
- •Розділ 1. Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування
- •1.1 Система управління охороною праці в галузі
- •1.2 Загальні вимоги до побудови суопг
- •1.3 Функції та структура суопг
- •1.4. Інформаційний чинник організації управління безпекою праці
- •1.5. Організація робіт з охорони праці
- •1.6. Планування заходів з охорони праці
- •1.7. Система навчання нормам і правилам охорони праці
- •1.8. Система управління трудовою і технологічною дисциплінами
- •1.9. Система забезпечення безпечних умов праці
- •1.10. Організація паспортизації і атестації робочих місць згідно умов охорони праці
- •1.11. Роль соціально-психологічних чинників у суопг
- •Розділ 2. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі
- •2.1. Стан умов праці в галузі
- •2.1.1. Чинники, що формують умови праці
- •2.1.2. Завдання аналізу умов праці
- •2.1.3. Аналіз умов праці за показниками чинників виробничого середовища
- •2.1.4. Деякі професійні захворювання характерні для працівників галузі
- •2.1.5. Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату
- •Класи умов праці за показниками wвст-індексу для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року (°с)
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень у холодну пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для відкритих територій в холодну пору року (зима) та в холодних приміщеннях
- •2.1.6. Гігієнічне нормування умов праці за показниками виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
- •Класи умов праці залежно від рівня шуму, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях
- •2.1.7. Гігієнічне нормування умов праці за вібраційними чинниками
- •Деякі технічні характеристики основних типів шліфувальних машин
- •Допустимі величини коливальної швидкості ручних машин, що діють на руки працюючих
- •Допустима загальна вібрація на сидінні або робочому майданчику
- •Допустимі рівні локальної вібрації на органах керування
- •Класи умов праці залежно від рівня вібрації
- •2.1.8 Професійні захворювання, спричинені мікрокліматичним чинником виробничого середовища
- •2.1.9 Оцінка шкідливої дії шуму, ультразвуку і інфразвуку на організм людини
- •2.1.10 Професійні захворювання, спричинені вібраційним чинником
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •2.2.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •2.2.2 Поліпшення стану виробничого середовища за мікрокліматичними показниками
- •2.2.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •Значення коефіцієнта звукопоглинання
- •2.2.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •Допустимі величини параметрів вібрації робочих місць (з сн 245-71)
- •Допустимі величини вібрації на сидінні або робочі площадки (і) і на органах управління (п) (сн 1102-73)
- •2.2.5 Заходи щодо організації режиму праці робітників вібронебезпечних професій
- •Допустима сумарна тривалість дії вібрації (за зміну) ручних машин і робочих місць, що не відповідають діючим санітарним нормам
- •Розділ 3. Проблеми профілактики виробничого травматизму в галузі
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі
- •3.1.1. Аналіз умов праці у галузі за травмонебезпечними чинниками
- •3.1.2. Умови безпечної експлуатації галузевих об'єктів
- •3.1.3. Аналіз виробничого травматизму за причинами і травмуючими чинниками
- •3.1.4. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму в галузі
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •3.2.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •3.2.2. Організація виконання земляних робіт відповідно до вимог безпеки
- •Найменша допустима відстань по горизонталі від підошви укосу виїмки до найближчої до неї опори машин
- •3.2.2. Техногенні аварії і катастрофи на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки.
- •3.2.4. Основні шляхи зниження травматизму на будівельно-монтажних роботах
- •Частота випадків падіння різних типів конструкцій
- •3.2.5. Антиаварійні заходи при експлуатації піднімально-транспортного обладнання
- •Розподілення аварій і травматизму
- •3.2.6. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •3.2.7. Організація видачі нарядів — допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •3.2.8. Порядок оформлення оперативної документації щодо техніки безпеки
- •3.2.9. Рішення питань безпеки в технічній документації
- •3.2.10. Техногенні аварії та катастрофи
- •3.2.11. План ліквідації аварії при будівництві наземної або підземної споруди
- •3.2.12. Методика технічного розслідування випадків падіння залізобетонних
- •І. Загальні положення
- •II. Технічне розслідування
- •1. Опис аварії та її наслідків
- •2. Опис зовнішнього стану конструкції після падіння
- •3. Технічний аналіз стану петель і строп
- •4. Складання схем зацеплення і падіння конструкцій
- •III. Висновок про причини аварії
- •1. Аналіз умов виконання робіт і технічного стану гнучких вантажозахватних пристроїв
- •2. Заключення і висновки комісії
- •3.2.13. Підвищення безпеки робіт при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.14. Обов'язки органів виконавчої влади при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.15. Методи навчання з питань охорони праці
- •Розділ 4 пожежна безпека галузевих об’єктів
- •4.1. Актуальність питань пожежної безпеки
- •4.2. Чинники пожежної небезпеки
- •4.3. Пожежонебезпечні властивості та особливості галузевих об'єктів
- •4.4. Причини пожеж на галузевих об'єктах
- •Дані термічного аналізу конструктивних матеріалів кабелів
- •Мінімальна енергія запалюваная паро- і газоповітряних сумішей при різних температурах, мДж
- •4.5. Причини пожеж від проявів механічної та хімічної енергії
- •4.6 . Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •4.7. Класифікація галузевих об'єктів за їх вибуховою і пожежною небезпекою
- •Категорії приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з онтп24-86.
