
- •Розділ 1. Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування
- •1.1 Система управління охороною праці в галузі
- •1.2 Загальні вимоги до побудови суопг
- •1.3 Функції та структура суопг
- •1.4. Інформаційний чинник організації управління безпекою праці
- •1.5. Організація робіт з охорони праці
- •1.6. Планування заходів з охорони праці
- •1.7. Система навчання нормам і правилам охорони праці
- •1.8. Система управління трудовою і технологічною дисциплінами
- •1.9. Система забезпечення безпечних умов праці
- •1.10. Організація паспортизації і атестації робочих місць згідно умов охорони праці
- •1.11. Роль соціально-психологічних чинників у суопг
- •Розділ 2. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі
- •2.1. Стан умов праці в галузі
- •2.1.1. Чинники, що формують умови праці
- •2.1.2. Завдання аналізу умов праці
- •2.1.3. Аналіз умов праці за показниками чинників виробничого середовища
- •2.1.4. Деякі професійні захворювання характерні для працівників галузі
- •2.1.5. Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату
- •Класи умов праці за показниками wвст-індексу для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року (°с)
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень у холодну пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для відкритих територій в холодну пору року (зима) та в холодних приміщеннях
- •2.1.6. Гігієнічне нормування умов праці за показниками виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
- •Класи умов праці залежно від рівня шуму, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях
- •2.1.7. Гігієнічне нормування умов праці за вібраційними чинниками
- •Деякі технічні характеристики основних типів шліфувальних машин
- •Допустимі величини коливальної швидкості ручних машин, що діють на руки працюючих
- •Допустима загальна вібрація на сидінні або робочому майданчику
- •Допустимі рівні локальної вібрації на органах керування
- •Класи умов праці залежно від рівня вібрації
- •2.1.8 Професійні захворювання, спричинені мікрокліматичним чинником виробничого середовища
- •2.1.9 Оцінка шкідливої дії шуму, ультразвуку і інфразвуку на організм людини
- •2.1.10 Професійні захворювання, спричинені вібраційним чинником
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •2.2.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •2.2.2 Поліпшення стану виробничого середовища за мікрокліматичними показниками
- •2.2.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •Значення коефіцієнта звукопоглинання
- •2.2.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •Допустимі величини параметрів вібрації робочих місць (з сн 245-71)
- •Допустимі величини вібрації на сидінні або робочі площадки (і) і на органах управління (п) (сн 1102-73)
- •2.2.5 Заходи щодо організації режиму праці робітників вібронебезпечних професій
- •Допустима сумарна тривалість дії вібрації (за зміну) ручних машин і робочих місць, що не відповідають діючим санітарним нормам
- •Розділ 3. Проблеми профілактики виробничого травматизму в галузі
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі
- •3.1.1. Аналіз умов праці у галузі за травмонебезпечними чинниками
- •3.1.2. Умови безпечної експлуатації галузевих об'єктів
- •3.1.3. Аналіз виробничого травматизму за причинами і травмуючими чинниками
- •3.1.4. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму в галузі
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •3.2.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •3.2.2. Організація виконання земляних робіт відповідно до вимог безпеки
- •Найменша допустима відстань по горизонталі від підошви укосу виїмки до найближчої до неї опори машин
- •3.2.2. Техногенні аварії і катастрофи на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки.
- •3.2.4. Основні шляхи зниження травматизму на будівельно-монтажних роботах
- •Частота випадків падіння різних типів конструкцій
- •3.2.5. Антиаварійні заходи при експлуатації піднімально-транспортного обладнання
- •Розподілення аварій і травматизму
- •3.2.6. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •3.2.7. Організація видачі нарядів — допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •3.2.8. Порядок оформлення оперативної документації щодо техніки безпеки
- •3.2.9. Рішення питань безпеки в технічній документації
- •3.2.10. Техногенні аварії та катастрофи
- •3.2.11. План ліквідації аварії при будівництві наземної або підземної споруди
- •3.2.12. Методика технічного розслідування випадків падіння залізобетонних
- •І. Загальні положення
- •II. Технічне розслідування
- •1. Опис аварії та її наслідків
- •2. Опис зовнішнього стану конструкції після падіння
- •3. Технічний аналіз стану петель і строп
- •4. Складання схем зацеплення і падіння конструкцій
- •III. Висновок про причини аварії
- •1. Аналіз умов виконання робіт і технічного стану гнучких вантажозахватних пристроїв
- •2. Заключення і висновки комісії
- •3.2.13. Підвищення безпеки робіт при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.14. Обов'язки органів виконавчої влади при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.15. Методи навчання з питань охорони праці
- •Розділ 4 пожежна безпека галузевих об’єктів
- •4.1. Актуальність питань пожежної безпеки
- •4.2. Чинники пожежної небезпеки
- •4.3. Пожежонебезпечні властивості та особливості галузевих об'єктів
- •4.4. Причини пожеж на галузевих об'єктах
- •Дані термічного аналізу конструктивних матеріалів кабелів
- •Мінімальна енергія запалюваная паро- і газоповітряних сумішей при різних температурах, мДж
- •4.5. Причини пожеж від проявів механічної та хімічної енергії
- •4.6 . Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •4.7. Класифікація галузевих об'єктів за їх вибуховою і пожежною небезпекою
- •Категорії приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з онтп24-86.
