
- •Розділ 1. Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування
- •1.1 Система управління охороною праці в галузі
- •1.2 Загальні вимоги до побудови суопг
- •1.3 Функції та структура суопг
- •1.4. Інформаційний чинник організації управління безпекою праці
- •1.5. Організація робіт з охорони праці
- •1.6. Планування заходів з охорони праці
- •1.7. Система навчання нормам і правилам охорони праці
- •1.8. Система управління трудовою і технологічною дисциплінами
- •1.9. Система забезпечення безпечних умов праці
- •1.10. Організація паспортизації і атестації робочих місць згідно умов охорони праці
- •1.11. Роль соціально-психологічних чинників у суопг
- •Розділ 2. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі
- •2.1. Стан умов праці в галузі
- •2.1.1. Чинники, що формують умови праці
- •2.1.2. Завдання аналізу умов праці
- •2.1.3. Аналіз умов праці за показниками чинників виробничого середовища
- •2.1.4. Деякі професійні захворювання характерні для працівників галузі
- •2.1.5. Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату
- •Класи умов праці за показниками wвст-індексу для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року (°с)
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень у холодну пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для відкритих територій в холодну пору року (зима) та в холодних приміщеннях
- •2.1.6. Гігієнічне нормування умов праці за показниками виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
- •Класи умов праці залежно від рівня шуму, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях
- •2.1.7. Гігієнічне нормування умов праці за вібраційними чинниками
- •Деякі технічні характеристики основних типів шліфувальних машин
- •Допустимі величини коливальної швидкості ручних машин, що діють на руки працюючих
- •Допустима загальна вібрація на сидінні або робочому майданчику
- •Допустимі рівні локальної вібрації на органах керування
- •Класи умов праці залежно від рівня вібрації
- •2.1.8 Професійні захворювання, спричинені мікрокліматичним чинником виробничого середовища
- •2.1.9 Оцінка шкідливої дії шуму, ультразвуку і інфразвуку на організм людини
- •2.1.10 Професійні захворювання, спричинені вібраційним чинником
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •2.2.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •2.2.2 Поліпшення стану виробничого середовища за мікрокліматичними показниками
- •2.2.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •Значення коефіцієнта звукопоглинання
- •2.2.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •Допустимі величини параметрів вібрації робочих місць (з сн 245-71)
- •Допустимі величини вібрації на сидінні або робочі площадки (і) і на органах управління (п) (сн 1102-73)
- •2.2.5 Заходи щодо організації режиму праці робітників вібронебезпечних професій
- •Допустима сумарна тривалість дії вібрації (за зміну) ручних машин і робочих місць, що не відповідають діючим санітарним нормам
- •Розділ 3. Проблеми профілактики виробничого травматизму в галузі
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі
- •3.1.1. Аналіз умов праці у галузі за травмонебезпечними чинниками
- •3.1.2. Умови безпечної експлуатації галузевих об'єктів
- •3.1.3. Аналіз виробничого травматизму за причинами і травмуючими чинниками
- •3.1.4. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму в галузі
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •3.2.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •3.2.2. Організація виконання земляних робіт відповідно до вимог безпеки
- •Найменша допустима відстань по горизонталі від підошви укосу виїмки до найближчої до неї опори машин
- •3.2.2. Техногенні аварії і катастрофи на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки.
- •3.2.4. Основні шляхи зниження травматизму на будівельно-монтажних роботах
- •Частота випадків падіння різних типів конструкцій
- •3.2.5. Антиаварійні заходи при експлуатації піднімально-транспортного обладнання
- •Розподілення аварій і травматизму
- •3.2.6. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •3.2.7. Організація видачі нарядів — допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •3.2.8. Порядок оформлення оперативної документації щодо техніки безпеки
- •3.2.9. Рішення питань безпеки в технічній документації
- •3.2.10. Техногенні аварії та катастрофи
- •3.2.11. План ліквідації аварії при будівництві наземної або підземної споруди
- •3.2.12. Методика технічного розслідування випадків падіння залізобетонних
- •І. Загальні положення
- •II. Технічне розслідування
- •1. Опис аварії та її наслідків
- •2. Опис зовнішнього стану конструкції після падіння
- •3. Технічний аналіз стану петель і строп
- •4. Складання схем зацеплення і падіння конструкцій
- •III. Висновок про причини аварії
- •1. Аналіз умов виконання робіт і технічного стану гнучких вантажозахватних пристроїв
- •2. Заключення і висновки комісії
- •3.2.13. Підвищення безпеки робіт при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.14. Обов'язки органів виконавчої влади при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.15. Методи навчання з питань охорони праці
- •Розділ 4 пожежна безпека галузевих об’єктів
- •4.1. Актуальність питань пожежної безпеки
- •4.2. Чинники пожежної небезпеки
- •4.3. Пожежонебезпечні властивості та особливості галузевих об'єктів
- •4.4. Причини пожеж на галузевих об'єктах
- •Дані термічного аналізу конструктивних матеріалів кабелів
- •Мінімальна енергія запалюваная паро- і газоповітряних сумішей при різних температурах, мДж
- •4.5. Причини пожеж від проявів механічної та хімічної енергії
- •4.6 . Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •4.7. Класифікація галузевих об'єктів за їх вибуховою і пожежною небезпекою
- •Категорії приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з онтп24-86.
