
- •Розділ 1. Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування
- •1.1 Система управління охороною праці в галузі
- •1.2 Загальні вимоги до побудови суопг
- •1.3 Функції та структура суопг
- •1.4. Інформаційний чинник організації управління безпекою праці
- •1.5. Організація робіт з охорони праці
- •1.6. Планування заходів з охорони праці
- •1.7. Система навчання нормам і правилам охорони праці
- •1.8. Система управління трудовою і технологічною дисциплінами
- •1.9. Система забезпечення безпечних умов праці
- •1.10. Організація паспортизації і атестації робочих місць згідно умов охорони праці
- •1.11. Роль соціально-психологічних чинників у суопг
- •Розділ 2. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі
- •2.1. Стан умов праці в галузі
- •2.1.1. Чинники, що формують умови праці
- •2.1.2. Завдання аналізу умов праці
- •2.1.3. Аналіз умов праці за показниками чинників виробничого середовища
- •2.1.4. Деякі професійні захворювання характерні для працівників галузі
- •2.1.5. Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату
- •Класи умов праці за показниками wвст-індексу для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року (°с)
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень у холодну пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для відкритих територій в холодну пору року (зима) та в холодних приміщеннях
- •2.1.6. Гігієнічне нормування умов праці за показниками виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
- •Класи умов праці залежно від рівня шуму, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях
- •2.1.7. Гігієнічне нормування умов праці за вібраційними чинниками
- •Деякі технічні характеристики основних типів шліфувальних машин
- •Допустимі величини коливальної швидкості ручних машин, що діють на руки працюючих
- •Допустима загальна вібрація на сидінні або робочому майданчику
- •Допустимі рівні локальної вібрації на органах керування
- •Класи умов праці залежно від рівня вібрації
- •2.1.8 Професійні захворювання, спричинені мікрокліматичним чинником виробничого середовища
- •2.1.9 Оцінка шкідливої дії шуму, ультразвуку і інфразвуку на організм людини
- •2.1.10 Професійні захворювання, спричинені вібраційним чинником
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •2.2.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •2.2.2 Поліпшення стану виробничого середовища за мікрокліматичними показниками
- •2.2.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •Значення коефіцієнта звукопоглинання
- •2.2.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •Допустимі величини параметрів вібрації робочих місць (з сн 245-71)
- •Допустимі величини вібрації на сидінні або робочі площадки (і) і на органах управління (п) (сн 1102-73)
- •2.2.5 Заходи щодо організації режиму праці робітників вібронебезпечних професій
- •Допустима сумарна тривалість дії вібрації (за зміну) ручних машин і робочих місць, що не відповідають діючим санітарним нормам
- •Розділ 3. Проблеми профілактики виробничого травматизму в галузі
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі
- •3.1.1. Аналіз умов праці у галузі за травмонебезпечними чинниками
- •3.1.2. Умови безпечної експлуатації галузевих об'єктів
- •3.1.3. Аналіз виробничого травматизму за причинами і травмуючими чинниками
- •3.1.4. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму в галузі
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •3.2.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •3.2.2. Організація виконання земляних робіт відповідно до вимог безпеки
- •Найменша допустима відстань по горизонталі від підошви укосу виїмки до найближчої до неї опори машин
- •3.2.2. Техногенні аварії і катастрофи на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки.
- •3.2.4. Основні шляхи зниження травматизму на будівельно-монтажних роботах
- •Частота випадків падіння різних типів конструкцій
- •3.2.5. Антиаварійні заходи при експлуатації піднімально-транспортного обладнання
- •Розподілення аварій і травматизму
- •3.2.6. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •3.2.7. Організація видачі нарядів — допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •3.2.8. Порядок оформлення оперативної документації щодо техніки безпеки
- •3.2.9. Рішення питань безпеки в технічній документації
- •3.2.10. Техногенні аварії та катастрофи
- •3.2.11. План ліквідації аварії при будівництві наземної або підземної споруди
- •3.2.12. Методика технічного розслідування випадків падіння залізобетонних
- •І. Загальні положення
- •II. Технічне розслідування
- •1. Опис аварії та її наслідків
- •2. Опис зовнішнього стану конструкції після падіння
- •3. Технічний аналіз стану петель і строп
- •4. Складання схем зацеплення і падіння конструкцій
- •III. Висновок про причини аварії
- •1. Аналіз умов виконання робіт і технічного стану гнучких вантажозахватних пристроїв
- •2. Заключення і висновки комісії
- •3.2.13. Підвищення безпеки робіт при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.14. Обов'язки органів виконавчої влади при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.15. Методи навчання з питань охорони праці
- •Розділ 4 пожежна безпека галузевих об’єктів
- •4.1. Актуальність питань пожежної безпеки
- •4.2. Чинники пожежної небезпеки
- •4.3. Пожежонебезпечні властивості та особливості галузевих об'єктів
- •4.4. Причини пожеж на галузевих об'єктах
- •Дані термічного аналізу конструктивних матеріалів кабелів
- •Мінімальна енергія запалюваная паро- і газоповітряних сумішей при різних температурах, мДж
- •4.5. Причини пожеж від проявів механічної та хімічної енергії
- •4.6 . Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •4.7. Класифікація галузевих об'єктів за їх вибуховою і пожежною небезпекою
- •Категорії приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з онтп24-86.
