
- •Розділ 1. Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування
- •1.1 Система управління охороною праці в галузі
- •1.2 Загальні вимоги до побудови суопг
- •1.3 Функції та структура суопг
- •1.4. Інформаційний чинник організації управління безпекою праці
- •1.5. Організація робіт з охорони праці
- •1.6. Планування заходів з охорони праці
- •1.7. Система навчання нормам і правилам охорони праці
- •1.8. Система управління трудовою і технологічною дисциплінами
- •1.9. Система забезпечення безпечних умов праці
- •1.10. Організація паспортизації і атестації робочих місць згідно умов охорони праці
- •1.11. Роль соціально-психологічних чинників у суопг
- •Розділ 2. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі
- •2.1. Стан умов праці в галузі
- •2.1.1. Чинники, що формують умови праці
- •2.1.2. Завдання аналізу умов праці
- •2.1.3. Аналіз умов праці за показниками чинників виробничого середовища
- •2.1.4. Деякі професійні захворювання характерні для працівників галузі
- •2.1.5. Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату
- •Класи умов праці за показниками wвст-індексу для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року (°с)
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень у холодну пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для відкритих територій в холодну пору року (зима) та в холодних приміщеннях
- •2.1.6. Гігієнічне нормування умов праці за показниками виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
- •Класи умов праці залежно від рівня шуму, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях
- •2.1.7. Гігієнічне нормування умов праці за вібраційними чинниками
- •Деякі технічні характеристики основних типів шліфувальних машин
- •Допустимі величини коливальної швидкості ручних машин, що діють на руки працюючих
- •Допустима загальна вібрація на сидінні або робочому майданчику
- •Допустимі рівні локальної вібрації на органах керування
- •Класи умов праці залежно від рівня вібрації
- •2.1.8 Професійні захворювання, спричинені мікрокліматичним чинником виробничого середовища
- •2.1.9 Оцінка шкідливої дії шуму, ультразвуку і інфразвуку на організм людини
- •2.1.10 Професійні захворювання, спричинені вібраційним чинником
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •2.2.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •2.2.2 Поліпшення стану виробничого середовища за мікрокліматичними показниками
- •2.2.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •Значення коефіцієнта звукопоглинання
- •2.2.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •Допустимі величини параметрів вібрації робочих місць (з сн 245-71)
- •Допустимі величини вібрації на сидінні або робочі площадки (і) і на органах управління (п) (сн 1102-73)
- •2.2.5 Заходи щодо організації режиму праці робітників вібронебезпечних професій
- •Допустима сумарна тривалість дії вібрації (за зміну) ручних машин і робочих місць, що не відповідають діючим санітарним нормам
- •Розділ 3. Проблеми профілактики виробничого травматизму в галузі
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі
- •3.1.1. Аналіз умов праці у галузі за травмонебезпечними чинниками
- •3.1.2. Умови безпечної експлуатації галузевих об'єктів
- •3.1.3. Аналіз виробничого травматизму за причинами і травмуючими чинниками
- •3.1.4. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму в галузі
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •3.2.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •3.2.2. Організація виконання земляних робіт відповідно до вимог безпеки
- •Найменша допустима відстань по горизонталі від підошви укосу виїмки до найближчої до неї опори машин
- •3.2.2. Техногенні аварії і катастрофи на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки.
- •3.2.4. Основні шляхи зниження травматизму на будівельно-монтажних роботах
- •Частота випадків падіння різних типів конструкцій
- •3.2.5. Антиаварійні заходи при експлуатації піднімально-транспортного обладнання
- •Розподілення аварій і травматизму
- •3.2.6. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •3.2.7. Організація видачі нарядів — допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •3.2.8. Порядок оформлення оперативної документації щодо техніки безпеки
- •3.2.9. Рішення питань безпеки в технічній документації
- •3.2.10. Техногенні аварії та катастрофи
- •3.2.11. План ліквідації аварії при будівництві наземної або підземної споруди
- •3.2.12. Методика технічного розслідування випадків падіння залізобетонних
- •І. Загальні положення
- •II. Технічне розслідування
- •1. Опис аварії та її наслідків
- •2. Опис зовнішнього стану конструкції після падіння
- •3. Технічний аналіз стану петель і строп
- •4. Складання схем зацеплення і падіння конструкцій
- •III. Висновок про причини аварії
- •1. Аналіз умов виконання робіт і технічного стану гнучких вантажозахватних пристроїв
- •2. Заключення і висновки комісії
- •3.2.13. Підвищення безпеки робіт при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.14. Обов'язки органів виконавчої влади при освоєнні ділянок нового будівництва
- •3.2.15. Методи навчання з питань охорони праці
- •Розділ 4 пожежна безпека галузевих об’єктів
- •4.1. Актуальність питань пожежної безпеки
- •4.2. Чинники пожежної небезпеки
- •4.3. Пожежонебезпечні властивості та особливості галузевих об'єктів
- •4.4. Причини пожеж на галузевих об'єктах
- •Дані термічного аналізу конструктивних матеріалів кабелів
- •Мінімальна енергія запалюваная паро- і газоповітряних сумішей при різних температурах, мДж
- •4.5. Причини пожеж від проявів механічної та хімічної енергії
- •4.6 . Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •4.7. Класифікація галузевих об'єктів за їх вибуховою і пожежною небезпекою
- •Категорії приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з онтп24-86.
