
- •Розділ 1. Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування
- •1.1 Система управління охороною праці в галузі
- •1.2 Загальні вимоги до побудови суопг
- •1.3 Функції та структура суопг
- •1.4. Інформаційний чинник організації управління безпекою праці
- •1.5. Організація робіт з охорони праці
- •1.6. Планування заходів з охорони праці
- •1.7. Система навчання нормам і правилам охорони праці
- •1.8. Система управління трудовою і технологічною дисциплінами
- •1.9. Система забезпечення безпечних умов праці
- •1.10. Організація паспортизації і атестації робочих місць згідно умов охорони праці
- •1.11. Роль соціально-психологічних чинників у суопг
- •Розділ 2. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі
- •2.1. Стан умов праці в галузі
- •2.1.1. Чинники, що формують умови праці
- •2.1.2. Завдання аналізу умов праці
- •2.1.3. Аналіз умов праці за показниками чинників виробничого середовища
- •2.1.4. Деякі професійні захворювання характерні для працівників галузі
- •2.1.5. Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату
- •Класи умов праці за показниками wвст-індексу для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року (°с)
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень у холодну пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для відкритих територій в холодну пору року (зима) та в холодних приміщеннях
- •2.1.6. Гігієнічне нормування умов праці за показниками виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
- •Класи умов праці залежно від рівня шуму, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях
- •2.1.7. Гігієнічне нормування умов праці за вібраційними чинниками
- •Деякі технічні характеристики основних типів шліфувальних машин
- •Допустимі величини коливальної швидкості ручних машин, що діють на руки працюючих
- •Допустима загальна вібрація на сидінні або робочому майданчику
- •Допустимі рівні локальної вібрації на органах керування
- •Класи умов праці залежно від рівня вібрації
- •2.1.8 Професійні захворювання, спричинені мікрокліматичним чинником виробничого середовища
- •2.1.9 Оцінка шкідливої дії шуму, ультразвуку і інфразвуку на організм людини
- •2.1.10 Професійні захворювання, спричинені вібраційним чинником
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •2.2.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •2.2.2 Поліпшення стану виробничого середовища за мікрокліматичними показниками
- •2.2.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •Значення коефіцієнта звукопоглинання
- •2.2.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •Допустимі величини параметрів вібрації робочих місць (з сн 245-71)
- •Допустимі величини вібрації на сидінні або робочі площадки (і) і на органах управління (п) (сн 1102-73)
- •2.2.5 Заходи щодо організації режиму праці робітників вібронебезпечних професій
- •Допустима сумарна тривалість дії вібрації (за зміну) ручних машин і робочих місць, що не відповідають діючим санітарним нормам
- •Розділ 3. Проблеми профілактики виробничого травматизму в галузі
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі
- •3.1.1. Аналіз умов праці у галузі за травмонебезпечними чинниками
- •3.1.2. Умови безпечної експлуатації галузевих об'єктів
- •3.1.3. Аналіз виробничого травматизму за причинами і травмуючими чинниками
- •3.1.4. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму в галузі
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •3.2.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •3.2.2. Організація виконання земляних робіт відповідно до вимог безпеки
- •Найменша допустима відстань по горизонталі від підошви укосу виїмки до найближчої до неї опори машин
- •3.2.2. Техногенні аварії і катастрофи на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки.
