
- •Розділ 1. Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування
- •1.1 Система управління охороною праці в галузі
- •1.2 Загальні вимоги до побудови суопг
- •1.3 Функції та структура суопг
- •1.4. Інформаційний чинник організації управління безпекою праці
- •1.5. Організація робіт з охорони праці
- •1.6. Планування заходів з охорони праці
- •1.7. Система навчання нормам і правилам охорони праці
- •1.8. Система управління трудовою і технологічною дисциплінами
- •1.9. Система забезпечення безпечних умов праці
- •1.10. Організація паспортизації і атестації робочих місць згідно умов охорони праці
- •1.11. Роль соціально-психологічних чинників у суопг
- •Розділ 2. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі
- •2.1. Стан умов праці в галузі
- •2.1.1. Чинники, що формують умови праці
- •2.1.2. Завдання аналізу умов праці
- •2.1.3. Аналіз умов праці за показниками чинників виробничого середовища
- •2.1.4. Деякі професійні захворювання характерні для працівників галузі
- •2.1.5. Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату
- •Класи умов праці за показниками wвст-індексу для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року (°с)
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень у холодну пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для відкритих територій в холодну пору року (зима) та в холодних приміщеннях
- •2.1.6. Гігієнічне нормування умов праці за показниками виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
- •Класи умов праці залежно від рівня шуму, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях
- •2.1.7. Гігієнічне нормування умов праці за вібраційними чинниками
- •Деякі технічні характеристики основних типів шліфувальних машин
- •Допустимі величини коливальної швидкості ручних машин, що діють на руки працюючих
- •Допустима загальна вібрація на сидінні або робочому майданчику
- •Допустимі рівні локальної вібрації на органах керування
- •Класи умов праці залежно від рівня вібрації
- •2.1.8 Професійні захворювання, спричинені мікрокліматичним чинником виробничого середовища
- •2.1.9 Оцінка шкідливої дії шуму, ультразвуку і інфразвуку на організм людини
- •2.1.10 Професійні захворювання, спричинені вібраційним чинником
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •2.2.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •2.2.2 Поліпшення стану виробничого середовища за мікрокліматичними показниками
- •2.2.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •Значення коефіцієнта звукопоглинання
- •2.2.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •Допустимі величини параметрів вібрації робочих місць (з сн 245-71)
- •Допустимі величини вібрації на сидінні або робочі площадки (і) і на органах управління (п) (сн 1102-73)
- •2.2.5 Заходи щодо організації режиму праці робітників вібронебезпечних професій
- •Допустима сумарна тривалість дії вібрації (за зміну) ручних машин і робочих місць, що не відповідають діючим санітарним нормам
- •Розділ 3. Проблеми профілактики виробничого травматизму в галузі
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі
- •3.1.1. Аналіз умов праці у галузі за травмонебезпечними чинниками
- •3.1.2. Умови безпечної експлуатації галузевих об'єктів
- •3.1.3. Аналіз виробничого травматизму за причинами і травмуючими чинниками
- •3.1.4. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму в галузі
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •3.2.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •3.2.2. Організація виконання земляних робіт відповідно до вимог безпеки
- •Найменша допустима відстань по горизонталі від підошви укосу виїмки до найближчої до неї опори машин
- •3.2.2. Техногенні аварії і катастрофи на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки.
