
- •Розділ 1. Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування
- •1.1 Система управління охороною праці в галузі
- •1.2 Загальні вимоги до побудови суопг
- •1.3 Функції та структура суопг
- •1.4. Інформаційний чинник організації управління безпекою праці
- •1.5. Організація робіт з охорони праці
- •1.6. Планування заходів з охорони праці
- •1.7. Система навчання нормам і правилам охорони праці
- •1.8. Система управління трудовою і технологічною дисциплінами
- •1.9. Система забезпечення безпечних умов праці
- •1.10. Організація паспортизації і атестації робочих місць згідно умов охорони праці
- •1.11. Роль соціально-психологічних чинників у суопг
- •Розділ 2. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі
- •2.1. Стан умов праці в галузі
- •2.1.1. Чинники, що формують умови праці
- •2.1.2. Завдання аналізу умов праці
- •2.1.3. Аналіз умов праці за показниками чинників виробничого середовища
- •2.1.4. Деякі професійні захворювання характерні для працівників галузі
- •2.1.5. Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату
- •Класи умов праці за показниками wвст-індексу для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року (°с)
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень у холодну пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для відкритих територій в холодну пору року (зима) та в холодних приміщеннях
- •2.1.6. Гігієнічне нормування умов праці за показниками виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
- •Класи умов праці залежно від рівня шуму, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях
- •2.1.7. Гігієнічне нормування умов праці за вібраційними чинниками
- •Деякі технічні характеристики основних типів шліфувальних машин
- •Допустимі величини коливальної швидкості ручних машин, що діють на руки працюючих
- •Допустима загальна вібрація на сидінні або робочому майданчику
- •Допустимі рівні локальної вібрації на органах керування
- •Класи умов праці залежно від рівня вібрації
- •2.1.8 Професійні захворювання, спричинені мікрокліматичним чинником виробничого середовища
- •2.1.9 Оцінка шкідливої дії шуму, ультразвуку і інфразвуку на організм людини
- •2.1.10 Професійні захворювання, спричинені вібраційним чинником
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •2.2.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •2.2.2 Поліпшення стану виробничого середовища за мікрокліматичними показниками
- •2.2.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •Значення коефіцієнта звукопоглинання
- •2.2.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •Допустимі величини параметрів вібрації робочих місць (з сн 245-71)
- •Допустимі величини вібрації на сидінні або робочі площадки (і) і на органах управління (п) (сн 1102-73)
- •2.2.5 Заходи щодо організації режиму праці робітників вібронебезпечних професій
- •Допустима сумарна тривалість дії вібрації (за зміну) ручних машин і робочих місць, що не відповідають діючим санітарним нормам
- •Розділ 3. Проблеми профілактики виробничого травматизму в галузі
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі
- •3.1.1. Аналіз умов праці у галузі за травмонебезпечними чинниками
- •3.1.2. Умови безпечної експлуатації галузевих об'єктів
- •3.1.3. Аналіз виробничого травматизму за причинами і травмуючими чинниками
- •3.1.4. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму в галузі
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •3.2.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •3.2.2. Організація виконання земляних робіт відповідно до вимог безпеки
- •Найменша допустима відстань по горизонталі від підошви укосу виїмки до найближчої до неї опори машин
- •3.2.2. Техногенні аварії і катастрофи на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки.
