Визначання коефіцієнта

Швидкість повітряного потоку у приміщенні, м*с-1	Значення коефіцієнта при температурі повітря, °С
	10	15	20	ЗО	35
0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0
0,1	3,0	2,6	2,4	1,8	1,6
0,2	4,6	3,8	3,5	2,4	2,3
0,5	6,6	5,7	5,4	3,6	3,2
1,0	10,0	8,7	7,7	5,6	4,6

Розрахунок надмірного тиску вибуху для горючого пилу

12. Розрахунок надмірного тиску вибуху для горючого пилу Р(кПа) виконується за формулою (3), де під величиною z вважається доля участі у вибуху горючого пилу, що перебуває у завислому стані. За відсутності даних про величину z приймається z = 0,5.

13. Розрахункова маса пилу m(кг), що перебуває у завислому стані, на об'єм приміщення, в якому він утворився внаслідок аварій­ної ситуації, визначається за формулою

(13)

де т_зн – розрахункова маса пилу, який знявся; т_aв – розрахункова маса пилу, що надійшов у приміщення внас­лідок аварійної ситуації, кг.

14. Розрахункова маса т, визначається за формулою:

(14)

де k_3H – доля накопиченого у приміщенні пилу, що перебуває у стані нашарування але здатний перейти до завислого стану внаслі­док аварії. Допускається приймати k_3H = 0,9;

т_n — маса відкладеного у приміщенні пилу на момент аварії, кг.

15. Розрахункова маса т визначається за формулою

(15)

де т_ап — маса горючого пилу, що викидається у приміщення з апарата, кг;

q — продуктивність надходження пилових речовин по трубо­проводах до моменту їх відключення, кг*с^-1;

t — час відключення, визначається за пунктом 2, с;

k_n — коефіцієнт пилення, відношення маси завислого пилу, до усієї маси пилу, що надійшов у приміщення. Допускається прийма­ти кп для пилу з дисперсністю не меншою 350 мкм - k_n = 1,0. Вели­чина тап приймається відповідно до пунктів 1 і 3.

16. Маса відкладеного у приміщенні пилу на момент аварії визначається за формулою

(16)

де k_Г— частка горючого пилу у загальній масі нашарованого пилу;

т₁ – маса пилу, який осідає на важкодоступних для приби­рання поверхнях, кг;

m₂ – маса пилу, який осідає на доступних для прибирання по­верхнях, кг;

k_n – коефіцієнт ефективності пилоприбирання.

В разі ручного прибирання приймається: сухого – 0,6; волого­го – 0,7. У разі механізованого прибирання: підлоги – 0,9; підлоги з вибоями – 0,7.

17. Маса пилу ті(і= 1,2), який осідає на різноманітних поверх­нях у приміщенні за період між прибираннями, визначається за фор­мулою:

( 17)

де M_i= – маса пилу, який виділяється в об'ємі;

j – переміщення за час між генеральними пилоприбираннями, кг;

M_ji – маса пилу, який виділяється одиницею обладнання, яке пилить за вказаний період часу, кг;

М₂ – – маса пилу, який виділяється в об'ємі приміщення за час між поточними пилоприбираннями, кг;

M_2J — маса пилу, що виділяється одиницею обладнання, яке пилить за зазначений період, кг;

– частка пилу, що надходить до приміщення і усувається вентиляційними системами. За відсутності даних = 0.

– частки пилу, що виділяються в об'ємі приміщення і відповідно осідають у важкодоступних і доступних для прибирання місцях приміщення ( = 1).

За відсутності даних про величину цих коефіцієнтів допускаєть­ся вважати = 1, =0.

18. Величина М_i(і=1,2) може бути визначена експериментальне в період максимального навантаження обладнання за формулою:

(18)

де G_1j, G_2j – інтенсивність нашарування пилу відповідно у важ­кодоступних (F_2j (м²) і доступних (F_2j (м²) площах, кг*м²*с^-1;

t₁, t₂ – проміжок часу відповідно між генеральними і поточни­ми пилоприбираннями, с.

Визначення надмірного тиску вибуху для речовин і матеріалів, які здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним, проводиться за вищенаведеною методикою, якщо приймати z = 1, а за величину Нт приймати енергію, що виділяється при взаємодії. У випадках, коли визначити величину АР неможливо, слід приймати її більшою за 5 кПа.