
- •Розділ 1. Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування
- •1.1 Система управління охороною праці в галузі
- •1.2 Загальні вимоги до побудови суопг
- •1.3 Функції та структура суопг
- •1.4. Інформаційний чинник організації управління безпекою праці
- •1.5. Організація робіт з охорони праці
- •1.6. Планування заходів з охорони праці
- •1.7. Система навчання нормам і правилам охорони праці
- •1.8. Система управління трудовою і технологічною дисциплінами
- •1.9. Система забезпечення безпечних умов праці
- •1.10. Організація паспортизації і атестації робочих місць згідно умов охорони праці
- •1.11. Роль соціально-психологічних чинників у суопг
- •Розділ 2. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі
- •2.1. Стан умов праці в галузі
- •2.1.1. Чинники, що формують умови праці
- •2.1.2. Завдання аналізу умов праці
- •2.1.3. Аналіз умов праці за показниками чинників виробничого середовища
- •2.1.4. Деякі професійні захворювання характерні для працівників галузі
- •2.1.5. Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату
- •Класи умов праці за показниками wвст-індексу для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року (°с)
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень у холодну пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для відкритих територій в холодну пору року (зима) та в холодних приміщеннях
- •2.1.6. Гігієнічне нормування умов праці за показниками виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
- •Класи умов праці залежно від рівня шуму, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях
- •2.1.7. Гігієнічне нормування умов праці за вібраційними чинниками
- •Деякі технічні характеристики основних типів шліфувальних машин
- •Допустимі величини коливальної швидкості ручних машин, що діють на руки працюючих
- •Допустима загальна вібрація на сидінні або робочому майданчику
- •Допустимі рівні локальної вібрації на органах керування
- •Класи умов праці залежно від рівня вібрації
- •2.1.8 Професійні захворювання, спричинені мікрокліматичним чинником виробничого середовища
- •2.1.9 Оцінка шкідливої дії шуму, ультразвуку і інфразвуку на організм людини
- •2.1.10 Професійні захворювання, спричинені вібраційним чинником
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •2.2.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •2.2.2 Поліпшення стану виробничого середовища за мікрокліматичними показниками
- •2.2.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •Значення коефіцієнта звукопоглинання
- •2.2.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •Допустимі величини параметрів вібрації робочих місць (з сн 245-71)
- •Допустимі величини вібрації на сидінні або робочі площадки (і) і на органах управління (п) (сн 1102-73)
- •2.2.5 Заходи щодо організації режиму праці робітників вібронебезпечних професій
- •Допустима сумарна тривалість дії вібрації (за зміну) ручних машин і робочих місць, що не відповідають діючим санітарним нормам
- •Розділ 3. Проблеми профілактики виробничого травматизму в галузі
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі
- •3.1.1. Аналіз умов праці у галузі за травмонебезпечними чинниками
- •3.1.2. Умови безпечної експлуатації галузевих об'єктів
- •3.1.3. Аналіз виробничого травматизму за причинами і травмуючими чинниками
- •3.1.4. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму в галузі
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •3.2.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •3.2.2. Організація виконання земляних робіт відповідно до вимог безпеки
- •Найменша допустима відстань по горизонталі від підошви укосу виїмки до найближчої до неї опори машин
- •3.2.2. Техногенні аварії і катастрофи на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки.
- •3.2.4. Основні шляхи зниження травматизму на будівельно-монтажних роботах
- •Частота випадків падіння різних типів конструкцій
- •3.2.5. Антиаварійні заходи при експлуатації піднімально-транспортного обладнання
- •Розподілення аварій і травматизму
- •3.2.6. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •3.2.7. Організація видачі нарядів — допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •3.2.8. Порядок оформлення оперативної документації щодо техніки безпеки
- •3.2.9. Рішення питань безпеки в технічній документації
- •3.2.10. Техногенні аварії та катастрофи
- •3.2.11. План ліквідації аварії при будівництві наземної або підземної споруди
- •3.2.12. Методика технічного розслідування випадків падіння залізобетонних
- •І. Загальні положення
- •II. Технічне розслідування
- •1. Опис аварії та її наслідків
- •2. Опис зовнішнього стану конструкції після падіння
- •3. Технічний аналіз стану петель і строп
- •4. Складання схем зацеплення і падіння конструкцій
- •III. Висновок про причини аварії
- •1. Аналіз умов виконання робіт і технічного стану гнучких вантажозахватних пристроїв
- •2. Заключення і висновки комісії
- •3.2.13. Підвищення безпеки робіт при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.14. Обов'язки органів виконавчої влади при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.15. Методи навчання з питань охорони праці
- •Розділ 4 пожежна безпека галузевих об’єктів
- •4.1. Актуальність питань пожежної безпеки
- •4.2. Чинники пожежної небезпеки
- •4.3. Пожежонебезпечні властивості та особливості галузевих об'єктів
- •4.4. Причини пожеж на галузевих об'єктах
- •Дані термічного аналізу конструктивних матеріалів кабелів
- •Мінімальна енергія запалюваная паро- і газоповітряних сумішей при різних температурах, мДж
- •4.5. Причини пожеж від проявів механічної та хімічної енергії
- •4.6 . Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •4.7. Класифікація галузевих об'єктів за їх вибуховою і пожежною небезпекою
- •Категорії приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з онтп24-86.
