
- •Розділ 1. Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування
- •1.1 Система управління охороною праці в галузі
- •1.2 Загальні вимоги до побудови суопг
- •1.3 Функції та структура суопг
- •1.4. Інформаційний чинник організації управління безпекою праці
- •1.5. Організація робіт з охорони праці
- •1.6. Планування заходів з охорони праці
- •1.7. Система навчання нормам і правилам охорони праці
- •1.8. Система управління трудовою і технологічною дисциплінами
- •1.9. Система забезпечення безпечних умов праці
- •1.10. Організація паспортизації і атестації робочих місць згідно умов охорони праці
- •1.11. Роль соціально-психологічних чинників у суопг
- •Розділ 2. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі
- •2.1. Стан умов праці в галузі
- •2.1.1. Чинники, що формують умови праці
- •2.1.2. Завдання аналізу умов праці
- •2.1.3. Аналіз умов праці за показниками чинників виробничого середовища
- •2.1.4. Деякі професійні захворювання характерні для працівників галузі
- •2.1.5. Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату
- •Класи умов праці за показниками wвст-індексу для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року (°с)
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень у холодну пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для відкритих територій в холодну пору року (зима) та в холодних приміщеннях
- •2.1.6. Гігієнічне нормування умов праці за показниками виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
- •Класи умов праці залежно від рівня шуму, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях
- •2.1.7. Гігієнічне нормування умов праці за вібраційними чинниками
- •Деякі технічні характеристики основних типів шліфувальних машин
- •Допустимі величини коливальної швидкості ручних машин, що діють на руки працюючих
- •Допустима загальна вібрація на сидінні або робочому майданчику
- •Допустимі рівні локальної вібрації на органах керування
- •Класи умов праці залежно від рівня вібрації
- •2.1.8 Професійні захворювання, спричинені мікрокліматичним чинником виробничого середовища
- •2.1.9 Оцінка шкідливої дії шуму, ультразвуку і інфразвуку на організм людини
- •2.1.10 Професійні захворювання, спричинені вібраційним чинником
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •2.2.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •2.2.2 Поліпшення стану виробничого середовища за мікрокліматичними показниками
- •2.2.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •Значення коефіцієнта звукопоглинання
- •2.2.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •Допустимі величини параметрів вібрації робочих місць (з сн 245-71)
- •Допустимі величини вібрації на сидінні або робочі площадки (і) і на органах управління (п) (сн 1102-73)
- •2.2.5 Заходи щодо організації режиму праці робітників вібронебезпечних професій
- •Допустима сумарна тривалість дії вібрації (за зміну) ручних машин і робочих місць, що не відповідають діючим санітарним нормам
- •Розділ 3. Проблеми профілактики виробничого травматизму в галузі
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі
- •3.1.1. Аналіз умов праці у галузі за травмонебезпечними чинниками
- •3.1.2. Умови безпечної експлуатації галузевих об'єктів
- •3.1.3. Аналіз виробничого травматизму за причинами і травмуючими чинниками
- •3.1.4. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму в галузі
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •3.2.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •3.2.2. Організація виконання земляних робіт відповідно до вимог безпеки
- •Найменша допустима відстань по горизонталі від підошви укосу виїмки до найближчої до неї опори машин
- •3.2.2. Техногенні аварії і катастрофи на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки.