- •3.2.4. Основні шляхи зниження травматизму на будівельно-монтажних роботах
- •Частота випадків падіння різних типів конструкцій
- •3.2.5. Антиаварійні заходи при експлуатації піднімально-транспортного обладнання
- •Розподілення аварій і травматизму
- •3.2.6. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •3.2.7. Організація видачі нарядів — допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •3.2.8. Порядок оформлення оперативної документації щодо техніки безпеки
- •3.2.9. Рішення питань безпеки в технічній документації
- •3.2.10. Техногенні аварії та катастрофи
- •3.2.11. План ліквідації аварії при будівництві наземної або підземної споруди
- •3.2.12. Методика технічного розслідування випадків падіння залізобетонних
- •І. Загальні положення
- •II. Технічне розслідування
- •1. Опис аварії та її наслідків
- •2. Опис зовнішнього стану конструкції після падіння
- •3. Технічний аналіз стану петель і строп
- •4. Складання схем зацеплення і падіння конструкцій
- •III. Висновок про причини аварії
- •1. Аналіз умов виконання робіт і технічного стану гнучких вантажозахватних пристроїв
- •2. Заключення і висновки комісії
- •3.2.13. Підвищення безпеки робіт при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.14. Обов'язки органів виконавчої влади при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.15. Методи навчання з питань охорони праці
- •Розділ 4 пожежна безпека галузевих об’єктів
- •4.1. Актуальність питань пожежної безпеки
- •4.2. Чинники пожежної небезпеки
- •4.3. Пожежонебезпечні властивості та особливості галузевих об'єктів
- •4.4. Причини пожеж на галузевих об'єктах
- •Дані термічного аналізу конструктивних матеріалів кабелів
- •Мінімальна енергія запалюваная паро- і газоповітряних сумішей при різних температурах, мДж
- •4.5. Причини пожеж від проявів механічної та хімічної енергії
- •4.6 . Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •4.7. Класифікація галузевих об'єктів за їх вибуховою і пожежною небезпекою
- •Категорії приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з онтп24-86.
- •4.8. Методи розрахунку категорій вибухопожежної небезпеки приміщень
- •Коефіцієнт участі пального у вибуху
- •Визначання коефіцієнта
- •Розрахунок надмірного тиску вибуху для горючого пилу
- •4.9. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
- •Класифікація приміщень і зовнішніх установок згідно з пуе
- •4.10. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •4.11. Заходи та засоби систем забезпечення пожежної безпеки
- •4.12. Попередження пожеж при використанні електроструму на галузевих об'єктах
- •Допустима відстань між світильниками та горючими матеріалами
- •4.13. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •Радіус зони проведення вогневих робіт
- •4.14. Система організаційно-режимних заходів пожежної безпеки у галузі
- •4.15. Організація служби пожежної безпеки у галузі
- •4.16. Навчання з питань пожежної безпеки
- •4.17. Пожежно-технічні комісії
- •4.18. Добровільні пожежні дружини
- •4.19. Державний пожежний нагляд
- •4.20. Дії працівників галузевих об'єктів на випадок пожежі
- •Список літератури
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу 42
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі 55
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі 61
3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
3.2.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
За відповідних факторів збіг небезпечних обставин і небезпечних умов може призвести до небезпечної ситуації, внаслідок якої може статися нещасний випадок.
В процесі виробничої діяльності можуть виникати небезпечні умови, при яких існує загроза негативної дії на людину небезпечного виробничого чинника. Наприклад, електричний струм може стати небезпечним при пошкодженні ізоляції провідника; рухома частина обладнання створити загрозу захопити одяг працівника при відсутності захисного огородження; отруйна речовина може потрапити в організм людини.
В умовах галузі небезпечні обставини можуть бути викликані незадовільною підготовкою з питань безпеки праці, відсутністю чіткої системи контролю за станом охорони праці, недостатнім рівнем організації праці; низькою надійністю машин та обладнання, їх окремих деталей або робочих органів і т. ін.
Основним заходом запобігання нещасним випадкам, підвищення безпеки праці та профілактики виробничого травматизму в галузі є усунення небезпечних умов. При відсутності таких умов травма або аварія ніколи не станеться, навіть при наявності кількох небезпечних чинників на робочому місці.
В умовах галузі можливість негативного впливу небезпечного виробничого чинника на людину створюється внаслідок небезпечних дій працівника або службової особи на виробництві.