- •4.8. Методи розрахунку категорій вибухопожежної небезпеки приміщень
- •Коефіцієнт участі пального у вибуху
- •Визначання коефіцієнта
- •Розрахунок надмірного тиску вибуху для горючого пилу
- •4.9. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
- •Класифікація приміщень і зовнішніх установок згідно з пуе
- •4.10. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •4.11. Заходи та засоби систем забезпечення пожежної безпеки
- •4.12. Попередження пожеж при використанні електроструму на галузевих об'єктах
- •Допустима відстань між світильниками та горючими матеріалами
- •4.13. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •Радіус зони проведення вогневих робіт
- •4.14. Система організаційно-режимних заходів пожежної безпеки у галузі
- •4.15. Організація служби пожежної безпеки у галузі
- •4.16. Навчання з питань пожежної безпеки
- •4.17. Пожежно-технічні комісії
- •4.18. Добровільні пожежні дружини
- •4.19. Державний пожежний нагляд
- •4.20. Дії працівників галузевих об'єктів на випадок пожежі
- •Список літератури
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу 42
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі 55
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі 61
1.2 Загальні вимоги до побудови суопг
Основна функція СУОПГ—забезпечити на галузевих об'єктах безпечні та здорові умови праці.
Завдання СУОПГ полягає в тому, щоб об'єднати зусилля різних структурних підрозділів галузевих об'єктів щодо охорони праці для вирішення найважливіших питань безпеки виробничих процесів. Ці завдання вирішуються за рахунок прогнозування і планування, належного контролю при виконанні робіт щодо обліку і аналізу травматизму, а також активізації і стимулювання робіт з охорони праці.
СУОПГ повинна базуватися на системі показників і нормативно-правовій базі, а також на економічному стимулюванні.
Прогнозування і планування діяльності структурних підрозділів галузевих об'єктів має бути спрямованим на підвищення рівня безпеки інструментів, машин, технологічних процесів, ліквідацію шкідливих та небезпечних виробничих чинників як джерел травматизму і професійних захворювань.
Прогнозування в СУОПГ повинно базуватися на результатах аналізу травматизму і професійних захворювань за період, що охоплює не менш як 5-10 років. Від такого аналізу буде залежати достовірність прогнозування і реальність планування.
В структурних підрозділах галузевих організацій належить впроваджувати постійний ефективний контроль за дотриманням трудової і технологічної дисципліни , за виконанням правил і норм охорони праці, за достовірним обліком виробничого травматизму, професійних захворювань.
Такий детальний аналіз діяльності структурних підрозділів дає можливість виявляти приховані резерви, більш ефективно координувати роботу служб охорони праці. У процесі аналізу слід звернути увагу на ритмічність робіт, плинність кадрів, укомплектованість, кваліфікацію та інші показники.
СУОПГ передбачає стимулювання і активізацію робіт в області охорони праці. Ці питання вирішуються за рахунок морального і матеріального заохочення працівників, або шляхом заходів дисциплінарного впливу до порушників. Таке поєднання вказаних методів визначає ефективність роботи СУОПГ.
Будь-яке рішення має бути конкретним, правомірним, ефективним, коротким і чітким, щоб з найбільшою повнотою відображати суть питання. Після прийняття рішень потрібно координувати їх реалізацію, оцінювати результати виконання і узагальнювати накопичений досвід.
Персональну відповідальність за обґрунтованість і наслідки (результати) прийнятих рішень несе керівник галузевої організації.
