- •Розділ 1. Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування
- •1.1 Система управління охороною праці в галузі
- •1.2 Загальні вимоги до побудови суопг
- •1.3 Функції та структура суопг
- •1.4. Інформаційний чинник організації управління безпекою праці
- •1.5. Організація робіт з охорони праці
- •1.6. Планування заходів з охорони праці
- •1.7. Система навчання нормам і правилам охорони праці
- •1.8. Система управління трудовою і технологічною дисциплінами
- •1.9. Система забезпечення безпечних умов праці
- •1.10. Організація паспортизації і атестації робочих місць згідно умов охорони праці
- •1.11. Роль соціально-психологічних чинників у суопг
- •Розділ 2. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі
- •2.1. Стан умов праці в галузі
- •2.1.1. Чинники, що формують умови праці
- •2.1.2. Завдання аналізу умов праці
- •2.1.3. Аналіз умов праці за показниками чинників виробничого середовища
- •2.1.4. Деякі професійні захворювання характерні для працівників галузі
- •2.1.5. Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату
- •Класи умов праці за показниками wвст-індексу для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року (°с)
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень у холодну пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для відкритих територій в холодну пору року (зима) та в холодних приміщеннях
- •2.1.6. Гігієнічне нормування умов праці за показниками виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
- •Класи умов праці залежно від рівня шуму, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях
- •2.1.7. Гігієнічне нормування умов праці за вібраційними чинниками
- •Деякі технічні характеристики основних типів шліфувальних машин
- •Допустимі величини коливальної швидкості ручних машин, що діють на руки працюючих
- •Допустима загальна вібрація на сидінні або робочому майданчику
- •Допустимі рівні локальної вібрації на органах керування
- •Класи умов праці залежно від рівня вібрації
- •2.1.8 Професійні захворювання, спричинені мікрокліматичним чинником виробничого середовища
- •2.1.9 Оцінка шкідливої дії шуму, ультразвуку і інфразвуку на організм людини
- •2.1.10 Професійні захворювання, спричинені вібраційним чинником
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •2.2.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •2.2.2 Поліпшення стану виробничого середовища за мікрокліматичними показниками
- •2.2.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •Значення коефіцієнта звукопоглинання
- •2.2.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •Допустимі величини параметрів вібрації робочих місць (з сн 245-71)
- •Допустимі величини вібрації на сидінні або робочі площадки (і) і на органах управління (п) (сн 1102-73)
- •2.2.5 Заходи щодо організації режиму праці робітників вібронебезпечних професій
- •Допустима сумарна тривалість дії вібрації (за зміну) ручних машин і робочих місць, що не відповідають діючим санітарним нормам
- •Розділ 3. Проблеми профілактики виробничого травматизму в галузі
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі
- •3.1.1. Аналіз умов праці у галузі за травмонебезпечними чинниками
- •3.1.2. Умови безпечної експлуатації галузевих об'єктів
- •3.1.3. Аналіз виробничого травматизму за причинами і травмуючими чинниками
- •3.1.4. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму в галузі
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •3.2.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •3.2.2. Організація виконання земляних робіт відповідно до вимог безпеки
- •Найменша допустима відстань по горизонталі від підошви укосу виїмки до найближчої до неї опори машин
- •3.2.2. Техногенні аварії і катастрофи на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки.