- •3.2.4. Основні шляхи зниження травматизму на будівельно-монтажних роботах
- •Частота випадків падіння різних типів конструкцій
- •3.2.5. Антиаварійні заходи при експлуатації піднімально-транспортного обладнання
- •Розподілення аварій і травматизму
- •3.2.6. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •3.2.7. Організація видачі нарядів — допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •3.2.8. Порядок оформлення оперативної документації щодо техніки безпеки
- •3.2.9. Рішення питань безпеки в технічній документації
- •3.2.10. Техногенні аварії та катастрофи
- •3.2.11. План ліквідації аварії при будівництві наземної або підземної споруди
- •3.2.12. Методика технічного розслідування випадків падіння залізобетонних
- •І. Загальні положення
- •II. Технічне розслідування
- •1. Опис аварії та її наслідків
- •2. Опис зовнішнього стану конструкції після падіння
- •3. Технічний аналіз стану петель і строп
- •4. Складання схем зацеплення і падіння конструкцій
- •III. Висновок про причини аварії
- •1. Аналіз умов виконання робіт і технічного стану гнучких вантажозахватних пристроїв
- •2. Заключення і висновки комісії
- •3.2.13. Підвищення безпеки робіт при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.14. Обов'язки органів виконавчої влади при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.15. Методи навчання з питань охорони праці
- •Розділ 4 пожежна безпека галузевих об’єктів
- •4.1. Актуальність питань пожежної безпеки
- •4.2. Чинники пожежної небезпеки
- •4.3. Пожежонебезпечні властивості та особливості галузевих об'єктів
- •4.4. Причини пожеж на галузевих об'єктах
- •Дані термічного аналізу конструктивних матеріалів кабелів
- •Мінімальна енергія запалюваная паро- і газоповітряних сумішей при різних температурах, мДж
- •4.5. Причини пожеж від проявів механічної та хімічної енергії
- •4.6 . Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •4.7. Класифікація галузевих об'єктів за їх вибуховою і пожежною небезпекою
- •Категорії приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з онтп24-86.
- •4.8. Методи розрахунку категорій вибухопожежної небезпеки приміщень
- •Коефіцієнт участі пального у вибуху
- •Визначання коефіцієнта
- •Розрахунок надмірного тиску вибуху для горючого пилу
- •4.9. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
- •Класифікація приміщень і зовнішніх установок згідно з пуе
- •4.10. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •4.11. Заходи та засоби систем забезпечення пожежної безпеки
- •4.12. Попередження пожеж при використанні електроструму на галузевих об'єктах
- •Допустима відстань між світильниками та горючими матеріалами
- •4.13. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •Радіус зони проведення вогневих робіт
- •4.14. Система організаційно-режимних заходів пожежної безпеки у галузі
- •4.15. Організація служби пожежної безпеки у галузі
- •4.16. Навчання з питань пожежної безпеки
- •4.17. Пожежно-технічні комісії
- •4.18. Добровільні пожежні дружини
- •4.19. Державний пожежний нагляд
- •4.20. Дії працівників галузевих об'єктів на випадок пожежі
- •Список літератури
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу 42
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі 55
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі 61
Частота випадків падіння різних типів конструкцій
У понад 20% випадків при падінні конструкцій з гака петлі руйнувалися-внаслідок дефектів зварювання петель і арматурних каркасів конструкцій, зменшення їх перетину, у 15% випадків петлі руйнувалися внаслідок значно меншого коефіцієнта запасу міцності проти нормативного. Мали місце випадки руйнування петель внаслідок великих перенапруг; що виникають, коли гак не повністю про ходить в петлю, висота якої над поверхнею конструкції значмо занижена проти вимог.
Статистична обробка матеріал їв розслідування, випадків падіння конструкцій внаслідок розриву стропів дає такий поділ причин в %:
○ використання канатів не за нормами "Правил влаштування і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів" мають бути забраковані - 39%;
○ низька якість мастильних матеріалів — 22%;
○ відсутність нагляду за станом стальних канатів і неправильне їх зберігання —14%;
○ порушення термінів періодичних випробувань строп - 16%;
○ інші.
Як видно з наведених даних, основні причини, що виявляють руйнування строп, прямо залежать від їх якості та технічної експлуатації.
Практика експлуатації надочних гаків і карабінів свідчить про те, що існуючі коефіцієнти запасу міцності, у відповідності з нормами - забезпечують цілісність цих елементів гнучкого вантажозахватного пристрою при їх належній експлуатації.
В кранових конструкціях можуть виникати небезпечні динамічні навантаження внаслідок швидкого зняття вантажу з гака, наприклад, при розриві підіймальних петель, строп або ковзання строп з гака. Випадки запрокидування стріл, що встановлені від великим кутом до горизонтальної площини, як правило, виникають під час таких навантажень. Розробка і встановлення демпфуючих пристроїв на кранах, наприклад, в місцях закріплення вантажного гака з обоймою, у вузлах з'єднання стріли з баштою і т. ін., дозволяють значно знизити динамічні навантаження на конструкції кранів.
