2.2.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками

Генерація шуму у виробничих процесах на галузевих об'єк­тах обумовлюється різноманітними причинами, що створюють відповідні труднощі у боротьбі з цим чинником і вимагають ком­плексного вирішення.

Боротьба з шумом в умовах галузі здійснюється різними колективними методами і засобами індивідуального захисту. Відносно джерела шуму колективні засоби поділяють на такі, що зменшують шум на шляху його поширення і такі, що знижу­ють шум у джерелі його виникнення. Найефективнішими є за­ходи, що ведуть до зниження шуму в джерелі його виникнення: покращення конструкції машин, застосування матеріалів для деталей машин, що не викликають сильних звуків, забезпечен­ня мінімальних допусків в сполучених деталях та інше.

На галузевих об'єктах проводяться заходи як технічного, так і медичного характеру. Основними з них є

° усунення причини шуму або його послаблення в процесі про­ектування технологічних процесів і конструювання обладнання;

° ізоляція джерел шуму від навколишнього середовища за­собами звуко- і віброізоляції і звуко- і вібропоглинання;

° зменшення щільності звукової енергії виробничих при­міщень, відбитої від стін і перекриття;

° раціональне планування приміщень і цехів;

° використання засобів індивідуального захисту від шуму;

° раціоналізація режимів праці в умовах шуму;

° профілактичні заходи медичного характеру.

На галузевих об'єктах використовуються екскаватори, компресори, вібратори, дробарки, інші машини та механізми, при роботі яких виникають механічні коливання, що є причи­ною появи потужного звукового поля.

При розробці заходів захисту від шуму визначають звукову потужність машин, визначають рівні звукового тиску на робочих місцях, підбирають пристрої захисту від шуму і розраховують їх у відповідності з рівнями звукового тиску і звуку, що нормуються.

Акустична потужність машини розраховується або прий­мається за стандартами або інструкціями на машини.

Якщо машина встановлена в гулкому приміщенні, то рівень акустичної потужності, дБ, визначають за формулою

де — середній активний рівень звукового тиску в різних точках приміщення, дБ;

А — еквівалентна площа звукопоглинання приміщення, м²;

Ао — порогове значення повного звукопоглинання, рівне їм.

Для станків, будівельних і інших з шумовими характеристиками машин, відсутні формули розрахунку їх акустичної по­тужності. Для повітродувок, вентиляторів, пристроїв з газопов­ітряними струменями такі розрахунки є. Так, акустичну по­тужність вентиляторів визначають за формулою

де - загальний рівень звукової потужності шуму вентилятора, дБ. відносно 10-12 Вт.

L — критерій шумності дБ, що залежить від типу і конструкції вентилятора і приймається по таблиці СН 399-69 "Вказівки до акус­тичного розрахунку вентиляторного устаткування" або "Справочник проектировщика. Защита от шума. Под. ред. Юдина Е.Я. Строй-издат. —1974."

Q — продуктивність вентилятора, м2/сек;

Н— повний тиск, що створює вентилятор, Па (1 Па = 1 Н/м² = = 0,1кГ/м²);

—поправка на режим роботи вентилятора, дБ, по Сн 399-69.

Необхідний рівень зниження шуму в кожній з октав визначається за формулою

де L — рівень звукового тиску в джерелі шуму, дБ;

— рівень звукового тиску, допустимий санітарними нор­мами СН 245-71.

На галузевих об'єктах шум у джерелі його виникнення в тех­нологічних процесах і при роботі машин послабляється різними кон­структивними заходами: безударні і зворотно-поступові рухи час­тин машин з обертовими рухами, установлюють агрегати на амор­тизатори і фундаменти, демпфують металеві деталі пружними ма­теріалами з великим внутрішнім тертям (гумою, азбестом, войлоком), що поглинають коливальну енергію; зменшують рівень вібрації деталей шляхом зміни їх жорсткості або маси; використовують гнучкі зв'язки (пружини і прокладки); замінюють металеві деталі на пластмасові і гумові.

Окрім вказаного, проводиться статичне і динамічне зрівнова­жування рухомих частин машин, використовують мінімальні допус­ки у сполучних деталях.

В умовах галузі захист від шуму здійснюється акустичними засобами — звукопоглинанням та звукоізоляцією.

Рис. 1. Схема розповсюдження звуку при зустрічі з перешкодою

При зустрічі звукової енергії J з перешкодою 1 (рис. 1) частина енергії J_від відбивається, створюється луна або гулкість, інша час­тина J_пог, поглинається перешкодою і остання частина J_пр прохо­дить перешкоду, створює звук за її межами.

Величини відбиття звукової енергії , поглинання і звуко­провідності характеризуються наступними коефіцієнтами:

; ; ,

де J— звукова енергія, що зустрічається з перешкодою. Ці коефіцієнти зв’язані між собою рівнянням

+ + =1

Практично < 0,001, тому можна допустити

+ =1- =1-

Властивість матеріалів поглинати звукову енергію характери­зується коефіцієнтом звукопоглинання Значення цього коефіцієн­та для деяких матеріалів наведені в таблиці 12.

Таблиця 12.