Допустимі величини параметрів вібрації робочих місць (з сн 245-71)

Якщо тривалість дії вібрації менше 4 години протягом робочо­го дня, допустимі величини і рівні слід збільшити в 1,4 рази (на 3 дБ), при дії менше 2 годин в 2 рази (на 6 дБ), при дії меншій за 1 годину — в 3 рази (на 9 дБ). СН 1102-73 дотримуються на робочих місцях-водіїв і обслуговуючого персоналу будівельно-дорожніх, землерійно-транспортних, меліоративних і інших аналогічних видів машин, а також тракторів і вантажного автотранспорту. Ці норми і правила є обов'язковими для всіх організацій, що проектують, виготовляють, або капітально ремонтують машини. Вони встановлюють допус­тимі величини вібрацій, що виникають на робочих місцях і орга­нах управління машин в процесі переміщення їх по місцевості, агро­фону на дорогах і при виконанні виробничих операцій без пере­міщення.

Заміри вібрацій і порівняння їх з допустимими величинами вка­заних норм з внесенням відповідних даних в паспорт машини здійснюють при випробуванні дослідних зразків, контрольних вип­робуваннях після капітального ремонту і таких же випробуваннях при експлуатації.

В нормах наведені допустимі величини і рівні коливальної швид­кості вертикальної і горизонтальної вібрацій в межах середньогеометричних частот октавних смуг на сидіння або робочі площадки і на органи управління (рульове колесо, важелі, гальма і ін.).

Допустимі величини вібрацій на сидіння або робочі площадки наведені в табл. 15.

Крім нормування вібраційних параметрів, необхідним заходом є планово-запобіжні ремонти і контролювання вібраційних пара­метрів. Ручні машини, що знаходяться в експлуатації один раз в 6 місяців повинні перевірятися на відповідність їх вібраційних пара­метрів паспортним даним. Всі результати контрольних замірів вібрації машин, відмітки про ремонт і профілактику вносяться в спеціальний журнал і індивідуальний паспорт машини. Ручні маши­ни належить індивідуально закріпляти за працюючим, зберігати в спеціальних місцях і регулярно змащувати.

Таблиця 15.

Допустимі величини вібрації на сидінні або робочі площадки (і) і на органах управління (п) (сн 1102-73)

З технічної точки зору раціональним заходом є створення но­вих конструкцій машин і інструментів вібрація яких не повинна ви­ходити за межі безпечні для людини, а сила натиску має бути 15-20 кг. Серед інших принципів вібраційного захисту належить ви­користовувати різні демпфуючі пристосування. Для вібропоглинання і демпфування вібруючих конструкцій та окремих їх частин на вібруючі конструкції і деталі наносять шар пружнов'язких матері­алів, що мають великі внутрішні втрати. До таких матеріалів нале­жать мастика А-1, А-2, ТУ МПХ272-5, пластик ШВИМ-18, піноп­ласт ВД-17-58, ВД-17-59 і гума.

Зниження рівня вібрації вібропоглинаючими покриттями на низь­ких частотах досягає 8 дБ, на високих -— 12 дБ. Товщина покриття мастиками перевищує в 2-3 рази товщину вібруючих тонкостінних деталей.

Для зменшення вібрації, що передається від двигуна в кабіну машини, використовують корпусну (рамну) віброізоляцію. Як віброізолятори вузлів застосовують амортизатори: пружинні, гумово-металеві АКСС-4, гумові прокладки з ребристої та дірчастої гуми, динамічні віброгасники.

Для захисту лівої руки від вібрації вставного інструмента ви­користовують віброгасячі насадки з губчатої гуми, пластмаси в комбінації з пружинними амортизаторами.

Подібні насадки використовуються і для захисту від вібрації рукоятки шліфувальних машин. Зменшення вібрацій інструментів обертової дії можна добитися шляхом регулярного балансування.

Для зменшення вібрації, що передається на робочі місця, зас­тосовують спеціальні амортизуючі сидіння, площадки з пасивною пружинною ізоляцією, гумові, поролонові і інші вібропоглинаючі на­стили.

Крім того, необхідно:

○ систематично зрівноважувати (статично і динамічно) всі деталі агрегату, що рухаються, для зменшення динамічних сил, які збуджують вібрації; передбачити мінімальні допуски з метою змен­шення зазорів у з'єднаннях деталей (перекоси, невірна відстань між центрами і т.ін.);

○ застосовувати змащення вібруючих деталей, що співударяються, в'язкими рідинами;

○ для послаблення вібрацій, які розповсюджуються в сусідні приміщення, по конструкції будівлі, агрегати, що створюють вібрації (двигуни, вентилятори і ін.) встановлювати на самостійних фунда­ментах, віброізольованих від підлоги та інших конструкцій будівель або на спеціально розрахованих амортизаторах зі сталевих пружин чи пружних матеріалів.

Розрахунок фундаментів і віброізоляторних засобів на стадії проектування є кардинальним заходом зниження загальної вібрації при встановленні потужних машин і агрегатів.

До роботи з вібруючими машинами і обладнанням допуска­ються особи, що мають 18 років і отримали відповідну кваліфіка­цію та здали технічний мінімум з техніки безпеки. При прийомі на роботу вони повинні проходити попередній медичний огляд, а в про­цесі роботи раз на рік — періодичний огляд.

Робота з вібруючим обладнанням, як правило, має проводити­ся в опалювальних приміщеннях з температурою повітря не менше 16° при вологості 40 ~ 60% і швидкості руху не більше 0,3 м/с. При неможливості створити подібні умови (робота на відкритому повітрі, підземні роботи і ін.) для періодичного обігрівання влаштовують спеціальні приміщення з температурою повітря не менше 22°, віднос­ною вологістю 40-60% і швидкістю руху повітря — 0,3 м/с.

Для індивідуального захисту використовують рукавиці, що га­сять вібрацію і спеціальне взуття. Вимоги до захисту рукавиць з демпфуючих матеріалів регламентується спеціальним ДСП. Стан­дартизується ефективність гасіння вібрації, товщина демпфуючого матеріалу, область використання і інші вимоги до захисних засобів цього типу.

З метою підвищення захисних властивостей організму і пра­цездатності розроблений спеціальний комплекс виробничої гімнас­тики, вітамінна профілактика та спецхарчування, а також рекомендації щодо гідропроцедур з температурою води 38° і самомасажем для верхніх кінцівок.