
- •Розділ 1. Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування
- •1.1 Система управління охороною праці в галузі
- •1.2 Загальні вимоги до побудови суопг
- •1.3 Функції та структура суопг
- •1.4. Інформаційний чинник організації управління безпекою праці
- •1.5. Організація робіт з охорони праці
- •1.6. Планування заходів з охорони праці
- •1.7. Система навчання нормам і правилам охорони праці
- •1.8. Система управління трудовою і технологічною дисциплінами
- •1.9. Система забезпечення безпечних умов праці
- •1.10. Організація паспортизації і атестації робочих місць згідно умов охорони праці
- •1.11. Роль соціально-психологічних чинників у суопг
- •Розділ 2. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі
- •2.1. Стан умов праці в галузі
- •2.1.1. Чинники, що формують умови праці
- •2.1.2. Завдання аналізу умов праці
- •2.1.3. Аналіз умов праці за показниками чинників виробничого середовища
- •2.1.4. Деякі професійні захворювання характерні для працівників галузі
- •2.1.5. Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату
- •Класи умов праці за показниками wвст-індексу для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року (°с)
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень у холодну пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для відкритих територій в холодну пору року (зима) та в холодних приміщеннях
- •2.1.6. Гігієнічне нормування умов праці за показниками виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
- •Класи умов праці залежно від рівня шуму, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях
- •2.1.7. Гігієнічне нормування умов праці за вібраційними чинниками
- •Деякі технічні характеристики основних типів шліфувальних машин
- •Допустимі величини коливальної швидкості ручних машин, що діють на руки працюючих
- •Допустима загальна вібрація на сидінні або робочому майданчику
- •Допустимі рівні локальної вібрації на органах керування
- •Класи умов праці залежно від рівня вібрації
- •2.1.8 Професійні захворювання, спричинені мікрокліматичним чинником виробничого середовища
- •2.1.9 Оцінка шкідливої дії шуму, ультразвуку і інфразвуку на організм людини
- •2.1.10 Професійні захворювання, спричинені вібраційним чинником
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •2.2.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •2.2.2 Поліпшення стану виробничого середовища за мікрокліматичними показниками
- •2.2.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •Значення коефіцієнта звукопоглинання
- •2.2.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •Допустимі величини параметрів вібрації робочих місць (з сн 245-71)
- •Допустимі величини вібрації на сидінні або робочі площадки (і) і на органах управління (п) (сн 1102-73)
- •2.2.5 Заходи щодо організації режиму праці робітників вібронебезпечних професій
- •Допустима сумарна тривалість дії вібрації (за зміну) ручних машин і робочих місць, що не відповідають діючим санітарним нормам
- •Розділ 3. Проблеми профілактики виробничого травматизму в галузі
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі
- •3.1.1. Аналіз умов праці у галузі за травмонебезпечними чинниками
- •3.1.2. Умови безпечної експлуатації галузевих об'єктів
- •3.1.3. Аналіз виробничого травматизму за причинами і травмуючими чинниками
- •3.1.4. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму в галузі
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •3.2.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •3.2.2. Організація виконання земляних робіт відповідно до вимог безпеки
- •Найменша допустима відстань по горизонталі від підошви укосу виїмки до найближчої до неї опори машин
- •3.2.2. Техногенні аварії і катастрофи на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки.
