2.2.2 Поліпшення стану виробничого середовища за мікрокліматичними показниками

Дані про стан метеорологічних показників дозволяють розроб­ляти і проводити в умовах галузі систему профілактичних заходів, спрямованих на оздоровлення умов праці і усунення можливого несприятливого їх впливу на організм людини.

В санітарних нормах проектування промислових підприємств наведені величини параметрів метеорологічних умов в робочій зоні виробничих приміщень для трьох категорій робіт за тяжкістю, для теплого і холодного періоду року, окремо для приміщень зі значним і незначними надлишками тепла (до або більше 20 ккал/мг).

гідно з нормами в приміщеннях з великим вологовиділенням на робочих місцях допускається підвищення відносної вологості повітря для теплого періоду року на 10-20%, але не вище 75% за­гального рівня. При цьому температура повітря не має бути вищою 28°С при легкій і середній тяжкості робіт і не більше 26°С — при тяжкій праці.

Відхилення від норми за метеорологічними умовами в окре­мих випадках допускається деякими відомчими документами. Можна допустити підвищення температури повітря в робочих при­міщеннях в теплий період року на 2-5° залежно від тепловиділень, але не вище 30-33° у випадку, коли середня температура найжаркішого місяця перевищує 25°.

Температура поверхонь обладнання і огороджень на робочо­му місці не повинна перевищувати 45°, а для обладнання, темпера­тура якого біля 100° — не більше 35°.

При неможливості підтримувати нормовані метеорологічні параметри мають бути передбачені профілактичні заходи захисту працюючих від перегрівання.

Захист працюючих від перегрівання досягається технічними засобами; механізацією тяжких робіт, дистанційним управлінням механізмами, за рахунок зміни технології виробництва. Засоби теп­лоізоляції і екранування значно зменшують теплові випромінюван­ня і надходження конвекційного тепла на робочі місця. Так, наприк­лад, розрахунки показують, що теплоізоляція стінок термічних пе­чей для обпалювання цегли, дренажних трубок, знижує температу­ру її поверхні з 130 до 50°, зменшує тепловиділення в 5 разів.

Найбільш ефективним захистом від променевої енергії є во­дяні завіси. Шар води в 1 мм є достатнім, щоб поглинути всю теп­лову радіацію від відкритих нагрітих печей.

При наявності потужних джерел конвекційного і променевого тепла важливим заходом по нормалізації мікрокліматичних умов є аерація. Для цього необхідно забезпечити безперешкодний вихід нагрітого повітря через шахти, вікна у верхній зоні приміщення або аераційні фрамуги в стінах будівлі. Однак одна аерація не в змозі забезпечити сприятливих мікрокліматичних умов на всіх робочих місцях, тому використовують місцеве повітряне душування, що полегшує тепловіддачу організму.

На деяких робочих місцях, наприклад на постах і пультах уп­равління обпалювальних печей, в кабінах кранівників і інших, до­цільно застосовувати охолодження стін або установку спеціальних охолоджуючих екранів (до +5 °С), що посилюють тепловіддачу вип­ромінюванням.

Щодо заходів особистої профілактики, суттєве значення має раціональний питний режим. При значних вологовтратах (понад 3,5 кг за зміну) і значному часі опромінення інфрачервоною радіа­цією —50% і більше робочого часу — використовується охолодже­на (до 15-20°С) підсолена (0,5% NaCl) газована вода з добавкою деякої кількості солей калію та вітамінів.

При легких формах гіпертермії рекомендуються гідропроцедури — теплий душ 26-27°С протягом 5-8 хв. Після процедури легкий відпочинок у лежачому стані. При відсутності душових реко­мендується вологе обтирання протягом 10-15 хв. і велика кількість питва.

При легких формах перегріву після проведення вказаних проце­дур і виведення людини на свіже повітря хворобливі явища швидко проходять (1-2 г), а на наступний день працездатність людини повніс­тю відновлюється. При симптомах хронічного перегрівання для пов­ного видужування працюючих переводять у більш сприятливі умови.

При великих теплових навантаженнях суттєве значення має спеціально впроваджений режим праці з обов'язковими перервами у роботі. Введення перерв сприяє відновленню зрушень у серцевосудинній системі і полегшенню терморегуляції, особливо якщо пе­рерви на відпочинок проводяться в оптимальних для цього мікрок­ліматичних умовах.

Для відпочинку працюючих в умовах нагріваючого мікроклі­мату на виробничих підприємствах рекомендуються наступні ва­ріанти температурних умов: температура стін і повітря 15-17°С; температура стін 10-14°; повітря 25-30; температура однієї стіни 1° решти і повітря — 25-30°; температура стін 20°, температура повітря 20°, температура повітря 25° (для місцевостей з дуже жар­ким кліматом).

У значній мірі захищає від перегрівання раціонально створе­ний спецодяг, який має бути повітро- і вологонепроникний і мати відповідні теплозахисні властивості, відбивати інфрачервону радіа­цію. Крім цього працюючі попередньо і періодично проходять ме­дичні огляди. Періодичний огляд працюючих, що систематично підпадають під дію високих температур і інтенсивне опромінення, проводиться один раз у 24 місяці.

При роботі на холоді, необхідно, з однієї сторони, попередити сильне переохолодження організму працюючих, з іншої — забезпе­чити його швидке зігрівання з метою своєчасної нормалізації фізіо­логічних зрушень, що настали внаслідок охолодження. Теплий одяг запобігає надмірному охолодженню організму. Фізичні властивості спецодягу, крім теплозахисних властивостей, мають забезпечува­ти випаровування поту з поверхні шкіри, бо затримка випаровуван­ня призведе до зволоження одягу і збільшення теплових витрат організмом.

В окремих випадках при роботі на холоді використовують при­строї місцевого променевого обігріву або організацію періодичних перерв. У роботі на відкритому повітрі з низькими температурами такі перерви надаються по 10 хв. через кожну годину праці для обігрівання у спеціальних теплих приміщеннях. Температура повітря в цих приміщеннях має бути не менше 23°С.

Для зовнішніх робіт несприятливими метеорологічними умо­вами, за яких надаються обов'язкові перерви для обігрівання вва­жається: температура повітря від 0 до 10° С при швидкості вітру 4—5 м/с; температура повітря від -10° до -15° С при швидкості вітру 2 м/с; температура повітря від -15°до -20° С при швид­кості вітру до 2 м/с; у безвітряну погоду при температурі -20°С і нижче. Припинення роботи на відкритому повітрі при низьких температурах проводиться на підставі рішення місцевих Рад.