2.1.9 Оцінка шкідливої дії шуму, ультразвуку і інфразвуку на організм людини

Під дію шуму в умовах галузі підпадає велика кількість пра­цюючих.

Дія шуму на організм людини може проявлятись як у вигляді специфічного ураження органу слуху так і порушеннях зі сторони інших органів і систем.

Найбільше достовірних даних набрано про вплив шумового чинника на слухову функцію. Протікання функціональних змін може мати різні стадії: викликати миттєву глухоту чи пошкодження орга­ну слуху (акустична травма).

Короткочасне зниження гостроти слуху під дією шуму з швид­ким відновленням функцій після припинення впливу чинника розгля­дається як прояв адаптаційної реакції слухового органу. Адапта­цією до шуму вважаються випадки тимчасового зниження слуху не більше ніж на 10-15 дБ з відновленням його протягом 3 хв. після припинення дії шуму. Найшкідливіші для слуху - довгі періоди без­перервної дії шуму великої інтенсивності.

Інтенсивний шум при щоденній дії призводить до виникнення професійної патології — туговухості. Ступінь професійної тугову­хості залежить від виробничого стажу роботи в умовах шуму, ха­рактеру шуму, тривалості дії його протягом дня, від інтенсивності і спектрального складу. Встановлено, що імпульсний шум діє більш несприятливо ніж стаціонарний.

У розвитку професійної слухової патології значення має сумар­ний час впливу шуму протягом робочого дня. Основним симптомом її є поступова втрата слуху обох вух у діапазоні високих частот, а згодом і найбільш низьких. Початкові стадії професійного пошкод­ження слуху спостерігаються у робітників зі стажем до 5 років. Пошкодження слуху на всіх частотах настає при роботі в умовах шуму протягом 10 років. При великому звуковому тиску неприєм­ними для органу слуху є високочастотний шум на частоті 4000 Гц.

Встановлено несприятливу дію шуму на центральну нервову систему, функціональні зміни в якій настають раніше, ніж діагнос­тується порушення слухової чутливості. Це проявляється в розд­ратуванні, послабленні пам'яті, апатії, пригніченому настрої, уповіль­ненні швидкості психічних реакцій, безсонні, зміні чутливості шкіри і т. ін.

У осіб, що працюють на галузевих об'єктах в умовах високо­го шуму порушується секреторна і моторна функції шлунково-киш­кового тракту, спостерігаються порушення основного, вітамінного, вуглеводного, білкового, жирового та солевого обмінних процесів.

Для робочих шумових професій характерне порушення функц­іонального стану серцево-судинної системи. Отже, шум є загальнобіологічним подразником, звукові коливання якого людина сприй­має не лише вухом, а і через кістки черепа. При невисоких рівнях шуму кісткова провідність невелика, а при високих вона значно по­силює шкідливу дію на людину.

На фоні шуму прискорюється процес втоми, зменшується го­строта зору, послаблюється увага і уповільнюються психічні ре­акції, внаслідок чого сильний шум може спричинити виробничий травматизм.

В умовах галузі професійний неврит слухового нерва частіше всього зустрічається у працівників, що обслуговують пресово штам­пувальне обладнання, рубальні і клепальні молотки, машиністів і мотористів насосних станцій.

На галузевих об'єктах для очищення деталей, механічної об­робки твердих матеріалів, пайки, прискорення деяких хімічних ре­акцій використовується ультразвук.

При тривалих роботах на ультразвукових установках праців­ники можуть піддаватися його дії при поширенні його у повітрі або при безпосередньому контакті з рідкими чи твердими тілами, якими поширюється ультразвук. Більш небезпечний контактний вплив ультразвуку при роботі з ручним інструментом під час пайки, луд­ження і т.ін.

В зоні найбільшого впливу ультразвуку знаходяться кісті рук. Воно можу бути постійним (утримування інструмента при обробці деталей при лудженні, паянні) або тимчасовим (зварювання і ін).

Дія ультразвуку на організм приносить суттєву шкоду, бо може призводити до ураження периферичного нервового і судинного апа­рата в місцях контакту (вегетативні поліневріти, м'язова слабкість пальців, зап'ястя і передпліччя).

Низькочастотні ультразвукові хвилі негативно діють на слухо­вий і вестибулярний апарат, больову чутливість і процеси терморе­гуляції. Ці зміни мають багато спільного з проявами впливу високо­частотного шуму.

Скарги працюючих на головні болі, надмірну підвищену втому бувають відразу після початку роботи і посилюються до кінця ро­бочого дня. Відпочинок після роботи усуває ці порушення.

Встановлено, що ступінь вираженої патології залежить від рівня ультразвукового тиску. З вираженою стадією ультразвукової пато­логії значно більше серед тих робітників, що підпадають під дію інтенсивного впливу низькочастотного ультразвуку, що досягає 120— 130 дБ і зовсім не спостерігається при інтенсивності 90-100 дБ.

Порівняно з високочастотним шумом ультразвук значно слаб­ше впливає на слухову функцію, але він викликає більш виражені відхилення від норми зі сторони вестибулярної функції, больової чутливості і терморегуляції.

Інтенсивний високочастотний ультразвук при контакті з повер­хнею тіла викликає ті ж порушення, що і низькочастотний.

На галузевих об'єктах при роботі компресорів, дизельних дви­гунів, промислових вентиляторів та інших великогабаритних машин і механізмів генеруються інфразвукові хвилі.

Інфразвук діє на весь організм людини, негативно впливає на його здоров'я і працездатність. Встановлена висока чутливість організму людини до рівня коливань з максимумом енергії в об­ласті інфразвукових коливань.

Внаслідок тривалої дії низькочастотних коливань у людини спостерігається слабкість, зниження працездатності, з'являється роздратування, порушується сон.

Відомо, що на галузевих об'єктах робітники компресорних станцій та на інших видах робіт скаржаться на втому, головний біль, загальне нездужання, нервово-вегетативні розлади і навіть пору­шення психіки.

Зафіксовані випадки несприятливої дії інфразвуку (патологія середнього вуха) на робітників, що обслуговують дизельні двигу­ни. Чітко виявляється зниження слухової чутливості ( на 10-15 дБ) на всіх частотах — переважно найбільше на низьких і середніх.

Низькочастотні інфразвукові коливання сприймаються, як фізичні навантаження, у людини збільшується витрата енергій, ви­никає втома, головний біль, запаморочення, вестибулярні порушен­ня, знижується гострота зору і слуху, змінюється ритм дихання та серцевих скорочень, можуть виникати порушення периферичного кровообігу, центральної нервової системи і травлення. Характер вказаних змін в організмі залежить від діапазону частот, рівня зву­кового тиску і тривалості дії.

Найбільш небезпечним для людини є інфразвук з частотою 8Гц, тому що можливе його співпадати з альфа-ритмом біотоків мозку. Частоти коливань від 2-15 Гц є особливо небезпечні внаслі­док резонансних явищ в організмі. При частотах від 1 до 3 Гц мож­лива киснева недостатність, порушення ритму дихання. При час­тотах від 5-9 Гц з'являються больові відчуття в грудній клітці і нижній частині живота. В діапазоні частот від 8 до 12 Гц проявля­ються болі в поясниці, а при більш високих частотах — в деяких м'язах.

Таким чином, інфразвук як професійний чинник може впли­вати на весь організм людини і чинити специфічну дію на орган слуху. Причиною такої біологічної дії інфразвуку є сприйняття його як органом слуху, так і всією поверхнею тіла людини.