Управління безпекою праці здійснюють керівники галузевих організацій різних рангів:
1) на рівні організації — керівник, головні спеціалісти, відділ охорони праці;
2) нарівні структурного підрозділу — начальник управління;,;
3) на рівні дільниці — начальник дільниці; !
4) на рівні бригади — майстер, бригадир.
Первинною ланкою контролю безпеки праці є дільниця галузевого об'єкту.
1.3 Функції та структура суопг
Головним у системі управління охороною праці є те, що вона дає можливість в кожному структурному підрозділі галузі, виявити технічні, економічні, соціальні і організаційні можливості для вдосконалення.
Для кожної СУОПГ повинні бути розроблені та визначені основні і допоміжні функціональні обов'язки.
Існує понад 110 функцій СУОПГ. Ці функції можна об'єднати . за основними напрямками, що будуть визначати зміст профілактичної роботи з охорони праці. До основних напрямків можна віднести такі питання:
1. Розробка і впровадження організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів; комплексний план поліпшення умов праці і санітарно-оздоровчих заходів на п'ять років; комплексний план заходів запобігання виробничому травматизму, професійним та загальним захворюванням на майбутній рік; номенклатурні заходи з охорони праці в колективному договорі; заходи щодо зниження рівня шуму і вібрації. В цей напрямок входить також розробка заходів по впровадженню технічних засобів захисту у весняно-літній та осінньо-зимовий період року. Головні спеціалісти, спеціалісти служби охорони праці розробляють заходи за результатами обстеження стану охорони праці, у структурних підрозділах та результатами аналізу рівня виробничого травматизму та професійних захворювань.
2. Контроль за станом безпеки, оцінка роботи посадових осіб щодо охорони праці на всіх рівнях оперативного контролю, який існує на галузевих об'єктах. Виконання перевірок стану охорони праці в галузі контролюючими державними органами нагляду, а також комісіями вищих господарських органів. За результатами перевірок щомісячно проводиться оцінка умов праці на робочих місцях.
3. Навчання безпечним методам праці і правилам техніки безпеки. Сюди належать усі види і форми навчання працівників, що тільки наймаються на працю, а також тих, що працюють по програмі ввідного інструктажу, первинного на робочому місці, періодично повторного, позапланованого і цільового. Сюди належать усі види навчання з відривом від виробництва і за професією, а також щорічна перевірка знань працюючих з техніки безпеки.
4. Наради, збори. Цей напрямок включає проведення на всіх рівнях нарад за результатами роботи з техніки безпеки за квартал, півріччя, рік. Головний інженер галузевої організації щомісячно проводить наради спеціалістів, де розглядаються питання охорони праці, виконання планів робіт з охорони праці, наказів, постанов, указів Уряду і інших директивних документів.
5. Розслідування нещасних випадків. Сюди входить розслідування нещасних випадків, аналіз причин, розробка відповідних заходів, наказів і розпоряджень стосовно конкретних нещасних випадків за місяць, квартал, рік та розробка додаткових заходів по їх запобіганню.
6. Громадський вплив та покарання порушників правил безпеки. Тут використовують системи заходів впливу на тих працюючих, що не дотримуються відповідних правил та норм щодо охорони праці. Цей напрямок включає систему дисциплінарного впливу (позбавлення винагороди, відсторонення від роботи, притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності, звільнення з роботи).
7. Матеріальне і моральне заохочення: нагорода, грамота, подяка за високоефективну безаварійну роботу.
8. Звітність з охорони праці. Періодичність звітності (квартальної, річної) встановлюється залежно від структури галузевих підприємств.
Кожна ланка системи управління охороною праці повинна виконувати належні їй функції щодо охорони праці — створювати здорові та безпечні умови праці і тим самим здійснювати управління конкретною ділянкою.
СУОПГ передбачає прямий і зворотній зв'язок. Це дає можливість швидко реагувати на фактичний стан охорони праці у кожному структурному підрозділі. Керівники структурних підрозділів, що отримали сигнал зворотного зв'язку про відхилення від норм виробничого обладнання або технологічного процесу, повинні негайно прийняти і реалізувати управлінські рішення. Від такого стану речей буде залежати ефективність СУОПГ і надійність її функціонування.
Всією роботою різних структурних підрозділів галузевих об'єктів в сфері охорони праці по забезпеченню безпечних умов праці керує служба охорони праці, керівник якої є заступником головного інженера підприємства.