2.1.10 Професійні захворювання, спричинені вібраційним чинником

Людина в змозі відчувати вібрацію в діапазоні від долів Герца до 8000. Вібрація більш високих частот сприймається як теплове відчуття.

Тіло людини можна розглядати як сполучення мас з пружними елементами. В одному випадку це все тіло людини з нижньою ча­стиною хребта і таза (стояча людина), в іншому випадку — верхня частина тіла в поєднанні з верхньою частиною хребта, що нахи­ляється уперед (сидяча людина).

Для людини, що стоїть на вібруючій поверхні, є два резонанс­них піки на частотах 5-12 Гц і 17-25 Гц. Для людини, що сидить — на частотах 4-6Гц. Для голови резонансні частоти лежать в об­ласті 20-30 Гц. В цьому діапазоні частот амплітуда коливань голо­ви може перевищувати амплітуду коливань плечей у три рази. Для лежачої людини область резонансних частот знаходиться в інтер­валі 3-3,5 Гц.

Однією з найбільш важливих коливальних систем є сукупність грудної клітки і черевної порожнини. Коливання в цій системі вини­кають в стоячому положенні. Коливання внутрішніх органів цих порожнин має резонанс на частотах від 7 до 8 Гц, а передньої стінки грудної клітки — від 7 до 11 Гц. При збільшенні частоти коливань відбувається послаблення її передачі на тіло людини. Це не сто­сується резонансних вібрацій, при дії яких відбувається не послаб­лення, а збільшення коливальної швидкості.

Рука людини може розглядатися як система, що складається з зосереджених пружних мас і опорів. Коефіцієнти, що характеризу­ють пружність маси і коливальні втрати, залежать від ступеня на­пруженості м'язів руки і пози працюючого.

Механічна система прямої руки людини має резонанс в об­ласті 30-60 Гц. При передачі коливальних рухів від долоні до тиль­ної сторони руки амплітуда коливань при незмінній частоті 40-50 Гц зменшується на 35-65%. На ділянках між кістю і ліктем, ліктем і плечем відбувається подальше послаблення коливань. Найбільше затухання відбувається у плечовому суглобі і на голові.

При збільшенні сили натиску на інструмент людина отримає не тільки більшу кількість коливальної енергії, але і дія вібрації поч­не розповсюджуватися на більшу рецепторну зону.

Вібраційна хвороба від загальної вібрації різних параметрів призводить до виражених змін в центральній і вегетативній нервовій системі, серцево-судинній системі, обмінних процесах, вестибуляр­ному апараті.

Вібраційна хвороба від коливальної дії високочастотної, загаль­ної і місцевої вібрації спостерігається у робочих залізобетонних за­водів, що працюють на віброущільненні бетону.

Особливістю вібраційної хвороби бетонників є раннє її виник­нення іноді при стажі роботи менше трьох років. Крім описаних «місцевих» явищ, що в цьому випадку спостерігаються також на нижніх кінцівках у бетонників значно виражені загальні порушення зі сторони нервової і судинної системи. У цієї категорії робітників найбільш часто зустрічається "церебральна форма вібраційної хво­роби", ознаками якої є: головні болі, запаморочення з потемнінням в очах, нудота, стани непритомності, що настають без видимих причин, часті спазми коронарних, церебральних і периферичних су­дин. Нерідко порушується коронарний кровообіг та нервово-психі­чна сфера (невротичний фон з нахилом до депресії). Вібраційна хвороба бетонників відзначається тяжкістю перебігу і погано піддається лікуванню.

Загальна вібрація несприятливо впливає на статеву сферу. У чоловіків часто зустрічається імпотенція. У жінок часто спостері­гаються порушення менструальної функції, спонтанні аборти і за­пальні процеси жіночої статевої сфери.

Вібраційна хвороба у водіїв тяжких машин, скреперистів, буль­дозеристів, екскаваторників виникає внаслідок дії загальної і місце­вої вібрацій. На фоні загального ураження нервової системи відміча­ються вегетативно-судинні та вестибулярні розладнання.

Важливу роль в характері реакцій організму відіграють супутні чинники: мікротравмування, охолодження, статичні м'язові зусил­ля, понижений атмосферний тиск, виробничий шум.

Вібраційна хвороба від низькочастотної аперіодичної вібрації і поштовхів зустрічається у працівників транспорту. У цих фахівців часто зустрічаються запальні хвороби чоловічої і жіночої сфери. Для представників цих професій характерна (крім вище згаданого) велика частота остеохондрозів хребта. Ці явища комбінуються з периферичним або вегетативним поліневритом як верхніх так і нижніх кінцівок. Іноді можливі розладнання, описані для професії бетонників.

Особливість дії виробничої вібрації визначається частотним спектром і максимальними рівнями енергії коливань.

Місцева вібрація малої інтенсивності може чинити сприятливу дію на організм людини, відновлювати трофічні зміни, покращувати функціональний стан центральної нервової системи, прискорювати заживання ран і т. ін. При збільшенні інтенсивності коливань і три­валості їх дії виникають зміни, що приводять до розвитку професій­ної патології—вібраційної хвороби.

Вібраційна хвороба — комплекс патологічних змін, що спос­терігаються у працюючих, які систематично підпадають під дію вібрації.

Найбільшу питому вагу (розповсюдження) має патологія при­чиною якої є місцева (локальна) вібрація.

Вібраційна хвороба від "місцевої" дії вібрації спостерігається у працюючих з вібруючим інструментом при частотах від 20 до 150 Гц. У виробничих умовах ручні машини, вібрація яких має мак­симальні рівні енергії (віброшвидкості) при низьких частотах (до 35 Гц) викликають вібраційну патологію з переважанням уражень переважно нервово-м'язового, опорно-рухового апарату.

При роботі з ручними машинами, вібрація яких має максималь­ний рівень енергії і високочастотний спектр (більше 125 Гц), вини­кають головним чином судинні розладнання зі спазмами перифе­ричних судин.

Характерні ознаки цього виду вібрації — побіління пальців пе­реважно при охолодженні, нічні болі, почуття оніміння, "бігання му­рашок" в пальцях. Об'єктивними симптомами є гіпотермія, легка припухлість кінчиків пальців, підвищена пітливість долонь і пальців, зниження больової, температурної і вібраційної чутливості на кис­тях, іноді на передпліччях. Такі симптоми бувають у практично здорових людей, що мають контакти з вібрацією.

Вібрація більш низьких частот (10-12 Гц) призводить пере­важно до поліневротичних явищ і кістково-суглобних уражень.

При дії вібрації низьких частот захворювання виникає через 8-10 років, при дії високочастотної вібрації—через 5 і менше років. Локальні вібрації широкого спектру можуть призвести до розвитку вібраційної патології вже через 3-5 років.

Вібраційні ураження кісток і суглобів спостерігаються у робіт­ників, які використовують вібраційний інструмент. У робочих мо­жуть виникати вібраційні пошкодження кістково-суглобного апара­та, характер і тяжкість таких пошкоджень залежить від стану орган­ізму, ваги вібруючих інструментів, від його справності та від твер­дості матеріалів.

Для розвитку вібраційного пошкодження в здоровому суглобі потрібно не менше 5 років стажу, і дуже рідко (при особливо несп­риятливих умовах праці) зміни виникають вже через 2-3 роки ро­боти. Якщо виникли кісткові зміни то при продовженні роботи вібра­ційне захворювання буде прогресувати. Тому в цьому випадку ро­боту з вібруючим інструментом потрібно негайно припинити, а та­кож не виконувати робіт, які вимагають значної фізичної напруги.