- •4.8. Методи розрахунку категорій вибухопожежної небезпеки приміщень
- •Коефіцієнт участі пального у вибуху
- •Визначання коефіцієнта
- •Розрахунок надмірного тиску вибуху для горючого пилу
- •4.9. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
- •Класифікація приміщень і зовнішніх установок згідно з пуе
- •4.10. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •4.11. Заходи та засоби систем забезпечення пожежної безпеки
- •4.12. Попередження пожеж при використанні електроструму на галузевих об'єктах
- •Допустима відстань між світильниками та горючими матеріалами
- •4.13. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •Радіус зони проведення вогневих робіт
- •4.14. Система організаційно-режимних заходів пожежної безпеки у галузі
- •4.15. Організація служби пожежної безпеки у галузі
- •4.16. Навчання з питань пожежної безпеки
- •4.17. Пожежно-технічні комісії
- •4.18. Добровільні пожежні дружини
- •4.19. Державний пожежний нагляд
- •4.20. Дії працівників галузевих об'єктів на випадок пожежі
- •Список літератури
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу 42
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі 55
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі 61
3.2.2. Техногенні аварії і катастрофи на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки.
Причиною важких наслідків травматизму на галузевих є : 6ільшість аварій кам'яних конструкцій. Головною причиною обрушення кам'яних конструкцій є низька якість виконання цегляної кладки; використання цегли низької якості: конструктивна неув'язка внаслідок використання для кладки річної цегли (керамічної і силікатної); нерівномірне просідання окремих частин будівлі; зведення будівель на осідлих грунтах без попереднього укріплення; порушення правил виконання робіт у зимових умовах.
Великий вплив на міцність, монолітність і довговічність кам'яної кладки має якість розчину. Він має бути заданої міцності (марки). Якість розчину контролюється за його рухомістю.
Кладка цегляних стін здійснюється горизонтальними рядами з дотриманням вертикальності і необхідної перев'язки швів. Найбільш високої кваліфікації муляра вимагає кладка зовнішніх і внутрішніх верст з системою перев'язки.
До недоліків багаторядної системи прив'язки належить те, що при зимовій кладці з настанням весни можливі випучування стіни у поперечному напрямку.
Зведення стін багатоповерхових промислових і цивільних будівель з цегли не можна розглядати як єдиний процес кам'яної кладки, бо фронт роботи мулярів залежить від своєчасності влаштування міжповерхових перекриттів, монтажу колон ригелів і інших залізобетонних конструкцій. В цьому випадку при проектуванні необхідно враховувати послідовність виконання суміжних робіт.
Аварії кам'яних конструкцій, що зводилися при від'ємних температурах, переважно відбувалися внаслідок недотримання правил виконання цегляної кладки у зимових умовах.
При низьких температурах процес твердіння цементного розчину уповільнюється внаслідок зниження хімічної активності води. Поступово охолоджуючись, вода перетворюється в лід, який не вступає в хімічне з'єднання з розчином, збільшується на 9% в об'ємі і негативно впливає на структуру розчину. Крім цього вода на поверхні цегли при замерзанні утворює тонку льодову плівку, яка заважає зчепленню цегли з розчином. Вказані обставини призводять до різкого зниження міцності кладки.
Для усунення цих негативних явищ використовують: підігрів для отримання розчином відповідної міцності до моменту його замерзання; добавки у розчин швидкотвердіючих або протиморозних добавок.
Причини аварій кам'яних конструкцій за характером руйнування споруд поділяються на три категорії. До першої належать великі аварії, внаслідок яких зруйнована будівля, споруда або їх частина, до другої — аварії окремих конструкцій, до третьої — дефекти у вигляді тріщин, викривлень та т. ін. Підвищення вимог до якості кам'яних конструкцій, що зводяться у зимовий період, сприяє усуненню можливих аварій.
Однією з основних причин аварії кам'яних конструкцій є неякісні матеріали, що видозмінюють свої властивості під дією навантажень, температури, вологості та інших чинників. Окремі цегляні заводи не завжди точно витримують проектну марку цегли, від чого знижуються міцнісні характеристики.
Найбільша кількість аварій монолітних залізобетонних конструкцій і споруд відбувається на тонкостінних спорудах типу силосів, елеваторів, башт і т. ін.
За результатами експертиз основними причинами аварій цих конструкцій є:
о помилки проектування або необгрунтовані відступи від проектів у процесі будівництва (недостатнє армування, неправильне визначення розрахункових навантажень, низький коефіцієнт запасу і т. ін.);
о низька якість бетонних робіт (забруднений наповнювач, дуже крупні фракції, неправильна укладка бетонної суміші та ін.);
о неправильна експлуатація споруд, що призводить до збільшення діючих навантажень.
Прикладом характерної аварії може бути обрушення силосного корпусу зернового елеватора, що мав три корпуси з квадратними сил осами розміром у плані 3,2x3,2 м через два роки після зведення. Експертна комісія після розслідування аварії до основних причин руйнування силосного корпусу віднесла наступні:
○ недостатня міцність бетону в окремих місцях нижньої частини стін;
○ відсутність у проекті вказівок до спеціальних заходів захисту стінок;
○ використання для бетону наповнювача, що мав забруднення 7-8%;
○ неправильне первинне завантаження корпусу що призвело до місцевого послаблення стін, а також недотриманий технічних умов на виконання будівельно-монтажних робіт.
Аналіз аварій збірних залізобетонних конструкцій виявив грубі порушення правил виконання монтажних робіт; низьку якість зварювальних робіт; відхилення від проекту і порушення технології (при виготовленні ЗБК використовувався цемент низької активності), незадовільний тепловий режим обробки і т. ін.
При зведенні металевих конструкцій основними причинами аварії є:
○ невідповідність якості зварювальних робіт вимогам проекту і СНиП;
○ відхилення від вказівок проекту при монтажі металевих конструкцій;
○ використання при виготовленні конструкцій сталі низької якості;
○ зміни, що вносилися при виготовленні конструкцій без узгодження ї проектною організацією;
○ низька якість виконання будівельно-монтажних робіт.