- •4.8. Методи розрахунку категорій вибухопожежної небезпеки приміщень
- •Коефіцієнт участі пального у вибуху
- •Визначання коефіцієнта
- •Розрахунок надмірного тиску вибуху для горючого пилу
- •4.9. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
- •Класифікація приміщень і зовнішніх установок згідно з пуе
- •4.10. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •4.11. Заходи та засоби систем забезпечення пожежної безпеки
- •4.12. Попередження пожеж при використанні електроструму на галузевих об'єктах
- •Допустима відстань між світильниками та горючими матеріалами
- •4.13. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •Радіус зони проведення вогневих робіт
- •4.14. Система організаційно-режимних заходів пожежної безпеки у галузі
- •4.15. Організація служби пожежної безпеки у галузі
- •4.16. Навчання з питань пожежної безпеки
- •4.17. Пожежно-технічні комісії
- •4.18. Добровільні пожежні дружини
- •4.19. Державний пожежний нагляд
- •4.20. Дії працівників галузевих об'єктів на випадок пожежі
- •Список літератури
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу 42
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі 55
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі 61
2.1.10 Професійні захворювання, спричинені вібраційним чинником
Людина в змозі відчувати вібрацію в діапазоні від долів Герца до 8000. Вібрація більш високих частот сприймається як теплове відчуття.
Тіло людини можна розглядати як сполучення мас з пружними елементами. В одному випадку це все тіло людини з нижньою частиною хребта і таза (стояча людина), в іншому випадку — верхня частина тіла в поєднанні з верхньою частиною хребта, що нахиляється уперед (сидяча людина).
Для людини, що стоїть на вібруючій поверхні, є два резонансних піки на частотах 5-12 Гц і 17-25 Гц. Для людини, що сидить — на частотах 4-6Гц. Для голови резонансні частоти лежать в області 20-30 Гц. В цьому діапазоні частот амплітуда коливань голови може перевищувати амплітуду коливань плечей у три рази. Для лежачої людини область резонансних частот знаходиться в інтервалі 3-3,5 Гц.
Однією з найбільш важливих коливальних систем є сукупність грудної клітки і черевної порожнини. Коливання в цій системі виникають в стоячому положенні. Коливання внутрішніх органів цих порожнин має резонанс на частотах від 7 до 8 Гц, а передньої стінки грудної клітки — від 7 до 11 Гц. При збільшенні частоти коливань відбувається послаблення її передачі на тіло людини. Це не стосується резонансних вібрацій, при дії яких відбувається не послаблення, а збільшення коливальної швидкості.
Рука людини може розглядатися як система, що складається з зосереджених пружних мас і опорів. Коефіцієнти, що характеризують пружність маси і коливальні втрати, залежать від ступеня напруженості м'язів руки і пози працюючого.
Механічна система прямої руки людини має резонанс в області 30-60 Гц. При передачі коливальних рухів від долоні до тильної сторони руки амплітуда коливань при незмінній частоті 40-50 Гц зменшується на 35-65%. На ділянках між кістю і ліктем, ліктем і плечем відбувається подальше послаблення коливань. Найбільше затухання відбувається у плечовому суглобі і на голові.
При збільшенні сили натиску на інструмент людина отримає не тільки більшу кількість коливальної енергії, але і дія вібрації почне розповсюджуватися на більшу рецепторну зону.
Вібраційна хвороба від загальної вібрації різних параметрів призводить до виражених змін в центральній і вегетативній нервовій системі, серцево-судинній системі, обмінних процесах, вестибулярному апараті.
Вібраційна хвороба від коливальної дії високочастотної, загальної і місцевої вібрації спостерігається у робочих залізобетонних заводів, що працюють на віброущільненні бетону.
