
- •Розділ 1. Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування
- •1.1 Система управління охороною праці в галузі
- •1.2 Загальні вимоги до побудови суопг
- •1.3 Функції та структура суопг
- •1.4. Інформаційний чинник організації управління безпекою праці
- •1.5. Організація робіт з охорони праці
- •1.6. Планування заходів з охорони праці
- •1.7. Система навчання нормам і правилам охорони праці
- •1.8. Система управління трудовою і технологічною дисциплінами
- •1.9. Система забезпечення безпечних умов праці
- •1.10. Організація паспортизації і атестації робочих місць згідно умов охорони праці
- •1.11. Роль соціально-психологічних чинників у суопг
- •Розділ 2. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі
- •2.1. Стан умов праці в галузі
- •2.1.1. Чинники, що формують умови праці
- •2.1.2. Завдання аналізу умов праці
- •2.1.3. Аналіз умов праці за показниками чинників виробничого середовища
- •2.1.4. Деякі професійні захворювання характерні для працівників галузі
- •2.1.5. Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату
- •Класи умов праці за показниками wвст-індексу для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року (°с)
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень у холодну пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для відкритих територій в холодну пору року (зима) та в холодних приміщеннях
- •2.1.6. Гігієнічне нормування умов праці за показниками виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
- •Класи умов праці залежно від рівня шуму, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях
- •2.1.7. Гігієнічне нормування умов праці за вібраційними чинниками
- •Деякі технічні характеристики основних типів шліфувальних машин
- •Допустимі величини коливальної швидкості ручних машин, що діють на руки працюючих
- •Допустима загальна вібрація на сидінні або робочому майданчику
- •Допустимі рівні локальної вібрації на органах керування
- •Класи умов праці залежно від рівня вібрації
- •2.1.8 Професійні захворювання, спричинені мікрокліматичним чинником виробничого середовища
- •2.1.9 Оцінка шкідливої дії шуму, ультразвуку і інфразвуку на організм людини
- •2.1.10 Професійні захворювання, спричинені вібраційним чинником
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •2.2.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •2.2.2 Поліпшення стану виробничого середовища за мікрокліматичними показниками
- •2.2.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •Значення коефіцієнта звукопоглинання
- •2.2.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •Допустимі величини параметрів вібрації робочих місць (з сн 245-71)
- •Допустимі величини вібрації на сидінні або робочі площадки (і) і на органах управління (п) (сн 1102-73)
- •2.2.5 Заходи щодо організації режиму праці робітників вібронебезпечних професій
- •Допустима сумарна тривалість дії вібрації (за зміну) ручних машин і робочих місць, що не відповідають діючим санітарним нормам
- •Розділ 3. Проблеми профілактики виробничого травматизму в галузі
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі
- •3.1.1. Аналіз умов праці у галузі за травмонебезпечними чинниками
- •3.1.2. Умови безпечної експлуатації галузевих об'єктів
- •3.1.3. Аналіз виробничого травматизму за причинами і травмуючими чинниками
- •3.1.4. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму в галузі
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •3.2.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •3.2.2. Організація виконання земляних робіт відповідно до вимог безпеки
- •Найменша допустима відстань по горизонталі від підошви укосу виїмки до найближчої до неї опори машин
- •3.2.2. Техногенні аварії і катастрофи на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки.
- •3.2.4. Основні шляхи зниження травматизму на будівельно-монтажних роботах
- •Частота випадків падіння різних типів конструкцій
- •3.2.5. Антиаварійні заходи при експлуатації піднімально-транспортного обладнання
- •Розподілення аварій і травматизму
- •3.2.6. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •3.2.7. Організація видачі нарядів — допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •3.2.8. Порядок оформлення оперативної документації щодо техніки безпеки
- •3.2.9. Рішення питань безпеки в технічній документації
- •3.2.10. Техногенні аварії та катастрофи
- •3.2.11. План ліквідації аварії при будівництві наземної або підземної споруди
- •3.2.12. Методика технічного розслідування випадків падіння залізобетонних
- •І. Загальні положення
- •II. Технічне розслідування
- •1. Опис аварії та її наслідків
- •2. Опис зовнішнього стану конструкції після падіння
- •3. Технічний аналіз стану петель і строп
- •4. Складання схем зацеплення і падіння конструкцій
- •III. Висновок про причини аварії
- •1. Аналіз умов виконання робіт і технічного стану гнучких вантажозахватних пристроїв
- •2. Заключення і висновки комісії
- •3.2.13. Підвищення безпеки робіт при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.14. Обов'язки органів виконавчої влади при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.15. Методи навчання з питань охорони праці
- •Розділ 4 пожежна безпека галузевих об’єктів
- •4.1. Актуальність питань пожежної безпеки
- •4.2. Чинники пожежної небезпеки
- •4.3. Пожежонебезпечні властивості та особливості галузевих об'єктів
- •4.4. Причини пожеж на галузевих об'єктах
- •Дані термічного аналізу конструктивних матеріалів кабелів
- •Мінімальна енергія запалюваная паро- і газоповітряних сумішей при різних температурах, мДж
- •4.5. Причини пожеж від проявів механічної та хімічної енергії
- •4.6 . Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •4.7. Класифікація галузевих об'єктів за їх вибуховою і пожежною небезпекою
- •Категорії приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з онтп24-86.