- •3.2.4. Основні шляхи зниження травматизму на будівельно-монтажних роботах
- •Частота випадків падіння різних типів конструкцій
- •3.2.5. Антиаварійні заходи при експлуатації піднімально-транспортного обладнання
- •Розподілення аварій і травматизму
- •3.2.6. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •3.2.7. Організація видачі нарядів — допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •3.2.8. Порядок оформлення оперативної документації щодо техніки безпеки
- •3.2.9. Рішення питань безпеки в технічній документації
- •3.2.10. Техногенні аварії та катастрофи
- •3.2.11. План ліквідації аварії при будівництві наземної або підземної споруди
- •3.2.12. Методика технічного розслідування випадків падіння залізобетонних
- •І. Загальні положення
- •II. Технічне розслідування
- •1. Опис аварії та її наслідків
- •2. Опис зовнішнього стану конструкції після падіння
- •3. Технічний аналіз стану петель і строп
- •4. Складання схем зацеплення і падіння конструкцій
- •III. Висновок про причини аварії
- •1. Аналіз умов виконання робіт і технічного стану гнучких вантажозахватних пристроїв
- •2. Заключення і висновки комісії
- •3.2.13. Підвищення безпеки робіт при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.14. Обов'язки органів виконавчої влади при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.15. Методи навчання з питань охорони праці
- •Розділ 4 пожежна безпека галузевих об’єктів
- •4.1. Актуальність питань пожежної безпеки
- •4.2. Чинники пожежної небезпеки
- •4.3. Пожежонебезпечні властивості та особливості галузевих об'єктів
- •4.4. Причини пожеж на галузевих об'єктах
- •Дані термічного аналізу конструктивних матеріалів кабелів
- •Мінімальна енергія запалюваная паро- і газоповітряних сумішей при різних температурах, мДж
- •4.5. Причини пожеж від проявів механічної та хімічної енергії
- •4.6 . Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •4.7. Класифікація галузевих об'єктів за їх вибуховою і пожежною небезпекою
- •Категорії приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з онтп24-86.
- •4.8. Методи розрахунку категорій вибухопожежної небезпеки приміщень
- •Коефіцієнт участі пального у вибуху
- •Визначання коефіцієнта
- •Розрахунок надмірного тиску вибуху для горючого пилу
- •4.9. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
- •Класифікація приміщень і зовнішніх установок згідно з пуе
- •4.10. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •4.11. Заходи та засоби систем забезпечення пожежної безпеки
- •4.12. Попередження пожеж при використанні електроструму на галузевих об'єктах
- •Допустима відстань між світильниками та горючими матеріалами
- •4.13. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •Радіус зони проведення вогневих робіт
- •4.14. Система організаційно-режимних заходів пожежної безпеки у галузі
- •4.15. Організація служби пожежної безпеки у галузі
- •4.16. Навчання з питань пожежної безпеки
- •4.17. Пожежно-технічні комісії
- •4.18. Добровільні пожежні дружини
- •4.19. Державний пожежний нагляд
- •4.20. Дії працівників галузевих об'єктів на випадок пожежі
- •Список літератури
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу 42
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі 55
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі 61
4.4. Причини пожеж на галузевих об'єктах
У підрозділах галузевих об'єктів постійно присутнє горюче середовище, яке при наявності джерела запалювання може сформувати процес горіння, здатний до подальшого самостійного поширення. Тому з метою запобігання пожежі необхідне попередження утворення горючого середовища або попередження внесення до нього джерел запалювання. 210
Основні причини виникнення пожеж на галузевих об'єктах:
° недоліки в будівельних конструкціях, спорудах, плануванні приміщень, влаштуванні комунікацій;
° дефекти обладнання, порушення режиму технологічних процесів та неправильне виконання робіт;
° несправність систем живлення і випуску відпрацьованих газів у двигунах внутрішнього згоряння, відсутність іскрогасників поблизу місць застосування або зберігання горючих чи легкозаймистих речовин;
° відсутність або несправність заземлення цистерн з рідкими нафтопродуктами;
о несправність або відсутність на деяких об'єктах систем блискавкозахисту;
° необережність персоналу та порушення правил обладнання місць відпочинку, особливо в польових умовах на гідромеліоративних системах та будівельних майданчиках.
На об'єктах галузі є підприємства, які за своєю специфікою не вимагають особливої безпеки але, з іншого боку, є виробництва з високим ступенем небезпеки, які вимагають дотримання підвищеного режимного заходу.
Імовірність виникнення пожежі на пожежовибухо-небезпечному галузевому об'єкті визначають ще на етапах його проектування, будівництва та експлуатації.
Для оцінки імовірності виникнення пожежі на діючих підприємствах або об'єктах галузі, що будуються, в будівлях та спорудах необхідно мати статистичні дані про існування різних пожежовибу-хонебезпечних подій, реалізація яких могла призвести до утворення горючого середовища і виникнення джерела запалювання.
На об'єктах галузі необхідно здійснювати аналіз пожежної небезпеки з метою визначення наявності горючих речовин і можливих джерел запалювання, а також шляхів можливого розповсюдження вогню, щоб визначити необхідні засоби пожежогасіння.