- •3.2.4. Основні шляхи зниження травматизму на будівельно-монтажних роботах
- •Частота випадків падіння різних типів конструкцій
- •3.2.5. Антиаварійні заходи при експлуатації піднімально-транспортного обладнання
- •Розподілення аварій і травматизму
- •3.2.6. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •3.2.7. Організація видачі нарядів — допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •3.2.8. Порядок оформлення оперативної документації щодо техніки безпеки
- •3.2.9. Рішення питань безпеки в технічній документації
- •3.2.10. Техногенні аварії та катастрофи
- •3.2.11. План ліквідації аварії при будівництві наземної або підземної споруди
- •3.2.12. Методика технічного розслідування випадків падіння залізобетонних
- •І. Загальні положення
- •II. Технічне розслідування
- •1. Опис аварії та її наслідків
- •2. Опис зовнішнього стану конструкції після падіння
- •3. Технічний аналіз стану петель і строп
- •4. Складання схем зацеплення і падіння конструкцій
- •III. Висновок про причини аварії
- •1. Аналіз умов виконання робіт і технічного стану гнучких вантажозахватних пристроїв
- •2. Заключення і висновки комісії
- •3.2.13. Підвищення безпеки робіт при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.14. Обов'язки органів виконавчої влади при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.15. Методи навчання з питань охорони праці
- •Розділ 4 пожежна безпека галузевих об’єктів
- •4.1. Актуальність питань пожежної безпеки
- •4.2. Чинники пожежної небезпеки
- •4.3. Пожежонебезпечні властивості та особливості галузевих об'єктів
- •4.4. Причини пожеж на галузевих об'єктах
- •Дані термічного аналізу конструктивних матеріалів кабелів
- •Мінімальна енергія запалюваная паро- і газоповітряних сумішей при різних температурах, мДж
- •4.5. Причини пожеж від проявів механічної та хімічної енергії
- •4.6 . Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •4.7. Класифікація галузевих об'єктів за їх вибуховою і пожежною небезпекою
- •Категорії приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з онтп24-86.
- •4.8. Методи розрахунку категорій вибухопожежної небезпеки приміщень
- •Коефіцієнт участі пального у вибуху
- •Визначання коефіцієнта
- •Розрахунок надмірного тиску вибуху для горючого пилу
- •4.9. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
- •Класифікація приміщень і зовнішніх установок згідно з пуе
- •4.10. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •4.11. Заходи та засоби систем забезпечення пожежної безпеки
- •4.12. Попередження пожеж при використанні електроструму на галузевих об'єктах
- •Допустима відстань між світильниками та горючими матеріалами
- •4.13. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •Радіус зони проведення вогневих робіт
- •4.14. Система організаційно-режимних заходів пожежної безпеки у галузі
- •4.15. Організація служби пожежної безпеки у галузі
- •4.16. Навчання з питань пожежної безпеки
- •4.17. Пожежно-технічні комісії
- •4.18. Добровільні пожежні дружини
- •4.19. Державний пожежний нагляд
- •4.20. Дії працівників галузевих об'єктів на випадок пожежі
- •Список літератури
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу 42
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі 55
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі 61
2.2.2 Поліпшення стану виробничого середовища за мікрокліматичними показниками
Дані про стан метеорологічних показників дозволяють розробляти і проводити в умовах галузі систему профілактичних заходів, спрямованих на оздоровлення умов праці і усунення можливого несприятливого їх впливу на організм людини.
В санітарних нормах проектування промислових підприємств наведені величини параметрів метеорологічних умов в робочій зоні виробничих приміщень для трьох категорій робіт за тяжкістю, для теплого і холодного періоду року, окремо для приміщень зі значним і незначними надлишками тепла (до або більше 20 ккал/мг).
гідно з нормами в приміщеннях з великим вологовиділенням на робочих місцях допускається підвищення відносної вологості повітря для теплого періоду року на 10-20%, але не вище 75% загального рівня. При цьому температура повітря не має бути вищою 28°С при легкій і середній тяжкості робіт і не більше 26°С — при тяжкій праці.
Відхилення від норми за метеорологічними умовами в окремих випадках допускається деякими відомчими документами. Можна допустити підвищення температури повітря в робочих приміщеннях в теплий період року на 2-5° залежно від тепловиділень, але не вище 30-33° у випадку, коли середня температура найжаркішого місяця перевищує 25°.
Температура поверхонь обладнання і огороджень на робочому місці не повинна перевищувати 45°, а для обладнання, температура якого біля 100° — не більше 35°.
При неможливості підтримувати нормовані метеорологічні параметри мають бути передбачені профілактичні заходи захисту працюючих від перегрівання.
Захист працюючих від перегрівання досягається технічними засобами; механізацією тяжких робіт, дистанційним управлінням механізмами, за рахунок зміни технології виробництва. Засоби теплоізоляції і екранування значно зменшують теплові випромінювання і надходження конвекційного тепла на робочі місця. Так, наприклад, розрахунки показують, що теплоізоляція стінок термічних печей для обпалювання цегли, дренажних трубок, знижує температуру її поверхні з 130 до 50°, зменшує тепловиділення в 5 разів.