- •3.2.4. Основні шляхи зниження травматизму на будівельно-монтажних роботах
- •Частота випадків падіння різних типів конструкцій
- •3.2.5. Антиаварійні заходи при експлуатації піднімально-транспортного обладнання
- •Розподілення аварій і травматизму
- •3.2.6. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •3.2.7. Організація видачі нарядів — допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •3.2.8. Порядок оформлення оперативної документації щодо техніки безпеки
- •3.2.9. Рішення питань безпеки в технічній документації
- •3.2.10. Техногенні аварії та катастрофи
- •3.2.11. План ліквідації аварії при будівництві наземної або підземної споруди
- •3.2.12. Методика технічного розслідування випадків падіння залізобетонних
- •І. Загальні положення
- •II. Технічне розслідування
- •1. Опис аварії та її наслідків
- •2. Опис зовнішнього стану конструкції після падіння
- •3. Технічний аналіз стану петель і строп
- •4. Складання схем зацеплення і падіння конструкцій
- •III. Висновок про причини аварії
- •1. Аналіз умов виконання робіт і технічного стану гнучких вантажозахватних пристроїв
- •2. Заключення і висновки комісії
- •3.2.13. Підвищення безпеки робіт при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.14. Обов'язки органів виконавчої влади при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.15. Методи навчання з питань охорони праці
- •Розділ 4 пожежна безпека галузевих об’єктів
- •4.1. Актуальність питань пожежної безпеки
- •4.2. Чинники пожежної небезпеки
- •4.3. Пожежонебезпечні властивості та особливості галузевих об'єктів
- •4.4. Причини пожеж на галузевих об'єктах
- •Дані термічного аналізу конструктивних матеріалів кабелів
- •Мінімальна енергія запалюваная паро- і газоповітряних сумішей при різних температурах, мДж
- •4.5. Причини пожеж від проявів механічної та хімічної енергії
- •4.6 . Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •4.7. Класифікація галузевих об'єктів за їх вибуховою і пожежною небезпекою
- •Категорії приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з онтп24-86.
- •4.8. Методи розрахунку категорій вибухопожежної небезпеки приміщень
- •Коефіцієнт участі пального у вибуху
- •Визначання коефіцієнта
- •Розрахунок надмірного тиску вибуху для горючого пилу
- •4.9. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
- •Класифікація приміщень і зовнішніх установок згідно з пуе
- •4.10. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •4.11. Заходи та засоби систем забезпечення пожежної безпеки
- •4.12. Попередження пожеж при використанні електроструму на галузевих об'єктах
- •Допустима відстань між світильниками та горючими матеріалами
- •4.13. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •Радіус зони проведення вогневих робіт
- •4.14. Система організаційно-режимних заходів пожежної безпеки у галузі
- •4.15. Організація служби пожежної безпеки у галузі
- •4.16. Навчання з питань пожежної безпеки
- •4.17. Пожежно-технічні комісії
- •4.18. Добровільні пожежні дружини
- •4.19. Державний пожежний нагляд
- •4.20. Дії працівників галузевих об'єктів на випадок пожежі
- •Список літератури
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу 42
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі 55
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі 61
3.2.4. Основні шляхи зниження травматизму на будівельно-монтажних роботах
Головними напрямками будівельної галузі є вдосконалення конструктивно-планувальних рішень, будівель і споруд, зменшення їх маси і скорочення частки ручної пралі на монтажних роботах.
Підвищення рівня комплексної механізації монтажу, переведення баштових кранів на радіотелеуправління дає можливість майже на 50% скоротити об'єм верхолазних робіт, забезпечити безпеку праці, яка перебуває в прямій залежності від організації технологічного процесу.
В кількісному відношенні техногенні аварії на монтажних роботах мають досить високий рівень. На більшості підприємств, виробництв і об'єктів, де в 1999 році склалася аварійна ситуація чи виникла загроза життю людей, державним комітетом з нагляду за охороною праці призупинялася робота. За 10 місяців 1999 року оштрафовано 643 підприємства і понад 18 тисяч працівників (понад три тисячі з них –«перші керівники»), а на 407 громадян матеріали направлялися в прокуратуру.
Очевидно, що такі жорсткі заходи принесли свої плоди — у порівнянні з тим же періодом минулого року кількість смертельних випадків на виробництві в ряді галузей скоротилася.
Однак, у будівництві, житлово-комунальних господарствах та інших підприємствах смертельний травматизм, навпаки, збільшився. Більше людей загинуло на підприємствах восьми областей. У трійці сумних лідерів виявилися Тернопільська, Чернігівська і Рівненська області.
Показники тяжкості наслідків техногенних небезпек на монтажних роботах займають перше місце серед аналогічних показників на інших видах будівельно-монтажних робіт.
В загальному об'ємі будівельних робіт монтаж збірних залізобетонних конструкцій характеризується більшою кількістю аварійних ситуацій порівняно з монтажем стальних, дерев’яних та інших конструкцій.