Небезпечними діями в конкретних умовах виробництва називають такі дії працівника або організатора роботи, які не відповідають науково обґрунтованим або розробленим і відповідно затвердженим нормам професійної поведінки при виконанні роботи.
До небезпечних дій можна віднести порушення режиму роботи технологічного обладнання, машини, агрегату, системи, перевищення швидкості руху, різке гальмування або різкий поворот, неправильне застосування інструменту, роботу без засобів індивідуального захисту при їх наявності і т.ін.
Небезпечною дією службової особи може бути неякісне формальне навчання працівників, відсутність контролю за станом охорони праці, допуск до роботи інструментів, обладнання машин або людей, яких неможливо допускати згідно з існуючими вимогами, правилами та нормами безпеки праці.
Небезпечною вважається і така поведінка на виробництві службової особи, коли внаслідок неприйняття певного рішення, не виконання роботи щодо усунення небезпеки або запобігання їй, створюється загроза нещасного випадку або аварії.
Кожен небезпечний виробничий чинник, який можна виявити на будь-якому робочому місці в умовах галузі, може мати кілька небезпечних умов.
Кожен представник чи то державного чи відомчого контролюючого органу, керівник галузевого об'єкту, спеціаліст чи інші особи, що мають забезпечувати безпеку праці, повинні вміти безпомилково виявляти усі існуючі і можливі (які можуть виникнути в процесі праці) небезпечні чинники і обов'язково виявляти та передбачати небезпечні умови. Тільки правильне їх виявлення і своєчасне (негайне) усунення може запобігти нещасному випадку, аваріям.
Вказане вище особливо стосується потенційно небезпечних галузевих об'єктів.
Між небезпечними умовами і небезпечними діями у більшості випадків існує взаємозв'язок. В деяких випадках небезпечна умова може бути причиною виникнення небезпечної дії або навпаки, небезпечна дія в процесі виробництва може викликати небезпечну умову.
Наприклад, конструктивні недоліки технологічного обладнання (порушення регулювання систем та інші) можуть викликати втручання обслуговуючого персоналу в роботу машин, обладнання з порушенням при цьому правил безпеки. В цьому випадку небезпечна дія людини виникає внаслідок існування небезпечної умови, а небезпечна умова викликає небезпечну дію.
В іншому випадку посадова особа, що дозволила працювати на несправному обладнанні або машині, допустила небезпечну дію, а несправне обладнання або машина стали небезпечною умовою для виникнення наступних небезпек, що можуть призвести до нещасного випадку та інших негативних наслідків.
Встановлено, що працівник, який допускає небезпечні дії, може потрапити у небезпечні обставини, при яких на нього в певний час (обставина часу), на певному місці (обставина місця), при певній причині (обставина причини), з певною метою (обставина мети), а також при виконані дій певним чином (обставина способу дій) можуть діяти небезпечні виробничі чинники.
Розуміння небезпечних умов, небезпечних обставин та небезпечних дій значно полегшує розслідування нещасних випадків, особливо при виявленні обставин, при яких мав місце нещасний випадок. Таким чином, допускаючи небезпечні дії, працівник може потрапити у небезпечні обставини і в небезпечну ситуацію, внаслідок якої може отримати травму.
Іноді трапляється так, що через небезпечну дію однієї особи в небезпечних обставинах може опинитися інша людина або група людей. Наприклад, небезпечні дії водіїв транспортних засобів при перевезенні людей, операторів складних агрегатів та ергатичних систем.
В умовах виробництва небезпечні обставини і небезпечні умови формують небезпечну ситуацію. При цьому можна вважати, що наявність на робочому місці одного або декількох чинників теж являє собою небезпечну умову. Якщо на робочому місці немає жодного небезпечного чинника, то говорити про небезпеку недоцільно, тому що її просто не існує. Небезпеки не буде, якщо небезпечні чинники існують, а умов, при яких вони можуть діяти на працюючу людину — немає. Ця ситуація має враховуватися при розробці профілактичних заходів запобігання виробничим травмами.