
- •Розділ 1. Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування
- •1.1 Система управління охороною праці в галузі
- •1.2 Загальні вимоги до побудови суопг
- •1.3 Функції та структура суопг
- •1.4. Інформаційний чинник організації управління безпекою праці
- •1.5. Організація робіт з охорони праці
- •1.6. Планування заходів з охорони праці
- •1.7. Система навчання нормам і правилам охорони праці
- •1.8. Система управління трудовою і технологічною дисциплінами
- •1.9. Система забезпечення безпечних умов праці
- •1.10. Організація паспортизації і атестації робочих місць згідно умов охорони праці
- •1.11. Роль соціально-психологічних чинників у суопг
- •Розділ 2. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі
- •2.1. Стан умов праці в галузі
- •2.1.1. Чинники, що формують умови праці
- •2.1.2. Завдання аналізу умов праці
- •2.1.3. Аналіз умов праці за показниками чинників виробничого середовища
- •2.1.4. Деякі професійні захворювання характерні для працівників галузі
- •2.1.5. Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату
- •Класи умов праці за показниками wвст-індексу для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року (°с)
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень у холодну пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для відкритих територій в холодну пору року (зима) та в холодних приміщеннях
- •2.1.6. Гігієнічне нормування умов праці за показниками виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
- •Класи умов праці залежно від рівня шуму, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях
- •2.1.7. Гігієнічне нормування умов праці за вібраційними чинниками
- •Деякі технічні характеристики основних типів шліфувальних машин
- •Допустимі величини коливальної швидкості ручних машин, що діють на руки працюючих
- •Допустима загальна вібрація на сидінні або робочому майданчику
- •Допустимі рівні локальної вібрації на органах керування
- •Класи умов праці залежно від рівня вібрації
- •2.1.8 Професійні захворювання, спричинені мікрокліматичним чинником виробничого середовища
- •2.1.9 Оцінка шкідливої дії шуму, ультразвуку і інфразвуку на організм людини
- •2.1.10 Професійні захворювання, спричинені вібраційним чинником
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •2.2.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •2.2.2 Поліпшення стану виробничого середовища за мікрокліматичними показниками
- •2.2.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •Значення коефіцієнта звукопоглинання
- •2.2.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •Допустимі величини параметрів вібрації робочих місць (з сн 245-71)
- •Допустимі величини вібрації на сидінні або робочі площадки (і) і на органах управління (п) (сн 1102-73)
- •2.2.5 Заходи щодо організації режиму праці робітників вібронебезпечних професій
- •Допустима сумарна тривалість дії вібрації (за зміну) ручних машин і робочих місць, що не відповідають діючим санітарним нормам
- •Розділ 3. Проблеми профілактики виробничого травматизму в галузі
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі
- •3.1.1. Аналіз умов праці у галузі за травмонебезпечними чинниками
- •3.1.2. Умови безпечної експлуатації галузевих об'єктів
- •3.1.3. Аналіз виробничого травматизму за причинами і травмуючими чинниками
- •3.1.4. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму в галузі
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •3.2.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •3.2.2. Організація виконання земляних робіт відповідно до вимог безпеки
- •Найменша допустима відстань по горизонталі від підошви укосу виїмки до найближчої до неї опори машин
- •3.2.2. Техногенні аварії і катастрофи на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки.
- •3.2.4. Основні шляхи зниження травматизму на будівельно-монтажних роботах
- •Частота випадків падіння різних типів конструкцій
- •3.2.5. Антиаварійні заходи при експлуатації піднімально-транспортного обладнання
- •Розподілення аварій і травматизму
- •3.2.6. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •3.2.7. Організація видачі нарядів — допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •3.2.8. Порядок оформлення оперативної документації щодо техніки безпеки
- •3.2.9. Рішення питань безпеки в технічній документації
- •3.2.10. Техногенні аварії та катастрофи
- •3.2.11. План ліквідації аварії при будівництві наземної або підземної споруди
- •3.2.12. Методика технічного розслідування випадків падіння залізобетонних
- •І. Загальні положення
- •II. Технічне розслідування
- •1. Опис аварії та її наслідків
- •2. Опис зовнішнього стану конструкції після падіння
- •3. Технічний аналіз стану петель і строп
- •4. Складання схем зацеплення і падіння конструкцій
- •III. Висновок про причини аварії
- •1. Аналіз умов виконання робіт і технічного стану гнучких вантажозахватних пристроїв
- •2. Заключення і висновки комісії
- •3.2.13. Підвищення безпеки робіт при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.14. Обов'язки органів виконавчої влади при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.15. Методи навчання з питань охорони праці
- •Розділ 4 пожежна безпека галузевих об’єктів
- •4.1. Актуальність питань пожежної безпеки
- •4.2. Чинники пожежної небезпеки
- •4.3. Пожежонебезпечні властивості та особливості галузевих об'єктів
- •4.4. Причини пожеж на галузевих об'єктах
- •Дані термічного аналізу конструктивних матеріалів кабелів
- •Мінімальна енергія запалюваная паро- і газоповітряних сумішей при різних температурах, мДж
- •4.5. Причини пожеж від проявів механічної та хімічної енергії
- •4.6 . Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •4.7. Класифікація галузевих об'єктів за їх вибуховою і пожежною небезпекою
- •Категорії приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з онтп24-86.
