- •Розділ 1. Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування
- •1.1 Система управління охороною праці в галузі
- •1.2 Загальні вимоги до побудови суопг
- •1.3 Функції та структура суопг
- •1.4. Інформаційний чинник організації управління безпекою праці
- •1.5. Організація робіт з охорони праці
- •1.6. Планування заходів з охорони праці
- •1.7. Система навчання нормам і правилам охорони праці
- •1.8. Система управління трудовою і технологічною дисциплінами
- •1.9. Система забезпечення безпечних умов праці
- •1.10. Організація паспортизації і атестації робочих місць згідно умов охорони праці
- •1.11. Роль соціально-психологічних чинників у суопг
- •Розділ 2. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі
- •2.1. Стан умов праці в галузі
- •2.1.1. Чинники, що формують умови праці
- •2.1.2. Завдання аналізу умов праці
- •2.1.3. Аналіз умов праці за показниками чинників виробничого середовища
- •2.1.4. Деякі професійні захворювання характерні для працівників галузі
- •2.1.5. Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату
- •Класи умов праці за показниками wвст-індексу для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року (°с)
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень у холодну пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для відкритих територій в холодну пору року (зима) та в холодних приміщеннях
- •2.1.6. Гігієнічне нормування умов праці за показниками виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
- •Класи умов праці залежно від рівня шуму, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях
- •2.1.7. Гігієнічне нормування умов праці за вібраційними чинниками
- •Деякі технічні характеристики основних типів шліфувальних машин
- •Допустимі величини коливальної швидкості ручних машин, що діють на руки працюючих
- •Допустима загальна вібрація на сидінні або робочому майданчику
- •Допустимі рівні локальної вібрації на органах керування
- •Класи умов праці залежно від рівня вібрації
- •2.1.8 Професійні захворювання, спричинені мікрокліматичним чинником виробничого середовища
- •2.1.9 Оцінка шкідливої дії шуму, ультразвуку і інфразвуку на організм людини
- •2.1.10 Професійні захворювання, спричинені вібраційним чинником
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •2.2.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •2.2.2 Поліпшення стану виробничого середовища за мікрокліматичними показниками
- •2.2.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •Значення коефіцієнта звукопоглинання
- •2.2.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •Допустимі величини параметрів вібрації робочих місць (з сн 245-71)
- •Допустимі величини вібрації на сидінні або робочі площадки (і) і на органах управління (п) (сн 1102-73)
- •2.2.5 Заходи щодо організації режиму праці робітників вібронебезпечних професій
- •Допустима сумарна тривалість дії вібрації (за зміну) ручних машин і робочих місць, що не відповідають діючим санітарним нормам
- •Розділ 3. Проблеми профілактики виробничого травматизму в галузі
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі
- •3.1.1. Аналіз умов праці у галузі за травмонебезпечними чинниками
- •3.1.2. Умови безпечної експлуатації галузевих об'єктів
- •3.1.3. Аналіз виробничого травматизму за причинами і травмуючими чинниками
- •3.1.4. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму в галузі
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •3.2.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •3.2.2. Організація виконання земляних робіт відповідно до вимог безпеки
- •Найменша допустима відстань по горизонталі від підошви укосу виїмки до найближчої до неї опори машин
- •3.2.2. Техногенні аварії і катастрофи на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки.
- •3.2.4. Основні шляхи зниження травматизму на будівельно-монтажних роботах
- •Частота випадків падіння різних типів конструкцій
- •3.2.5. Антиаварійні заходи при експлуатації піднімально-транспортного обладнання
- •Розподілення аварій і травматизму
- •3.2.6. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •3.2.7. Організація видачі нарядів — допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •3.2.8. Порядок оформлення оперативної документації щодо техніки безпеки
- •3.2.9. Рішення питань безпеки в технічній документації
- •3.2.10. Техногенні аварії та катастрофи
- •3.2.11. План ліквідації аварії при будівництві наземної або підземної споруди
- •3.2.12. Методика технічного розслідування випадків падіння залізобетонних
- •І. Загальні положення
- •II. Технічне розслідування
- •1. Опис аварії та її наслідків
- •2. Опис зовнішнього стану конструкції після падіння
- •3. Технічний аналіз стану петель і строп
- •4. Складання схем зацеплення і падіння конструкцій
- •III. Висновок про причини аварії
- •1. Аналіз умов виконання робіт і технічного стану гнучких вантажозахватних пристроїв
- •2. Заключення і висновки комісії
- •3.2.13. Підвищення безпеки робіт при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.14. Обов'язки органів виконавчої влади при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.15. Методи навчання з питань охорони праці
- •Розділ 4 пожежна безпека галузевих об’єктів
- •4.1. Актуальність питань пожежної безпеки
- •4.2. Чинники пожежної небезпеки
- •4.3. Пожежонебезпечні властивості та особливості галузевих об'єктів
- •4.4. Причини пожеж на галузевих об'єктах
- •Дані термічного аналізу конструктивних матеріалів кабелів
- •Мінімальна енергія запалюваная паро- і газоповітряних сумішей при різних температурах, мДж
- •4.5. Причини пожеж від проявів механічної та хімічної енергії
- •4.6 . Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •4.7. Класифікація галузевих об'єктів за їх вибуховою і пожежною небезпекою
- •Категорії приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з онтп24-86.