На монтажних роботах при одночасному виконанні будівельних робіт на декількох захватах, суміщених по горизонталі і вертикалі, можуть виникати аварійні ситуації внаслідок неправильного і визначення небезпечних зон, що виникають при переміщенні у просторі конструкцій, вантажів, стріл та противаг, розташованих знизу, або на рівні стріли крана.
Підвішені до вантажного канату крана конструкції або вантажі можуть відхилятися від положення стійкої рівноваги, що буде створювати для працюючих потенційно небезпечні умови. В реальних умовах монтажу на збірні залізобетонні конструкції діють інерційні сили від руху крана або повороту його стріли; В цьому випадку конструкції будуть розгойдуватися за радіусові, Що дорівнює відстані від центру ваги конструкції до точки підвісу вантажного каната на кінці стріли.
Коливання вантажу, підвішеного до стріли крана, в часі має складну форму, що наближається до форми затухаючої синусоїди. Відхилення вантажу може виникати внаслідок вітрового навантаження. Нормативне розрахункове вітрове навантаження для робочого стану крана залежить від робочої зміни, режиму роботи і становить 12-25 кгс/м2.
За навітряну площину вантажу приймається проекція площі вантажу, перпендикулярна напрямку вітру, що діє горизонтально. При тиску вітру понад 2:5 кгс/м включаються механізми приводу і кран переводять у неробочий стан;
Техногенні катастрофи можуть виникати внаслідок поганого тимчасового закріплення конструкцій або з інших причин. Якщо конструкція не отримала додаткового горизонтально прикладеного імпульсу сили, то її траєкторію вільного падіння можна вважати вертикальною і небезпечну зону визначати як половину довжини конструкції на площині падіння від точки, що являє перетин цієї площини з лінією траєкторії падіння.
З механічної точки зору схема падіння конструкцій з місця установки може бути різноманітною і складною, тому що залежить від конструктивного і планувального рішення будівель, напрямку падіння і т. інше. Тому завчасно передбачити характер падіння неможливо.
Умовою безпечної експлуатації вантажозахватних пристроїв і пристосувань є систематичний огляд канатів. В таблиці наведено порядок і термін періодичного випробування і огляду вантажозахватних пристосувань.
До 15 % аварій конструкцій при їх падінні відбувається за рахунок порушення окремих вимог безпечного виконання робіт. Використання строп, не придатних в експлуатаційному відношенні або
тих, що потрапили під напругу, відступ від проектних схем стройового закріплення за виступи арматури, обв'язка і зачеплення вантажів в положенні нестійкої рівноваги призводить до виробничого травмування працюючих.
Кранові перевантаження завжди є перевантаженнями для елементів вантажозахватних пристроїв, тоді як перевантаження цих пристроїв можуть бути автономними і на кранові конструкції не діяти.
Таблиця 19.
Вимоги до випробовувань вантажозахватних пристосувань
Для виготовлення строп рекомендуються м'які канати з віток стальних дротиків. Чим більше число дротиків у вітці каната і чим менший їх діаметр, тим гнучкішим буде канат ї найбільш придатним для виготовлення строп.
Коефіцієнти запасу міцності канатів приймаються 5-6, якщо стропи зачіплюють конструкції без обв'язування, а при обв’язуванні — 8.
Правильна організація і проектування складів передбачає повну безпеку виконання вантажно-розвантажувальних робіт; раціональне використання площі; вибір безпечних пішохідних шляхів і місць перебування працюючих.
Проектування технологічних розривів між шляхами залізничного і автомобільного транспорту, прив'язка місць відпочинку, а також площадок і приміщень для зберігання легкозаймистих рідин і балонів зі стиснутим газом, компоновка транспортних зон і зон Можливого перевантаження матеріалів і конструкцій з одного виду транспорту на інший і тля. повинно виконуватися також з врахуванням габаритів небезпечних зон, пов'язаних з можливим падінням дрібноштучних вантажів.
Використання даних рекомендацій на стадії проектування буде сприяти запобіганню аварій, причиною яких є випадки падіння вантажів з висоти. Однак, з цього не слід вважати що можна нехтувати заходами застереження, відповідно з якими за правилами безпеки необхідно закріплювати вантажі стропами, огороджувати піддони і т. ін.