- •4.8. Методи розрахунку категорій вибухопожежної небезпеки приміщень
- •Коефіцієнт участі пального у вибуху
- •Визначання коефіцієнта
- •Розрахунок надмірного тиску вибуху для горючого пилу
- •4.9. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
- •Класифікація приміщень і зовнішніх установок згідно з пуе
- •4.10. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •4.11. Заходи та засоби систем забезпечення пожежної безпеки
- •4.12. Попередження пожеж при використанні електроструму на галузевих об'єктах
- •Допустима відстань між світильниками та горючими матеріалами
- •4.13. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •Радіус зони проведення вогневих робіт
- •4.14. Система організаційно-режимних заходів пожежної безпеки у галузі
- •4.15. Організація служби пожежної безпеки у галузі
- •4.16. Навчання з питань пожежної безпеки
- •4.17. Пожежно-технічні комісії
- •4.18. Добровільні пожежні дружини
- •4.19. Державний пожежний нагляд
- •4.20. Дії працівників галузевих об'єктів на випадок пожежі
- •Список літератури
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу 42
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі 55
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі 61
3.2.10. Техногенні аварії та катастрофи
Аналіз травматизму при освоєнні будівельних майданчиків в умовах діючих підприємств показав, що кількість нещасних випадків при цьому на 20% більша, ніж при освоєнні і підготовці вільних територій для забудови.
Всі причини нещасних випадків при підготовці території під забудову, а також при будівництві можна розподілити на дві основні групи:
° організаційні-неправильні прийоми у роботі, недостатня кваліфікація працівників, недостатній технічний нагляд за виконанням робіт, прямі порушення правил безпеки;
° технічні — відсутність в необхідному об'ємі інженерних рекомендацій в проектно-технологічній документації по безпечному підведенні і підключенню електроенергії, водопроводу, каналізації, теплотраси, а також при розборці існуючих будівель, організації зон складування, установки машин з електроприводом без перевірки якості виконання захисного заземлення та ін.
Основним завданням при виконанні робіт на галузевих об'єктах є організаційні заходи захисту працюючих від можливого виникнення надзвичайних ситуацій. Надзвичайні ситуації можуть призвести до аварій, повного або часткового порушення господарської діяльності. Найбільш небезпечними надзвичайними ситуаціями на галузевих об'єктах є техногенні аварії — такі як несподіване падіння споруд і будівель, аварії на електроенергетичних та комунальних системах життєзабезпечення, а також займання з наступним горінням об'єктів забудови.
Для захисту працюючих від негативного впливу можливих надзвичайних ситуацій складається план ліквідації аварії (ПЛА), приклад приблизної схеми його складання наводиться нижче.
При загрозі виникнення надзвичайної ситуації техногенного, природного, соціально-політичного та екологічного характеру основні заходи спрямовуються на захист працівників і службовців та зниження можливих матеріальних втрат і людських жертв.
3.2.11. План ліквідації аварії при будівництві наземної або підземної споруди
Кожен працівник ділянки будівництва від робітника до адміністративно-технічного службовця, що виявив аварію, або її ознаки, зобов'язаний:
° негайно попередити про небезпеку найближчих робітників, безпосереднього керівника і вжити заходи до її ліквідації;
° негайно повідомити про аварію вище керівництво за підпорядкованістю, вказавши вид і місце аварії або її ознаки;
° черговий біля телефону негайно повідомляє про аварію головного інженера будівельного або спеціалізованого управління та інших працівників згідно зі списком осіб і установ, що знаходиться у чергового і у кабінеті начальника дільниці. Телефонні розмови, не пов'язані із ліквідацією аварії, припиняються.
Диспозиція
Відповідальним керівником робіт з ліквідації аварії є головний інженер будівельного управління. До моменту його приходу — начальник дільниці, а при його відсутності -— старша адміністративно-технічна особа, що виявилася на дільниці в момент аварії.
Розподіл обов'язків при рятувальних роботах
1. Відповідальний керівник робіт з ліквідації аварії знаходиться у кабінеті начальника дільниці і дає розпорядження, які повинні фіксуватися в спеціальному журналі ліквідації аварії:
° призупиняє допуск працівників у зону аварії без спеціальних пропусків і організовує їх видачу;
° викликає пожежну команду, швидку та інші необхідні служби допомоги;
° організує вивід всіх людей, не зайнятих на ліквідації аварії, з аварійної ділянки;
° викликає при необхідності медперсонал з найближчої лікарні;
° виявляє кількість працюючих, яких застала аварія, їх місце розташування в зоні, де виникла аварія;
о керує роботами по рятуванню людей, що виявилися в небезпечній зоні у відповідності з планом;
2. Начальник будівельного управління, що отримав повідомлення про аварію:
° організовує допомогу потерпілим і їх харчування, забезпечує наявність необхідної кількості робочих для боротьби з аварією і Доставку необхідних матеріалів;
° організовує бригади робочих для доставки необхідних матеріалів, а також чергування робітників на дільниці;
° здійснює керівництво роботою транспорту;
° отримує від відповідального керівника робіт інформацію і у свою чергу інформує відповідні організації про характер аварії і хід рятувальних робіт.