- •4.8. Методи розрахунку категорій вибухопожежної небезпеки приміщень
- •Коефіцієнт участі пального у вибуху
- •Визначання коефіцієнта
- •Розрахунок надмірного тиску вибуху для горючого пилу
- •4.9. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
- •Класифікація приміщень і зовнішніх установок згідно з пуе
- •4.10. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •4.11. Заходи та засоби систем забезпечення пожежної безпеки
- •4.12. Попередження пожеж при використанні електроструму на галузевих об'єктах
- •Допустима відстань між світильниками та горючими матеріалами
- •4.13. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •Радіус зони проведення вогневих робіт
- •4.14. Система організаційно-режимних заходів пожежної безпеки у галузі
- •4.15. Організація служби пожежної безпеки у галузі
- •4.16. Навчання з питань пожежної безпеки
- •4.17. Пожежно-технічні комісії
- •4.18. Добровільні пожежні дружини
- •4.19. Державний пожежний нагляд
- •4.20. Дії працівників галузевих об'єктів на випадок пожежі
- •Список літератури
- •2.2. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу 42
- •3.1. Травмонебезпечні виробничі чинники та стан виробничого травматизму в галузі 55
- •3.2. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі 61
2.1.6. Гігієнічне нормування умов праці за показниками виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
В наш час шум є одним з найбільш розповсюджених гігієнічних чинників зовнішнього середовища, що має соціальне значення внаслідок зростання механізації технологічних процесів, введення нових видів обладнання, машин, механізмів, зростання швидкості транспортних засобів.
В умовах галузі має місце значна кількість видів професійної діяльності, яка пов'язана з можливістю впливу на працюючих виробничого шуму, що займає чинну питому вагу серед професійних шкідливостей.
Експлуатація на галузевих об'єктах високообертових машин і механізмів (потужних електродвигунів і ін.) супроводжується інтенсивним шумом механічного, аеродинамічного і електромагнітного походження. Рівні їх інтенсивності досягають 95-104 дБ з переважанням звукової енергії в області високих частот. В умовах галузі використовуються різні дизельні устаткування і агрегати, які генерують інтенсивний шум широкого спектра. Його рівень становить 103-108 дБ, і залежить від режиму роботи двигуна. Інтенсивний шум виникає на тих видах професійної діяльності, де використовується різне подрібнююче устаткування. Рівень звукового тиску при їх експлуатації залежить від потужності обладнання, твердості матеріалу, що обробляється та характеру обробки.
Шум, що виникає при роботі ручних пневматичних машин, утворюється внаслідок розширення стиснутого повітря, що викидається з вихлопних отворів співударами металевих деталей і вставного інструмента з матеріалами, які обробляються.
Джерелами
механічного шуму при експлуатації
будівельно-дорожніх, землерийних і
інших видів машин
вібрація вузлів самохідних і
стаціонарних машин і агрегатів у цілому,
що виникає як наслідок динамічних
процесів і пружних деформацій.
Аеродинамічний шум з'являється внаслідок
великих швидкостей руху і пульсації
тиску газів.
Двигуни в процесі запалювання, а також внаслідок ударних навантажень у циліндро-поршневій групі та шатунно-кривошипному механізмі також генерують шум. Джерелами шуму на робочих місцях водіїв будівельних і землерійно-транспортних машин, тракторів може бути ходова частина, коробка передач, трансмісія та робочі органи.
