
- •Розділ 1. Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування
- •1.1 Система управління охороною праці в галузі
- •1.2 Загальні вимоги до побудови суопг
- •1.3 Функції та структура суопг
- •1.4. Інформаційний чинник організації управління безпекою праці
- •1.5. Організація робіт з охорони праці
- •1.6. Планування заходів з охорони праці
- •1.7. Система навчання нормам і правилам охорони праці
- •1.8. Система управління трудовою і технологічною дисциплінами
- •1.9. Система забезпечення безпечних умов праці
- •1.10. Організація паспортизації і атестації робочих місць згідно умов охорони праці
- •1.11. Роль соціально-психологічних чинників у суопг
- •Розділ 2. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі
- •2.1. Стан умов праці в галузі
- •2.1.1. Чинники, що формують умови праці
- •2.1.2. Завдання аналізу умов праці
- •2.1.3. Аналіз умов праці за показниками чинників виробничого середовища
- •2.1.4. Деякі професійні захворювання характерні для працівників галузі
- •2.1.5. Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату
- •Класи умов праці за показниками wвст-індексу для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року (°с)
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень у холодну пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для відкритих територій в холодну пору року (зима) та в холодних приміщеннях
- •2.1.6. Гігієнічне нормування умов праці за показниками виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
- •Класи умов праці залежно від рівня шуму, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях
- •2.1.7. Гігієнічне нормування умов праці за вібраційними чинниками
- •Деякі технічні характеристики основних типів шліфувальних машин
- •Допустимі величини коливальної швидкості ручних машин, що діють на руки працюючих
- •Допустима загальна вібрація на сидінні або робочому майданчику
- •Допустимі рівні локальної вібрації на органах керування
- •Класи умов праці залежно від рівня вібрації
- •2.1.8 Професійні захворювання, спричинені мікрокліматичним чинником виробничого середовища
- •2.1.9 Оцінка шкідливої дії шуму, ультразвуку і інфразвуку на організм людини
- •2.1.10 Професійні захворювання, спричинені вібраційним чинником
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •2.2.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •2.2.2 Поліпшення стану виробничого середовища за мікрокліматичними показниками
- •2.2.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •Значення коефіцієнта звукопоглинання
- •2.2.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •Допустимі величини параметрів вібрації робочих місць (з сн 245-71)
- •Допустимі величини вібрації на сидінні або робочі площадки (і) і на органах управління (п) (сн 1102-73)
- •2.2.5 Заходи щодо організації режиму праці робітників вібронебезпечних професій
- •Допустима сумарна тривалість дії вібрації (за зміну) ручних машин і робочих місць, що не відповідають діючим санітарним нормам
- •Розділ 3. Проблеми профілактики виробничого травматизму в галузі
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі
- •3.1.1. Аналіз умов праці у галузі за травмонебезпечними чинниками
- •3.1.2. Умови безпечної експлуатації галузевих об'єктів
- •3.1.3. Аналіз виробничого травматизму за причинами і травмуючими чинниками
- •3.1.4. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму в галузі
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •3.2.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •3.2.2. Організація виконання земляних робіт відповідно до вимог безпеки
- •Найменша допустима відстань по горизонталі від підошви укосу виїмки до найближчої до неї опори машин
- •3.2.2. Техногенні аварії і катастрофи на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки.