- •3.2.4. Основні шляхи зниження травматизму на будівельно-монтажних роботах
- •Частота випадків падіння різних типів конструкцій
- •3.2.5. Антиаварійні заходи при експлуатації піднімально-транспортного обладнання
- •Розподілення аварій і травматизму
- •3.2.6. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •3.2.7. Організація видачі нарядів — допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •3.2.8. Порядок оформлення оперативної документації щодо техніки безпеки
- •3.2.9. Рішення питань безпеки в технічній документації
- •3.2.10. Техногенні аварії та катастрофи
- •3.2.11. План ліквідації аварії при будівництві наземної або підземної споруди
- •3.2.12. Методика технічного розслідування випадків падіння залізобетонних
- •І. Загальні положення
- •II. Технічне розслідування
- •1. Опис аварії та її наслідків
- •2. Опис зовнішнього стану конструкції після падіння
- •3. Технічний аналіз стану петель і строп
- •4. Складання схем зацеплення і падіння конструкцій
- •III. Висновок про причини аварії
- •1. Аналіз умов виконання робіт і технічного стану гнучких вантажозахватних пристроїв
- •2. Заключення і висновки комісії
- •3.2.13. Підвищення безпеки робіт при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.14. Обов'язки органів виконавчої влади при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.15. Методи навчання з питань охорони праці
- •Розділ 4 пожежна безпека галузевих об’єктів
- •4.1. Актуальність питань пожежної безпеки
- •4.2. Чинники пожежної небезпеки
- •4.3. Пожежонебезпечні властивості та особливості галузевих об'єктів
- •4.4. Причини пожеж на галузевих об'єктах
- •Дані термічного аналізу конструктивних матеріалів кабелів
- •Мінімальна енергія запалюваная паро- і газоповітряних сумішей при різних температурах, мДж
- •4.5. Причини пожеж від проявів механічної та хімічної енергії
- •4.6 . Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •4.7. Класифікація галузевих об'єктів за їх вибуховою і пожежною небезпекою
- •Категорії приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з онтп24-86.
- •4.8. Методи розрахунку категорій вибухопожежної небезпеки приміщень
- •Коефіцієнт участі пального у вибуху
- •Визначання коефіцієнта
- •Розрахунок надмірного тиску вибуху для горючого пилу
- •4.9. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
- •Класифікація приміщень і зовнішніх установок згідно з пуе
- •4.10. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •4.11. Заходи та засоби систем забезпечення пожежної безпеки
- •4.12. Попередження пожеж при використанні електроструму на галузевих об'єктах
- •Допустима відстань між світильниками та горючими матеріалами
- •4.13. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •Радіус зони проведення вогневих робіт
- •4.14. Система організаційно-режимних заходів пожежної безпеки у галузі
- •4.15. Організація служби пожежної безпеки у галузі
- •4.16. Навчання з питань пожежної безпеки
- •4.17. Пожежно-технічні комісії
- •4.18. Добровільні пожежні дружини
- •4.19. Державний пожежний нагляд
- •4.20. Дії працівників галузевих об'єктів на випадок пожежі
- •Список літератури
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу 42
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі 55
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі 61
1.7. Система навчання нормам і правилам охорони праці
Поява нової техніки, сировини, нових технологічних процесів та засобів праці вимагає постійного підвищення вимог до професійної підготовки і загального технічного рівня працюючих. Зміна конкретних умов праці свідчить про те, що набуті персоналом знання виявляються недостатніми, а правила з охорони праці і нормативні документи, вивчені раніше, з часом забуваються. Періодично змінюються і нормативні документи.
Все це вимагає створення на галузевих об'єктах спеціальної системи навчання нормам і правилам з охорони праці, навичкам безпечної праці. Система навчання нормам і правилам з охорони праці на підприємствах галузі включає такі заходи:
1. Проведення всіх видів інструктажів з техніки безпеки, виробничої санітарії і протипожежної охорони;
2. Розробку і видачу працівникам інструкцій з техніки безпеки, що встановлюють порядок виконання робіт і правила поводження у виробничих приміщеннях і на територіях галузевих організацій.
3. Навчання нормам і правилам охорони праці на спеціальних курсах, атестацію і переатестацію інженерно-технічних працівників і робітників, зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою.
Проведення інструктажів з техніки безпеки у галузевих організаціях регламентується "Типовим положенням про навчання з питань охорони праці", затвердженим Держкомнаглядом з охорони праці (ДНАОП 0.00-4.12-99). Порядок проведення ввідного інструктажу з техніки безпеки, що проводиться для всіх працівників, які поступають на роботу, регламентується "Типовою програмою проведення ввідного інструктажу з техніки безпеки, правил пожежної безпеки, виробничої санітарії і трудового законодавства".
Періодична і позачергова атестація інженерно-технічних працівників проводиться у відповідності з "Положенням про порядок здачі екзаменів на знання правил, норм і інструкцій з техніки безпеки керівниками і інженерно-технічними працівниками".
У системі навчання працюючих повинні бути передбачені заходи щодо адаптації та звикання працівників до професії та робочого місця. Кінцевою метою адаптації є підготовка працівників до самостійної роботи. Ці заходи слід проводити у таких випадках: після виробничого навчання, тривалої перерви у роботі, при зміні робочого місця або при освоєнні нових машин та новітніх технологій.
