2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу

2.2.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі

Впровадження автоматизації та механізації виробничих про­цесів в умовах галузі дає можливість зменшити фізичну напру­женість трудових процесів, підвищити безпеку праці та знизити кількість працюючих на тяжких видах робіт. Скорочення тяжких операцій за рахунок автоматизації і механізації веде до скорочення частки працівників ручної праці, до підвищення її продуктивності.

На багатьох виробничих процесах галузі вже зараз ліквідовані деякі види тяжкої ручної праці. Наприклад, в бетонно-розчинних вузлах, на будівельних майданчиках, на розвантаженні і наванта­женні основних видів сировини, будівельних конструкцій і матері­алів використовуються вантажно-розвантажувальні крани, грейфе­ри і інші механізми.

Обґрунтування першочергових напрямків щодо поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруже­ності трудового процесу в умовах галузі має включати питання ви­робничої санітарії як системи організаційних, гігієнічних і санітар­но-технічних заходів і засобів запобігання впливу на працюючих шкідливих виробничих чинників.

Для розробки заходів щодо питань виробничої санітарії в умо­вах галузі необхідно основну увагу звернути на професійні шкідли­вості, що можуть виникати внаслідок несприятливого впливу ме­теорологічних, санітарно-технічних умов або виробничих техноло­гічних процесів як під час будівництва, так і експлуатації галузевих об'єктів.

Розробка заходів та засобів щодо поліпшення стану виробни­чого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі повинна передбачати:

° заміну шкідливих речовин нешкідливими або менш шкідли­вими;

° заміну процесів і технологічних операцій, пов'язаних з ви­никненням шуму, вібрації і інших шкідливих чинників, процесами або операціями, при яких буде забезпечуватися менша інтенсивність цих чинників або їх повна відсутність;

° заміну твердого та рідкого палива на газоподібне;

° герметизацію та максимальне ущільнення стиків і з'єднань у технологічному обладнанні і трубопроводах з метою запобігання виділення шкідливих чинників в процесі виробництва;

° теплову ізоляцію нагрітих поверхонь обладнання, повітроп­роводів та трубопроводів;

° комплексну механізацію, автоматизацію, дистанційне управ­ління, а також автоматичну сигналізацію про хід окремих процесів та операцій, пов'язаних з використанням шкідливих чинників;

° укриття механічного транспорту, а також герметизацію при транспортуванні пилоподібних матеріалів;

° рекуперацію шкідливих речовин та очистку від них техно­логічних викидів;

° блокування технологічного обладнання і санітарно-техніч­них пристроїв, застосування місцевих витяжок, світильників, шумопоглиначів, амортизацію вібраційного устаткування та ін.;

° раціональну організацію робочих місць та захист їх від впли­ву електромагнітних іонізуючих випромінювань;

° використання технологічних процесів при яких максималь­но скорочується кількість ручних операцій, кількість шкідливих ви­кидів і стічних вод.

Заходи щодо покращення стану виробничого середовища, змен­шення важкості та напруженості трудового процесу вимагають вра­хування всіх можливих негативних наслідків, бо поряд з позитив­ним впливом при формуванні умов праці, може в деяких випадках мати місце протилежна дія.

Використання деяких видів машин і обладнання, технологіч­них процесів, предметів праці і нераціональних методів організації праці і виробництва іноді приводять до погіршення умов праці, підви­щення нервово-психічного навантаження. Наприклад, в будівель­ному виробництві впровадження нових машин для опоряджуваль­них робіт, поряд із підвищенням продуктивності праці, значним її полегшенням призвело до зростання запиленості повітря, що вима­гає впровадження додаткових технічних пристроїв для пиловлов­лювання.

При збільшенні потужностей і швидкості обладнання, зміни традиційних технологічних процесів електрофізичними, електрохі­мічними, ультразвуковими процесами зростає дія таких несприят­ливих виробничих чинників, як шум, вібрація, ультразвук і інше, що у багатьох випадках є причиною виникнення несприятливих умов і негативного впливу на здоров'я працюючих.

Впровадження нової техніки і технології веде до несприятли­вого впливу на умови праці за рахунок того що, наприклад, масшта­би автоматизації в галузі досить незначні, що веде до збільшення несприятливих виробничих чинників.

Збільшення об'ємів виробництва на підприємствах не укомп­лектованих засобами механізації веде до розширення використання ручної праці. Питома вага ручної праці дещо знизилась і в той же час абсолютна чисельність робітників, зайнятих ручною працею в умовах галузі, зросла.

Використання хімічних, біологічно активних речовин, потуж­них засобів впливу на предмети праці в деяких випадках призво­дить до зростання нервово-психічного напруження. Поєднання ве­ликого нервово-психічного напруження з недостатньою м'язовою роботою є характерною ознакою багатьох професій в умовах га­лузі. Такий стан речей також негативно впливає на здоров'я праці­вників, призводить до захворювання серцево-судинної і нервової систем.

У операторів, що працюють на складних ергатичних систе­мах, внаслідок великої кількості сигналів, що поступають на пульт управління, переробки значного об'єму інформації і необхідності швидко приймати рішення, вже через 2-4 год. після початку робо­ти з'являються ознаки втоми. Розвитку втоми сприяє також недо­сконала конструкція пультів управління, незадовільна організація праці і санітарно-гігієнічних умов та ін.

Вказані недоліки в організації санітарно-гігієнічних умов праці та значне нервове напруження зумовлюють виникнення професій­них та виробничо-обумовлених захворювань.