- •3.2.4. Основні шляхи зниження травматизму на будівельно-монтажних роботах
- •Частота випадків падіння різних типів конструкцій
- •3.2.5. Антиаварійні заходи при експлуатації піднімально-транспортного обладнання
- •Розподілення аварій і травматизму
- •3.2.6. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •3.2.7. Організація видачі нарядів — допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •3.2.8. Порядок оформлення оперативної документації щодо техніки безпеки
- •3.2.9. Рішення питань безпеки в технічній документації
- •3.2.10. Техногенні аварії та катастрофи
- •3.2.11. План ліквідації аварії при будівництві наземної або підземної споруди
- •3.2.12. Методика технічного розслідування випадків падіння залізобетонних
- •І. Загальні положення
- •II. Технічне розслідування
- •1. Опис аварії та її наслідків
- •2. Опис зовнішнього стану конструкції після падіння
- •3. Технічний аналіз стану петель і строп
- •4. Складання схем зацеплення і падіння конструкцій
- •III. Висновок про причини аварії
- •1. Аналіз умов виконання робіт і технічного стану гнучких вантажозахватних пристроїв
- •2. Заключення і висновки комісії
- •3.2.13. Підвищення безпеки робіт при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.14. Обов'язки органів виконавчої влади при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.15. Методи навчання з питань охорони праці
- •Розділ 4 пожежна безпека галузевих об’єктів
- •4.1. Актуальність питань пожежної безпеки
- •4.2. Чинники пожежної небезпеки
- •4.3. Пожежонебезпечні властивості та особливості галузевих об'єктів
- •4.4. Причини пожеж на галузевих об'єктах
- •Дані термічного аналізу конструктивних матеріалів кабелів
- •Мінімальна енергія запалюваная паро- і газоповітряних сумішей при різних температурах, мДж
- •4.5. Причини пожеж від проявів механічної та хімічної енергії
- •4.6 . Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •4.7. Класифікація галузевих об'єктів за їх вибуховою і пожежною небезпекою
- •Категорії приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з онтп24-86.
- •4.8. Методи розрахунку категорій вибухопожежної небезпеки приміщень
- •Коефіцієнт участі пального у вибуху
- •Визначання коефіцієнта
- •Розрахунок надмірного тиску вибуху для горючого пилу
- •4.9. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
- •Класифікація приміщень і зовнішніх установок згідно з пуе
- •4.10. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •4.11. Заходи та засоби систем забезпечення пожежної безпеки
- •4.12. Попередження пожеж при використанні електроструму на галузевих об'єктах
- •Допустима відстань між світильниками та горючими матеріалами
- •4.13. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •Радіус зони проведення вогневих робіт
- •4.14. Система організаційно-режимних заходів пожежної безпеки у галузі
- •4.15. Організація служби пожежної безпеки у галузі
- •4.16. Навчання з питань пожежної безпеки
- •4.17. Пожежно-технічні комісії
- •4.18. Добровільні пожежні дружини
- •4.19. Державний пожежний нагляд
- •4.20. Дії працівників галузевих об'єктів на випадок пожежі
- •Список літератури
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу 42
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі 55
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі 61
3.2.6. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
В інтересах охорони праці до організації проведення робіт на об'єктах підвищеної небезпеки пред'являють відповідні вимоги. Це перш за все правильна організація робочих місць, правильна розстановка працівників у відповідності з кваліфікацією і виробничою характеристикою. Графік виконання будівельних робіт і технологічних процесів має виключати концентрацію впливу на працюючих шкідливих та небезпечних чинників. Так, будівельні роботи і технологічні процеси, що характеризуються виділенням на будівельному майданчику чи в приміщеннях дільниць пилу, тепла, газів чи шуму, мають виконуватися з розподіленням їх в часі і просторі.
За безпечним виконанням будівельних і технологічних операцій мас бути організований систематичний нагляд і контроль за технологічним станом машин, агрегатів, обладнання і інструментів для запобігання порушень у їх роботі.
На галузевих об'єктах підвищеної небезпеки установлюється система допусків на проведення небезпечних робіт, звичайних робіт у небезпечних зонах, робіт з матеріалами, використання яких (внаслідок їх небезпеки) обмежено, а також на управління окремими видами обладнання.
Небезпечні роботи на галузевих об'єктах проводять за письмовим дозволом адміністрації. Перед початком таких робіт небезпечні матеріали повинні бути обмежені або видалені за робочу зону, має бути підготовлений спеціальний і ремонтний інвентар та обладнання, а працюючі забезпечені відповідними засобами індивідуального захисту. Місце проведення небезпечних робіт до їх початку підлягає попередньому огляду відповідальною особою.