До конкретних заходів адаптації можна віднести використання працюючих на менш відповідальних роботах, прикріплення їх до досвідченого працівника і таке ін.
Для проведення ввідного інструктажу з техніки безпеки, періодичного навчання, консультації і перевірки знань в організаціях галузі створюють кабінети з охорони праці. Кабінети мають бути обладнані згідно положення про "Типовий кабінет з охорони праці".
1.8. Система управління трудовою і технологічною дисциплінами
У всіх ланках галузевого виробництва найважливішою умовою підвищення безпеки праці є дотримання трудової і технологічної дисципліни. В процесі праці керівники структурних підрозділів і працюючі мають чітко виконувати свої обов'язки щодо охорони праці. Тому система управління 24 трудовою і технологічною дисциплінами має бути спрямована у цьому напрямку.
Аналіз причин травматизму на галузевих об'єктах свідчить про те, що навіть в умовах технічно розвинутого виробництва не можна добитися високого рівня безпеки праці без високої дисципліни і відповідальності кожного працівника, що бере участь у виробничому процесі незалежно від посади, чи форми господарювання.
Практика показує, що однією з основних причин аварій і нещасних випадків на галузевих об'єктах є низький рівень дисципліни і недостатня відповідальність працівників за доручену справу.
На галузевих об'єктах, де слабо поставлена організація роботи щодо закріплення трудової і технологічної дисципліни, спостерігаються грубі порушення інструкцій, правил і норм з охорони праці.
Від кожного, хто бере участь у виробничому процесі, необхідно вимагати чіткого дотримання технологічних режимів роботи, забезпечення правильної організації праці при експлуатації машин, обладнання та інструментів. Кожен, хто порушує правила безпеки праці і технологічну дисципліну, повинен відповідати згідно чинного законодавства.
Згідно з чинним законодавством, робітник, що приймається на роботу, бере на себе зобов'язання виконувати доручену справу, забезпечувати високі результати праці, неухильно дотримуватися правил техніки безпеки і правил внутрішнього трудового розпорядку.
Чинне законодавство про трудові колективи і підвищення їх керівної ролі надає право колективам оцінювати діяльність посадових осіб і інших працівників. Колектив може ставити питання про притягнення до відповідальності посадових осіб, які не виконують свої трудові обов'язки.
Трудові колективи обговорюють комплексні плани поліпшення умов, охорони праці і санітарно-оздоровчих заходів. Вони контролюють виконання цих планів, вносять свої пропозиції, контролюють використання фінансових ресурсів, що призначаються для охорони праці і дотримання працівниками правил і інструкцій з охорони праці.
У питаннях попередження виробничого травматизму поряд з підвищенням трудової дисципліни особливого значення набуває стан технологічної дисципліни.
Виконання технологічних процесів з порушенням встановлених правил та норм призводить до нещасних випадків і аварійності. Тому управлінська роль трудових колективів повинна спрямовуватись на підвищення технологічної дисципліни.
На галузевих об'єктах бувають випадки, коли порушують технологічну дисципліну не тільки початківці, але й ті працівники, які володіють високою професійною майстерністю. Для підвищення рівня технологічної дисципліни необхідно використовувати елементи роз'яснення, стимулювання, заборони і покарання.
Цю роботу необхідно починати на рівні ввідного інструктажу, потім отримані навички систематично закріплювати при проведенні повторного або інших видів інструктажів з охорони праці.
Статистика свідчить про те, що тривале порушення правил і норм з охорони праці не може лишатися без наслідків, оскільки 33 порушення неминуче закінчуються нещасним випадком. Працюючі повинні засвоїти те, що чим частіше вони порушують вимоги правил безпеки, тим більша ймовірність аварій і нещасних випадків. Тому працюючі повинні знати, що не існує важливих або неважливих вимог з техніки безпеки, їх необхідно виконувати, бо за їх порушення існує кримінальна, дисциплінарна, адміністративна і матеріальна відповідальність.
Важливо, щоб працюючі знали, що чинне законодавство трактує як злочин навіть ті порушення правил і норм з охорони праці, що не призвели до аварій або травматизму.
Тому всі заходи з охорони праці повинні носити технічний, матеріальний і юридичний характер, а вибір їх визначатися керівниками структурних підрозділів залежно від умов господарювання галузевих об'єктів.