Деякі технічні характеристики основних типів шліфувальних машин

Конструктивні ознаки	Діаметр круга, см	Потужність л.с./Вт	Число об/хв під навантаженням	Вага, кг
Прямі пневматичні з турбінним пневмодвигуном	5-30	0,04-0,4	20000-60000	0,30-1,4
Прямі пневматичні з ротаційним пневмодвигуном	15-150	0,20-1,5	3000-13000	0,4-6,7
Пневматичні торцеві	100-180	0,8-2,1	4000-50000	4,5-12,0
Електричні	100-200	400-85	2750-11600	4,75-5,5

Робота виконується торцем абразивного круга, що обертаєть­ся. Кутові шліфувальні машини використовуються для обробки важкодоступних місць.

Гайковерти пневматичні і електричні статичної і ударної дії використовуються для зборки різьбових з'єднань, відкручування і закручування болтів і гайок. Особливістю гайковертів статичної дії є реактивний момент, що виникає при раптовому гальмуванні дви­гуна в кінці затяжки, цей ривок передається на руки працюючих.

В гайковертах ударної дії послідовні ударно-обертові імпульси передаються на руки працюючих. При роботі цих гайковертів різко зменшується або майже щезає реактивний момент, але зростає вібрація ударно-імпульсного характеру. Вага гайковертів знаходиться в межах 10-14 кг.

Ручні вібратори електричні і пневматичні (глибинні і поверхневі) використовуються для ущільнення бетонної суміші при будівельних роботах і виготовленню будівельних конструкцій. Вага їх від 10 до 43 кг. Частота коливань за хвилину від 2800 до 14000. Найбільш значна вібрація виникає при роботі поверхневих вібраторів. Вона може перевищувати величини, допустимі санітарними нормами в 5 і більше разів. При роботі глибинних вібраторів вібрація на гнучкому валі перевищує допустимі нормами величини до 3 і більше разів. Вага деяких вібронебезпечних машин перевищує санітарні норми в 2 і більше разів.

Ручні вібронебезпечні машини генерують вібрацію, рівні коливальної швидкості якої значно (на 10-30 дБ) перевищують допустимі нормами величини.

При роботі ручних вібронебезпечних машин пікові значення віброшвидкості досить різноманітні. Пневмотрамбовки, гайковерти створюють вібрацію з високим рівнем в області низьких частот (8-32 Гц).

Максимальні рівні коливальної швидкості ручних вібраторів при ущільненні бетону лежать в широкій області низьких, середніх і часом високих частот (16-125 Гц). Вібрація пневматичних рубальних, клепальних молотків, бурильних перфораторів і шліфувальних машин характеризується як середньо-високочастотна з максималь­ними рівнями в області частот 32-2000 Гц.

Причинами підвищення рівня вібрації при роботі вібронебезпечних машин є:

1. Зміна фізико-хімічних властивостей матеріалів, що обробляються.

2. Збільшення тиску повітря в мережі.

3. Збільшення довжини вставного інструмента для рубальних молотків, діаметра заклепки для клепальних, довжини бурової штанги і ступеня її викривлення для перфораторів.

4. Збільшення ступеня шорсткості поверхонь, зношеність абразивних кругів, погіршення центрування для шліфувальних машин.

Таким чином вібрація зростає від вказаних вище причин, а також при зношеності і несправності машин.

При роботі ручних машин ударно-обертової дії виникає вібрація, яка має коливання складної траєкторії, що визначається терміном "віддача".

Віддача — періодично зворотний імпульсний удар, характер якого обумовлюється конструкцією ручної машини, фізичними властивостями об'єкта обробки, ступенем осьового зусилля, що прикладається працюючим (оператором).

Віддача виникає при взаємодії внутрішніх і зовнішніх сил в замкнутій ергатичній системі "оператор-ручна машина-вставний інструмент-об'єкт, що обробляється".

До чинників, що посилюють несприятливу дію вібрації ручних машин відноситься шум високої інтенсивності, несприятливі метеорологічні умови, понижений або підвищений атмосферний тиск і ін.

При роботі з пневматичними ручними машинами має місце охолодження рук відпрацьованим повітрям і холодним металом корпусу машини.

При роботі з рубальними молотками осьове зусилля натиску на молоток доходить до 30 кг, відбійними до 40 кг, бурильними до 30 кг.

При роботі з цими інструментами працюючі на початку робочого дня здійснюють зусилля до 30 кг, а внаслідок втоми воно падає до 15-18 кг при виконанні тих же операцій. При рубці в горизонтальному положенні "молотка", або його спрямованості вгору (стельове положення) максимальне зусилля, що здатне розвивати працівник становить 18-23 кг. При спрямуванні молотка вниз значні зусилля здійснюються сумісно м'язами верхніх кінцівок, тулуба і ніг.

При бурінні твердих порід необхідні сумісні зусилля (100-120 кг), що досягаються двома бурильниками за рахунок упора або тиску на бур ногами, спиною і іншими частинами тіла. Максимальні тривалі зусилля, які бурильник може розвивати при бурінні електросвердлами, які утримуються над головою — 8 кг. При бурінні на рівні грудей ці зусилля становлять 20-25 кг. При бурінні, коли машина знаходиться біля ніг бурильника, значні зусилля (до 60 кг) здійснюються за допомогою ваги тіла. Величина зусиль при бурінні міцних порід удвічі більша, ніж при бурінні м'яких.

Отже, робота з ручними інструментами обертової і ударно-обертової дії вимагає від працюючих м'язових зусиль різноманітного характеру, від тривалого статичного напруження верхніх ,і кінцівок і плечового пояса, до частих дрібних рухів, м'язів кисті і передпліччя, нижніх кінцівок та всього тіла. Оцінку місцевої вібрації виконують, використовуючи державний стандарт "Машини ручні. Допустимі рівні вібрації" (ГОСТ 17770-72).

Нормативи розповсюджуються на всі види ручних машин і встановлюють допустимі величини вібраційних характеристик машини або її частин, що утримуються руками в процесі трудової діяльності.

Дотримання вимог стандарту визначається при контрольних випробуваннях на підприємства, що випускають машини, а потім при перевірці їх в умовах експлуатації.

Згідно стандарту оцінці підлягає спектр коливальної швидкості в октавних смугах частот, зусилля натискування і вага машини або її частин, що утримується руками.

Значення коливальної швидкості (в м/с) або відповідні їм рівні в децибелах в октавних смугах частот не повинні перевищувати величин, що наведені у табл. 8.

Таблиця 8.