- •4.8. Методи розрахунку категорій вибухопожежної небезпеки приміщень
- •Коефіцієнт участі пального у вибуху
- •Визначання коефіцієнта
- •Розрахунок надмірного тиску вибуху для горючого пилу
- •4.9. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
- •Класифікація приміщень і зовнішніх установок згідно з пуе
- •4.10. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •4.11. Заходи та засоби систем забезпечення пожежної безпеки
- •4.12. Попередження пожеж при використанні електроструму на галузевих об'єктах
- •Допустима відстань між світильниками та горючими матеріалами
- •4.13. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •Радіус зони проведення вогневих робіт
- •4.14. Система організаційно-режимних заходів пожежної безпеки у галузі
- •4.15. Організація служби пожежної безпеки у галузі
- •4.16. Навчання з питань пожежної безпеки
- •4.17. Пожежно-технічні комісії
- •4.18. Добровільні пожежні дружини
- •4.19. Державний пожежний нагляд
- •4.20. Дії працівників галузевих об'єктів на випадок пожежі
- •Список літератури
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу 42
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі 55
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі 61
Деякі технічні характеристики основних типів шліфувальних машин
-
Конструктивні ознаки
Діаметр круга, см
Потужність л.с./Вт
Число об/хв під навантаженням
Вага, кг
Прямі пневматичні з турбінним пневмодвигуном
5-30
0,04-0,4
20000-60000
0,30-1,4
Прямі пневматичні з ротаційним пневмодвигуном
15-150
0,20-1,5
3000-13000
0,4-6,7
Пневматичні торцеві
100-180
0,8-2,1
4000-50000
4,5-12,0
Електричні
100-200
400-85
2750-11600
4,75-5,5
Робота виконується торцем абразивного круга, що обертається. Кутові шліфувальні машини використовуються для обробки важкодоступних місць.
Гайковерти пневматичні і електричні статичної і ударної дії використовуються для зборки різьбових з'єднань, відкручування і закручування болтів і гайок. Особливістю гайковертів статичної дії є реактивний момент, що виникає при раптовому гальмуванні двигуна в кінці затяжки, цей ривок передається на руки працюючих.
В гайковертах ударної дії послідовні ударно-обертові імпульси передаються на руки працюючих. При роботі цих гайковертів різко зменшується або майже щезає реактивний момент, але зростає вібрація ударно-імпульсного характеру. Вага гайковертів знаходиться в межах 10-14 кг.
Ручні вібратори електричні і пневматичні (глибинні і поверхневі) використовуються для ущільнення бетонної суміші при будівельних роботах і виготовленню будівельних конструкцій. Вага їх від 10 до 43 кг. Частота коливань за хвилину від 2800 до 14000. Найбільш значна вібрація виникає при роботі поверхневих вібраторів. Вона може перевищувати величини, допустимі санітарними нормами в 5 і більше разів. При роботі глибинних вібраторів вібрація на гнучкому валі перевищує допустимі нормами величини до 3 і більше разів. Вага деяких вібронебезпечних машин перевищує санітарні норми в 2 і більше разів.
Ручні вібронебезпечні машини генерують вібрацію, рівні коливальної швидкості якої значно (на 10-30 дБ) перевищують допустимі нормами величини.