Найбільш ефективним захистом від променевої енергії є водяні завіси. Шар води в 1 мм є достатнім, щоб поглинути всю теплову радіацію від відкритих нагрітих печей.
При наявності потужних джерел конвекційного і променевого тепла важливим заходом по нормалізації мікрокліматичних умов є аерація. Для цього необхідно забезпечити безперешкодний вихід нагрітого повітря через шахти, вікна у верхній зоні приміщення або аераційні фрамуги в стінах будівлі. Однак одна аерація не в змозі забезпечити сприятливих мікрокліматичних умов на всіх робочих місцях, тому використовують місцеве повітряне душування, що полегшує тепловіддачу організму.
На деяких робочих місцях, наприклад на постах і пультах управління обпалювальних печей, в кабінах кранівників і інших, доцільно застосовувати охолодження стін або установку спеціальних охолоджуючих екранів (до +5 °С), що посилюють тепловіддачу випромінюванням.
Щодо заходів особистої профілактики, суттєве значення має раціональний питний режим. При значних вологовтратах (понад 3,5 кг за зміну) і значному часі опромінення інфрачервоною радіацією —50% і більше робочого часу — використовується охолоджена (до 15-20°С) підсолена (0,5% NaCl) газована вода з добавкою деякої кількості солей калію та вітамінів.
При легких формах гіпертермії рекомендуються гідропроцедури — теплий душ 26-27°С протягом 5-8 хв. Після процедури легкий відпочинок у лежачому стані. При відсутності душових рекомендується вологе обтирання протягом 10-15 хв. і велика кількість питва.
При легких формах перегріву після проведення вказаних процедур і виведення людини на свіже повітря хворобливі явища швидко проходять (1-2 г), а на наступний день працездатність людини повністю відновлюється. При симптомах хронічного перегрівання для повного видужування працюючих переводять у більш сприятливі умови.
При великих теплових навантаженнях суттєве значення має спеціально впроваджений режим праці з обов'язковими перервами у роботі. Введення перерв сприяє відновленню зрушень у серцевосудинній системі і полегшенню терморегуляції, особливо якщо перерви на відпочинок проводяться в оптимальних для цього мікрокліматичних умовах.
Для відпочинку працюючих в умовах нагріваючого мікроклімату на виробничих підприємствах рекомендуються наступні варіанти температурних умов: температура стін і повітря 15-17°С; температура стін 10-14°; повітря 25-30; температура однієї стіни 1° решти і повітря — 25-30°; температура стін 20°, температура повітря 20°, температура повітря 25° (для місцевостей з дуже жарким кліматом).
У значній мірі захищає від перегрівання раціонально створений спецодяг, який має бути повітро- і вологонепроникний і мати відповідні теплозахисні властивості, відбивати інфрачервону радіацію. Крім цього працюючі попередньо і періодично проходять медичні огляди. Періодичний огляд працюючих, що систематично підпадають під дію високих температур і інтенсивне опромінення, проводиться один раз у 24 місяці.
При роботі на холоді, необхідно, з однієї сторони, попередити сильне переохолодження організму працюючих, з іншої — забезпечити його швидке зігрівання з метою своєчасної нормалізації фізіологічних зрушень, що настали внаслідок охолодження. Теплий одяг запобігає надмірному охолодженню організму. Фізичні властивості спецодягу, крім теплозахисних властивостей, мають забезпечувати випаровування поту з поверхні шкіри, бо затримка випаровування призведе до зволоження одягу і збільшення теплових витрат організмом.
В окремих випадках при роботі на холоді використовують пристрої місцевого променевого обігріву або організацію періодичних перерв. У роботі на відкритому повітрі з низькими температурами такі перерви надаються по 10 хв. через кожну годину праці для обігрівання у спеціальних теплих приміщеннях. Температура повітря в цих приміщеннях має бути не менше 23°С.
Для зовнішніх робіт несприятливими метеорологічними умовами, за яких надаються обов'язкові перерви для обігрівання вважається: температура повітря від 0 до 10° С при швидкості вітру 4—5 м/с; температура повітря від -10° до -15° С при швидкості вітру 2 м/с; температура повітря від -15°до -20° С при швидкості вітру до 2 м/с; у безвітряну погоду при температурі -20°С і нижче. Припинення роботи на відкритому повітрі при низьких температурах проводиться на підставі рішення місцевих Рад.