Особливістю вібраційної хвороби бетонників є раннє її виникнення іноді при стажі роботи менше трьох років. Крім описаних «місцевих» явищ, що в цьому випадку спостерігаються також на нижніх кінцівках у бетонників значно виражені загальні порушення зі сторони нервової і судинної системи. У цієї категорії робітників найбільш часто зустрічається "церебральна форма вібраційної хвороби", ознаками якої є: головні болі, запаморочення з потемнінням в очах, нудота, стани непритомності, що настають без видимих причин, часті спазми коронарних, церебральних і периферичних судин. Нерідко порушується коронарний кровообіг та нервово-психічна сфера (невротичний фон з нахилом до депресії). Вібраційна хвороба бетонників відзначається тяжкістю перебігу і погано піддається лікуванню.
Загальна вібрація несприятливо впливає на статеву сферу. У чоловіків часто зустрічається імпотенція. У жінок часто спостерігаються порушення менструальної функції, спонтанні аборти і запальні процеси жіночої статевої сфери.
Вібраційна хвороба у водіїв тяжких машин, скреперистів, бульдозеристів, екскаваторників виникає внаслідок дії загальної і місцевої вібрацій. На фоні загального ураження нервової системи відмічаються вегетативно-судинні та вестибулярні розладнання.
Важливу роль в характері реакцій організму відіграють супутні чинники: мікротравмування, охолодження, статичні м'язові зусилля, понижений атмосферний тиск, виробничий шум.
Вібраційна хвороба від низькочастотної аперіодичної вібрації і поштовхів зустрічається у працівників транспорту. У цих фахівців часто зустрічаються запальні хвороби чоловічої і жіночої сфери. Для представників цих професій характерна (крім вище згаданого) велика частота остеохондрозів хребта. Ці явища комбінуються з периферичним або вегетативним поліневритом як верхніх так і нижніх кінцівок. Іноді можливі розладнання, описані для професії бетонників.
Особливість дії виробничої вібрації визначається частотним спектром і максимальними рівнями енергії коливань.
Місцева вібрація малої інтенсивності може чинити сприятливу дію на організм людини, відновлювати трофічні зміни, покращувати функціональний стан центральної нервової системи, прискорювати заживання ран і т. ін. При збільшенні інтенсивності коливань і тривалості їх дії виникають зміни, що приводять до розвитку професійної патології—вібраційної хвороби.
Вібраційна хвороба — комплекс патологічних змін, що спостерігаються у працюючих, які систематично підпадають під дію вібрації.
Найбільшу питому вагу (розповсюдження) має патологія причиною якої є місцева (локальна) вібрація.
Вібраційна хвороба від "місцевої" дії вібрації спостерігається у працюючих з вібруючим інструментом при частотах від 20 до 150 Гц. У виробничих умовах ручні машини, вібрація яких має максимальні рівні енергії (віброшвидкості) при низьких частотах (до 35 Гц) викликають вібраційну патологію з переважанням уражень переважно нервово-м'язового, опорно-рухового апарату.
При роботі з ручними машинами, вібрація яких має максимальний рівень енергії і високочастотний спектр (більше 125 Гц), виникають головним чином судинні розладнання зі спазмами периферичних судин.
Характерні ознаки цього виду вібрації — побіління пальців переважно при охолодженні, нічні болі, почуття оніміння, "бігання мурашок" в пальцях. Об'єктивними симптомами є гіпотермія, легка припухлість кінчиків пальців, підвищена пітливість долонь і пальців, зниження больової, температурної і вібраційної чутливості на кистях, іноді на передпліччях. Такі симптоми бувають у практично здорових людей, що мають контакти з вібрацією.
Вібрація більш низьких частот (10-12 Гц) призводить переважно до поліневротичних явищ і кістково-суглобних уражень.
При дії вібрації низьких частот захворювання виникає через 8-10 років, при дії високочастотної вібрації—через 5 і менше років. Локальні вібрації широкого спектру можуть призвести до розвитку вібраційної патології вже через 3-5 років.
Вібраційні ураження кісток і суглобів спостерігаються у робітників, які використовують вібраційний інструмент. У робочих можуть виникати вібраційні пошкодження кістково-суглобного апарата, характер і тяжкість таких пошкоджень залежить від стану організму, ваги вібруючих інструментів, від його справності та від твердості матеріалів.
Для розвитку вібраційного пошкодження в здоровому суглобі потрібно не менше 5 років стажу, і дуже рідко (при особливо несприятливих умовах праці) зміни виникають вже через 2-3 роки роботи. Якщо виникли кісткові зміни то при продовженні роботи вібраційне захворювання буде прогресувати. Тому в цьому випадку роботу з вібруючим інструментом потрібно негайно припинити, а також не виконувати робіт, які вимагають значної фізичної напруги.