Мінімальна енергія запалюваная паро- і газоповітряних сумішей при різних температурах, мДж

Найменування речовин	Температурні значення, °С
	25	50	75	100	125	150
Аміак	6800
Ацетилен	0,01
Ацетон	0,40	0,28	0,25	0,214	0,20	0,1
Водень	0,01	0,00	0,00	0,007	0,00	0,0
Етиловий спирт	0,25	0,22	0,20	0,180	0,16	0,1
Пропан	0,47	0,44	0,40	0,364	0,32	0,2
Метан	0,30	0,28	0,26	0,240	0,20	0,1
Діетиловий ефір	0,34	0,32	0,29	0,274	0,25	0,2
Нафтовий газ	0,26

Накопиченню високих потенціалів статичної електрики і фор­муванню іскрових розрядів сприяє відсутність або неефективність спеціальних заходів щодо захисту від статичної електрики, ство­рення електроізоляційного шару відкладень на поверхні заземлен­ня, порушення режиму роботи апаратів та ін.

Пожежна небезпека внаслідок прояву статичної електрики може відбуватися при сукупності таких умов як:

° наявність джерела утворення зарядів статичної електрики;

° накопичення досить значних зарядів на контактуючих поверхнях;

° достатня для виникнення електричного пробою різниця по­тенціалів;

° наявність достатнього запасу електричної енергії;

° можливість виникнення електричних розрядів.

Відсутність будь-якої з цих умов повністю виключає небезпе­ку виникнення пожежі внаслідок розряду статичної електрики.

До основних способів усунення загрози статичної електрики слід віднести:

о заземлення технологічного обладнання, трубопроводів апа­ратів;

о забезпечення постійного електричного контакту з зазем­ленням тіла працюючої людини;

о підвищення вологості повітря, яке зменшує електричний опір;

о застосування антиелектростатичних речовин;

о іонізація повітря або середовища усередині апаратів, су­шильних камер та ін.;

о обмеження швидкості транспортування рідких продуктів;

о усунення можливості виникнення вибухонебезпечних концентрацій.

Конкретний спосіб захисту від небезпечних наслідків прояву статичної електрики обирається з урахуванням особливостей тех­нологічного процесу, ефективності та економічної доцільності.

Пожежі, вибухи, механічні руйнування, перенапруга на прово­дах електричних мереж можуть виникати від прямого удару блис­кавки. Явище ураження будівель та устаткування блискавкою має назву прямого удару або безпосереднього впливу.

Особливо небезпечні прямі удари блискавки для будівель та надвірного устаткування, де може створюватися вибухонебезпеч­не середовище.

Канал блискавки має високу температуру (3000°С) і запас теплової енергії, які здатні нагріти горюче середовище до темпера­тури займання. Блискавка може проплавити металеві поверхні, пе­регрівати внутрішні стінки надвірного вибухонебезпечного устат­кування або запалювати вибухонебезпечні суміші парів та газів, що виділяються через дихальну арматуру. До такого устаткування належать металеві та залізобетонні резервуари зі зрідженими го­рючими газами, апарати надвірного технологічного устаткування хімічних, нафтових та інших об'єктів.

Середня тривалість грозової діяльності за рік в Україні скла­дає від 40 до 100 годин.

Небезпека від вторинної дії блискавки полягає в іскрових роз­рядах, що виникають як результат індукційної та електромагнітної дії атмосферної електрики на виробниче устаткування, трубопро­води і будівельні конструкції. Енергія іскрового розряду перевищує 250 МДж та достатня для займання горючих речовин з мінімаль­ною енергією запалювання до 0,25 Дж,

Занесення високого потенціалу у будівлю відбувається по ме­талевих комунікаціях не тільки при їх прямому ураженні блискав­кою, але і при розташуванні комунікацій в безпосередній близькості від блискавковідводу. При недотриманні безпечних відстаней між блискавковідводами та комунікаціями енергія можливих електрич­них іскрових розрядів досягає значень 100 Дж та більше, тобто достатня для займання горючих речовин.

При короткому замиканні, електрозварюванні та плавленні ним ж розжарювання електричних ламп загального призначення утворюються краплі металу, розмір яких сягає від 4 до 25 мм і які вилітають у всіх напрямках. Температура крапель залежить від виду металу і дорівнює температурі плавлення (алюміній 2500°С). Тем­пература дуги при зварюванні і різці досягає 4000°С, що може бути джерелом запалювання всіх горючих речовин.

Певну пожежну небезпеку мають колби електричних ламп розжарювання, нагріті вище температури самозаймання горючого середовища, що залежить від потужності лампи, її розмірів і розмі­щення у просторі.