
- •Розділ 1. Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування
- •1.1 Система управління охороною праці в галузі
- •1.2 Загальні вимоги до побудови суопг
- •1.3 Функції та структура суопг
- •1.4. Інформаційний чинник організації управління безпекою праці
- •1.5. Організація робіт з охорони праці
- •1.6. Планування заходів з охорони праці
- •1.7. Система навчання нормам і правилам охорони праці
- •1.8. Система управління трудовою і технологічною дисциплінами
- •1.9. Система забезпечення безпечних умов праці
- •1.10. Організація паспортизації і атестації робочих місць згідно умов охорони праці
- •1.11. Роль соціально-психологічних чинників у суопг
- •Розділ 2. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі
- •2.1. Стан умов праці в галузі
- •2.1.1. Чинники, що формують умови праці
- •2.1.2. Завдання аналізу умов праці
- •2.1.3. Аналіз умов праці за показниками чинників виробничого середовища
- •2.1.4. Деякі професійні захворювання характерні для працівників галузі
- •2.1.5. Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату
- •Класи умов праці за показниками wвст-індексу для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року (°с)
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень у холодну пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для відкритих територій в холодну пору року (зима) та в холодних приміщеннях
- •2.1.6. Гігієнічне нормування умов праці за показниками виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
- •Класи умов праці залежно від рівня шуму, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях
- •2.1.7. Гігієнічне нормування умов праці за вібраційними чинниками
- •Деякі технічні характеристики основних типів шліфувальних машин
- •Допустимі величини коливальної швидкості ручних машин, що діють на руки працюючих
- •Допустима загальна вібрація на сидінні або робочому майданчику
- •Допустимі рівні локальної вібрації на органах керування
- •Класи умов праці залежно від рівня вібрації
- •2.1.8 Професійні захворювання, спричинені мікрокліматичним чинником виробничого середовища
- •2.1.9 Оцінка шкідливої дії шуму, ультразвуку і інфразвуку на організм людини
- •2.1.10 Професійні захворювання, спричинені вібраційним чинником
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •2.2.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •2.2.2 Поліпшення стану виробничого середовища за мікрокліматичними показниками
- •2.2.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •Значення коефіцієнта звукопоглинання
- •2.2.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •Допустимі величини параметрів вібрації робочих місць (з сн 245-71)
- •Допустимі величини вібрації на сидінні або робочі площадки (і) і на органах управління (п) (сн 1102-73)
- •2.2.5 Заходи щодо організації режиму праці робітників вібронебезпечних професій
- •Допустима сумарна тривалість дії вібрації (за зміну) ручних машин і робочих місць, що не відповідають діючим санітарним нормам
- •Розділ 3. Проблеми профілактики виробничого травматизму в галузі
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі
- •3.1.1. Аналіз умов праці у галузі за травмонебезпечними чинниками
- •3.1.2. Умови безпечної експлуатації галузевих об'єктів
- •3.1.3. Аналіз виробничого травматизму за причинами і травмуючими чинниками
- •3.1.4. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму в галузі
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •3.2.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •3.2.2. Організація виконання земляних робіт відповідно до вимог безпеки
- •Найменша допустима відстань по горизонталі від підошви укосу виїмки до найближчої до неї опори машин
- •3.2.2. Техногенні аварії і катастрофи на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки.
