запроектована чи побудована.

• Потрібний -— це мінімальний ступінь вогнестійкості, який по­винна мати будівля, щоб відповідати чинним вимогам пожежної безпеки. Він визначається нормативним документом з урахуван­ням призначення будівель, кількості поверхів, площі, об'єму, кате­горій приміщень з вибухопожежною та пожежною небезпекою та інших чинників.

Будівля або споруда буде відповідати за вогнестійкістю вимо­гам пожежної безпеки, якщо:

де С_ф – фактичний ступінь вогнестійкості;

С_потр – потрібний ступінь вогнестійкості.

Для виконання цієї умови безпеки будівельні конструкції мають відповідати нормативним вимогам щодо меж вогнестійкості І ;І меж поширення вогню:

де М_ф і М_потр – відповідно, фактична та потрібна (мінімальна) межа вогнестійкості,

L_ф і L_доп – відповідно, фактична та допустима (максималь­на) межа поширення вогню конструкціями, см.