- •4.8. Методи розрахунку категорій вибухопожежної небезпеки приміщень
- •Коефіцієнт участі пального у вибуху
- •Визначання коефіцієнта
- •Розрахунок надмірного тиску вибуху для горючого пилу
- •4.9. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
- •Класифікація приміщень і зовнішніх установок згідно з пуе
- •4.10. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •4.11. Заходи та засоби систем забезпечення пожежної безпеки
- •4.12. Попередження пожеж при використанні електроструму на галузевих об'єктах
- •Допустима відстань між світильниками та горючими матеріалами
- •4.13. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •Радіус зони проведення вогневих робіт
- •4.14. Система організаційно-режимних заходів пожежної безпеки у галузі
- •4.15. Організація служби пожежної безпеки у галузі
- •4.16. Навчання з питань пожежної безпеки
- •4.17. Пожежно-технічні комісії
- •4.18. Добровільні пожежні дружини
- •4.19. Державний пожежний нагляд
- •4.20. Дії працівників галузевих об'єктів на випадок пожежі
- •Список літератури
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу 42
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі 55
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі 61
4.6 . Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
Обов'язковою передумовою виникнення пожежі є наявність горючого середовища. Залежно від агрегатного стану та ступеню подрібненості горюче середовище може утворюватися твердими речовинами, легкозаймистими та горючими рідинами, горючим пилом та горючими газами.
Тверді горючі речовини, що зберігаються або застосовуються у технологічному процесі, утворюють разом з повітрям стійке горюче середовище, яке не ізолюється від кисню повітря і може горіти безпосередньо у будівлях, приміщеннях, машинах та апаратах.
У багатьох технологічних процесах використовують легкозаймисті та горючі рідини, що штучно створюють високі температури, підвищений тиск або вакуум, що повинно враховуватися під час аналізу пожежної небезпеки. На всіх стадіях технологічного процесу необхідно вивчати причини утворення горючого середовища.
При обробці ряду твердих речовин утворюється горючий пил, який перебуває у зваженому стані у повітрі або осідає на будівельних конструкціях, апаратах, машинах, устаткуванні. У суміші з повітрям горючий пил утворює горюче середовище підвищеної небезпеки, а також може вибухати.
Горюче середовище у приміщенні виникає в разі виходу пилу через нещільності апаратів та трубопроводів, а співвідношення його
з повітрям складає вибухонебезпечну концентрацію. При аналізі пожежної небезпеки технологічних процесів з утворенням пилу необхідно встановити його походження, ступінь подрібнення та умови його займання і горіння.
Горючі гази мають здатність проникати у приміщення через незначні нещільності та тріщини. Тому їх зберігають у герметичних посудинах і апаратах. Але у разі пошкодження або порушення правил експлуатації гази можуть надходити у навколишнє середовище і утворювати з повітрям пожежовибухонебезпечні суміші
Аналіз пожежної небезпеки будівель, приміщень, технологічних процесів на галузевих об'єктах має за мету визначити за яких умов може виникати пожежа, як буде проходити її подальший розвиток та які прогнозуються її наслідки.
Наслідки пожеж бувають особливо тяжкими, коли вони призводять до вибуху. Вибухи можуть бути не тільки наслідком пожежі але і її причиною.