- •4.8. Методи розрахунку категорій вибухопожежної небезпеки приміщень
- •Коефіцієнт участі пального у вибуху
- •Визначання коефіцієнта
- •Розрахунок надмірного тиску вибуху для горючого пилу
- •4.9. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
- •Класифікація приміщень і зовнішніх установок згідно з пуе
- •4.10. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •4.11. Заходи та засоби систем забезпечення пожежної безпеки
- •4.12. Попередження пожеж при використанні електроструму на галузевих об'єктах
- •Допустима відстань між світильниками та горючими матеріалами
- •4.13. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •Радіус зони проведення вогневих робіт
- •4.14. Система організаційно-режимних заходів пожежної безпеки у галузі
- •4.15. Організація служби пожежної безпеки у галузі
- •4.16. Навчання з питань пожежної безпеки
- •4.17. Пожежно-технічні комісії
- •4.18. Добровільні пожежні дружини
- •4.19. Державний пожежний нагляд
- •4.20. Дії працівників галузевих об'єктів на випадок пожежі
- •Список літератури
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу 42
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі 55
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі 61
4.9. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів здійснюється згідно правил улаштування електроустановок (ПУЕ) з метою виключення можливості виникнення пожежі.
Згідно з ПУЕ пожежонебезпечною зоною називається простір у середині і навколо приміщення (зовнішньої установки або навколо неї), в межах якого постійно або періодично обертаються горючі речовини як при нормальному технічному процесі, так і при його порушенні. Ці зони у разі використання із них електроустаткування поділяються на чотири класи: П-І, П-ІІ, П-IIа, П-ІІІ.
Вибухонебезпечною зоною називається приміщення або обмежений простір в ньому, де є у наявності чи здатні утворюватися вибухонебезпечні суміші. Виходячи із характеристики вибухонебезпеки ці зони поділяються на шість класів; В-І, В-Іа, В-Іб, В-Іг, В-ІІ, В-ІІа.
Характеристика пожежо- та вибухонебсзпеки може бути загальною для усього приміщення або неоднаковою в окремих його частинах (дільницях). Це стосується також надвірних установок і ділянок території. Вони класифікуються на пожежонебезпечні та вибухонебезпечні зони. Залежно від класу зони здійснюється виконання електроустановок таким чином, щоб під час її нормальної експлуатації виключити можливість виникнення пожежі від теплового прояву електричного струму.
Основні характеристики класів зон і приклади відповідних виробництв наведені в табл.28.
Залежно від класу зони наведеної класифікації здійснюється вибір виконання електроустаткування згідно з вимогами ПУЕ, що є одним з головних напрямків у запобіганні пожежам від теплового прояву електричного струму. Правильний вибір способу виконання забезпечує виключення можливості виникнення пожежі за умови підтримання допустимих режимів експлуатації електроустаткування.
Таблиця 28.
Класифікація приміщень і зовнішніх установок згідно з пуе
Зони класу |
Загальна характеристика середовища у приміщеннях і зовнішніх установках |
Приклади виробництва |
1 |
2 |
3 |
П-І |
Пожежонебезпечні зони Є у наявності горючі рідини з температурою займання понад 61°С |
Склади мінеральних мастил |
П-ІІ |
Виділяється горючий пил або волокна з нижньою концентраційною межею вибуховості (НКМВ) 65г*м-3 до об'єму повітря у приміщення |
Деревообробні, прядильні цехи |
П-ІІа |
Наявні тверді горючі речовини |
Склади паперу, меблі |
П-ІІІ |
Є у наявності горючі рідини з температурою займання більше за 61°С або тверді горючі речовини за межами приміщення |
Відкриті склади вугілля, деревини |
-І |
Вибухонебезпечні зони Утворюються вибухонебезпечні суміші горючих газів або легкозаймистих рідин (ЛЗР) з повітрям при нормальних режимах роботи |
Розлив ЛЗР, відкриті ємності |
В-Іа |
Те саме, що і В-І але внаслідок аварії, пошкодження чи несправності Те саме, що і в В-Іа але горючі гази |
Насосні перекачування ЛЗР Машинні зали |
В-Іб |
Мають високу НКМВ (понад 15%) і різкий запах; у верхній частині приміщення може збиратися газоподібний водень; горючі гази та ЛЗР є у невеликій кількості |
Аміачних компресорних, акумуляторні, лабораторії зі зберіганням ЛЗР і горючих рідин |
В-Іг |
Простір навколо зовнішньої установки, в якій міститься горючий газ або легкозаймиста рідина в межах по горизонталі та вертикалі: 0.5м від прорізу до приміщень класів В-І, В-Іа, В-ІІ; Зм від закритих апаратів з горючими газами або ЛЗР; 5м від запобіжних дихальних клапанів; 8м від резервуарів з горючими газами або ЛЗР; 20м від місць зливу і наливу зливно-наливних естакад |
Наземні і підземні резервуари з горючими газами або ЛЗР, автозаправні станції |
В-ІІ |
Утворюються вибухонебезпечні суміші горючого пилу або волокна з повітрям при торфяного нормальних режимах роботи |
Приготування вугільного, пилу |
В-ІІа |
Те саме, що і В-ІІ але тільки внаслідок аварії або несправностей |
Склади борошна |
Усі електродвигуни, світильники, електроустаткування, встановлені у вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зонах, повинні мати спеціальні позначки, що вказують ступінь їх захисту згідно з ІІУЕ.