Система допусків до роботи на галузевих об'єктах є ефективним методом забезпечення належного контролю і безпечного виконання будівельних і технологічних операцій, пов'язаних з підвищеною небезпекою.
Система допусків на виконання робіт підвищеної небезпеки передбачає наявність відповідної документації, що фіксує технічний опис завдання, план проведення робіт, способи виконання операцій, персонал, що буде здійснювати виконання завдання, інструменти, захисні засоби, місце роботи, заходи безпеки, час виконання робіт, інструктаж персоналу.
Система допуску до управління деякими видами обладнання переважно використовується для обмеження складу персоналу, що обслуговує дане обладнання. В деяких випадках на об'єктах підвищеної небезпеки застосовується спеціальна (жетонна) система допусків, при якій без відповідного засобу оператор не може запустити технологічне обладнання.
Для запобігання аварій і забезпечення нормальних умов праці велике значення має підтримка обладнання, машин, агрегатів та інструментів у справному стані.
Профілактичний догляд за обладнанням і машинами забезпечується па відповідній імовірності частоти відмов (виходів з ладу) пристосувань, або їх систем і складається з перевірки, попереджувальних ремонтів або заміни запасних частин до можливого виникнення відмови.
Технічне обслуговування машин та агрегатів необхідно планувати так, щоб в міжремонтний період обладнання працювало надійно, безвідмовно. Необхідно не тільки правильно установити тривалість періодів між перевірками обладнання, але і правильно врахувати чинники, що свідчать про необхідність позачергової перевірки.
Отже на об'єктах підвищеної небезпеки треба мати достовірні дані про можливу частоту відмов, середню тривалість працездатності обладнання між відмовами. Для цього використовують практичний досвід, вивчають роботу обладнання в період, що передує відмовам, а також інший доступний спосіб аналізу.
На об'єктах підвищеної небезпеки робота з профілактики обладнання планується заздалегідь: графіки огляду і ремонту складають для кожного виду обладнання незалежно від того, часто чи рідко вони будуть проводитись.
Визначити оптимальне число планових оглядів і ремонтів технологічного обладнання, машин і агрегатів для забезпечення максимального або економічного періоду їх робочого стану та безпечності функціонування можна розрахунковим шляхом або за даними заводу-виробника.
Особливу увагу на об'єктах підвищеної небезпеки слід надавати підтримці у справному стані пристроїв автоматики і контролю.
В процесі експлуатації галузевих об'єктів підвищеної небезпеки можливі два види профілактики:
а) профілактичні огляди обладнання з метою імовірності справної роботи до наступного профілактичного огляду і отримання інформації про стан обладнання, пристроїв і очікуваних змін їх нерегульованих характеристик;
б) профілактичні роботи з метою підвищення надійності обладнання.
Таким чином, в кожному структурному підрозділі галузевих об'єктів підвищеної небезпеки має бути розроблена система планово-запобіжних ремонтів — комплекс організаційних і технічних заходів з нагляду, контролю, догляду, обслуговуванню і ремонту технологічного обладнання, устаткування, машин і агрегатів, що проводяться у профілактичному порядку за завчасно складеними планами, з метою забезпечення безвідмовної роботи і безпечної їх експлуатації.
Вказані заходи мають включати також і безпеку робіт при всіх профілактичних операціях. При виконанні профілактичних операцій необхідно захистити персонал від впливу оточуючих умов, які при ремонті можуть відрізнятися від звичайних; від небезпек, які можуть бути викликані ремонтним обладнанням;від небезпек, що створюються внаслідок тих операцій, які виконували робітники.
При виконанні ремонтних робіт на об'єктах підвищеної небезпеки необхідно використовувати письмові інструкції, систему допусків і письмовий дозвіл на проведення робіт.
Порушення вказаного порядку проведення робіт на об'єктах підвищеної небезпеки може бути причиною аварії та нещасних випадків.