III. Висновок про причини аварії

1. Аналіз умов виконання робіт і технічного стану гнучких вантажозахватних пристроїв

В цей пункт повинні увійти матеріали результатів розслідуван­ня випадків падіння конструкцій з гаків кранів і включати в себе:

а) короткий аналіз умов і технології виконання робіт;

б) аналіз даних про дотримання конкретних і загальних вимог і нормативів з техніки безпеки монтажних і загальнобудівельних робіт на даній дільниці виконання робіт;

в) оцінку стану конструкції перед її підійманням, петель і строп за результатами лабораторного аналізу.

г) оцінку правильності використання засобів вантажозахвату і їх відповідність державним нормам, стандартам і "Правилам влаш­тування і безпечної експлуатації вантажно-підіймальних кранів" Держтехнагляду.

д) аналіз "можливих чинників", що сприяють або були причи­ною виникнення аварій, аварійної ситуації;

е) характеристику навченості правилам безпеки робіт і знання цих правил працівниками, бригадирами і інженерно-технічним пер­соналом на даній дільниці робіт.

2. Заключення і висновки комісії

У цьому пункті вказуються головні і супутні причини аварії.

Якщо має місце факт порушення діючих правил охорони праці і техніки безпеки робочими, бригадирами і інженерно-технічним персоналом, то конкретно у висновку вказуються пункти і парагра­фи правил, вимоги яких у процесі праці не виконувалися.

В констатуючій частині висновку повинні бути детально вка­зані всі рекомендовані заходи, реалізація яких зробила б неможли­вим повторення аварій у подальшій роботі.

3.2.13. Підвищення безпеки робіт при освоєнні ділянок нового будівництва

Головним напрямком у боротьбі з виробничим травматизмом є дотримання інженерних рішень з питань безпечного виконання технологічних процесів.

В кількісному відношенні виробничий травматизм в умовах галузі досить високий на монтажних роботах. Показники тяжкості цього травматизму займають перше місце серед аналогічних по­казників на інших видах будівельних робіт.

Скорочення загального числа нещасним випадків на галузе­вих об'єктах є наслідком збільшення об'ємів профілактики вироб­ничого травматизму. '

Досвід показує, що потенційно небезпечні ситуації, що можуть виникати в процесі виконання будівельно-монтажних робіт, можна попередити ще на стадії розробки проектно-технологічної докумен­тації, де мають бути вирішені принципові питання безпечності тех­нологічних процесів. Це правильний вибір і розстановка монтажних кранів, машин і механізмів, забезпечення освітлення фронту робіт, раціональна організація зон складування, вибір безпечної почерговості технологічних процесів, інвентарних огороджень і т. ін. При монтажі будівельних конструкцій необхідно дотримуватися техно­логічної послідовності, що забезпечує стійкість і геометричну незмінність змонтованої частини споруди.

Розслідування причин аварій свідчить про те, що в умовах га­лузі мали місце падіння елементів конструкції з висоти, падіння еле­ментів конструкції з гаків будівельних кранів під час їх піднімання, переміщення або опускання. Причинами цього, як правило, буває розрив елементів гнучкого вантажозахватного пристрою; падіння конструкції після зняття вантажного гака або в будівлях, що експ­луатуються внаслідок втрати несучої здатності або стійкості окре­мих елементів.

У зв'язку з цим питання забезпечення безаварійності і без­печності технологічних процесів та обладнання має виключно важ­ливе значення. Освоєння будівельних майданчиків передбачає такі види робіт:

° огородження ділянок;

° частковий або повний знос існуючих будівель з попереднім демонтажем технологічного обладнання;

° зрізування рослинного шару і земляні роботи по вертикаль­ному плануванню;

° перекладка діючих підземних і відкритих комунікацій;

° прокладка постійних майданчикових і дворових підземних комунікацій (водопроводу, каналізації, газопроводу, теплотраси, во­достоку, мереж електропостачання, телефона і радіо). Якщо про­кладка вказаних постійних комунікацій частково або повністю не може бути виконана на окремих проектних ділянках, то проклада­ються тимчасові мережі, які забезпечують будівництво водою, енер­гією і т. ін.;

° влаштування постійних або тимчасових доріг і проїздів;

° проведення протизсувних і протипросадкових заходів при бу­дівництві в умовах потенційних небезпек;

° розміщення на майданчику тимчасових санітарно-побуто­вих приміщень і зон складування для відкритого зберігання конст­рукцій, будівельних матеріалів і закритого зберігання спеціальних і дрібних будівельних матеріалів;

° улаштування кюветів з прокладкою водопропускних труб для стоків поверхневих дощових і талих вод;

° доставка, монтаж і підключення вантажопідйомних кранів і будівельних механізмів.

До освоєння майданчиків під нове будівництво і реконструк­цію об'єктів можна приступати при забезпеченні встановленого порядку проектно-коштористною документацією:

1. технічного або техно-робочого проекту;

2. зведеного кошторисно-фінансового розрахунку;

3. робочих креслень на будівлі і споруди, що входять у перелік об'єктів будівництва на планований період;

4. проекту організації будівництва і виконання робіт, узгодже­ного з забудовником;

5. кошторис з об'ємами робіт, визначеними за робочими крес­леннями, на об'єкти будівництва на плановий період;

До початку освоєння будівельного майданчика забудовнику має бути переданий будівельний паспорт, технічно заключення по ґрун­тах, в якому вказується несуча здатність ґрунтів, розташування старих земляних виємок і місцеві специфічні умови району забудо­ви (наявність або можливість появи пливунів, зсувів, відмітки ґрун­тових вод, їх коливальні рівні, наявність торфу, ілу, агресивних вод і т. ін.). До початку робіт також передаються плани прив'язок буді­вель і споруд (масштабом 1:500), акти про закріплення червоних ліній або координат майданчика, дозвіл на будівництво, виданий службою головного архітектора міста або району.