Виникненню шуму від двигунів сприяє також паливний насос внаслідок коливань його корпусу та решти деталей в площині, перпендикулярній до осі кулачкового валу. Специфічні умови виникнення коливань деталей паливного насосу обумовлюють переважання в спектрі його шумів високочастотних та середньо частотних складових.
На робочі місця машиністів і водіїв шум від двигуна проникає двома шляхами — по металевих конструкціях і через повітря. Кожний з цих шляхів дає близько половини всієї звукової енергії.
У формуванні звукового поля на робочих місцях на цих видах професійної діяльності певне значення мають кабіна, що являє собою вторинне джерело шуму. Шум проникає до кабіни як через нещільності, отвори підлоги, так і внаслідок виникнення мембранних коливань стін кабін.
Найбільші рівні шуму на машинах спостерігаються в низькочастотній частині спектра. Це пов'язано з тим, що власні частоти коливань закріплених по контуру сталевих листів товщиною 3мм становлять 50-70 Гц і вони часто збігаються з основною частотою вібрації двигуна (31,5-125 Гц). Тому внаслідок резонансних явищ рівень шуму в низькочастотній ділянці спектра може значно збільшуватися.
В деяких галузевих виробничих умовах супутником шуму є низькочастотний ультразвук. Він утворюється при аеродинамічних процесах, при роботі реактивних двигунів, потужних пневмодвигунів і т. ін.
Найбільш широкою областю використання ультразвуку в умовах галузі є технологічні процеси по очистці і обезжирюванню деталей, зварюванню, паянню, лудженню, електрохімічні процеси, прискорення хімічних реакцій і ін. Для технологічних процесів в умовах галузі використовуються ультразвукові коливання низької частоти (від 18 до ЗО кГц) і високої потужності (до 6-7 Вт/см2).
Низькочастотне звукове обладнання — зварювальні машини, станки для свердління, ванни для очистки деталей і інше, у більшості випадків генерують акустичний комплекс, що складається з відчутного шуму і низькочастотного ультразвуку.
Низькочастотний ультразвук разом з високочастотним шумом добре розповсюджується через повітря, але відрізняється від шуму тим, що при віддаленні від джерела коливань він затухає і має нерівномірну інтенсивність у повітряному просторі.
Акустичний тиск на робочих місцях має дуже широкий спектр і залежно від виду ультразвукового устаткування коливається в межах від 80 до 120 дБ з максимумом енергії на робочій частоті устаткування (напр. 20, 22, 24 кГц).
Характер спектру і закономірності розповсюдження ультразвуку в повітрі від устаткування різної потужності однаковий.
Багато виробничих процесів в умовах галузі супроводжується випромінюванням в навколишнє середовище інтенсивних звукових хвиль дуже низької частоти. Причиною їх виникнення є початкові збуджуючі сили машин і механізмів. Спектри шуму цих об'єктів мають широкосмуговий характер з найбільшою звуковою енергією в області низьких частот.
В будівельній індустрії промисловими джерелами інтенсивних звукових хвиль є механізми і агрегати, що мають поверхні великих розмірів, що здійснюють обертові і поворотно-поступальні рухи з циклами, менше ніж 20 разів за секунду (інфразвуки механічного походження), і турбулентні процеси при русі великих потоків газів або рідин (інфразвуки аеродинамічного походження).
В умовах галузі використовується при роботі велика кількість компресорів, дизельних двигунів, промислових вентиляторів, інших великогабаритних машин і механізмів.
В процесі роботи компресорних машин потужним джерелом інфразвукових хвиль є повітрозабірні системи.
Рівень звукової потужності шуму повітрозабірної системи прямо пропорційний потужності компресора. Збільшення потужності компресора вдвічі підвищує рівень звукової потужності на 3 дБ. При роботі деяких компресорів типу ВП 20/8 на робочому місці рівень звукового тиску становить 113 дБ.
Рівень максимальної інтенсивності шуму знаходиться в низькочастотному діапазоні. Найбільші рівні звукового тиску приходяться на частоти 8; 12; 5 і 20 Гц.
Основним джерелом звукової потужності на віброплощадках є коливання рухомої рами і форми з бетоном. Звукова потужність у значній мірі залежить від конструкції обладнання.
В загальній оцінці умов праці шум, ультразвуки та інфразвуки враховуються як окремі шкідливі чинники. Класи умов праці при дії шуму, ультразвуку та інфразвуку на робочих місцях наведені в табл. 6.
Таблиця 6.