- •4.8. Методи розрахунку категорій вибухопожежної небезпеки приміщень
- •Коефіцієнт участі пального у вибуху
- •Визначання коефіцієнта
- •Розрахунок надмірного тиску вибуху для горючого пилу
- •4.9. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
- •Класифікація приміщень і зовнішніх установок згідно з пуе
- •4.10. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •4.11. Заходи та засоби систем забезпечення пожежної безпеки
- •4.12. Попередження пожеж при використанні електроструму на галузевих об'єктах
- •Допустима відстань між світильниками та горючими матеріалами
- •4.13. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •Радіус зони проведення вогневих робіт
- •4.14. Система організаційно-режимних заходів пожежної безпеки у галузі
- •4.15. Організація служби пожежної безпеки у галузі
- •4.16. Навчання з питань пожежної безпеки
- •4.17. Пожежно-технічні комісії
- •4.18. Добровільні пожежні дружини
- •4.19. Державний пожежний нагляд
- •4.20. Дії працівників галузевих об'єктів на випадок пожежі
- •Список літератури
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу 42
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі 55
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі 61
3.2.2. Організація виконання земляних робіт відповідно до вимог безпеки
При розробці котлованів і влаштуванні земляних споруд мають місце випадки обрушення земляних мас. Подібні аварії є характерними для галузевих об'єктів, і їх можна розбити на п'ять груп.
Питома вага аварій по цих групах наведена нижче у відсотках:
○ зменшення несучої здатності ґрунту за рахунок додаткових навантажень—15;
○ руйнування відкосів через перезволоження і незадовільної роботи дренажного устаткування — 27;
○ при розробці ґрунту методом підкопу — 12;
○ розробка котлованів і траншей з відкосами, що не відповідають вимогам СНІП;
○ використання неінвентарного кріплення, а також з нестандартних пиломатеріалів — 9.
Обрушенню тимчасових укосів котлованів і траншей можна запобігти так:
1. Розробку ґрунтів природної вологи здійснювати таким чи ном, щоб фактична крутизна укосів відповідала вимогам безпеки відповідно до СНІП Ш-4-80*.
2. Забезпеченням безпечної достатньої відстані від краю укосу до складування конструкцій, зони руху транспорту, установки машин та ін. Ці параметри викладено у табл. 17.
Таблиця 17.
Найменша допустима відстань по горизонталі від підошви укосу виїмки до найближчої до неї опори машин
3. Забезпечення стійкості укосів котлованів і траншей за допомогою кріплення. При розробці котлованів і траншей у сильно зволожених грунтах, а також виїмок з вертикальними стінками, глибина яких перевищує в піщаних ґрунтах 1 м, суглинках і глинах 1,5 м, необхідно встановлювати кріплення.
Як встановлено матеріалами розслідування, основна причина обрушення окремих кріплень — це необгрунтоване розрахунком використання кріплення або використання пиломатеріалів, які були у вжитку.
Нижче наведено приклад розрахунку трубчатого кріплення для траншей при роботі в пісках.
В розрахунок прийняті такі дані: γ - 1800 кгс/м3, Н — глибина, на якій визначається тиск, м; (φ — кут природного укосу для вологого піску становить 25°.
Розрахунок кріплення виконується з урахуванням послідовності монтажу кріплення, тобто глибина установки нижньої розпорки може співпадати з рівнем, де діє рівнодіюча повного тиску, який може бути визначений за формулою
Складають розрахункову таблицю зусиль в кріпленнях траншей на смугу шириною 1 м залежно від глибини виїмок.
Визначають зусилля у розпорках (відстань між стійками кріплення приймають 1,7 м):
На глибині 1 м 378 x 1.7 = 642 кгс
м 1511 х 1.7 = 2570 кгс
м 3402 x 1.7 = 5783 кгс
Розраховують на міцність рол юрки при центральному стисненні:
де N — розрахункова сила в кгс;
т - коефіціент зусиль роботи, рівний -1;
R - розрахунковий опір металу труби н ктс/см2;
Fnm — площа поперечною перерізу труби (неп о) в см2.
Приймають грубу з зовнішнім діаметром D - 51 мм i внyтрішнім діаметром d = 40 мм:
Визначають площу поперечного перерізу труби з врахуванням трубної метричної різьби.
Перевіряють трубу на стійкість при центральному стисненні :
де т = 0,8 - коефіцієнт умов роботи;
φ - коефіцієнт стійкості.
К
оефіцієнт
φ
1
визначається
з умов:
де lo – довжина розпорки в см.
Приймають всі розпорки одного діаметра з труби dn= 51 мм, dиn = 40 мм.
Для запобігання обрушення укосів під дією грунтових або поверхневих вод виникає необхідність у спеціальних заходах по водовідводу. Відкритий водовідлив переважно застосовується для боротьби з невеликим відводом води, в інших випадках доцільно використовувати штучне водопониження. Використання відкритого водовідливу без врахування властивостей грунтів і їх водонасичення може привести до виносу разом з водою часток, що призводять до сповзання укосів котлованів і траншей.