При роботі ручних вібронебезпечних машин пікові значення віброшвидкості досить різноманітні. Пневмотрамбовки, гайковерти створюють вібрацію з високим рівнем в області низьких частот (8-32 Гц).
Максимальні рівні коливальної швидкості ручних вібраторів при ущільненні бетону лежать в широкій області низьких, середніх і часом високих частот (16-125 Гц). Вібрація пневматичних рубальних, клепальних молотків, бурильних перфораторів і шліфувальних машин характеризується як середньо-високочастотна з максимальними рівнями в області частот 32-2000 Гц.
Причинами підвищення рівня вібрації при роботі вібронебезпечних машин є:
Зміна фізико-хімічних властивостей матеріалів, що обробляються.
2. Збільшення тиску повітря в мережі.
3. Збільшення довжини вставного інструмента для рубальних молотків, діаметра заклепки для клепальних, довжини бурової штанги і ступеня її викривлення для перфораторів.
4. Збільшення ступеня шорсткості поверхонь, зношеність абразивних кругів, погіршення центрування для шліфувальних машин.
Таким чином вібрація зростає від вказаних вище причин, а також при зношеності і несправності машин.
При роботі ручних машин ударно-обертової дії виникає вібрація, яка має коливання складної траєкторії, що визначається терміном "віддача".
Віддача — періодично зворотний імпульсний удар, характер якого обумовлюється конструкцією ручної машини, фізичними властивостями об'єкта обробки, ступенем осьового зусилля, що прикладається працюючим (оператором).
Віддача виникає при взаємодії внутрішніх і зовнішніх сил в замкнутій ергатичній системі "оператор-ручна машина-вставний інструмент-об'єкт, що обробляється".
До чинників, що посилюють несприятливу дію вібрації ручних машин відноситься шум високої інтенсивності, несприятливі метеорологічні умови, понижений або підвищений атмосферний тиск і ін.
При роботі з пневматичними ручними машинами має місце охолодження рук відпрацьованим повітрям і холодним металом корпусу машини.
При роботі з рубальними молотками осьове зусилля натиску на молоток доходить до 30 кг, відбійними до 40 кг, бурильними до 30 кг.
При роботі з цими інструментами працюючі на початку робочого дня здійснюють зусилля до 30 кг, а внаслідок втоми воно падає до 15-18 кг при виконанні тих же операцій. При рубці в горизонтальному положенні "молотка", або його спрямованості вгору (стельове положення) максимальне зусилля, що здатне розвивати працівник становить 18-23 кг. При спрямуванні молотка вниз значні зусилля здійснюються сумісно м'язами верхніх кінцівок, тулуба і ніг.
При бурінні твердих порід необхідні сумісні зусилля (100-120 кг), що досягаються двома бурильниками за рахунок упора або тиску на бур ногами, спиною і іншими частинами тіла. Максимальні тривалі зусилля, які бурильник може розвивати при бурінні електросвердлами, які утримуються над головою — 8 кг. При бурінні на рівні грудей ці зусилля становлять 20-25 кг. При бурінні, коли машина знаходиться біля ніг бурильника, значні зусилля (до 60 кг) здійснюються за допомогою ваги тіла. Величина зусиль при бурінні міцних порід удвічі більша, ніж при бурінні м'яких.
Отже, робота з ручними інструментами обертової і ударно-обертової дії вимагає від працюючих м'язових зусиль різноманітного характеру, від тривалого статичного напруження верхніх ,і кінцівок і плечового пояса, до частих дрібних рухів, м'язів кисті і передпліччя, нижніх кінцівок та всього тіла. Оцінку місцевої вібрації виконують, використовуючи державний стандарт "Машини ручні. Допустимі рівні вібрації" (ГОСТ 17770-72).
Нормативи розповсюджуються на всі види ручних машин і встановлюють допустимі величини вібраційних характеристик машини або її частин, що утримуються руками в процесі трудової діяльності.
Дотримання вимог стандарту визначається при контрольних випробуваннях на підприємства, що випускають машини, а потім при перевірці їх в умовах експлуатації.
Згідно стандарту оцінці підлягає спектр коливальної швидкості в октавних смугах частот, зусилля натискування і вага машини або її частин, що утримується руками.
Значення коливальної швидкості (в м/с) або відповідні їм рівні в децибелах в октавних смугах частот не повинні перевищувати величин, що наведені у табл. 8.
Таблиця 8.