Джерела запалювання в умовах виробництва дуже різноманітні, сюди належать:
Відкритий вогонь, розжарені продукти горіння та нагріті ними поверхні;
Тепловий прояв електричної і механічної енергії;
Тепловий прояв хімічної реакції та інші.
На промислових об'єктах відкритий вогонь має достатню температуру та запас теплової енергії, які спроможні викликати горіння усіх видів горючих речовин і матеріалів. Відкритий вогонь на об'єктах галузі застосовується згідно з умовами технологічного процесу при виконанні вогневих робіт, при спалюванні газів у топках, в паяльних лампах, газових різаках і т. ін.
Нагрівання горючих речовин здійснюється головним чином водяною парою, гарячими продуктами виробництва, полум'ям та іншими високотемпературними теплоносіями.
Газоподібні продукти горіння, які виникають при горінні твердих, рідких та газоподібних речовин і мають температуру до 800-1200°С, можуть нагріти поверхню стінок апаратів вище за температуру самозаймання речовин, а це може призвести до виникнення пожеж. Особливо це характерне для металевих вихлопних труб топок та двигунів внутрішнього згоряння.
Причиною пожеж може бути вихід нагрітих газів через зіпсовані кладки топок, димових труб двигунів внутрішнього згоряння. Джерелом запалювання можуть бути іскри, які виникають у топках та при роботі двигунів. Іскри виникають внаслідок неповного згоряння чи механічного винесенні горючих речовин.
Іскри здатні запалити тільки ті горючі речовини, які достатньо підготовлені для цього. Це газо- та пароповітряні суміші, осілий пил, волокнисті матеріали. Іскра має досить високу температуру, але запас теплової енергії в неї невеликий через малу масу. Тому пожежна небезпека іскор пічних труб, труб тепловозів, інших машин визначається їх розміром і температурою. Встановлено, що іскра діаметром 2 мм пожежонебезпечна, якщо має температуру близько 1000°С, діаметром 3 мм — 800°С, а 5 мм - 600°С. Іскра середніх розмірів 3,5 мм охолоджується до пожежобезпечного стану протягом 5 с.
Іскри та нагар при роботі дизельних та карбюраторних двигунів виникають через неправильне регулювання системи подавання пального і електрозапалювання; при тривалій роботі двигуна з перевантаженням, або при забрудненні пального змащувальними мастилами.
Причиною пожежі може бути таке малопотужне джерело запалювання, як тліючі недопалки. При їх контакті з твердими та волокнистими речовинами або пилом утворюється осередок тління, який за сприятливих умов може викликати процес горіння. Тліюча сигарета за наявності оптимальних умов запалює стружку і деревину через 1-1,5 та 2-3 год (полум'я з'являється, коли температура досягає 450-500°С, паперові відходи, сіно, солому — через 0,25-1 год (залежно від їх щільності).
Кількість таких пожеж може бути значною. Наприклад, у СТТТА щорічно виникає близько 230 тис. пожеж, викликаних незагашеними недопалками. На цих пожежах за рік гине близько 1,6 тис. чоловік.
Як відмічалося вище, причиною пожеж може бути порушення правил експлуатації електричних мереж, електротехнічних пристроїв та устаткування. Такі пожежі виникають через коротке замикання в електричних ланцюгах; від перегріву та займання речовин і матеріалів, розташованих у безпосередній близькості від нагрітого електроустаткування; від агрумових перевантажень проводів та електричних машин; великих перехідних опорів і т. ін. Частка таких пожеж у світі складає 20-25% та має тенденцію до зростання.
Коротке замикання — це аварійний режим в електроустаткуванні, коли виникає з'єднання провідників, що перебувають під напругою. У місцях з'єднання проводів опір практично дорівнює нулю, внаслідок чого величина струму в провідниках і струмопровідних частинах апаратів і машин досягає дуже великих значень - сотень і навіть тисяч ампер, що призводить не тільки до перегріву, але і займання ізоляції розплавленая струмопровідних частин, жил, кабелів та проводів.
Температура електричної дуги в зоні короткого замикання складає 2000-4000°С. Деякі температурні характеристики основних матеріалів оболонки та ізоляції кабелів наведені у табл. 23.
Таблиця 23.