- •3.2.4. Основні шляхи зниження травматизму на будівельно-монтажних роботах
- •Частота випадків падіння різних типів конструкцій
- •3.2.5. Антиаварійні заходи при експлуатації піднімально-транспортного обладнання
- •Розподілення аварій і травматизму
- •3.2.6. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •3.2.7. Організація видачі нарядів — допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •3.2.8. Порядок оформлення оперативної документації щодо техніки безпеки
- •3.2.9. Рішення питань безпеки в технічній документації
- •3.2.10. Техногенні аварії та катастрофи
- •3.2.11. План ліквідації аварії при будівництві наземної або підземної споруди
- •3.2.12. Методика технічного розслідування випадків падіння залізобетонних
- •І. Загальні положення
- •II. Технічне розслідування
- •1. Опис аварії та її наслідків
- •2. Опис зовнішнього стану конструкції після падіння
- •3. Технічний аналіз стану петель і строп
- •4. Складання схем зацеплення і падіння конструкцій
- •III. Висновок про причини аварії
- •1. Аналіз умов виконання робіт і технічного стану гнучких вантажозахватних пристроїв
- •2. Заключення і висновки комісії
- •3.2.13. Підвищення безпеки робіт при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.14. Обов'язки органів виконавчої влади при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.15. Методи навчання з питань охорони праці
- •Розділ 4 пожежна безпека галузевих об’єктів
- •4.1. Актуальність питань пожежної безпеки
- •4.2. Чинники пожежної небезпеки
- •4.3. Пожежонебезпечні властивості та особливості галузевих об'єктів
- •4.4. Причини пожеж на галузевих об'єктах
- •Дані термічного аналізу конструктивних матеріалів кабелів
- •Мінімальна енергія запалюваная паро- і газоповітряних сумішей при різних температурах, мДж
- •4.5. Причини пожеж від проявів механічної та хімічної енергії
- •4.6 . Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •4.7. Класифікація галузевих об'єктів за їх вибуховою і пожежною небезпекою
- •Категорії приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з онтп24-86.
- •4.8. Методи розрахунку категорій вибухопожежної небезпеки приміщень
- •Коефіцієнт участі пального у вибуху
- •Визначання коефіцієнта
- •Розрахунок надмірного тиску вибуху для горючого пилу
- •4.9. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
- •Класифікація приміщень і зовнішніх установок згідно з пуе
- •4.10. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •4.11. Заходи та засоби систем забезпечення пожежної безпеки
- •4.12. Попередження пожеж при використанні електроструму на галузевих об'єктах
- •Допустима відстань між світильниками та горючими матеріалами
- •4.13. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •Радіус зони проведення вогневих робіт
- •4.14. Система організаційно-режимних заходів пожежної безпеки у галузі
- •4.15. Організація служби пожежної безпеки у галузі
- •4.16. Навчання з питань пожежної безпеки
- •4.17. Пожежно-технічні комісії
- •4.18. Добровільні пожежні дружини
- •4.19. Державний пожежний нагляд
- •4.20. Дії працівників галузевих об'єктів на випадок пожежі
- •Список літератури
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу 42
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі 55
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі 61
Допустимі величини параметрів вібрації робочих місць (з сн 245-71)
Якщо тривалість дії вібрації менше 4 години протягом робочого дня, допустимі величини і рівні слід збільшити в 1,4 рази (на 3 дБ), при дії менше 2 годин в 2 рази (на 6 дБ), при дії меншій за 1 годину — в 3 рази (на 9 дБ). СН 1102-73 дотримуються на робочих місцях-водіїв і обслуговуючого персоналу будівельно-дорожніх, землерійно-транспортних, меліоративних і інших аналогічних видів машин, а також тракторів і вантажного автотранспорту. Ці норми і правила є обов'язковими для всіх організацій, що проектують, виготовляють, або капітально ремонтують машини. Вони встановлюють допустимі величини вібрацій, що виникають на робочих місцях і органах управління машин в процесі переміщення їх по місцевості, агрофону на дорогах і при виконанні виробничих операцій без переміщення.
Заміри вібрацій і порівняння їх з допустимими величинами вказаних норм з внесенням відповідних даних в паспорт машини здійснюють при випробуванні дослідних зразків, контрольних випробуваннях після капітального ремонту і таких же випробуваннях при експлуатації.
В нормах наведені допустимі величини і рівні коливальної швидкості вертикальної і горизонтальної вібрацій в межах середньогеометричних частот октавних смуг на сидіння або робочі площадки і на органи управління (рульове колесо, важелі, гальма і ін.).
Допустимі величини вібрацій на сидіння або робочі площадки наведені в табл. 15.
Крім нормування вібраційних параметрів, необхідним заходом є планово-запобіжні ремонти і контролювання вібраційних параметрів. Ручні машини, що знаходяться в експлуатації один раз в 6 місяців повинні перевірятися на відповідність їх вібраційних параметрів паспортним даним. Всі результати контрольних замірів вібрації машин, відмітки про ремонт і профілактику вносяться в спеціальний журнал і індивідуальний паспорт машини. Ручні машини належить індивідуально закріпляти за працюючим, зберігати в спеціальних місцях і регулярно змащувати.