Досвід показує, що потенційно небезпечні ситуації, які можуть виникати в процесі виконання будівельно-монтажних роби; можна попередити ще на стадії розробки проектно технологічної документації. В проектах організації і виконання робіт і технологічних картах на основні виробничі процеси повинні бути вирішені принципові питання безпечного виконання робіт. Сюди слід віднести правильний вибір і розташування монтажних кранів, машин і механізмів, забезпечення освітлення фронту робіт, раціональну організацію складів конструкцій, вказівки щодо черговості монтажу збірних конструкцій, розробку пристосувань для тимчасового і постійного кріплення конструкцій і т. ін.
Основними причинами характерних аварій і катастроф, при монтажно-будівельних роботах є:
○ прямі помилки проектування, поєднані з помилками, допущеними під час монтажу будівельних конструкцій;
○ відсутність або недостатність вказівок з техніки безпеки в технологічних картах;
○ прийняття в проектах технічних і технологічних рішень, що не відповідають вимогам, (безпечного виконання робіт і технологічності;
○ неправильна оцінка рівня безпеки при техніко-економічному обгрунтуванні і виборах варіантів зведення будівель і споруд.
До помилок проектування належить вибір матеріалів конструкцій без достатнього врахування місцевих метеорологічних умов. Наприклад, руйнування стальних елементів балок і ферм стало наслідком використання в конструкціях не тих марок сталі, величина коефіцієнта запасу міцності підіймальних петель збірних залізобетонних конструкцій в деяких випадках була з відхиленням від нормативної величини в меншу сторону і т. ін.
Розслідування причин аварій конструкцій з залізобетонних каркасів свідчить про необхідність підвищення вимог щодо дотримання точності допусків у розмірах конструкцій при їх виготовленні і точності монтажу. Відхилення відстаней елементів конструкцій від розбивочних осей і між собою вище допустимих меж створите, в них перенапруги, що не враховуються при розрахунках конструкцій. Місцеві перенапруги окремих елементів у вузлах і з'єднаннях нерідко призводять до зниження розрахункової несучої здатності конструкцій. Вплив якості виготовлення і монтажу конструкцій на їх міцність і стійкість в процесі виконання робіт і в період експлуатації досить великий, тому він є об'єктивним критерієм для оцінки рівня безпеки монтажних робіт.
Особливу увагу при монтажі каркасів необхідно приділяти якості влаштування стиків елементів каркасу. Дефекти виконання зварних робіт і робіт по замонолічуванню стиків значно знижують стійкість каркасу і можуть бути причиною аварії.
В практиці будівництва мають місце аварійні ситуації внаслідок падіння елементів конструкцій з висоти, що призводить до нещасних випадків і супроводжується матеріальними витратами. Іноді падіння з висоти будівельних конструкцій призводить до серйозних техногенних аварій: повного руйнування основного несучого каркасу, висотної* частини споруди, повного або часткового руйнування окремих споруд типу етажерок, галерей, каркасно-панельних, каркасно-цегляних будівель.
Можливі випадки падіння елементів конструкцій з вантажних гаків будівельних кранів під час їх піднімання, переміщення або опускання. Причинами цього, як правило, є розрив елементів гнучкого) вантажозахватного пристрою (вантажних петель, канатів, строп) або ковзання вантажів з підвіски. При падінні конструкцій з гаків кранів через розрив елементів гнучких вантажозахватних пристроїв в умовах аварій майже неможливо встановити почерговість їх розриву і оцінити роль виявлених при цьому причин. В процесі розслідування аварій часто посилаються на свідчення очевидців, які в такий момент частіше думали про власну безпеку, ніж про причини виникнення аварії.
Статистичні дані про кількість падіння конструкцій від загального їх числа згруповані за конструктивними ознаками, геометричними розмірами та вагою і наведені в таблиці 18.
В таблиці наведено дані повторення падіння конструкцій з гаків кранів незалежно від кількості нещасних випадків, причиною яких вони були. Дані, що характеризують падіння дрібних конструкцій (перемичок, сходових маршів), включені з графу «Інші конструкції». Випадки падіння конструкцій внаслідок недотримання правил безпеки при виконанні робіт в цю таблицю не ввійшли.
Таблиця 18.