3. Черговий на дільниці, що отримав повідомлення про аварію; повідомляє про аварію всіх осіб адміністративно-технічного персоналу, що знаходяться на дільниці;
° організовує телефонний і живий зв'язок між відповідальним керівником і дільницею.
4. Начальник дільниці повинен негайно прибути на ділянку.
Начальник дільниці є до прибуття головного інженера будівельного управління відповідальним керівником робіт. Начальник дільниці за вказівкою відповідального керівника робіт з'ясовує кількість людей, що залишилися у зоні аварії і вживає заходи до їх виведення в безпечне місце, визначає характер, розміри і причини аварії і інформує про свої дії відповідального керівника робіт.
Начальник зміни і бригади аварійної дільниці, яких застала аварія, приймають на місцях заходи щодо рятування і виведення людей з дільниці, у відповідності з аварійним планом ліквідації аварії, і негайно повідомляють адміністрацію будівельного управління про виникнення аварії.
Механік дільниці, що дізнався про аварію, негайно має з'явитися до відповідального керівника робіт. Він дає розпорядження про перевірку справності компресорів, вентилятора, піднімального устаткування; повідомляє центральну підстанцію про аварію і про необхідність подачі електроенергії. Механік дільниці за вказівкою відповідального керівника робіт весь час знаходиться у відповідному місці, щоб організувати бригади і установити чергування майстрів, електриків, слюсарів та інших працівників механічної служби. Він інформує відповідального керівника робіт про стан механізмів, машин і т. ін.
Лікар медичного пункту надає першу допомогу потерпілим, керує відправкою травмованих у лікарню.
Працівники, яких застала аварія, зобов'язані знати аварій ний план і діяти у точній відповідності до нього.
Список посадових осіб і організацій, які мають бути повідом лені про аварії:
° начальник і головний інженер будівельного або спеціалізованого управління;
° начальник дільниці і головний механік (енергетик);
° керуючий і головний інженер об'єднання;
° інженер з техніки безпеки;
° районна міліція;
° пожежна частина (якщо аварія пов'язана з пожежею);
° органи ЦО і МНС;
° швидка медична допомога.
У разі виникнення надзвичайної ситуації на галузевих об'єктах мають виконуватися ті заходи, які дадуть найбільшу ефективність щодо забезпечення захисту працівників і службовців від можливих наслідків аварій, катастроф та стихійного лиха, а також дадуть змогу зменшити матеріальні збитки.
При отриманні інформації про загрозу виникнення надзвичайної ситуації має виконуватися цілодобове чергування керівного персоналу, уточнення порядку дій у разі її виникнення. Крім цього, оцінюється можливий розвиток ситуації, вплив її на функціонування галузевого об'єкту та розробляються позачергові заходи щодо підвищення стійкості роботи об'єкту в цих умовах і організація їх виконання. Здійснюється посилення контролю всіх ланок управління щодо надійності роботи технологічного обладнання, машин і
механізмів, а також перевірка технічного стану каналів зв'язку, через які систематично надходить інформація про обставини і характер можливих аварій та катастроф.
У разі загрози виникнення надзвичайних ситуацій приводяться у готовність системи оповіщення для надання інформації працівникам і службовцям; а зв'язок здійснюється з використанням всіх його видів і засобів.
Організація забезпечення заходів та дій виконується згідно з календарним планом по кожній групі можливих надзвичайних ситуацій.
Залежно від виду, характеру і масштабу аварії роботи з ліквідації її наслідків проводяться під керівництвом начальника цивільної оборони об'єкту або його заступників у взаємодії з штабами цивільної оборони і територіальними органами виконавчої влади, які мають комісії з питань техногенної та екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій.
Органи управління, які беруть участь у ліквідації надзвичайної ситуації, залежно від обставин можуть працювати:
° у режимі повсякденної готовності — при нормальній виробничо-будівельній обстановці;
° у режимі підвищеної готовності — при істотному погіршенні виробничо-будівельної обстановки (при інформації щодо можливого виникнення надзвичайної ситуації);
° у режимі діяльності при виникненні надзвичайної ситуації — або при реальній її загрозі.
Усі роботи з ліквідації наслідків аварій та катастроф на галузевих об'єктах здійснюються у взаємодії з відповідними територіальними відділами надзвичайних ситуацій.