Таблиця 15.
Допустимі величини вібрації на сидінні або робочі площадки (і) і на органах управління (п) (сн 1102-73)
З технічної точки зору раціональним заходом є створення нових конструкцій машин і інструментів вібрація яких не повинна виходити за межі безпечні для людини, а сила натиску має бути 15-20 кг. Серед інших принципів вібраційного захисту належить використовувати різні демпфуючі пристосування. Для вібропоглинання і демпфування вібруючих конструкцій та окремих їх частин на вібруючі конструкції і деталі наносять шар пружнов'язких матеріалів, що мають великі внутрішні втрати. До таких матеріалів належать мастика А-1, А-2, ТУ МПХ272-5, пластик ШВИМ-18, пінопласт ВД-17-58, ВД-17-59 і гума.
Зниження рівня вібрації вібропоглинаючими покриттями на низьких частотах досягає 8 дБ, на високих -— 12 дБ. Товщина покриття мастиками перевищує в 2-3 рази товщину вібруючих тонкостінних деталей.
Для зменшення вібрації, що передається від двигуна в кабіну машини, використовують корпусну (рамну) віброізоляцію. Як віброізолятори вузлів застосовують амортизатори: пружинні, гумово-металеві АКСС-4, гумові прокладки з ребристої та дірчастої гуми, динамічні віброгасники.
Для захисту лівої руки від вібрації вставного інструмента використовують віброгасячі насадки з губчатої гуми, пластмаси в комбінації з пружинними амортизаторами.
Подібні насадки використовуються і для захисту від вібрації рукоятки шліфувальних машин. Зменшення вібрацій інструментів обертової дії можна добитися шляхом регулярного балансування.
Для зменшення вібрації, що передається на робочі місця, застосовують спеціальні амортизуючі сидіння, площадки з пасивною пружинною ізоляцією, гумові, поролонові і інші вібропоглинаючі настили.
Крім того, необхідно:
○ систематично зрівноважувати (статично і динамічно) всі деталі агрегату, що рухаються, для зменшення динамічних сил, які збуджують вібрації; передбачити мінімальні допуски з метою зменшення зазорів у з'єднаннях деталей (перекоси, невірна відстань між центрами і т.ін.);
○ застосовувати змащення вібруючих деталей, що співударяються, в'язкими рідинами;
○ для послаблення вібрацій, які розповсюджуються в сусідні приміщення, по конструкції будівлі, агрегати, що створюють вібрації (двигуни, вентилятори і ін.) встановлювати на самостійних фундаментах, віброізольованих від підлоги та інших конструкцій будівель або на спеціально розрахованих амортизаторах зі сталевих пружин чи пружних матеріалів.
Розрахунок фундаментів і віброізоляторних засобів на стадії проектування є кардинальним заходом зниження загальної вібрації при встановленні потужних машин і агрегатів.
До роботи з вібруючими машинами і обладнанням допускаються особи, що мають 18 років і отримали відповідну кваліфікацію та здали технічний мінімум з техніки безпеки. При прийомі на роботу вони повинні проходити попередній медичний огляд, а в процесі роботи раз на рік — періодичний огляд.
Робота з вібруючим обладнанням, як правило, має проводитися в опалювальних приміщеннях з температурою повітря не менше 16° при вологості 40 ~ 60% і швидкості руху не більше 0,3 м/с. При неможливості створити подібні умови (робота на відкритому повітрі, підземні роботи і ін.) для періодичного обігрівання влаштовують спеціальні приміщення з температурою повітря не менше 22°, відносною вологістю 40-60% і швидкістю руху повітря — 0,3 м/с.
Для індивідуального захисту використовують рукавиці, що гасять вібрацію і спеціальне взуття. Вимоги до захисту рукавиць з демпфуючих матеріалів регламентується спеціальним ДСП. Стандартизується ефективність гасіння вібрації, товщина демпфуючого матеріалу, область використання і інші вимоги до захисних засобів цього типу.
З метою підвищення захисних властивостей організму і працездатності розроблений спеціальний комплекс виробничої гімнастики, вітамінна профілактика та спецхарчування, а також рекомендації щодо гідропроцедур з температурою води 38° і самомасажем для верхніх кінцівок.