Пожежі і вибухи на галузевих об'єктах можуть виникати:
в початковий період експлуатації виробництва — період притирання елементів технологічного обладнання (недоліки в проектній документації, неякісне виконання монтажних робіт і т. ін.);
в основний період експлуатації виробництва (несправність контрольно-вимірювальної апаратури і елементів з обладнання, по рушення правил безпеки, поганий нагляд, ремонт і т. ін.);
в період так званого "старіння" елементів обладнання (знос деталей, корозія матеріалів і т. ін.).
Кінцевою метою аналізу пожежної небезпеки є встановлення відповідного рівня протипожежного режиму, при якому можливість виникнення пожежі та масштаби її наслідків будуть мінімальними.
Протипожежний режим -— це комплекс встановлених норм поведінки людей, правил виконання робіт та експлуатації об'єкта, спрямований на забезпечення його пожежної безпеки.
Порушення чи відхилення від протипожежного режиму підвищує ризик виникнення пожежі. Тому виявлення порушень режиму має бути складовою частиною аналізу пожежної небезпеки.
Аналіз пожежної небезпеки зводиться до оцінки:
° потенційних та наявних джерел запалювання;
° умов формування горючого середовища;
° умов виникнення контакту джерел запалювання та горючого середовища;
° умов та причин поширення вогню при виникненні пожежі;
° масштабів імовірної пожежі, загрози житло і здоров'ю людей, навколишньому середовищу, матеріальним цінностям;
° рівня забезпеченості об'єкта засобами протипожежного захисту;
° рівня протипожежної стійкості кожної дільниці та об'єкта в цілому;
° порушення проти пожежного режиму, норм та правил пожежної безпеки.
Для прогнозування пожежної небезпеки необхідно використовувати статистичний аналіз пожеж, особливо тих, що мали місце на споріднених об'єктах.
Завданням аналізу пожежної небезпеки є виявлення умов виникнення пожежі під час окремих технологічних операцій у цехах, дільницях, в цілому на підприємстві, враховуючи специфіку галузевих об'єктів.
В процесі проведення аналізу пожежної небезпеки слід враховувати також психофізіологічні умови праці персоналу, Оптимальний та безпечний протипожежний режим на галузевих об'єктах можна забезпечити тільки з урахуванням збереження працездатності людей, особливо на роботах, пов'язаних з вибухонебезпечними речовинами та устаткуванням.
Аналіз пожежної небезпеки об'єкта необхідно проводити за ходом технологічного процесу, а в адміністративних будівлях — від підвалу до горища, тобто у всіх приміщеннях без винятку.
Аналіз умов виникнення пожежі та порушень протипожежного режиму можна проводити за такими напрямками:
° несправність технологічного устаткування, контрольно-вимірювальних приладів, неякісний повсякденний огляд;
° порушення правил улаштування та експлуатації електроустановок, строків їх ремонту та замірів опору ізоляції електропроводів;
° порушення правил експлуатації та строків ремонту вентиляційних систем і систем опалення;
° порушення правил пожежної безпеки в технологічному процесі та під час ремонту технологічного устаткування (використання сталевого інструменту, здатного до іскріння, не-промивання ємкостей парою та ін.);
° порушення режиму проведення вогневих робіт та застосування відкритого вогню (електрозварювальних, малярних, при розігріванні бітуму, смол, мастик);
° протікання та розлив легкозаймистих та горючих рідин, вихід газів при несправних трубопроводах та газопроводах;
° порушення строків очищення виробничого устаткування, режиму забору та вилучення сміття та інших горючих відходів;
° порушення в утриманні шляхів евакуації, засобів оповіщення про пожежу, невідповідність вимогам норм шляхів евакуації;
° порушення протипожежних відстаней, утримання шляхів під'їзду до будівель і споруд;
° порушення правил зберігання пожежовибухонебезпечних речовин і матеріалів;
° несправність або відсутність систем протипожежного захисту та первинних засобів пожежогасіння, зовнішнього та внутрішнього протипожежного водопостачання та інші порушення.
Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів є основою для розробки усіх видів протипожежних заходів. Тому своєчасне, повне та якісне його проведення значно впливає на загальний протипожежний стан і організацію пожежно-профілактичної роботи в умовах галузі.
Важливу роль у підтримці відповідного протипожежного режиму відіграє виробнича дисципліна та відповідальне ставлення працюючих до виконання вимог безпеки і додержання потрібного рівня як протипожежного, так і технологічного режиму.